Про Програму розвитку туризму в Україні до 2005 року

створити Фонд розвитку туризму за рахунок добровільних відрахувань суб'єктів туристичної діяльності незалежно від форм власності, внесків інших юридичних та фізичних осіб.

практикувати проведення цільових інвестиційних конкурсів.

з метою залучення коштів на розвиток туристичної галузі проводити туристичні лотереї.

сприяти створенню спільних підприємств з виробництва сучасного туристичного обладнання, запровадженню телекомунікаційних систем.

Пріоритетним напрямом реалізації Програми стане створення єдиної системи підготовки кадрів для галузі, закріплення отриманих знань на виробництві, стажування на базових туристичних підприємствах в Україні та за кордоном.

Навчання кадрів для туристичної галузі здійснюватиметься шляхом базової підготовки в системі загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних та вищих закладів освіти з подальшим запровадженням різних форм післядипломного навчання - перепідготовки, підвищення кваліфікації, обміну досвідом роботи.

Становлення туристичної галузі та її подальший розвиток передбачають також формування наукових кадрів, проведення на високому рівні науково-дослідної роботи з питань туризму.

З цією метою передбачається:

вжити заходів щодо створення мережі навчальних закладів різного рівня для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів туристичної індустрії, передбачивши створення інституту туризму та готельного господарства.

визначити базові туристичні підприємства в Україні для проведення стажування фахівців туристичної галузі.

розробити галузеву та регіональні довгострокові програми міжнародного співробітництва у сфері підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації державних службовців, керівників державних підприємств туристичної галузі.

встановити для працівників туристичної галузі звання "Почесний працівник туризму України".

Туризмові належить одне з провідних місць у використанні природних ресурсів і у здійсненні активного впливу на їхній стан. Його подальший розвиток має поєднуватись з ефективною роботою, спрямованою на збереження та примноження рекреаційно-туристичних ресурсів для майбутніх поколінь.

З цією метою передбачається:

внести на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо виділення територій і об'єктів природоохоронної діяльності, їх використання у туристичних цілях.

встановити режим експлуатації рекреаційних територій, квотування кількості відвідувачів.

забезпечити проведення робіт, пов'язаних з відновленням ландшафтів та поліпшенням санітарного стану територій в зонах відпочинку, на трасах туристичних маршрутів, у місцях розташування туристичних комплексів та окремих туристичних об'єктів, у лісопаркових зонах великих міст.

організовувати цикли лекцій, бесід, екскурсій, випуски спеціальних матеріалів у туристичних господарствах, туристичних клубах з метою проведення ефективної природоохоронної роботи серед туристів.

вивчити питання про розширення мережі національних природних парків, підготувати пропозиції на розгляд Кабінету Міністрів України.

здійснити комплекс заходів з відновлення, реконструкції, реставрації та забезпечення санітарно-гігієнічного догляду за історико-культурними, туристично-рекреаційними об'єктами (пам'ятками історії та культури, архітектури та природи, монументального та образотворчого мистецтва, заповідними ландшафтними зонами, реабілітаційно-пізнавально-розважальними комплексами тощо), частково чи повністю втраченими внаслідок впливу соціальних або природних факторів.

налагодити співробітництво туристичних організацій, контрольно-рятувальних служб та природоохоронних органів України з питань охорони навколишнього середовища, забезпечення екологічної безпеки на туристичних базах та маршрутах.

Реалізація Програми має дати інтенсивний поштовх соціально-економічним зрушенням у суспільстві, зростанню міжнародного авторитету України як туристичної держави.

Процес прискорення розвитку туризму відбуватиметься в нерозривному зв'язку з утвердженням ринкових відносин. Міжнародний досвід свідчить, що саме ринок є найсприятливішим економічним середовищем для функціонування туристичного господарства. В свою чергу, підприємства туристичної галузі, орієнтуючись безпосередньо на споживача, покликані відігравати активну роль у формуванні ринкового простору.

Реалізація Програми створить можливості для інтенсифікації туристичної діяльності, посилить взаємозв'язок інфраструктури туризму з іншими пріоритетними сферами соціально-економічного та культурного розвитку країни, окремих регіонів.

Водночас туристичне господарство, висуваючи з урахуванням своєї, специфіки високі вимоги до суміжних галузей, сприятиме не лише удосконаленню технологій та поліпшенню організації праці, а й впровадженню найефективніших форм господарювання, створенню нових робочих місць.

Зростання кількості малих і середніх підприємств, які перебувають у комунальній, колективній та приватній власності, в умовах фінансової кризи в державі дасть змогу розвивати туризм без залучення значних централізованих коштів.

Саме такий підхід сприятиме ширшому залученню іноземного капіталу, спорудженню туристичних об'єктів іноземними фірмами протягом 1 - 2 років, а також забезпечить їх швидку окупність (5 - 6 років).

Зростання темпів розвитку туристичної галузі приведе до збільшення у 2005 році прийому іноземних туристів у 2 рази (Додаток N 5). Кількість вітчизняних туристів, а також екскурсантів має зрости втричі.

Проведення гнучкої державної податкової політики, залучення інвестицій у розвиток інфраструктури туризму дасть можливість збільшити надходження до бюджету держави у 3 рази.

