КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 14 липня 2025 р. № 694-р
Київ
Про затвердження Державної цільової економічної програми підтримки термомодернізації будівель до 2030 року
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1796 від 31.12.2025 )
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Державну цільову економічну програму підтримки термомодернізації будівель до 2030 року, що додається.
2. Центральним органам виконавчої влади подавати щороку до 1 лютого Міністерству розвитку громад та територій інформацію про стан виконання Програми, затвердженої цим розпорядженням, для її узагальнення та подання до 1 березня Кабінетові Міністрів України та Міністерству економіки.
| Прем'єр-міністр України | Д. ШМИГАЛЬ |
| Інд. 67 | |
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 14 липня 2025 р. № 694-р
ДЕРЖАВНА ЦІЛЬОВА ЕКОНОМІЧНА ПРОГРАМА
підтримки термомодернізації будівель до 2030 року
Мета Програми
Метою Програми є підвищення рівня енергоефективності житлових будинків і громадських будівель шляхом збільшення кількості проектів термомодернізації житлових будинків і громадських будівель (нарощування темпів термомодернізації), збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії, що сприятиме зменшенню залежності країни від імпортного природного газу, зокрема російського походження, та посиленню енергетичної незалежності України.
Шляхи і способи розв’язання проблеми
В Україні високий рівень енергоспоживання будівель спричинено значними тепловтратами через огороджувальні конструкції, систему природної вентиляції та низькою ефективністю внутрішньобудинкових інженерних систем.
У зв’язку з обмеженим обсягом як державної підтримки (фінансування), так і низьким рівнем залучення інвестицій, нерозвиненістю інструментів стимулювання та механізмів фінансування здійснення енергоефективних заходів, проведення комплексної термомодернізації будівель не забезпечується в необхідному обсязі.
У будівлях державної та комунальної власності рідко застосовуються сучасні технології, зокрема з використанням енергії відновлюваних джерел енергії.
До того ж протягом тривалого часу в Україні не проводилися необхідні капітальні ремонти та реконструкція будівель, які експлуатуються понад встановлений проектною документацією строк. У застарілих будівлях, крім енергоефективних заходів, повинні виконуватися супутні будівельні роботи, необхідні для дотримання обов’язкових вимог, визначених у державних будівельних нормах, зокрема забезпечення пожежної безпеки, захисту від блискавок, доступу маломобільних груп населення, під час термомодернізації будівель. Державна підтримка виконання супутніх будівельних робіт відсутня, вона надається виключно для фінансування термомодернізації. Таким чином, виконання супутніх будівельних робіт впливає на збільшення загальної вартості термомодернізації, проте лише енергоефективні заходи забезпечують досягнення окупності таких витрат.
Водночас розв’язання зазначених проблем можливо розглядати трьома шляхами (варіантами).
Перший варіант або варіант "без змін" передбачає продовження здійснення енергоефективних заходів у рамках виконання програми "Енергодім" Фонду енергоефективності та укладення енергосервісних договорів.
Цей варіант не забезпечує досягнення визначеної мети Програми, оскільки не сприяє розв’язанню зазначених проблем, зокрема у зв’язку з:
обмеженням Фонду енергоефективності щодо надання фінансової підтримки лише для житлових будинків, в яких утворено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку;
низьким рівнем заінтересованості енергосервісних компаній щодо реалізації в умовах макроекономічної ситуації, що склалася протягом 2015-2024 років, капіталоємних проектів комплексної термомодернізації громадських будівель.
Другий варіант передбачає удосконалення законодавства для забезпечення зразкової ролі центральних органів виконавчої влади у підвищенні рівня енергоефективності будівель, забезпечення державного фінансування для встановлення лічильників, індивідуальних теплових пунктів та здійснення інших енергоефективних заходів.
Цей варіант додатково потребує нормативно-правового забезпечення, забезпечення адміністрування та фінансування. Недоліками другого варіанта є:
тривалість та складність оновлення законодавчих актів;
необхідність розроблення та прийняття нових нормативно-правових актів, спрямованих на реалізацію законодавчих актів;
недостатність системи моніторингу та контролю за здійсненням заходів для розв’язання визначених проблем.
Третій, оптимальний варіант передбачає схвалення і виконання Державної економічної цільової програми підтримки термомодернізації будівель до 2030 року, яка спрямована на стимулювання здійснення нових енергоефективних заходів у будівлях.
