Про затвердження Державної програми розвитку еталонної бази на 2009-2010 роки

Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Державну програму розвитку еталонної бази на 2009-2010 роки (далі - Програма), що додається.

2. Міністерству економіки та Міністерству фінансів передбачати кошти для виконання завдань і заходів Програми під час складання проекту Державного бюджету України на відповідний рік виходячи з можливостей державного бюджету.

3. Державному комітетові з питань технічного регулювання та споживчої політики подавати щороку до 1 березня Кабінетові Міністрів України інформацію про хід виконання Програми.

4. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 1 березня 2006 р. N 228 "Про затвердження Державної програми розвитку еталонної бази на 2006-2010 роки" (Офіційний вісник України, 2006 р., N 9, ст. 548).

5. Ця постанова набирає чинності з 1 січня 2009 року.

Науково-технічною основою забезпечення єдності вимірювань у державі, що сприяє захисту інтересів споживачів, підвищенню точності обліку енергоресурсів, посиленню контролю безпеки атомних електростанцій, розвитку міжнародної торгівлі, наукової та виробничої сфери економіки, зокрема у машинобудівній та приладобудівній промисловості, у витратометрії, є еталонна база.

Еталонна база складається з державних первинних та вторинних еталонів одиниць вимірювання, стандартних зразків складу та властивостей речовин і матеріалів (далі - стандартні зразки), стандартних довідкових даних про фізичні сталі та властивості речовин і матеріалів (далі - довідкові дані).

Велика кількість різних засобів вимірювальної техніки, що використовуються в усіх галузях економіки, визначає потребу у відповідній кількості конкретних еталонів одиниць вимірювання (далі - еталони) та визначення вимог до їх технічних характеристик.

На сьогодні еталонна база містить 58 державних первинних та 66 вторинних еталонів, в той час як для національної економіки необхідно згідно з проведеним аналізом близько 85 державних первинних та 100 вторинних еталонів. Близько 40 відсотків державних еталонів функціонує понад 10 років, ступінь їх зносу становить 70-80 відсотків. Це зумовлено наявністю в їх складі електронних та електромеханічних високоточних приладів з обмеженим строком експлуатації.

Здійснення технічного та метрологічного контролю за інформацією, пов'язаною з відліком часу, потребує постійного вдосконалення технічної бази державного еталона одиниць часу і частоти, подальшого розвитку Державної служби єдиного часу і еталонних частот, її організаційних структур, що забезпечують єдність вимірювань часу і частоти, підвищення точності національної шкали часу.

До Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, що застосовуються в Україні, занесено 1083 типи державних стандартних зразків.

Результати аналізу потреби у застосуванні стандартних зразків, проведеного Головним центром Державної служби стандартних зразків складу та властивостей речовин і матеріалів разом з Національною академією наук, науково-дослідними інститутами та організаціями Мінагрополітики, МОЗ, Мінпромполітики, Мінфіну, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади і Державною пробірною службою, свідчать про необхідність збільшення кількості типів додаткових стандартних зразків.

Для задоволення потреби національної економіки в стандартних довідкових даних відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" утворено Державну службу стандартних довідкових даних про фізичні сталі та властивості речовин і матеріалів, яка здійснює міжрегіональну і міжгалузеву координацію робіт, пов'язаних з визначенням і впровадженням у практику стандартних та рекомендованих довідкових даних.

Фонд стандартних та рекомендованих довідкових даних включає у кілька десятків разів менше нормативних документів, ніж відповідні фонди розвинутих країн. Істотним недоліком системи забезпечення єдності вимірювань є відсутність достатньої кількості стандартних довідкових даних. Це призводить, зокрема, до фінансових втрат під час здійснення торгово-комерційних операцій, помилок під час розроблення нових матеріалів, конструювання та проектування технологічних процесів і систем, неточностей вимірювання під час проведення моніторингу навколишнього природного середовища.

На сьогодні кількісні показники використання еталонної бази в цілому зросли до таких значень:

на державних первинних еталонах щороку проводиться повірка та метрологічна атестація понад 5100 вторинних та робочих еталонів на загальну суму понад 2,1 млн. гривень;

на вторинних еталонах щороку проводиться повірка та метрологічна атестація понад 31700 робочих еталонів, високоточних робочих засобів вимірювальної техніки на загальну суму понад 38 млн. гривень;

робочі еталони, які пройшли метрологічну атестацію, передають розміри одиниць вимірювання сотням мільйонів високоточних робочих засобів вимірювальної техніки в усіх галузях економіки, забезпечуючи одержання прибутку до 5-15 гривень на 1 гривню витрат із створення еталонів.

Мета Програми полягає у забезпеченні задоволення потреб споживачів метрологічних послуг, а також захисту споживачів і національної економіки від наслідків недостовірних результатів вимірювань.

