КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 12 листопада 2014 р. № 684
Київ
Деякі питання Українського інституту національної пам’яті
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 799 від 03.10.2018 № 885 від 16.10.2019 № 561 від 01.07.2020 № 353 від 14.04.2021 № 778 від 28.07.2023 № 1066 від 13.09.2024 № 1185 від 25.09.2025 № 1643 від 12.12.2025 )
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Положення про Український інститут національної пам’яті, що додається.
2. Додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2014 р. № 85 "Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів" (Офіційний вісник України, 2014 р., № 29, ст. 814) доповнити такою позицією:
| "Український інститут національної пам’яті | 70 | 67". |
3. Віднести до сфери управління Українського інституту національної пам’яті майно Українського інституту національної пам’яті як науково-дослідної установи, що ліквідується.
| Прем'єр-міністр України | А.ЯЦЕНЮК |
| Інд. 28 | |
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 12 листопада 2014 р. № 684
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
ПОЛОЖЕННЯ
про Український інститут національної пам’яті
1. Український інститут національної пам’яті (далі - Інститут) є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері національної пам’яті Українського народу.
2. Інститут у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
3. Основними завданнями Інституту є забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері національної пам’яті Українського народу.
4. Координацію роботи Інституту забезпечує Прем’єр-міністр України.
5. Інститут відповідно до покладених на нього завдань:
1) узагальнює практику застосування законодавства, за зверненням або з власної ініціативи надає висновки, роз’яснення та рекомендації з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та в установленому порядку подає їх на розгляд Кабінету Міністрів України;
2) в установленому порядку погоджує проекти законів, інших актів законодавства, які надходять на погодження від інших центральних органів виконавчої влади, готує експертні висновки і пропозиції у межах компетенції, що підлягають обов’язковому розгляду суб’єктом видання відповідного акта з документальним підтвердженням їх врахування або вмотивованого відхилення, зокрема щодо проектів законів, інших актів законодавства, які подаються на розгляд Кабінету Міністрів України, та проектів законів, внесених на розгляд Верховної Ради України іншими суб’єктами права законодавчої ініціативи, нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
3) бере участь в установленому порядку в розробленні проектів загальнодержавних програм у сфері національної пам’яті та здійснює їх виконання у межах повноважень, передбачених законом;
4) здійснює нормативно-правове регулювання та методичне забезпечення у сфері національної пам’яті;
5) готує в межах повноважень, передбачених законом, зауваження і пропозиції до прийнятих Верховною Радою України законів, що надійшли на підпис Президентові України;
6) здійснює в установленому законодавством порядку міжнародне співробітництво у сфері національної пам’яті, бере відповідно до законодавства участь у підготовці проектів міжнародних договорів України, готує пропозиції щодо укладення і денонсації таких договорів, укладає міжнародні договори у сфері національної пам’яті;
7) розробляє проект Державної стратегії відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу та плану заходів з її реалізації;
8) визначає перспективи та пріоритетні напрями розвитку у сфері національної пам’яті;
9) координує, ініціює та бере участь у діяльності органів виконавчої влади у сфері національної пам’яті, взаємодіє з органами місцевого самоврядування, погоджує акти інших органів у межах компетенції та скликає дорадчі органи, ініціює міжвідомчі рішення;
10) збирає, узагальнює, оприлюднює та поширює в Україні та за кордоном інформацію про:
факти та обставини вчинення злочинів проти Українського народу;
історію українського державотворення;
історію боротьби за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, зокрема події Війни за Незалежність України;
11) збирає, фіксує, зберігає та популяризує усноісторичні свідчення очевидців репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років, українського визвольного руху, воєн, жертв Голодомору 1932-1933 років, масового голоду 1921-1923, 1946-1947 років та репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років, інших злочинів проти Українського народу, а також щодо подій Війни за Незалежність України;
12) організовує проведення наукових досліджень у сфері національної пам’яті, сприяє оприлюдненню їх результатів, взаємодіє з науковими установами, закладами освіти та культури, архівними установами в Україні та за кордоном з метою обміну досвідом щодо проведення таких досліджень;
13) в межах повноважень, передбачених законом, створює мартирологи, поіменні книги пам’яті та інші меморіальні видання, бази даних, в тому числі електронні, щодо осіб, які брали участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, борців за незалежність України у ХХ столітті, жертв злочинів проти Українського народу;
14) сприяє відповідним державним органам у здійсненні заходів щодо засудження злочинів проти Українського народу;
15) за зверненням або з власної ініціативи надає обов’язкові для розгляду висновки, роз’яснення та рекомендації щодо реалізації норм Законів України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії", "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті", "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років", " Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років ", "Про Голодомор 1932-1933 років в Україні", "Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну", "Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу";
16) надає висновки щодо перейменування географічних об’єктів, населених пунктів, районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об’єктів топонімії населених пунктів, назви яких містять символіку комуністичного або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів;
17) із залученням науковців, краєзнавців, мовознавців, внутрішньо переміщених осіб, представників громадськості збирає пропозиції щодо перейменування об’єктів топонімії та географічних об’єктів, які містять символіку російської імперської політики, на тимчасово окупованих територіях і вносить такі пропозиції до відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування;