Реалізація Програми розвитку туризму в Україні до 2005 року сприятиме зміцненню економіки країни, створенню потужної туристичної галузі, посиленню впливу державного регулювання на розвиток інфраструктури туризму, зростанню життєвого рівня населення України, забезпеченню екологічної безпеки, збереженню пам'яток історії та культури, підвищенню рівня природоохоронної діяльності, піднесенню духовного потенціалу суспільства.

Особливості географічного положення та рельєфу, сприятливий клімат, багатство природного, історико-культурного та туристично-рекреаційного потенціалу України створюють можливості для всебічного задоволення пізнавальних, оздоровчо-спортивних і духовних потреб вітчизняних та іноземних туристів.

Україна за своєю територією є однією з найбільших країн на південному сході Європи. Загальна площа країни - 603,7 тис. кв. кілометрів, її протяжність становить із заходу на схід 1300 кілометрів, а з півночі на південь - 900 кілометрів.

На півдні Україна омивається Чорним і Азовським морями, через порти яких здійснюються інтенсивні зв'язки із зарубіжними країнами. Вихід до Дунаю забезпечує сполучення із 7 країнами Західної Європи. По території України проходять важливі залізничні і автомобільні магістралі. Розвинута авіамережа забезпечує зв'язок країни майже з усіма точками земної кулі.

Україна межує з Російською Федерацією, Республікою Білорусь, Республікою Польща, Словацькою Республікою, Угорською Республікою, Румунією, Республікою Молдова. Загальна протяжність кордонів становить 6500 кілометрів, з них морських - 1050 кілометрів. Поблизу м. Рахова Закарпатської області знаходиться умовна точка географічного центру Європи.

Туристично-рекреаційні комплекси України - органічна складова її єдиного соціально-економічного комплексу.

Розвиток туристичної галузі передбачає максимальне використання природно-рекреаційних та історико-культурних ресурсних можливостей території, а також інфраструктури виробничої і невиробничої сфер економіки, адміністративно-територіального поділу з урахуванням вимог ефективного природокористування та охорони навколишнього середовища.

Загальна площа природних рекреаційних ландшафтів України становить 9,4 млн. га, а їх одночасна місткість - майже 50 млн. чоловік.

70 відсотків території України припадає на Поліську, Придніпровську та Причорноморську низовини, 25 - Подільську, Придніпровську, Волинську, Приазовську височини, 5 відсотків - на Кримські гори та Карпати.

Найвища вершина України - г. Говерла (2061 м) - розташована у Чорногірському масиві Українських Карпат.

Клімат в Україні помірно континентальний з певними особливостями в Кримських горах та Карпатах, а також на південному березі Криму, де він має риси субтропічного. Літо переважно тепле і сухе, зима м'яка і волога.

Безморозний період триває від 150 - 160 днів на півночі,- до 250 днів - на півдні. 150 - 190 днів упродовж року середньодобова температура перевищує +10 С, що сприяє розвитку всіх видів туризму. Тривалість купального сезону - від 105 до 145 днів.

По території України протікає понад 70 тис. річок, найважливіші і найбільші з яких Дніпро, Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець та Дунай. Більшість річок належить до басейнів Чорного і Азовського морів, 4 відсотки - до басейну Балтійського моря.

Найбільша річка країни - Дніпро (третя за величиною в Європі) завдовжки 2285 кілометрів, з яких 1205 кілометрів припадають на територію України. Басейн Дніпра охоплює майже половину території держави.

На Україні знаходиться понад 3 тис. природних озер і 22 тис. штучних водоймищ.

Південь країни омивають теплі Чорне та Азовське моря, які належать до басейну Атлантичного океану. Довжина берегової лінії Чорного моря в межах України становить понад 1500 кілометрів (з них близько 50 відсотків придатні для використання у туристичних цілях). Середня температура води в серпні - 22 - 25 С, солоність води - 18 проміле.

Лісові ресурси є часткою цінного рекреаційного і природоохоронного потенціалу України. Загалом лісистість не перевищує 14 відсотків території країни, але вона поступово зростає за рахунок лісонасаджень, які нині становлять більше половини всіх лісових площ.

Особливу роль відіграють лісопаркові зони навколо великих міст, а також ліси гірських районів та ті, що знаходяться поблизу водоймищ і річок.

Рекреаційні ресурси України сприятливі для організації відпочинку та оздоровлення і мають не тільки місцеве, а й міжнародне значення.

Прибережні території півдня України - осередки значних ресурсів грязьового лікування. Туристів приваблюють також морські купання, сонячні та повітряні ванни. Карпатський район відомий цілющими мінеральними водами. Найбільша рекреаційна цінність на Поліссі - Шацькі озера. Лісостеповий район багатий на лікувальні мінеральні та радонові водії.

В Україні створено 5 національних природних парків, 15 державних заповідників, заказники, дендропарки, пам'ятки садово-паркового мистецтва, які належать до природоохоронних територій, у тому числі такі відомі, як Асканія-Нова, Шацький національний природний парк, "Софіївка", "Олександрія", Тростянецький дендропарк, парк у Качанівці тощо, а також пам'ятки природи - Скелі Довбуша, Кам'яні Могили, Великий каньйон у Криму.

Важлива складова туристично-екскурсійного потенціалу України - історико-культурні пам'ятки. Найбільше їх у Київській, Львівській, Чернігівській областях та Автономній Республіці Крим, містах Києві, Львові, Одесі, Чернігові, Кам'янці-Подільському.

