Про затвердження Програми забезпечення судів належними приміщеннями на 2002 - 2006 роки

З метою створення необхідних умов для діяльності судів Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Програму забезпечення судів належними приміщеннями на 2002 - 2006 роки (далі - Програма), що додається.

2. Міністерству фінансів і Міністерству економіки передбачати починаючи з 2002 року у проектах Державного бюджету України і Державної програми економічного і соціального розвитку України окремим рядком видатки на реалізацію Програми виходячи з фінансових можливостей держави.

3. Державній судовій адміністрації забезпечити ефективне цільове використання коштів, що передбачатимуться у Державному бюджеті України на реалізацію Програми, і щороку до 1 лютого інформувати Кабінет Міністрів України про хід її виконання.

4. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським, районним державним адміністраціям забезпечити у межах своєї компетенції виконання Програми.

Відповідно до вимог статті 130 Конституції України ця Програма спрямована на реалізацію державної політики, пов'язаної із створенням належних умов для функціонування судів і діяльності суддів у частині забезпечення їх відповідними приміщеннями.

Незважаючи на прийняту Верховною Радою України постанову від 24 лютого 1994 р. N 4019 "Про забезпечення діяльності судів" та розпорядження Президента України від 27 липня 1996 р. N 208 "Про забезпечення судів приміщеннями", а також відповідні заходи, що вживаються Мін'юстом, місцевими органами виконавчої влади, становище із забезпеченням належними приміщеннями судів є незадовільним.

Із 772 приміщень, які займають обласні, районні (міські) суди, тільки 352 (46 відсотків) відповідають установленим вимогам. Трохи краще становище у Вінницькій (55 відсотків), Львівській (58 відсотків), Сумській (57 відсотків), Чернівецькій (57 відсотків), Чернігівській (62 відсотка) областях, гірше - в Автономній Республіці Крим (37 відсотків), Волинській (37 відсотків), Кіровоградській (35 відсотків), Миколаївській (30 відсотків) областях. У Києві жоден із 15 судів міста не забезпечений належним приміщенням. Із 28 обласних судів приміщення 17 судів (61 відсоток) не відповідають вимогам здійснення судочинства. 66 районних (міських) судів продовжують працювати в аварійних приміщеннях. Це створює реальну загрозу життю та здоров'ю осіб, що перебувають у суді.

Про 299 судів, приміщення яких не відповідали вимогам здійснення судочинства (зокрема 95 перебували в аварійному стані), йшлося у розпорядженні Президента України від 27 липня 1996 р. N 208 "Про забезпечення судів приміщеннями". На даний час тільки по 82 судах (27 відсотків) розпорядження виконано. 34 судам надано інші приміщення, які потребують, з урахуванням специфіки судочинства, значного перепланування та ремонту. Через відсутність коштів у державному і місцевих бюджетах ремонтні роботи проводяться повільно, призупиняються, а здебільшого і зовсім не розпочиналися. Для 134 судів у населених пунктах, де вони розташовані, вільних належних приміщень немає. Забезпечення їх приміщеннями можливе тільки шляхом добудови існуючих або нового будівництва.

Інженерно-технічне обладнання багатьох судів не відповідає в повному обсязі вимогам відправлення правосуддя. Так, 53 відсотки судів не мають приміщень для конвою та підсудних, 67 відсотків приміщень судів не обладнано охоронно-пожежною сигналізацією, а 25 - гратами на вікнах та металевою огорожею у залах судових засідань. Відсутність приміщень для конвою та підсудних, грат на вікнах та металевих огорож у залах судових засідань, внутрішнього телефонно-сигналізаційного зв'язку, ізольованого шляху доставки підсудних до залу судових засідань унеможливлює розгляд кримінальних справ. Найбільш незадовільне становище склалося у Дніпропетровській, Івано-Франківській, Київській, Тернопільській, Черкаській, Хмельницькій областях.

З метою поліпшення забезпечення судів належними приміщеннями Мін'юст відповідно до програм економічного і соціального розвитку України здійснює спорудження будинків судів.

На 1 вересня 2000 р. в стадії будівництва перебувало 35 будинків, з яких 19 мали ступінь будівельної готовності 50 і більше відсотків.

У зв'язку з украй недостатнім фінансуванням протягом 1994 - 2000 років практично на всіх об'єктах будівництво було зупинено. На більшості об'єктів воно не ведеться вже 3 - 4 роки, що призводить до часткового руйнування споруджених конструкцій та розкрадання будівельних матеріалів.

Метою Програми, враховуючи нинішні можливості держави, є першочергове забезпечення належними приміщеннями судів, розміщених в аварійних будинках, завершення будівництва будинків судів, що мають ступінь будівельної готовності 50 і більше відсотків, консервування решти об'єктів, завершення ремонту (реконструкції) приміщень, які вже надано судам місцевою владою, приведення приміщень судів у відповідність з вимогами безпеки при розгляді судами кримінальних справ.

Визначення конкретних заходів є основним завданням Програми, а конкретних джерел мінімально необхідних обсягів фінансування - шляхом досягнення визначеної Програмою мети.

1. Провести капітальний ремонт аварійних приміщень судів, які технічно можливо привести у відповідність з вимогами здійснення судочинства. У разі необхідності на період проведення ремонтних робіт надати судам інші приміщення.

2. Забезпечити належними приміщеннями суди, в аварійних приміщеннях яких проводити капітальний ремонт недоцільно.

3. Завершити будівництво будинків судів, які мають високий ступінь будівельної готовності, і насамперед об'єктів, що будуються для судів, розміщених в аварійних приміщеннях. Законсервувати будівництво об'єктів, будівельна готовність яких не перевищує 50 відсотків, за винятком об'єктів, що будуються для судів, розміщених в аварійних будинках.

4. Завершити ремонт (реконструкцію) приміщень, наданих судам місцевими органами виконавчої влади, насамперед приміщень, які надано судам, розміщеним в аварійних будинках.

5. Привести приміщення судів у відповідність з вимогами безпеки при розгляді судами кримінальних справ.

Відповідно до статті 130 Конституції України фінансування заходів, визначених Програмою, передбачається здійснювати за рахунок коштів Державного бюджету України. Розподіл обсягів фінансування за роками і за призначенням та перелік об'єктів будівництва на 2002 - 2006 роки наведено в додатках 1 і 2.

Виконання Програми забезпечують ДСА, Мінфін, Мінекономіки, місцеві органи виконавчої влади.