Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Саудівська Аравія про співробітництво в оборонній сфері

Кабінет Міністрів України та Уряд Королівства Саудівська Аравія (далі - Сторони),

бажаючи зміцнити їхні дружні відносини шляхом тісної співпраці у військовій галузі,

усвідомлюючи, що їхнє співробітництво здійснюватиметься відповідно до національної та міжнародної політики кожної із Сторін та не суперечитиме їхньому внутрішньому законодавству та зобов'язанням, які витікають з міжнародних договорів, учасниками яких вони є,

підтверджуючи, що їхнє співробітництво не підриватиме їхні національні інтереси, безпеку та цілісність їхніх територій,

домовилися про таке:

Терміни та фрази, що використовуються у цій Угоді тлумачитимуться таким чином:

1. Держава, що направляє: держава, що направляє персонал, матеріали та обладнання до держави, що приймає, відповідно до цієї Угоди;

2. Держава, що приймає: держава, що приймає персонал, матеріали та обладнання держави, що направляє, відповідно до цієї Угоди;

3. Відряджений персонал: військові та цивільні посадові особи, які направляються однією із сторін на територію іншої сторони, відповідно до цієї Угоди;

4. Члени сім'ї - означає дружин/чоловіків та дітей відрядженого персоналу;

5. Співробітництво: діяльність, яка здійснюється Сторонами відповідно до цієї Угоди.

Метою цієї Угоди є визначення правових рамок для здійснення співробітництва між Сторонами у сфері оборони, зокрема за напрямами, визначеними в статті 3 цієї Угоди.

1. Сторони домовились здійснювати співробітництво за такими напрямами:

a. військова освіта та підготовка кадрів;

b. обмін розвідувальною інформацією;

c. медичні послуги та охорона здоров'я;

d. оборонна промисловість;

e. передача військових технологій, обладнання, систем електронної війни та радіоелектронної розвідки;

f. телекомунікаційні та інформаційні технології.

2. Сторони здійснюватимуть співробітництво за іншими напрямами, які становитимуть спільний інтерес, про що вони домовляться відповідно до окремих протоколів, які набиратимуть чинності відповідно до положень пункту першого статті дванадцятої цієї Угоди та становитимуть її невід'ємну частину.

1. Реалізація цієї Угоди здійснюватиметься з урахуванням потреб та спільних інтересів Сторін на основі принципу взаємності шляхом підписання протоколів між компетентними органами Сторін відповідно до їхніх відповідних юридичних процедур, що застосовуються.

2. Жодна із Сторін не може передавати третій стороні будь-які матеріали, технічну інформацію та документи, якими Сторони обмінюватимуться - шляхом продажу чи спільного виробництва - відповідно до цієї Угоди, інших домовленостей або протоколів без попередньої письмової згоди Сторони, що їх надала.

3. Сторони після набрання чинності цією Угодою у разі необхідності формують комісію, що матиме назву "Спільна оборонна комісія" (далі - Комісія), яка здійснює нагляд та посилює військове співробітництво між двома державами та вирішує будь-які проблемні питання, які пов'язані з реалізацією цієї Угоди. Комісія формуватиме робочі групи з окремих аспектів співробітництва між Сторонами. Комісія скликається у разі необхідності за запитом будь-якої зі Сторін та у спосіб, який Сторони вважають доцільним для вирішення будь-якого непередбаченого випадку. Вона має право подавати свої рекомендації відповідним органам влади обох держав.

Компетентними органами, відповідальними за реалізацію цієї Угоди:

1. від Української Сторони: Міністерство оборони України;

2. від Саудівської Сторони: Міністерство оборони Королівства Саудівська Аравія.

Захист інформацією з обмеженим доступом, що відповідно до цієї Угоди обмінюватиметься між Сторонами здійснюватиметься відповідно до двосторонньої Угоди укладеної між ними з цією метою та відповідно до їх визначеного національного законодавства та правил.

1. Кожна Сторона покриває всі виграти, пов'язані з участю її відрядженого персоналу у заходах, що відбуватимуться відповідно до цієї Угоди.

2. Проведення всіх заходів відповідно до цієї Угоди здійснюється за рахунок фінансових ресурсів, доступних кожній Стороні

1. У випадках втрати чи пошкодження рухомого або нерухомого майна, що належить одній або обом Сторонам у державі, що приймає, яке відбулося навмисно або через необережність, застосовується законодавство держави, що приймає.

2. Держава, що направляє, не вимагатиме жодної компенсації у разі заподіяння шкоди здоров'ю або смерті членів відрядженого персоналу, якщо таке сталося у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків на території держави, що приймає, в рамках виконання цієї Угоди, окрім випадків, коли слідством встановлено, що інцидент стався через навмисну дію.

1. Відряджений персонал та члени сімей мають право на отримання безкоштовної невідкладної медичної допомоги, первинної допомоги та невідкладної стоматологічної допомоги у військових медичних установах держави, що приймає, на умовах, які передбачені для військовослужбовців та членів їх сімей держави, що приймає.

2. Відряджений персонал або його держава покриватимуть всі витрати, пов'язані з медичними послугами, що надаються приватними медичними установами в державі, що приймає.

Будь-які спори стосовно тлумачення або застосування положень цієї Угоди вирішуватимуться лише шляхом проведення консультацій або переговорів між Сторонами.

Сторони можуть вносити зміни до цієї Угоди, шляхом обміну письмовими повідомленнями, за умови, що такі зміни набиратимуть чинності відповідно до пункту 1 статті 12 цієї Угоди.

1. Ця Угода набирає чинності з дати отримання Сторонами дипломатичними каналами останнього письмового повідомлення, у якому кожна із Сторін повідомить іншу про виконання всіх внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання цією Угодою чинності.

2. Ця Угода укладається на п'ятирічний строк з дати набрання нею чинності та автоматично продовжується на наступні однорічні періоди, якщо будь-яка із Сторін не надішле письмове повідомлення про свій намір припинити дію цієї Угоди за 90 днів до втрати нею чинності.

3. Припинення цієї Угоди не впливає на завершення програм співробітництва, розпочатих до припинення.

Учинено у двох примірниках, кожний українською, арабською та англійською мовами; всі тексти є автентичними. У разі виникнення розбіжностей під час тлумачення цієї Угоди переважну силу матиме текст англійською мовою.

Підписано в м. Києві у середу, 05 лютого 2020 року, що відповідає 11 джумада аль-ахіра 1441 року гіджри.