Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Соціалістичної Республіки Вєтнам про співробітництво та взаємну адміністративну допомогу в митних справах

Кабінет Міністрів України та Уряд Соціалістичної Республіки В'єтнам, далі - "Договірні Сторони",

визнаючи, що порушення митного законодавства завдають шкоди безпеці та здоров'ю населення, а також економічним, фіскальним і комерційним інтересам їхніх країн;

враховуючи важливість забезпечення правильного нарахування мита та інших податків, що стягуються під час імпорту та експорту товарів, а також правильного визначення класифікаційного коду, вартості та країни походження товарів та належного застосування засобів заборони, обмежень і контролю;

враховуючи, що незаконне переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів становить небезпеку для здоров'я населення та для суспільства в цілому;

визнаючи необхідність міжнародного співробітництва з питань, що стосуються застосування і дотримання митного законодавства;

визнаючи, що боротьба з порушеннями митного законодавства може бути більш ефективною завдяки співробітництву між їхніми митними органами;

посилаючись на Рекомендацію Ради митного співробітництва про взаємну адміністративну допомогу від 5 грудня 1953 року;

домовились про таке:

Для цілей цієї Угоди:

1. "Митне законодавство" означає закони та інші нормативно-правові акти щодо імпорту, експорту і транзиту товарів або будь-яких інших митних процедур, які регламентують стягування мита, інших податків або зборів, або застосування митними органами засобів заборон, обмежень і контролю.

2. "Митний орган" означає в Україні - Державну митну службу України та в Соціалістичній Республіці В'єтнам - Генеральний департамент митної служби.

3. "Порушення" означає будь-яке порушення митного законодавства, а також будь-яку спробу порушення митного законодавства.

4. "Митний орган, що запитує" означає митний орган, який робить запит про допомогу згідно з цією Угодою або отримує таку допомогу за власною ініціативою митного органу.

5. "Запитуваний митний орган" означає митний орган, який отримує запит про допомогу згідно з цією Угодою або надає таку допомогу за власною ініціативою.

6. "Інформація" означає звіти, записи, документи та документацію в електронній або паперовій формі, а також їх копії.

7. "Посадова особа" означає посадову особу митного органу.

8. "Особа" означає фізичну або юридичну особу.

9. "Персональні дані" означають сукупність документованих або публічно оголошених відомостей, за якими здійснюється ідентифікація особи у зв'язку з митним порушенням.

1. Договірні Сторони надають одна одній допомогу з метою забезпечення належного застосування митного законодавства та безпеки торгівлі, ланцюга постачання, правильного нарахування мита та податків під час імпорту та експорту товарів, а також правильного визначення класифікаційного коду, вартості та країни походження таких товарів.

2. Договірні Сторони також надають одна одній допомогу у боротьбі з порушеннями митного законодавства.

3. Допомога за цією Угодою надається митними органами Договірних Сторін у межах їх компетенції та наявних ресурсів.

4. Допомога за цією Угодою надається відповідно до національного законодавства держави запитуваної Договірної Сторони.

5. Положення цієї Угоди застосовуються виключно для надання взаємної адміністративної допомоги у митних справах між Договірними Сторонами.

6. Допомога за цією Угодою не включає арешт або затримання осіб, а також стягування або примусового стягування мита, інших податків, зборів та ін.

1. На запит та відповідно до національного законодавства запитуваної Договірної Сторони, митні органи надають один одному інформацію про те, чи були товари, вивезені або ввезені на митну територію однієї з Договірних Сторін, законно ввезені з та/або вивезені з митної території іншої Договірної Сторони. Згідно із запитом така інформація може характеризувати митні процедури, які застосовувались до товарів при митному оформленні.

2. Запитуваний митний орган, у межах своєї компетенції та відповідно до національного законодавства держави запитуваної Сторони, за запитом, або за власною ініціативою стосовно питання, яке надалі письмово підтверджується митним органом, що запитує, проводить спеціальне обстеження, нагляд і надає інформацію щодо:

a) транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони використовуються для вчинення порушень на митній території Договірної Сторони, що запитує;

b) товарів, визначених митним органом, що запитує, як предмет розповсюдженої незаконної торгівлі, і такими, що призначаються для митної території Договірної Сторони, що запитує;

с) окремих осіб, щодо яких існують підстави вважати, що вони залучені або підозрюються у залученні до вчинення порушень митного законодавства на митній території Договірної Сторони, що запитує;

b) окремих місць, де формуються партії товарів, якщо є підстави вважати, що вони використовуються для незаконного ввезення на митну територію Договірної Сторони, що запитує.

