КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
| від 2 лютого 2011 р. N 71 Київ |
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 775 від 22.08.2012 )
Про затвердження Порядку проведення митними органами невиїзних документальних перевірок
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1016 від 05.10.2011 )
Кабінет Міністрів України
постановляє:
1. Затвердити Порядок проведення митними органами невиїзних документальних перевірок, що додається.
2. Ця постанова набирає чинності з дня опублікування.
| Прем'єр-міністр України | М.АЗАРОВ |
| Інд. 27 |
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 2 лютого 2011 р. N 71
ПОРЯДОК
проведення митними органами невиїзних документальних перевірок
1. Цей Порядок визначає основні вимоги щодо проведення митними органами невиїзних документальних перевірок (далі - перевірка), предметом яких є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено законом на митні органи.
2. Перевірка проводиться після пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України згідно із статтею 69 Митного кодексу України.
3. Перевірка проводиться у разі:
виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення податкового законодавства за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з Інтернету, наукової літератури, висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів тощо;
надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органові документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.
Перевірка проводиться на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує.
4. Перевірка проводиться посадовими особами митного органу в приміщенні такого органу за умови надіслання платникові податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення йому чи його уповноваженому представникові під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.
Присутність платника податків під час проведення перевірки необов'язкова.
5. Тривалість проведення перевірки визначається у відповідному наказі митного органу та може продовжуватися з урахуванням обставин, що виникають в ході її проведення.
Про продовження строків проведення перевірки митний орган інформує платника податків відповідно до абзацу першого пункту 4 цього Порядку.
6. Під час проведення перевірки посадові особи митного органу:
1) вивчають, аналізують та порівнюють:
відомості, зазначені у митних деклараціях та/або їх електронних копіях, що містяться в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби, а також належних до таких декларацій комплектах товаросупровідних документів;
дані, що містяться в документах, отриманих від уповноважених органів іноземних держав, та інформацію, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриману від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з Інтернету, наукової літератури, висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів тощо;
2) приймають рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування тощо;
3) роблять висновок щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів.
7. Посадові особи митного органу під час проведення перевірки зобов'язані:
1) додержуватися принципів законності, об'єктивності, достовірності та доказовості результатів перевірки;
2) приймати від платника податків додаткові документи (інформацію), письмові заяви, зауваження та пояснення з питань, що стосуються перевірки та можуть свідчити на користь платника податків, і долучати їх до матеріалів перевірки;
3) надавати платникові податків примірник акта про проведення перевірки.
Посадові особи митного органу під час проведення перевірки не мають права:
1) перевіряти дані, які не є предметом перевірки;
2) вимагати від платника податків надання документів або будь-якої іншої інформації;
3) розголошувати відомості про платника податків, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання такими особами службових обов'язків.
8. Платник податків, що перевіряється, має право:
1) подавати посадовим особам митного органу, які проводять перевірку, додаткові документи (інформацію), письмові заяви, зауваження, пояснення з питань, що стосуються перевірки та можуть свідчити на користь платника податків, і вимагати їх розгляду по суті та долучення до матеріалів перевірки;
2) у разі наявності зауважень щодо змісту акта про проведення перевірки підписувати його із застереженням та подавати митному органові письмові заперечення;
3) вимагати від посадових осіб митного органу надання примірника акта про проведення перевірки;
4) оскаржувати в порядку, встановленому законодавством, рішення митного органу, прийняте за результатами перевірки.
Платник податків має також інші права, передбачені законодавством.
9. За результатами перевірки складається відповідний акт у двох примірниках, що підписується посадовими особами митного органу, які її проводили, та платником податків.
Порядок оформлення результатів перевірки встановлюється Мінфіном.
( Абзац другий пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1016 від 05.10.2011 )
Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування тощо окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті про проведення перевірки.
Інформація, що міститься в акті про проведення перевірки, не підлягає розголошенню, крім випадків, установлених законодавством.