18) забезпечує діяльність Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті як архівної установи, що здійснює збирання, оцифрування, ведення обліку, постійне зберігання, надання доступу та використання документів щодо діяльності репресивних органів колишнього СРСР;
19) сприяє реалізації норм законодавства про перехідне правосуддя;
20) організовує та сприяє проведенню комеморативних та інших заходів, інформаційних кампаній з реалізації політики національної пам’яті;
21) сприяє виготовленню друкованої продукції, кіно- та відеопродукції, сценічному та іншому художньому втіленню образів історичного минулого, а також з питань національної пам’яті, в тому числі забезпечує підготовку наукових та науково-популярних видань щодо популяризації історії України, результатів наукових досліджень, монографій, збірників статей, наукових доповідей, їх розповсюдження на безоплатній основі;
22) сприяє формуванню музейних та бібліотечних фондів, що стосуються історії України, підготовці музейних експозицій та модельних навчальних програм;
23) сприяє діяльності громадських об’єднань, зокрема молодіжних та інших інститутів громадянського суспільства у сфері національної пам’яті;
24) залучає закордонних українців та іноземців до збирання і вивчення матеріалів про історію України, реалізації спільних проектів;
25) сприяє пошуку невідомих поховань, ексгумації та перепохованню останків, веденню обліку, облаштуванню, збереженню та утриманню місць поховань жертв злочинів проти Українського народу, учасників воєн, боротьби за незалежність України;
26) ініціює в установленому порядку створення, упорядкування та збереження місць пам’яті, у тому числі місць поховань, встановлення (спорудження) меморіалів, меморіальних комплексів, намогильних споруд, меморіальних споруд (кенотафів), пам’ятників, пам’ятних знаків;
27) подає пропозиції до Мінветеранів щодо здійснення перепоховання загиблих (померлих) на Національному військовому меморіальному кладовищі;
28) сприяє проведенню державних та громадських заходів, спрямованих на увічнення пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні, а також надає роз’яснення та рекомендації щодо проблемних питань, пов’язаних із такими заходами та практиками вшанування пам’яті;
29) сприяє проведенню державних та громадських заходів, спрямованих на увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років, вшанування пам’яті її ветеранів, учасників українського визвольного руху та жертв нацизму, та надає роз’яснення і рекомендації щодо проблемних питань, пов’язаних із вшануванням пам’яті та увічненням перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років;
30) надає рекомендації про відповідність або невідповідність об’єкта культурної спадщини вимогам частини четвертої статті 13 Закону України "Про охорону культурної спадщини";
31) утворює Національну комісію з реабілітації, здійснює організаційно-технічне та фінансове забезпечення її діяльності;
32) утворює експертну комісію з метою надання фахових висновків з питань реалізації норм Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії", зокрема щодо належності об’єктів до символіки російської імперської політики;
33) здійснює організаційне, інформаційне, матеріально-технічне забезпечення діяльності державної міжвідомчої комісії, яка утворена з метою сприяння забезпеченню пошуку, ведення обліку, облаштування, забезпечення збереження і утримання місць поховання учасників антитерористичної операції, жертв війни та репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років на території України, інших держав;
34) розміщує на офіційному веб-сайті перелік осіб та подій, які містять символіку російської імперської політики, а також перелік осіб та подій, які не містять символіки російської імперської політики, змінює та доповнює такі переліки відповідно до висновків, наданих експертною комісією, утвореною відповідно до абзацу другого частини другої статті 6 Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії", та Українським інститутом національної пам’яті;
35) у рамках відновлення історичної топонімії корінних народів України погоджує в установленому порядку перейменування об’єктів топонімії на тимчасово окупованих територіях, які містять символіку російської імперської політики;
36) вносить в установленому порядку пропозиції щодо відзначення державними нагородами учасників боротьби за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також осіб, що зробили вагомий внесок у відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу;
37) ініціює здійснення заходів щодо соціального захисту ветеранів Другої світової війни та учасників боротьби за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України у XX-XXI століттях;
38) здійснює у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку конкурсний відбір програм (проектів, заходів) серед громадських об'єднань та інших інститутів громадянського суспільства у сфері національної пам’яті, що реалізуються за рахунок коштів державного бюджету;
39) здійснює функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери його управління;
40) здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних з діяльністю Інституту, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління;
41) здійснює інші повноваження, визначені законом.
6. Інститут для виконання покладених на нього завдань має право:
1) одержувати безоплатно від органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій статистичну та іншу інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань, співпрацювати з архівами з метою використання документів з питань, що належать до його компетенції;
2) залучати представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій до розгляду питань, що належать до його компетенції (за погодженням з їх керівниками);
3) користуватися інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв’язку та іншими технічними засобами;
4) скликати наради, утворювати комісії, робочі та експертні групи;
5) взаємодіяти з державними органами, органами місцевого самоврядування, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, а також з громадськими об’єднаннями, профспілками, організаціями роботодавців та іншими інститутами громадянського суспільства.