3. Митні органи Договірних Сторін відповідно до національного законодавства держави запитуваної Договірної Сторони, надають один одному будь-яку необхідну інформацію, яка може бути корисною для Договірної Сторони, що запитує, посилаючись на акти, пов'язані з порушеннями вже вчиненими або такими, що, як очікується, будуть вчинені на митній території іншої Договірної Сторони. У випадках, що стосуються наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів або які можуть завдати істотної шкоди економіці, здоров'ю населення, безпеці або іншим життєво важливим інтересам іншої Договірної Сторони, така інформація повинна надаватись при першій можливості і без запиту.

1. Митні органи Договірних Сторін, за власною ініціативою або за запитом, надають один одному інформацію щодо:

a) примусових заходів, які можуть бути корисними у попередженні порушень та, зокрема, особливих засобів боротьби з порушеннями;

b) нових способів та методів вчинення порушень;

c) товарів, відомих як предмети митних правопорушень, а також транспорт та методи зберігання, що використовувались по відношенню до цих товарів;

d) осіб, стосовно яких відомо, що вони вчинили митне правопорушення або підозрюються у підготовці до вчинення митного правопорушення;

e) будь-яких інших даних, що можуть допомогти митним органам в аналізі ризиків для цілей контролю і спрощення;

f) випадків, коли митний орган, що запитує, має причини сумніватись в інформації, наданої особою, причетною до митних справ;

g) зауважень та висновків, що випливають з успішного застосування нових засобів і методів контролю;

h) технологій і вдосконалених методів митного оформлення пасажирів та вантажів та

i) їх відповідного митного законодавства.

Договірні Сторони через свої митні органи будуть прагнути до співробітництва у частині:

a) ініціювання, розвитку та вдосконалення спеціальних навчальних програм для свого персоналу;

b) створення і підтримання каналів зв'язку між їх митними органами з метою прискорення обміну інформацією та її захисту;

c) забезпечення ефективної координації дій їх митних органів, у тому числі, обміну персоналом, експертами і призначення офіцерів зв'язку;

d) обрання і випробування нового обладнання та процедур;

e) спрощення і гармонізації відповідних митних процедур та

h) інших адміністративних заходів, які час від часу можуть потребувати їхніх спільних дій.

1. Запити відповідно до цієї Угоди складаються у письмовому вигляді. Документи, необхідні для виконання таких запитів, повинні, при можливості, додаватись до них. У випадках, що не терплять зволікання, можуть прийматись запити в усній формі, але вони повинні невідкладно підтверджуватись письмово.

2. Запити згідно з частиною 1 цієї статті мають містити таку інформацію:

a) назву митного органу, що запитує;

b) суть справи;

c) запитувану допомогу, об'єкт запиту та підставу для нього;

d) назви та адреси учасників справи, якщо такі відомі;

e) стислий виклад фактів справи, що розглядається, та правові норми, що мають до неї відношення;

f) зв'язок між запитуваною допомогою та справою, до якої вона відноситься.

3. Усі запити і додаткові документи подаються офіційною мовою запитуваного митного органу, англійською або іншою мовою, прийнятною для обох органів.

4. Якщо запит не відповідає формальним вимогам, визначеним в частині 2 цієї статті, то може бути висунута вимога щодо його зміни або доповнення. Це положення не розповсюджується на вжиття попереджувальних заходів.

5. Допомога надається шляхом прямого зв'язку між відповідними митними органами Договірних Сторін.

1. Запитуваний орган вживає усіх необхідних заходів для виконання запиту у максимально стислі строки.

2. Якщо запитуваний митний орган не має інформації, що стала предметом запиту, він повинен вжити усіх необхідних заходів для отримання такої інформації. Якщо необхідно, запитуваний митний орган може залучати для надання допомоги інші компетентні органи запитуваної Договірної Сторони. Проте, відповіді на запити повідомляються виключно запитуваним митним органом.

3. У випадках, коли запитуваний митний орган не є органом, до компетенції якого належить виконання запиту, він або невідкладно передає запит компетентному органу, який розглядає запит відповідно до компетенції, визначеній відповідно до національного законодавства держави запитуваної Договірної Сторони, або рекомендує митному органу, що запитує, належну процедуру, якої слід дотримуватись у випадку такого запиту.

4. Митний орган однієї Сторони на запит митного органу іншої Договірної Сторони проводить усі необхідні дії, включаючи опитування експертів, а також здійснює верифікацію, інспектування та встановлення фактів у зв'язку з питаннями, зазначеними в цій Угоді. Результати таких розслідувань, встановлення фактів, верифікацій та інспекцій передаються митному органу, що запитує, у максимально стислі строки.