Перевагою цього варіанта є комплексний підхід до стимулювання та збільшення попиту на термомодернізацію з боку населення, органів місцевого самоврядування та органів державної влади. Передбачається створення сприятливих умов для проведення модернізації будівель, зокрема шляхом забезпечення доступу до необхідної підтримки, впровадження інструментів довгострокового енергетичного планування, розвитку енергетичного менеджменту, а також оновлення технічної інформації про стан фонду будівель.
У межах Програми планується посилення інституційної спроможності на місцях, розвиток кадрового потенціалу, розбудова локального ринку енергоефективних послуг і технологій, а також активізація освітніх та інформаційних кампаній. Увага приділяється зразковій ролі органів державної влади, участі органів державної влади як прикладу, залученню заінтересованих сторін до формування та реалізації місцевої політики у сфері енергоефективності.
Паспорт Програми із зазначенням замовника, виконавців, строку виконання наведений у додатку 1.
Завдання і заходи
Завдання і заходи з виконання Програми, спрямовані на розв’язання проблем та досягнення мети Програми, наведені у додатку 2.
Оцінка ефективності виконання Програми здійснюватиметься на постійній основі відповідно до методики, затвердженої Мінрозвитку.
Очікувані результати, ефективність Програми
Виконання Програми сприятиме:
підвищенню рівня енергоефективності житлових будинків;
підвищенню рівня енергоефективності будівель, в яких розміщуються органи державної влади, органи місцевого самоврядування;
забезпеченню зразкової ролі органів державної влади щодо енергетичної ефективності будівель;
забезпеченню доступності даних про стан і характеристики національного фонду будівель та обсяги споживання енергії в будівлях;
залученню інвестицій у сферу будівництва, монтажу енергоефективного обладнання тощо для реалізації проектів термомодернізації будівель;
створенню сприятливих економічних умов та забезпеченню доступності товарів, робіт і послуг для здійснення енергоефективних заходів у будівлях;
розвитку фінансових інструментів для комплексної термомодернізації будівель;
збільшенню кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії;
підвищенню рівня обізнаності населення про переваги підвищення рівня енергоефективності будівель;
професійному розвитку у сфері підвищення енергоефективності будівель.
Економічними показниками ефективності Програми, яких передбачається досягти шляхом її виконання, є:
річна економія природного газу (еквіваленту природного газу) - 518,74 (1734,1) млн. куб. метрів;
річна економія теплової енергії - 16806,93 ГВт•год;
річна економія електричної енергії - 866,73 ГВт•год.
Соціальними показниками ефективності Програми є створення 100 тис. робочих місць в будівництві та виробництві енергоефективного обладнання.
Екологічними показниками ефективності Програми є скорочення викидів CO2 - 5500 тис. тонн.
Очікувані результати виконання Програми наведено у додатку 3.
Обсяги та джерела фінансування
Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів та інших не заборонених законодавством джерел фінансування, в тому числі кредитних і грантових коштів іноземних фінансових установ, міжнародних фінансових організацій і програм технічної підтримки, банківських кредитів, коштів, отриманих у вигляді фінансування проектів на умовах публічно-приватного партнерства.
( Абзац перший розділу із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1796 від 31.12.2025 )
Оцінка реальних можливостей виконання Програми є позитивною з огляду на великий досвід реалізації проектів підвищення рівня енергоефективності житлових будинків і громадських будівель в Україні, існування законодавчих підстав для фінансування підвищення рівня енергоефективності і заінтересованість міжнародних фінансових організацій.
Питання фінансування Програми з державного бюджету розглядатиметься з другого бюджетного періоду після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Обсяг видатків, необхідних для виконання Програми, розглядається щороку під час складання проектів державного та місцевих бюджетів з урахуванням їх фінансових можливостей. Надання державних гарантій на портфельній основі для забезпечення виконання боргових зобов’язань суб’єктів мікропідприємництва, малого та середнього підприємництва, які провадять або планують провадити господарську діяльність у сфері термомодернізації будівель, здійснюватиметься у порядку, визначеному законодавством.
Загальний орієнтовний обсяг фінансування Програми становить 205119,8 млн. гривень, з яких: за рахунок державного бюджету - 58622,09 млн. гривень, з місцевого бюджету - 44005,66 млн. гривень, за рахунок інших джерел - 102492,05 млн. гривень.
Додаток 1
до Програми
ПАСПОРТ
Державної цільової економічної програми підтримки термомодернізації будівель до 2030 року
( Див. текст )
Додаток 2
до Програми
ЗАВДАННЯ І ЗАХОДИ
з виконання Державної цільової економічної програми підтримки термомодернізації будівель до 2030 року
( Див. текст )
Додаток 3
до Програми
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ
виконання Державної цільової економічної програми підтримки термомодернізації будівель до 2030 року
( Див. текст )