Велика кількість пам'яток археології зосереджена в південній частині України. Атрактивними для туристів є розкопки античних міст північного Причорномор'я - Тіри, Ольвії, Херсонеса, Пантікапея, а також археологічні музеї в Одесі, Керчі та Києві.

Велике значення для розвитку пізнавального туризму мають пам'ятки архітектури різних епох і стилів. Це, зокрема:

пам'ятки Київської Русі (IX - XII ст.) у Києві, Чернігові, Каневі, Овручі, Володимирі-Волинському;

пам'ятки оборонної архітектури - фортеці в Луцьку, Меджибожі, Кам'янці-Подільському, Хотині, Білгороді-Дністровському, Ужгороді, Мукачевому;

палацові комплекси в Криму, на Львівщині та Чернігівщині;

пам'ятки цивільної архітектури в Києві, Львові, Харкові, Полтаві, Чернівцях, Ужгороді;

пам'ятки культової архітектури в Києві, Львові, с. Маняві, на Івано-Франківщині, у Почаєві, Міжгір'ї, Мукачевому, Чернівцях;

пам'ятки дерев'яної культової та цивільної архітектури в Карпатах.

В Україні велика кількість пам'яток історії, серед яких найбільший інтерес у туристів викликають пов'язані з історико-культурною спадщиною запорізького козацтва, а також періоду національно-визвольної боротьби українського народу 1648-1654 рр. та другої світової війни. Це, зокрема, музейні комплекси світового (за класифікацією ЮНЕСКО) значення в Києві - Софійський та Києво-Печерський заповідники, Андріївська та Кирилівська церкви; музеї архітектури та побуту просто неба у Києві, Переяславі-Хмельницькому, Львові, Ужгороді, Чернівцях, Галичі; картинні галереї в Києві, Одесі, Феодосії, Львові, Харкові тощо; меморіальні музеї видатних державних діячів, а також діячів літератури, науки та культури: Т.Г.Шевченка, М.В.Гоголя, І.Я.Франка, Лесі Українки, О.С.Пушкіна, П.І.Чайковського, Богдана Хмельницького, М.А.Булгакова, О.П.Довженка, І.П.Котляревського, Панаса Мирного, С.П.Корольова, Є. О. Патона, М.К.Заньковецької, І.К.Карпенка-Карого, І.К.Айвазовського, Д.І.Яворницького та інших; численні історичні та краєзнавчі музеї.

Державною програмою розвитку туризму в Україні до 2005 року передбачено високоефективне використання наявних природно-рекреаційних і туристично-екскурсійних ресурсів України, їх збереження та збагачення.

Кримський півострів, що омивається Чорним та Азовським морями і має субтропічний клімат, є унікальним осередком багатих природно-рекреаційних, історико-культурних та спортивно-оздоровчих ресурсів.

До найважливіших об'єктів природно-заповідного фонду в Криму належать Ялтинський гірсько-лісовий заповідник, "Мис Мартьян", Карадазький заповідник, Кримське заповідно-мисливське господарство, 12 заказників, численні пам'ятки природи і садово-паркового мистецтва державного та місцевого значення.

Віддавна славляться цілющі лікувальні грязі, термальні та мінеральні води бальнеологічних курортів у Євпаторії та Саках, Форосі, Голубій Затоці, Сімеїзі, Алупці, Гаспрі, Кореїзі, Лівадії, Ялті, Гурзуфі, Алушті, Судаку, Феодосії та у Старому Криму.

Своєрідністю туристично-екскурсійного потенціалу регіон завдячує численним пам'яткам різних часів, народів та культур поряд з відомими історико-архітектурними заповідниками, пам'ятниками та музеями, а також науково-дослідним закладам. Це, зокрема, пам'ятка архітектури пізньоскіфської держави III ст. до н.е. Неаполь Скіфський, художній музей. Інститут ефіроолійних культур та Інститут мінеральних ресурсів у Сімферополі; Алупкинський палац-музей та парк XIX ст.; пам'ятки історії і архітектури: Ханський палац XVI - XVIII ст., Успенський печерний монастир VII - XIX ст., фортеця "Чуфут-Кале", а також історико-архітектурний музей у Бахчисараї; Кримська астрофізична обсерваторія Національної академії наук в смт Научному; природні "Сфінкси" у Залісному; пам'ятки архітектури: кургани Мелек-Чесменський та Царський IV ст. до н.е., залишки античних міст VI ст. до н.е. - Пантікапея, Німфея, Тірітаки, церква Іоанна Предтечі VIII - XIV ст. та фортеця Ені-Кале XVIII ст., історико-археологічний музей у Керчі; Державний історичний заповідник "Генуезька фортеця" (XIV ст.) у Судаку; історико-архітектурний заповідник "Генуезька фортеця Кафа" (XIV ст.), літературно-меморіальний музей О.С.Гріна та картинна галерея імені І.К.Айвазовського у Феодосії; Лівадійський виставочний комплекс, пам'ятка архітектури "Ластівчине гніздо", музей просто неба "Поляна казок", будинок-музей А.П.Чехова, Нікітський ботанічний сад, Республіканський науково-дослідний інститут виноробства і виноградарства "Магарач", Масандрівський парк у Ялті.