5. Посадові особи митного органу однієї Договірної Сторони за офіційним запрошенням можуть знаходитись на території іншої Договірної Сторони.

1. Митні органи Договірних Сторін на запит і відповідно до національного законодавства держави запитуваної Договірної Сторони надають інформацію щодо перевезень та відвантажень товарів, зазначеної вартості, походження, розташування і призначення таких товарів.

2. Запитуваний митний орган додає до наданої інформації усі необхідні для її розуміння і використання інструкції.

1. Якщо запитуваний митний орган вважає, що виконання запиту може заподіяти шкоди суверенітету, безпеці, громадському порядку його держави чи іншим суттєвим національним інтересам, або потягти за собою розголошення державної або іншої захищеної законом таємниці, у такій допомозі може бути відмовлено в цілому або частково, або допомога може бути подана за додержання деяких умов або вимог.

2. У разі відмови від виконання запиту повністю або частково, рішення про це та причини відмови повинні бути без затримки повідомлені органу, що запитує.

3. Запитуваний митний орган може відкласти надання допомоги на тій підставі, що надання такої інформації заважатиме розслідуванню, що здійснюється або розгляду справи. У такому випадку запитуваний митний орган консультується з митним органом, що запитує, щодо визначення, чи може допомога надаватись за тих умов і у термін, яких може вимагати митний орган, що запитує.

1. Інформація та інші повідомлення, отримані за цією Угодою, можуть використовуватись лише для цілей, визначених у цій Угоді, за винятком, коли запитуваний митний орган надав письмову згоду на таке використання.

2. Будь-яка інформація та інші повідомлення, отримані митним органом однієї з Договірних Сторін відповідно до цієї Угоди, розцінюються як конфіденційні і не повинні передаватись жодним особам чи організаціям за межами митного органу, що запитує, що їх отримав, крім випадків, визначених в цій Угоді. Положення частини 2 цієї статті не застосовуються до справ, що мають відношення до наркотичних засобів та психотропних речовин. Така інформація може передаватись іншим органам Договірної Сторони, що запитує, які безпосередньо беруть участь у боротьбі з незаконним обігом наркотиків. Крім того, інформація щодо порушень, які мають відношення до здоров'я населення, громадської безпеки або захисту навколишнього природного середовища Договірної Сторони, чий митний орган отримав цю інформацію, може передаватись її державним органам, компетентним у цих галузях. Така інформація вважається конфіденційною і повинна мати принаймні такий самий ступень конфіденційності й захисту, який має аналогічна інформація відповідно до національного законодавства держави Договірної Сторони, в якій вона отримана.

3. Персональні дані передаються лише тоді, коли рівень захисту персональних даних, передбачений законодавством Договірних Сторін, є еквівалентним. Договірні Сторони забезпечують принаймні такий рівень захисту, як передбачено у Додатку до цієї Угоди, який є невід'ємною частиною цієї Угоди.

1. Митні органи Договірних Сторін не повинні пред'являти претензії щодо відшкодування звичайних витрат, понесених у зв'язку з виконанням цієї Угоди, до іншої Договірної Сторони.

2. Якщо виконання запиту потребує або потребуватиме суттєвих чи надзвичайних витрат, митні органи Договірних Сторін консультуються щодо визначення умов і термінів виконання запиту, а також засобів відшкодування витрат.

3. Витрати, що випливають із співпраці щодо організації семінарів, тренінгів, обміну експертами чи навчальних візитів, повинні бути окремо врегульовані Договірними Сторонами.

4. Витрати, що випливають із присутності посадових осіб митного органу однієї з Договірних Сторін на території іншої Договірної Сторони відповідно до положень статті 6 цієї Угоди, повинні відшкодовуватись Договірною Стороною, що запитує.

1. За виконання цієї Угоди відповідають митні органи. Між іншим, вони:

1) зв'язуються безпосередньо з метою вирішення питань, що випливають з цієї Угоди;

2) на основі консультацій за необхідності видають відомчі нормативно-правові акти про погодження щодо процедур виконання цієї Угоди;

3) за взаємною згодою здійснюють заходи з метою вирішення будь-яких проблем або розбіжностей у тлумаченні або застосуванні цієї Угоди, а також інших митних питань, що виникають між ними;

4) за вимогою одного з них, погоджуються зустрітись з метою обговорення застосування положень цієї Угоди або інших митних питань, що виникають між ними та

5) з метою реалізації положень цієї Угоди, спеціально призначають контактних осіб та інформують про них один одного.

Ані ця Угода, ані жодний захід, вжитий на її виконання, не впливають на права і обов'язки Договірних Сторін за існуючими міжнародними договорами, в яких вони також виступають Договірними Сторонами.

