Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Соціалістичної Республіки Вєтнам про взаємну охорону секретної інформації

Кабінет Міністрів України та Уряд Соціалістичної Республіки В'єтнам, далі - Сторони,

з метою забезпечення охорони всієї секретної інформації, засекреченої в державі однієї Сторони і переданої до держави іншої Сторони, або створеної в процесі взаємного співробітництва, спираючись на положення національного законодавства держав Сторін,

домовились про таке:

У цій Угоді терміни вживаються в такому значенні:

1. "Секретна інформація" - інформація, що засекречена і підлягає охороні відповідно до національного законодавства держав Сторін і цієї Угоди, і несанкціоноване розповсюдження якої може завдати шкоди державній безпеці та інтересам держав Сторін.

2. "Матеріальний носій секретної інформації" - матеріальний об'єкт, у тому числі документ, матеріал, виріб, речовина або фізичне поле, на/в якому міститься секретна інформація.

3. "Ступінь секретності" - категорія, що характеризує важливість секретної інформації, ступінь обмеження доступу до неї, а також рівень її охорони.

4. "Гриф секретності" - реквізит матеріального носія секретної інформації, що засвідчує ступінь секретності цієї інформації.

5. "Сторона-джерело" - Сторона, що засекретила і передала секретну інформацію.

6. "Сторона-одержувач" - Сторона, якій передається секретна інформація.

7. "Організація" - міністерство, інший державний орган, юридична або фізична особа, що приймає участь у міждержавному співробітництві або виконанні контрактів, на які поширюється дія цієї Угоди.

8. "Компетентний орган" - державний орган, що контролює виконання цієї Угоди та визначений як такий відповідно до статті 9 цієї Угоди.

9. "Контракт" - письмова домовленість між організаціями держав Сторін, у рамках якої створюється секретна інформація та/або здійснюється її передача.

Сторони погодилися, що грифи секретності відповідно до прийнятих в державах Сторін ступенів секретності співвідносяться таким чином:

1. Сторони відповідно до цієї Угоди та законодавства своїх держав приймають усі необхідні заходи з охорони секретної інформації, що передається або створюється в процесі співробітництва між ними або між організаціями їх держав. Сторони забезпечують щодо такої секретної інформації, принаймні, такий же рівень охорони, який передбачається при поводженні з власною секретною інформацією відповідного ступеня секретності.

2. Сторони не надають доступ до зазначеної у пункті 1 даної статті секретної інформації третій стороні без попередньої письмової згоди Сторони-джерела. Секретна інформація повинна використовуватися лише для цілей, обумовлених при її передачі.

3. Доступ до секретної інформації дозволяється надавати тільки тим особам, яким він необхідний у зв'язку з виконанням офіційних обов'язків при наявності в них допуску до секретної інформації своєї держави відповідного ступеня секретності.

4. Сторони забезпечують на території своєї держави проведення необхідних інспекційних перевірок та дотримання правил охорони секретної інформації.

5. Сторони зобов'яжуть організації своїх держав, що будуть здійснювати співробітництво, пов'язане з обміном секретною інформацією, визначати в контрактах заходи із взаємної охорони секретної інформації, процедуру визначення і порядок відшкодування збитків внаслідок можливого розголошення або втрати секретної інформації Сторони-джерела.

1. Якщо Сторона-джерело має намір передати секретну інформацію організації держави Сторони-одержувача або доручає це зробити організації своєї держави, вона попередньо робить запит компетентному органу держави Сторони-одержувача щодо підтвердження того, що організація держави Сторони-одержувача пройшла перевірку й одержала дозвіл на роботу з секретною інформацією необхідного ступеня секретності, а також має відповідні можливості для забезпечення належної охорони секретної інформації. Це підтвердження повинно містити зобов'язання щодо забезпечення відповідності заходів охорони, що здійснює організація, яка пройшла перевірку, національним правилам охорони секретної інформації. Контроль за дотриманням цих заходів здійснює компетентний орган держави Сторони-одержувача.

2. Компетентний орган держави Сторони-джерела відповідає за те, щоб всій секретній інформації, що передається або створюється в рамках контракту, було надано відповідні грифи секретності. За запитом компетентного органу держави Сторони-одержувача компетентний орган держави Сторони-джерела повинен повідомити йому про надані грифи секретності переданій секретній інформації у вигляді списку (список грифів секретності).

3. У разі, коли компетентний орган держави Сторони-одержувача запросив та одержав список грифів секретності, він письмово підтверджує його одержання.

4. Компетентний орган держави Сторони-одержувача повинен забезпечити, щоб організація держави Сторони-одержувача поводилась з секретною інформацією держави іншої Сторони як з секретною інформацією відповідного ступеня секретності власної держави.

5. Сторони повинні забезпечити, щоб контракт укладався або роботи, на які поширюються вимоги відносно охорони секретної інформації, починалися тільки після того, як організація держави Сторони-одержувача вжила необхідних заходів з охорони секретної інформації або забезпечила умови щодо своєчасного прийняття таких заходів.

6. Секретна інформація передається з однієї держави в іншу, як правило, дипломатичними каналами. Сторона-одержувач письмово підтверджує одержання секретної інформації.

7. У разі необхідності компетентні органи можуть, в окремому випадку, домовитися про те, що секретна інформація при виконанні умов, зазначених у пункті 8 цієї статті, може передаватися іншим шляхом без використання дипломатичних каналів.