Перспективними в Криму є пізнавальний, оздоровчий, спортивний туризм та сімейний відпочинок.

В області 320 територій та об'єктів природно-заповідного фонду: 45 заказників (18 - державного значення), 213 пам'яток природи (8 - державного значення), 33 заповідні урочища, 29 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва (11 - державного значення).

Природно-територіальні комплекси, сприятливі кліматичні умови, приміські ліси, водні плеса також належать до важливих рекреаційних ресурсів області.

На базі радонових та мінеральних вод, родовищ лікувального торфу створено курорти "Хмільник" і "Немирів".

Найцікавіші об'єкти туризму - історико-культурні та архітектурні пам'ятки Вінниці: місця, пов'язані з діяльністю Південного товариства декабристів, музей-садиба М.І.Пирогова, літературно-меморіальний музей М.М.Коцюбинського, дерев'яні церкви XVIII ст., комплекс монастирських будівель XVII - XVIII ст.

Перспективними для області є пізнавальний, оздоровчий, етнічний, спортивний туризм, насамперед водний та велосипедний, а також мисливство.

На Волині налічується 209 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, у тому числі Шацький природний національний парк, 74 заказники (5 - державного значення), 107 пам'яток природи (3 - державного значення), 22 заповідних урочища, 5 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва місцевого значення, ботанічний сад Волинського державного університету.

Кліматичні умови, значні масиви приміських лісів, водні об'єкти, запаси торфових лікувальних грязей, відомі джерела мінеральних вод області сприятливі для розвитку в ній туризму.

Найцікавішими є пам'ятки архітектури й археології періоду Київської Русі у м. Володимирі-Волинському, історико-культурні та архітектурні пам'ятки у м. Луцьку, зокрема Верхній замок XIII - XIV ст., літературно-меморіальний музей Лесі Українки в с. Колодязному, меморіальний комплекс жертвам фашизму в с. Кортелісах.

Пріоритетними в області є пізнавальний, оздоровчий, етнічний, водний, екотуризм і мисливство.

Має 105 природно-заповідних територій і об'єктів, у тому числі 15 заказників державного значення та 24 - місцевого значення, 54 пам'ятки природи, 7 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, 3 заповідні урочища.

До рекреаційних ресурсів області належать м'який клімат, мінеральні джерела, лікувальні грязі. Створено курорт "Солоний Лиман".

Найвідомішими туристичними об'єктами є культурно-архітектурні пам'ятки у с. Старих Кодаках, місця боїв козацьких військ з польською шляхтою під м. Жовтими Водами та с. Княжими Байраками, історико-культурні пам'ятки в м. Дніпропетровську, садиба-музей Д.І.Яворницького, місця, пов'язані з форсуванням Дніпра в роки другої світової війни, скіфські кургани IV ст. до н. е., місця розташування козацьких січей, музей ужиткового мистецтва петриківського художнього орнаменту в смт Петриківці.

Перспективним в області є пізнавальний туризм.

Має 70 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, у тому числі філії Українського степового заповідника, 30 заказників державного та місцевого значення, 30 пам'яток природи, 6 заповідних урочищ.

М'який клімат узбережжя Азовського моря, лікувальні грязі, джерела мінеральних, радонових та столових вод належать до рекреаційних ресурсів області.

Туристично-екскурсійні об'єкти: історико-архітектурний заповідник у м. Слов'яногірську, культурно-архітектурні споруди в м. Артемівську, художній музей видатного живописця А.І.Куїнджі в м. Маріуполі, степовий заповідник Кам'яні Могили біля м. Володарського.

Перспективним в області є сімейний туризм, оздоровлення та відпочинок місцевого населення.

Має 102 території та об'єкти природно-заповідного фонду, в тому числі Поліський заповідник державного значення, 43 заказники (10 - державного значення), 26 пам'яток природи, 31 парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва.

До рекреаційних ресурсів належать значні масиви лісів, річки, озера та ставки, а також радонові джерела мінеральної та столової води, родовища торфових та сапропелевих лікувальних грязей.

На території області розташовані культурно-архітектурні пам'ятки періоду Київської Русі - в містах Овручі, Житомирі та Новограді-Волинському, музей фарфору в с. Баранівці, садиба в смт Верхівці, пов'язана з ім'ям видатного французького письменника О.де Бальзака, меморіальний будинок-музей С.П.Корольова в м. Житомирі.

Перспективним є пізнавальний туризм.

Має 415 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, у тому числі Синевирський природний національний парк, Карпатський державний заповідник, 24 заказники державного значення, 14 - місцевого значення, ботанічний сад Ужгородського університету, 349 пам'яток природи, 21 пам'ятку садово-паркового мистецтва, 3 заповідні урочища.

До природних рекреаційних ресурсів області належать близько 50 родовищ мінеральних лікувальних вод різних типів.

Серед об'єктів туризму найбільшу атракційність мають пам'ятки архітектури в мм. Ужгороді, Сваляві, Невицькому, Мукачевому, Виноградові, Карпатський державний заповідник у м. Рахові, Ужгородський музей народної архітектури та побуту.

Для області перспективними є пізнавальний, спортивно-оздоровчий туризм та мисливство.

