Про внесення змін до Закону України "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх"

Верховна Рада України

I. Внести до Закону України "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 6, ст. 35; 1999 р., N 36, ст. 318) такі зміни:

1. У статті 1:

1) частину першу після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:

"центри соціально-психологічної реабілітації неповнолітніх служб у справах неповнолітніх".

У зв'язку з цим абзаци п'ятий - дев'ятий вважати відповідно абзацами шостим - десятим;

2) доповнити частиною третьою такого змісту:

"Під соціальним захистом неповнолітніх у цьому Законі слід розуміти комплекс заходів і засобів соціально-економічного та правового характеру, здійснення яких покладається на суб'єктів, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, щодо забезпечення прав дітей на життя, розвиток, виховання, освіту, медичне обслуговування, надання матеріальної підтримки".

2. У статті 4:

1) у частині третій:

абзац шостий виключити;

доповнити абзацами такого змісту:

"розробляти і реалізовувати власні та підтримувати громадські проекти програм соціального спрямування з метою забезпечення та реалізації прав, свобод і законних інтересів неповнолітніх, запобігання вчиненню ними правопорушень;

порушувати перед відповідними органами питання про притягнення до відповідальності згідно із законом фізичних та юридичних осіб, які допустили порушення прав, свобод і законних інтересів неповнолітніх;

відвідувати неповнолітніх, які опинилися у складних життєвих умовах, перебувають на обліку в службі у справах неповнолітніх, за місцем їх проживання, навчання, роботи, проводити відповідну профілактичну роботу";

2) частину сьому викласти в такій редакції:

"Штатна чисельність працівників районних і міських служб у справах неповнолітніх установлюється залежно від кількості неповнолітніх, які проживають у районах, містах (один працівник служби - до двох тисяч неповнолітніх у районах та до чотирьох тисяч - у містах і районах у містах)".

3. У частині другій статті 5:

1) абзац десятий викласти в такій редакції:

"вести облік неповнолітніх правопорушників, у тому числі звільнених з виховно-трудових колоній, з метою проведення профілактичної роботи, інформувати відповідні служби у справах неповнолітніх стосовно цих неповнолітніх";

2) абзац двадцять перший доповнити словами "інформувати відповідні служби у справах неповнолітніх";

3) доповнити абзацами такого змісту:

"негайно повідомляти органи прокуратури, а після встановлення особи неповнолітнього відразу сповіщати батьків чи осіб, які їх замінюють, про затримання цього неповнолітнього, у тому числі й про його адміністративне затримання;

повідомляти органи опіки та піклування за місцем перебування неповнолітнього про відомий факт залишення його без опіки (піклування) батьків;

інформувати відповідні служби у справах неповнолітніх про неповнолітніх, які затримані чи обвинувачуються у вчиненні злочинів".

4. Абзац восьмий частини першої статті 6 після слів "з особистими" доповнити словом "житловими".

5. У частині п'ятій статті 9 слова "за згодою неповнолітнього" виключити.

6. У тексті Закону слова "Державний комітет України у справах сім'ї та молоді" в усіх відмінках замінити словами "уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах сім'ї та молоді" у відповідних відмінках.

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України у двомісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.