8. У випадках, зазначених у пункті 7 цієї статті, необхідно щоб:

- особа, яка здійснює перевезення, мала оформлений допуск до секретної інформації відповідного ступеня секретності та кур'єрське посвідчення, видане уповноваженим державним органом Сторони-джерела;

- організація, що здійснює відправку секретної інформації, мала в наявності перелік секретної інформації, що передається;

- пакування секретної інформації здійснювалось відповідно до правил, установлених для перевезення секретної інформації в межах держави Сторони-джерела;

- факт одержання секретної інформації підтверджувався відповідним письмовим повідомленням організації держави Сторони-одержувача.

9. При необхідності передачі секретної інформації значного обсягу компетентні органи держав Сторін встановлюють у кожному конкретному випадку маршрут, засоби транспортування й охорони.

10. Секретна інформація між організаціями держав Сторін може передаватися через телекомунікаційні системи тільки з використанням криптографічних засобів закриття інформації, узгоджених компетентними органами держав Сторін.

1. Сторона-одержувач проставляє на матеріальних носіях секретної інформації держави Сторони-джерела відповідні грифи секретності згідно зі статтею 2 цієї Угоди.

2. На копіях та перекладах секретної інформації держави Сторони - джерела проставляються такі самі грифи секретності, як і на оригіналах, та з ними необхідно поводитися так само, як з оригіналами.

3. Секретній інформації, що створюється в державі Сторони-одержувача на основі секретної інформації (або її частини), переданої Стороною-джерелом, надається відповідний гриф секретності, але не нижче грифа секретності переданої секретної інформації.

4. Змінювати або знімати грифи секретності переданої секретної інформації уповноважена лише Сторона-джерело. Зміна або зняття грифа секретності спільно створеної секретної інформації здійснюється за узгодженням Сторін.

5. Сторона-джерело завчасно повідомляє Сторону-одержувача про намір змінити або зняти грифи секретності переданої секретної інформації.

1. Громадянам держави однієї Сторони, які здійснюють візит на територію держави іншої Сторони, доступ до секретної інформації і на об'єкти, на яких обробляються секретна інформація, надається тільки за наявності попереднього письмового дозволу компетентного органу держави Сторони, що приймає.

2. Щодо здійснення візиту надсилається письмовий запит компетентному органу держави Сторони, що приймає.

3. Такий запит повинен містити такі відомості:

а) ім'я, прізвище, дата та місце народження, номер паспорта (посвідчення особи) відвідувача;

б) громадянство відвідувача;

в) посада відвідувача і найменування організації, представником якої він є;

г) наявність у відвідувача допуску до секретної інформації відповідного ступеня секретності;

д) мета поїздки та її запланована дата;

е) найменування організацій та об'єктів, відвідання яких передбачається.

1. Якщо розголошення секретної інформації не може бути виключене або ж воно припускається, або встановлено, про це негайно інформується Сторона-джерело.

2. Порушення правил охорони переданої або спільно створеної секретної інформації розслідуються державними органами і розглядаються судами держави, на території якого вони мали місце, а особи, з вини яких вони сталися, несуть відповідальність згідно із законодавством цієї держави. Інша Сторона, за наявності запиту, надає допомогу під час проведення розслідування. Після завершення розслідування Сторона, що його проводила, повинна повідомити іншу Сторону про результати такого розслідування.

Витрати однієї Сторони щодо здійснення заходів з охорони секретної інформації, пов'язаних з виконанням цієї Угоди, не підлягають відшкодуванню іншою Стороною.

Контроль за виконанням положень цієї Угоди здійснюють:

в Україні - Служба безпеки України;

у Соціалістичній Республіці В'єтнам - Міністерство громадської безпеки Соціалістичної Республіки В'єтнам.

Будь-які спори щодо тлумачення або застосування положень цієї Угоди представники держав Сторін вирішують шляхом проведення переговорів.

Під час проведення цих переговорів Сторони продовжують виконувати свої зобов'язання відповідно до цієї Угоди.

1. З метою забезпечення ефективного співробітництва при виконанні цієї Угоди компетентні органи держав Сторін ознайомлюються з правилами охорони секретної інформації держави іншої Сторони, а також за відповідним запитом надають взаємні консультації.

2. Кожна Сторона дозволяє представникам компетентного органу держави іншої Сторони або іншого державного органу, визначеного за обопільною згодою, здійснювати візити на територію своєї держави з метою обговорення з представниками компетентного органу своїх методів і заходів з охорони секретної інформації.

1. Ця Угода набуває чинності з дати отримання останнього письмового повідомлення про виконання Сторонами відповідних внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття чинності цією Угодою.

2. Ця Угода укладається на невизначений термін.

3. Кожна Сторона може в будь-який час внести пропозиції в письмовій формі про зміни або доповнення до цієї Угоди. Зміни і доповнення до цієї Угоди оформляються у вигляді протоколів, що стають невід'ємною частиною Угоди після набуття ними чинності відповідно до процедури, передбаченої пунктом 1 цієї статті.

4. Кожна Сторона може припинити дію цієї Угоди, надіславши попередньо за 6 місяців письмове повідомлення про це. У випадку припинення дії Угоди Сторони продовжують виконувати положення цієї Угоди стосовно переданої або спільно створеної секретної інформації протягом терміну, передбаченого порядком її засекречування в державі Сторони-джерела.

Вчинено в м. Києві 21 жовтня 2005 р. у двох примірниках, кожний українською, в'єтнамською та російською мовами, причому всі тексти є автентичними.

У випадку виникнення розбіжностей щодо тлумачення положень цієї Угоди, Сторони будуть звертатися до тексту, викладеному російською мовою.