7. Інститут здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
8. Інститут з метою організації своєї діяльності:
1) координує та контролює діяльність своїх міжрегіональних територіальних органів;
2) здійснює добір кадрів в апарат Інституту та на підприємства, в установи та організації, що належать до сфери його управління;
3) організовує планово-фінансову роботу в апараті Інституту, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління Інституту, здійснює контроль за використанням фінансових та інших ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку;
4) організовує ведення діловодства в Інституті;
5) забезпечує у визначеному законодавством порядку самопредставництво Інституту у судах України, яке здійснюється за дорученням Голови Інституту, зокрема уповноваженими посадовими особами юридичного підрозділу Інституту;
6) забезпечує в межах повноважень вжиття заходів щодо запобігання корупції та контроль за їх реалізацією в Інституті, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління;
7) забезпечує функціонування внутрішнього контролю і здійснює внутрішній аудит в Інституті, його міжрегіональних територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління.
9. Інститут у межах своїх повноважень на основі і на виконання Конституції України та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання.
10. Накази Інституту нормативно-правового змісту підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.
11. Інститут очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства про державну службу.
12. Голова Інституту має чотирьох заступників, у тому числі одного першого. Заступники Голови Інституту призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Голови Інституту відповідно до законодавства про державну службу.
13. Голова Інституту:
1) очолює Інститут, здійснює керівництво його діяльністю;
2) у межах компетенції організовує та контролює виконання в апараті, його міжрегіональних територіальних органах Конституції України та законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів міністерств;
3) вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо забезпечення формування державної політики у сфері національної пам’яті, зокрема розроблені Інститутом проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України;
4) визначає перспективи та пріоритетні напрями розвитку у сфері національної пам’яті, затверджує плани роботи Інституту та звіти про їх виконання;
5) розподіляє обов’язки між своїми заступниками;
6) затверджує положення про самостійні структурні підрозділи апарату Інституту;
7) призначає на посаду та звільняє з посади у порядку, визначеному законодавством про державну службу, державних службовців апарату Інституту (якщо інше не передбачено законом), укладає та розриває з ними контракти про проходження державної служби у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку;
8) приймає на роботу та звільняє з роботи у порядку, визначеному законодавством про працю, працівників Інституту;
9) визначає з числа посадових осіб юридичного підрозділу Інституту працівників, яких уповноважує діяти від імені Інституту у порядку самопредставництва в судах України без окремого доручення;
10) утворює, ліквідує, реорганізовує підприємства, установи, організації, затверджує їх положення (статути), в установленому порядку призначає на посаду та звільняє з посади їх керівників, здійснює в межах своїх повноважень інші функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери управління Інституту;
11) забезпечує реалізацію державної політики щодо державної таємниці, контроль за її збереженням в апараті Інституту;
12) вирішує в установленому порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців та працівників апарату Інституту та його міжрегіональних територіальних органів, присвоює ранги державних службовців (якщо інше не передбачено законом);
13) в установленому порядку вносить подання щодо представлення державних службовців та працівників апарату Інституту, його міжрегіональних територіальних органів до відзначення державними нагородами України;
14) організовує в установленому порядку підвищення кваліфікації державних службовців та працівників апарату Інституту та його міжрегіональних територіальних органів;
15) представляє в установленому порядку Інститут у відносинах з іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями в Україні та за її межами;
16) залучає державних службовців апарату Інституту, а також за домовленістю з керівниками - державних службовців та працівників міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій до розгляду питань, що належать до компетенції Інституту;
17) утворює комісії, робочі та експертні групи;
18) скликає та проводить наради з питань, що належать до його компетенції;
19) підписує накази Інституту;
20) дає у межах повноважень обов’язкові для виконання державними службовцями, працівниками апарату, міжрегіональними територіальними органами Інституту, керівниками підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, доручення;
21) приймає в установленому порядку рішення про розподіл бюджетних коштів, розпорядником яких є Інститут;
22) організовує внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечує функціонування внутрішнього контролю і здійснення внутрішнього аудиту в Інституті, його міжрегіональних територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління;
23) здійснює інші повноваження відповідно до закону.
14. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Інституту, обговорення основних напрямів діяльності в Інституті може утворюватися колегія.
Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання наказу Інституту.
Для розгляду рекомендацій та проведення консультацій з основних питань діяльності в Інституті можуть утворюватися інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи.
Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів приймає Голова Інституту. Кількісний та персональний склад колегії, постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, положення про них затверджує Голова Інституту.
15. Граничну чисельність державних службовців та працівників Інституту затверджує Кабінет Міністрів України.
Структуру апарату Інституту затверджує його Голова за погодженням з Прем’єр-міністром України.
Штатний розпис, кошториси Інституту затверджує його Голова за погодженням з Мінфіном.
16. Інститут є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.
( Положення в редакції Постанови КМ № 1643 від 12.12.2025 )