Основними завданнями Програми є:

створення і вдосконалення державних первинних та вторинних еталонів;

забезпечення функціонування державних еталонів та їх звіряння на міжнародному рівні;

удосконалення технічної бази та забезпечення функціонування Державної служби єдиного часу і еталонних частот, Державної служби стандартних зразків складу та властивостей речовин і матеріалів, Державної служби стандартних довідкових даних про фізичні сталі та властивості речовин і матеріалів;

створення державних стандартних зразків і визначення стандартних довідкових даних.

Для виконання Програми здійснюються заходи, наведені у додатку.

Відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" роботи, пов'язані з діяльністю та розвитком еталонної бази, підлягають фінансуванню за рахунок коштів державного бюджету.

Обсяг фінансування складається з витрат із:

створення і вдосконалення еталонів, а також необхідних умов функціонування еталонів (спеціалізовані приміщення, спеціальні фундаменти, термостатування приміщень, водо-, тепло-, електропостачання тощо);

забезпечення функціонування еталонів (дослідження метрологічних характеристик, метрологічна атестація, звіряння еталонів із зарубіжними аналогами, проведення регламентних робіт тощо).

У рамках Програми передбачені витрати з утримання та експлуатації державних еталонів, забезпечення стабільності їх метрологічних характеристик, а також витрати, пов'язані із звірянням державних еталонів з міжнародними еталонами та національними еталонами інших держав, що є обов'язковою умовою для міжнародного визнання результатів вимірювань і випробувань вітчизняної продукції, для виходу її на міжнародні ринки.

Загальний обсяг фінансування Програми становить 64782,6 тис. гривень, зокрема за роками: 2009 - 38181,7 тис., 2010 - 26600,9 тис. гривень.

Обсяги видатків на виконання передбачених Програмою заходів щороку уточнюються з урахуванням можливостей державного бюджету.

Виконання Програми сприятиме розробленню та впровадженню у виробництво нових засобів вимірювальної техніки, які є найпоширенішими в різних галузях науки і техніки, але раніше в Україні не вироблялися, відновленню роботи підприємств, які випускали таку продукцію, а також створенню нових робочих місць, підвищенню якості продукції, виконанню робіт, наданню послуг.

Виконання Програми дасть можливість:

створити 21 і вдосконалити 20 державних первинних еталонів, створити 14 і вдосконалити 5 вторинних еталонів для забезпечення єдності вимірювань у державі;

підвищити точність відтворення одиниць часу і частоти, розробити сучасні ефективні системи передачі шкали часу і еталонних частот споживачам і порівняння шкали часу України та інших держав, передачі еталонних сигналів споживачам каналами телебачення;

створити 120 типів державних стандартних зразків;

розробити 43 нормативні документи, що визначають стандартні довідкові дані;

забезпечити функціонування Державної служби єдиного часу і еталонних частот, Державної служби стандартних зразків складу та властивостей речовин і матеріалів, Державної служби стандартних довідкових даних про фізичні сталі та властивості речовин і матеріалів;

підвищити рівень національної безпеки;

удосконалити систему технічного регулювання;

створити метрологічну інфраструктуру, що відповідає потребам ринкової економіки;

створити умови для інноваційного розвитку національної економіки;

зменшити витрати матеріальних ресурсів, у тому числі енергетичних, створити умови для впровадження ресурсозберігаючих технологій;

проводити наукові дослідження із створення новітніх технологій;

створити умови для виконання зобов'язань України щодо вступу до СОТ та доступу вітчизняної продукції на міжнародний ринок;

підвищити рівень метрологічного забезпечення виробництва продукції, наукових досліджень з дотриманням вимог нормативно-правових актів у сфері метрології;

використовувати сучасні методи вимірювання і засоби вимірювальної техніки у процесі розроблення перспективних технологій;

привести можливості еталонної бази і системи передачі розмірів одиниць вимірювання у відповідність з потребами економіки, науки, суспільства;

посилити контроль за станом охорони здоров'я, безпеки умов праці, якості та безпеки харчових продуктів і лікарських засобів, станом навколишнього природного середовища, обліку енергетичних і матеріальних ресурсів (електричної і теплової енергії, газу, води, нафтопродуктів);

створити умови для звіряння державних еталонів на міжнародному рівні;

розвивати взаємовигідну міжнародну торгівлю.

Строк виконання Програми - 2009-2010 роки.

Відповідальним за виконання Програми є Держспоживстандарт, який в установленому порядку визначає виконавців заходів Програми, укладає з ними відповідні договори та здійснює контроль за їх виконанням.

Закупівля робіт за бюджетні кошти здійснюється Держспоживстандартом відповідно до законодавства.

Виконавцями заходів Програми є національно-дослідні інститути, інші наукові установи, організації, визначені на конкурсних засадах.

Держспоживстандарт затверджує перелік робіт з виконання заходів Програми та погоджує його з Мінекономіки, а також проводить аналіз і комплексну оцінку їх результатів, цільового використання коштів, готує та подає Мінекономіки у двотижневий строк після завершення звітного кварталу інформацію про хід виконання Програми.