1. Ця Угода укладається на невизначений термін і набирає чинності через тридцять (30) днів після дати отримання дипломатичними каналами будь-якою з Договірних Сторін останнього повідомлення про виконання ними внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання Угодою чинності.

2. Митні органи Договірних Сторін погоджуються зустрічатись з метою перегляду цієї Угоди та обговорення інших митних питань, що випливають із взаємовідносин між ними, на запит одного з митних органів або через п'ять років з дати набрання нею чинності, якщо вони не повідомлять один одного у письмовій формі, що у такому перегляді немає потреби.

3. За взаємною згодою обох Договірних Сторін до цієї Угоди можуть бути внесені зміни і доповнення. Зміни та доповнення оформляються відповідними протоколами, які є невід'ємною частиною цієї Угоди.

4. Будь-яка Договірна Сторона може припинити цю Угоду у будь-який час. Дія цієї Угоди буде припинена через шість (6) місяців з дати отримання однією з Договірних Сторін письмового повідомлення про припинення дії Угоди іншою Договірною Стороною. Будь-які процедури у період припинення дії Угоди при цьому будуть виконуватись згідно з її положеннями.

На посвідчення чого, ті, що підписались нижче, та належним чином уповноважені відповідними Урядами особи підписали цю Угоду.

Вчинено в м. Києві 22 березня 2010 року у двох примірниках, кожний українською, в'єтнамською та англійською мовами, при цьому всі тексти є автентичними. У разі виникнення розбіжностей при тлумаченні положень цієї Угоди перевага надається тексту англійською мовою.

1. Персональні дані, які зазнають автоматичної обробки, повинні:

a) одержуватись і оброблятись неупереджено та відповідно до законодавства держав Договірних Сторін;

b) зберігатись для конкретних і законних цілей і не використовуватись у спосіб, несумісний з такими цілями;

c) бути достатніми, пов'язаними і не надмірними відносно цілей, задля яких вони зберігаються;

d) бути точними і, коли необхідно, оновлюватись;

e) зберігатись у формі, яка дозволяє ідентифікацію суб'єктів даних, не довше ніж вимагається для цілей, задля яких вони зберігаються.

2. Персональні дані відносно здоров'я або статевого життя не можуть оброблятись автоматично, якщо національне законодавство не забезпечує відповідних гарантій. Те ж саме застосовується до персональних даних, які мають відношення до засуджень у порядку кримінального судочинства.

3. Для захисту персональних даних, які зберігаються в автоматизованих файлах даних, має бути вжито відповідних запобіжних заходів проти неавторизованого знищення або випадкової втрати, а також проти неавторизованого доступу, зміни або розповсюдження.

4. Будь-яка особа має право:

a) установити наявність автоматизованого особистого файлу даних, головних цілей, а також ідентичності і постійного місця проживання або головного місцезнаходження підприємства оператора файла;

b) одержувати через відповідні проміжки часу і без надмірної затримки або витрат підтвердження чи зберігаються особисті дані щодо неї в автоматизованому файлі даних, а також повідомлення її про такі дані у зрозумілій формі;

c) добиватись, залежно від обставин, виправлення або знищення таких даних, якщо вони були оброблені з порушенням національного законодавства, яке вводить в дію основні принципи, встановлені у пунктах 1 і 2 цього Додатку;

d) мати судовий спосіб захисту прав, якщо запит про надання інформації або, в залежності від обставин, сповіщення, виправлення або знищення, як зазначено у підпунктах b і c цього пункту не виконуються.

5.1. Не допускається жодних винятків з положень, викладених у пунктах 1, 2 і 4 цього Додатку, за винятком обмежень, визначених в цьому пункті.

5.2. Часткова відміна положень пунктів 1, 2 і 4 цього Додатку допускається, коли така часткова відміна передбачена законодавством держави Договірної Сторони та містить необхідний захід в демократичному суспільстві для:

a) захисту державної і громадської безпеки, фінансових інтересів держави або боротьби зі злочинами;

b) захисту суб'єкта даних або прав і свобод інших осіб.

5.3. Обмеження на використання прав, зазначених у пункті 4, підпунктах b, c і d цього Додатку, можуть бути передбачені законодавством щодо автоматизованих персональних файлів даних, які використовуються для статистичних або науково-дослідних цілей, де очевидно не існує ризику порушення приватності суб'єкта даних.

6. Жодне з положень цього Додатку не повинно тлумачитись як обмежувальне або таке, що іншим чином впливає на можливість Договірної Сторони надати суб'єктам даних більш широкий ступінь захисту, ніж обумовлено в цьому Додатку.