Має 299 територій і об'єктів природно-заповідного фонду: 181 заказник, з них 7 державного значення, 95 пам'яток природи, у тому числі 6 державного значення, 3 заповідні урочища, 20 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва.

Кліматичні умови області, піщані пляжі узбережжя Азовського моря та Каховського водосховища, джерела мінеральної води і лікувальні грязі сприяють розвитку туризму та відпочинку.

Найвідоміші об'єкти туризму - Національний заповідник "Хортиця", кургани III - I тис. до н. е. в м. Біленькому, історико-архітектурні пам'ятки V - III ст. до н. е. у селах Великій Знам'янці і Балках, частина філії Українського степового заповідника Кам'яні Могили, Дніпрогес.

Перспективними для області є пізнавальний, оздоровчий, кінний туризм, сімейний відпочинок.

Має 366 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, у тому числі Карпатський природний національний парк, 30 заказників, 99 пам'яток природи, 3 дендропарки, 8 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, 212 заповідних урочищ.

Сприятливі кліматичні умови, мінеральні води, лікувальні торфові грязі, розташовані в південно-східній частині області курорти становлять її природно-рекреаційний потенціал.

Серед туристичних об'єктів найбільше значення мають: музей дерев'яної архітектури та живопису XVI - XVII ст. у м. Ротатині, історико-архітектурні пам'ятки в м. Івано-Франківську, Національний заповідник "Галич", пам'ятки архітектури в смт Крилосі, Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини, Манявський скит (XVII ст.), літературно-меморіальний музей І.Я.Франка в с. Криворівні.

Для області перспективними є пізнавальний, оздоровчий, етнічний, водний, кінний, екотуризм, мисливство та сімейний відпочинок.

Має 85 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, у тому числі 12 державного значення, 17 заказників, 35 пам'яток природи, 8 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, 12 заповідних урочищ.

Сприятливі кліматичні умови, численні водні ресурси та мінеральні джерела, курорти (Ворзель, Миронівка, Ірпінь, Біла Церква) та курортні місцевості (Пірнове, Лютіж, Буча, Клавдієве-Тарасове), історико-культурні пам'ятки обумовлюють провідне місце області як туристично-рекреаційного регіону.

Серед туристичних об'єктів найцікавішими є: Переяслав-Хмельницький історико-культурний заповідник, археологічний музей пізньопалеолітної стоянки у с. Добраничівці, пам'ятки архітектури, дендропарк "Олександрія" та комплекс паркових споруд у м. Білій Церкві, пам'ятка архітектури Покровська церква з мозаїкою за ескізами М.К.Реріха у с. Пархомівці, пам'ятки дерев'яної архітектури - Покровська церква у м. Фастові (1740 р.), дерев'яні церкви в с. Пищиках (1651 р.) та у с. Синяві (1649 р.), собор Антонія і Феодосія у м. Василькові (1758 р.), пам'ятник-музей визволення м. Києва з діорамою "Битва за Київ. Лютізький плацдарм. 1943 р." у с. Нових Петрівцях.

Для області перспективними є сімейний відпочинок, пізнавальний туризм.

Має 39 об'єктів природно-заповідного фонду, у тому числі державного значення - пам'ятка природи Чорний Ліс, дендропарк "Веселі Боковеньки", 2 заказники, пам'ятки садово-паркового мистецтва і місцевого значення - 2 заказники, 17 пам'яток природи, 4 парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва та 10 заповідних урочищ.

М'який клімат, мальовничі береги річок і водосховищ створюють рекреаційні ресурси області.

Найважливішими об'єктами туризму є: усипальниця російського військового діяча, героя Вітчизняної війни 1812 р. М.М.Раєвського, Хрестовоздвиженська церква в Розумівці, пам'ятка архітектури Іллінська церква 1786 р. у м. Новомиргороді, музей-заповідник І.К.Карпенка-Карого на хуторі Надія, краєзнавчий музей у м. Кіровограді.

Пріоритетними є пізнавальний туризм, сімейний відпочинок.

Має 87 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, серед них такі пам'ятки природи комплексного характеру, як Айдарська тераса та Конгресів яр, 6 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, у тому числі Гостра Могила, 13 заказників, 48 пам'яток природи, 14 заповідних урочищ.

До природних рекреаційних ресурсів належать мінеральні води різних типів.

Найцікавішими туристичними об'єктами є пам'ятки природи унікальні крейдяні скелі Баранячі Лоби у смт Новоайдарі, Королівські скелі у Луганському заповіднику, меморіальний комплекс "Молода гвардія" у м. Краснодоні.

Пріоритетними є оздоровчий туризм, сімейний відпочинок.

Має 400 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, у тому числі державний заповідник "Розточчя", 33 заказники, ботанічний сад Львівського університету, 2 дендропарки, 240 пам'яток природи, 55 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, 61 заповідне урочище.

В області є значні курортно-оздоровчі (мінеральні води різних типів і торфові лікувальні грязі), спортивні та туристично-екскурсійні ресурси.

До найважливіших об'єктів туризму належать монастирський комплекс у с. Крехові, пам'ятки архітектури XV - XIX ст. у м. Городку, Державний історико-архітектурний заповідник у м. Львові, музей-заповідник "Олеський замок" у смт Олеську, пам'ятки архітектури у мм. Самборі та Дрогобичі.

Для області перспективними є пізнавальний, оздоровчий туризм, сімейний відпочинок.

Має 89 територій та об'єктів природно-заповідного фонду: частина Чорноморського біосферного заповідника, 26 заказників, у тому числі лісовий заказник державного значення "Рацинська дача", 30 пам'яток природи, у тому числі ботанічне урочище "Степок" державного значення, 19 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, у тому числі "Мостовський" державного значення, 13 заповідних урочищ, Миколаївський зоопарк.

До природно-рекреаційних ресурсів області належать піщані пляжі на узбережжі Чорного моря, м'який, теплий клімат, мінеральні води, лікувальні грязі та ропа лиманів. Бази відпочинку розташовані головним чином у курортних зонах мм. Очакова, Миколаєва та с. Коблевого.

Серед туристичних об'єктів найвідомішими є: пам'ятка історії VI ст. до н.е. державний заповідник "Ольвія", пам'ятка архітектури Покровська церква 1805 р. у м. Первомайську, музеї - краєзнавчий, художній імені В.В.Верещагіна, суднобудування і флоту в м. Миколаєві, воєнно-історичний імені О.В.Суворова, діорама "Штурм фортеці Очакова у 1788 році російськими військами", мариністичного живопису Р.Г.Судковського у м. Очакові.

Перспективними є оздоровчий, вітрильний туризм, сімейний відпочинок.

Має 92 природно-заповідні території та об'єкти, у тому числі державного значення - заповідник "Дунайські плавні", 5 заказників, 2 пам'ятки природи, ботанічний сад Одеського державного університету, Одеський зоопарк, Кардамичівський парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва та місцевого значення - 17 заказників, 42 пам'ятки природи, 19 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, 2 заповідні урочища.

Курортно-рекреаційне господарство відіграє в області важливу роль. Сприятливі кліматичні умови примор'я, численні пляжі, тепла морська вода, лікувальні грязі та мінеральні джерела зумовлюють його загальнодержавне значення.

Серед об'єктів туризму найбільше значення мають художній, історико-краєзнавчий, археологічний, літературний музеї та музей морського флоту в м. Одесі, пам'ятки архітектури XIII - XIX ст., у тому числі фортеця у м. Білгороді-Дністровському, катакомби, музей партизанської слави у смт Нерубайському.

Для області перспективними є пізнавальний, оздоровчий, вітрильний туризм і сімейний відпочинок.

Має 169 територій та об'єктів природно-заповідного фонду: 46 заказників (11 - державного значення), 92 пам'ятки природи (1 - державного значення), Устимівський дендропарк, 20 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва (4 - державного значення), 10 заповідних урочищ.

Кліматичні умови, густа мережа річок, численні водоймища у поєднанні з мальовничими краєвидами, джерела мінеральних вод відомих курортів м. Миргорода і с. Ліщинівки сприяють організації туристично-рекреаційної діяльності в області.

Найзначніші туристичні об'єкти: пам'ятка архітектури Мгарський монастир XVII - XIX ст., скіфське городище VI-III ст. до н. е. у с. Більську, Троїцька та Миколаївська церкви, дзвіниця та тріумфальна арка в смт Диканьці, пам'ятки архітектури й музеї - краєзнавчий, художній, літературно-меморіальні Панаса Мирного та В.Г.Короленка, музей-садиба І.П.Котляревського у м. Полтаві, музей М.В.Гоголя у с. Великих Сорочинцях та заповідник-музей М.В.Гоголя у с. Гоголевому (Василівці), історико-культурний заповідник "Поле Полтавської битви".

Для області перспективними є оздоровчий, пізнавальний, кінний туризм, сімейний відпочинок.

Має 227 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, у тому числі державного значення - 17 заказників, 8 пам'яток природи, 2 пам'ятки садово-паркового мистецтва та місцевого значення - 91 заказник, 36 пам'яток природи, 9 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, 63 заповідні урочища.

Сприятливі кліматичні умови, значні масиви лісів, річки, озера, лікувальні торфові грязі та мінеральні води створюють рекреаційні ресурси області.

Найцікавішими туристично-екскурсійними об'єктами є: музей-заповідник "Козацькі могили" на о. Журавлиха, історико-культурний заповідник у м. Острозі, палацові та монастирські комплекси у мм. Дубні і Корці, архітектурні пам'ятки XVIII - XIX ст. у м. Рівному та інші.

Для області перспективними є пізнавальний, оздоровчий туризм та сімейний відпочинок.

Має 168 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, у тому числі відділення Українського степового заповідника Михайлівську цілину, 50 заказників (10 - державного значення), 55 пам'яток природи (2 - державного значення), дендропарк, 19 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, 43 заповідних урочища.

Область має сприятливі кліматичні умови, приваблює мальовничими берегами численних річок, джерелами питної води з цінними лікувальними та смаковими якостями. До важливих рекреаційних ресурсів Сумщини належать ліси.

Найбільший інтерес у туристів викликають пам'ятки архітектури XVII - XIX ст. у м. Путивлі, садово-паркового мистецтва та архітектури у смт Кияниці, музеї - художній і декоративно-ужиткового мистецтва, будинок-музей Д.П.Чехова у м. Сумах, пам'ятки архітектури XVIII - XIX ст. у мм. Ромнах, Лебедині та Охтирці.

Перспективними є сімейний відпочинок, пізнавальний і водний туризм.

Має 421 територію та об'єкт природно-заповідного фонду, в тому числі заповідник "Медобори", 89 заказників (15 - державного значення), 308 пам'яток природи (12 - державного значення), 18 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва (4 - державного значення).

Сприятливі кліматичні умови, мальовничі ландшафти, ліси, річки, джерела мінеральної води та лікувальні грязі, відомий кліматичний курорт Заліщики створюють рекреаційні ресурси області.

Найцікавішими об'єктами туризму є пам'ятки архітектури XII - XIX ст. у м. Кременці, Почаївська лавра та музей духовної культури України у м. Почаєві, картинна галерея у м. Тернополі, найбільша у світі гіпсова печера "Кришталева" з мінеральними джерелами у с. Кривчому.

Перспективними є оздоровчий, пізнавальний та спелеотуризм, сімейний відпочинок.

Має 135 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, з них державного значення - 2 заказники (Бурлуцький і Катеринівський), ботанічний сад і зоопарк у м. Харкові, 4 пам'ятки садово-паркового мистецтва та місцевого значення - 81 заказник, 39 пам'яток природи, 1 парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва та 6 заповідних урочищ.

Сприятливі кліматичні умови, мальовничі ландшафт, джерела мінеральних вод - рекреаційні ресурси області.

Найвідомішими туристичними об'єктами є: меморіальний комплекс українського філософа-просвітителя Г.С.Сковороди в с. Сковородинівці, пам'ятки архітектури XVII - XIX ст., історичний і художній музеї у м. Харкові, художньо-меморіальний музей живописця І.Ю.Рєпіна в м. Чугуєві та пам'ятки архітектури XIX ст. у м. Ізюмі.

Перспективними є оздоровчий та пізнавальний туризм, сімейний відпочинок.

Має 69 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, у тому числі 2 біосферні заповідники, 5 заказників державного значення, а також 7 заказників, 32 пам'ятки природи, 12 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва та 10 заповідних урочищ місцевого значення.

Розвиток курортного господарства та масового відпочинку в області базується на значному природно-рекреаційному потенціалі долин річок Дніпра, Інгульця, узбережжя Каховського водосховища, Дніпровського лиману, Чорного й Азовського морів, курортів мм. Голої Пристані, Скадовська та Арабатської стрілки.

Найцікавішими об'єктами туризму є: пам'ятки архітектури XVIII - XIX ст., музеї - краєзнавчий і художній у м. Херсоні, місце розташування Олешківської січі 1711-1728 рр. поблизу м. Цюрупинська, музей флори та фауни Південної України, заповідник Асканія-Нова.

Перспективними є оздоровчий, водний, вітрильний та екотуризм, сімейний відпочинок.

Має 269 територій та об'єктів природно-заповідного фонду: 39 заказників (15 - державного значення), 198 пам'яток природи (4 - державного значення), Кам'янець-Подільський ботанічний сад, 7 заповідних урочищ, 24 парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва (8 - державного значення).

Природними рекреаційними ресурсами Хмельниччини вважаються сприятливі кліматичні умови, лісові масиви, джерела мінеральних вод.

Найвідомішими туристичними об'єктами є пам'ятки архітектури XIV - XVIII ст. у мм. Ізяславі, Старокостянтинові, с. Сутківцях та смт Меджибожі, Державний історико-архітектурний заповідник у м. Кам'янці-Подільському.

Перспективними є оздоровчий туризм та сімейний відпочинок.

Має 381 територію та об'єкт природно-заповідного фонду, зокрема Канівський заповідник, 159 заказників (3 - державного значення), 155 пам'яток природи (10 - державного значення), дендропарк "Софіївка", Черкаський зоопарк, 38 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва (6 - державного значення), 26 заповідних урочищ.

М'який, помірно континентальний клімат, мальовничі куточки природи по берегах річок Дніпра, Росі, Тясмину та інших приваблює туристів у область, яка входить до складу Придніпровської рекреаційної зони. Є курорт "Соснівка".

Найцікавішими об'єктами туризму є: пам'ятка архітектури періоду Київської Русі Успенський собор XII ст., Шевченківський національний заповідник у м. Каневі, Державний історико-культурний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка" (сс. Шевченкове, Моринці, Будище, Вільшана), Національний заповідник "Чигирин", музей історії хліборобства із залишками поселення IV ст. до н.е. у м. Тальному, музей історії Корсунь-Шевченківської битви, музей О.С. Пушкіна і П.І.Чайковського у м. Кам'янці.

Перспективними є оздоровчий, пізнавальний туризм та сімейний відпочинок.

Має 243 території та об'єкти природно-заповідного фонду, у тому числі 7 заказників державного значення, 8 пам'яток природи, ботанічний сад і дендропарк Чернівецького державного університету, Сторожинецький дендропарк, а також 9 заказників, 136 пам'яток природи, 40 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва та 39 заповідних урочищ місцевого значення.

Сприятливі можливості лікування в області створюють відомі родовища лікувальних грязей та джерела мінеральних вод у Глибоцькому, Сторожинецькому, Путильському та Вижницькому районах.

Найзначнішими об'єктами туризму є: фортеця XIII - XVIII ст. у м. Хотині, пам'ятки архітектури XVII - XIX ст., музеї - краєзнавчий і народної архітектури та побуту, пам'ятки садово-паркового мистецтва XIX ст. у м. Чернівцях, триярусна печера "Попелюшка" з галереєю та внутрішнім оздобленням біля с. Подвірного.

Перспективними є оздоровчий, пізнавальний, водний, екотуризм та сімейний відпочинок.

Має 528 територій та об'єктів природно-заповідного фонду: 332 заказники (4 - державного значення), 127 пам'яток природи (3 - державного значення), Тростянецький дендропарк, Менський зоопарк, 22 парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, у тому числі державного значення у с. Сокиринцях, 45 заповідних урочищ.

М'який клімат, мальовничі ландшафти, значні лісові масиви, річки та водоймища створюють багаті природні рекреаційні ресурси Чернігівщини. На терасах Десни та її притоків є лікувальні грязі та джерела мінеральних вод.

Найвідомішими туристичними об'єктами вважаються: історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Ігоревім", Спасо-Преображенський монастир (XI - XIX ст.) у м. Новгороді-Сіверському, археологічний музей на місці стоянки пізнього палеоліту в с. Мезині, Державний архітектурно-історичний заповідник, музеї: М.М Коцюбинського, історичний і художній у м. Чернігові, будинок ліцею (1807-1820 рр.) у м. Ніжині, Юр'єва (Михайлівська) божниця (1098 р.) у м. Острі, собор Різдва (1752-1764 рр.) у с. Козельці, меморіальний музей М.К.Заньковецької у с. Заньках, будинок В.Кочубея та палац К.Розумовського у смт Багурині, палацово-парковий ансамбль у селищі Качанівці, літературно-меморіальний музей О.П.Довженка у с. Сосниці.

Перспективними є пізнавальний туризм та сімейний відпочинок.

Столиця України Київ - найвизначніший культурно-історичний центр країни, осередок великого туристичного потенціалу.

Місто розташоване на берегах Дніпра, на межі Полісся і Лісостепу, оточене суцільним кільцем "зеленої зони", має багаті природно-рекреаційні ресурси: ліси, лісопарки, гаї, зелені насадження, площа яких у межах міста становить 43,6 тис. га (на кожного жителя припадає 181 кв.м зелених насаджень), сади, парки (понад 60), зокрема такі відомі, як Гідропарк, Голосіївський імені М.Рильського та Центральний, а також Центральний ботанічний сад Національної академії наук, Ботанічний сад державного університету імені А.В.Фоміна, зоопарк, 2 курорти (Конча-Заспа, Пуща-Водиця), піщані пляжі, численні озера, ставки, водоймища.

Київ зберігає унікальні архітектурні пам'ятки. Найдавніші з них - Софійський собор (XI ст.), Києво-Печерська лавра (XI ст.), залишки Золотих воріт (1037 р.), Кирилівська церква (XII ст.), Видубицький монастир (XI ст.), Андріївська церква (1749-1754 рр.), Маріїнський палац (1750-1755 рр.), Кловський палац (1752-1756рр.), Контрактовий будинок (1815-1817 рр.). Споруди пізнішого періоду - Володимирський собор (1862-1896 рр. ), історико-архітектурний комплекс Подолу (XVII - XVIII ст.), сучасні будинки Національного театру опери та балету (1901 р.), Музею українського образотворчого мистецтва (1897-1900 рр.), Національного банку (1902-1905 рр.), архітектурний ансамбль Хрещатика та Національний виставочний центр (1953-1958 рр.).

У місті - 2 національні заповідники: Києво-Печерський історико-культурний та "Софія Київська", 23 державні музеї, зокрема народної архітектури та побуту, історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр., історії України, історії Києва, книги і друкарства, центральний архів-музей літератури і мистецтва, українського образотворчого мистецтва, літератури, українського народного декоративного мистецтва, російського мистецтва, західного та східного мистецтва, історичних коштовностей, центральний науково-природознавчий, Тараса Шевченка, Лесі Українки, Павла Тичини, Максима Рильського.

У Києві багато пам'ятників, серед яких найвідоміші - князю Володимиру, Богдану Хмельницькому, Тарасу Шевченкові, Лесі Українці, Григорію Сковороді, жертвам фашизму у Бабиному яру, Вічної Слави.

Перспективними є пізнавальний, оздоровчий, спортивний туризм, сімейний відпочинок.

До природно-рекреаційних ресурсів міста-порта, розташованого на узбережжі Чорного моря, належить м'який субтропічний клімат, цілюще повітря, сонце і море, мальовничі ландшафти, зелень садово-паркових зон.

Найвідоміші туристичні об'єкти: Національний заповідник "Херсонес Таврійський", Інкерманське "Печерне місто", руїни фортеці Каламита (V - XV ст.). Музей героїчної оборони і визволення Севастополя, пам'ятники - затопленим кораблям, матросу П.Кошці, захисникам 4-го бастіону і Л.М.Толстому, архітектурні пам'ятки - Графська пристань (1846 р.), Володимирський собор (1854 р.) з усипальницями видатних російських флотоводців П.С.Нахімова, В.І.Істоміна, В.О.Корнілова, М.П.Лазарєва; музей-акваріум Інституту біології південних морів Національної академії наук.

Перспективними є пізнавальний, спортивний туризм, сімейний відпочинок.