Про Програму будівництва лісових доріг і впровадження природозберігаючих технологій лісозаготівель у гірських умовах Закарпаття

Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Програму будівництва лісових доріг і впровадження природозберігаючих технологій лісозаготівель у гірських умовах Закарпаття (далі - Програма).

2. Державному комітетові лісового господарства, Закарпатській обласній державній адміністрації:

забезпечити виконання Програми;

щороку уточнювати і подавати Міністерству економіки і Міністерству фінансів відомості про потребу в коштах для фінансування Програми з метою планування передбачених на наступний рік обсягів робіт.

3. Міністерству фінансів, Міністерству економіки виходячи з реальних можливостей держави передбачати щороку (на період виконання Програми) кошти у державному бюджеті для реалізації бюджетної частини Програми з урахуванням уточнених обсягів робіт на відповідний рік.

4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Державний комітет лісового господарства.

Ця Програма спрямована на подолання наслідків катастрофічної повені та забезпечення природо- і ресурсозберігаючого лісокористування в регіоні.

Загальна площа лісового фонду Закарпатської області становить 694 тис. гектарів. Лісистість території - найвища в державі і становить 51 відсоток. Загальний запас деревини в області становить 200 млн куб. метрів, в тому числі 54,6 млн куб. метрів запас стиглих лісів. Ліси Закарпаття виконують переважно захисні, водорегулюючі, рекреаційні та інші функції, мають обмежене експлуатаційне значення.

Ефективне використання карпатських лісів неможливе без належного їх транспортного освоєння. У даний час густота дорожньої мережі в лісовому фонді регіону становить близько 0,36 кілометра на 100 гектарів, що в 5-9 разів менше, ніж в країнах Центральної і Західної Європи. В передгірських і, особливо, гірських районах показник густоти дорожньої мережі значно нижчий. В останні роки через загальну економічну кризу спостерігається тенденція до різкого зменшення обсягів робіт з ремонту та утримання існуючих лісових доріг і припинення будівництва нових. Катастрофічний паводок восени 1998 року пошкодив і зруйнував близько 700 кілометрів лісових доріг, 5,5 тис. погонних метрів мостів і майже 63 тис. погонних метрів підпірних стінок. Це паралізує роботу народногосподарського комплексу в горах і впливає на умови і рівень проживання населення.

Одним з вузлових питань Програми є розв'язання проблеми зміни принципів технологічного освоєння лісосік в гірських умовах, оскільки сучасна лісозаготівельна технологія, яка грунтується на використанні гусеничних тракторів, є екологічно і економічно недосконалою.

Програма передбачає відновлення та розширення дорожньої мережі в лісовому фонді Закарпатської області, а також впровадження природозберігаючих технологій лісозаготівель з метою раціонального використання лісових ресурсів, поліпшення соціально-економічних умов та екологічної безпеки.

Реалізація Програми дасть змогу сформувати засади ефективного лісокористування в регіоні, системно узгодити цикли вирощування, комплексного використання, відновлення та охорони лісів. Вона сприятиме розв'язанню взаємопов'язаних проблем щодо лісового господарства, лісозаготівель, рекреаційного комплексу та охорони довкілля.

Показники лісового фонду області в останні десятиріччя мають позитивну динаміку. Дані державного обліку лісів свідчать, що за останні 40 років площа лісів на 10 тис. гектарів збільшилась. На Закарпатті є найвищий в Україні запас стиглих експлуатаційних деревостанів (423 куб. метри/гектар) та високий середній приріст - 4,3 куб. метра/гектар. Перспективність закарпатських лісів як лісосировинної бази характеризує їх породна і вікова структура. Загальний запас стиглих деревостанів, можливих для експлуатації, перевищує 19 млн куб. метрів при розрахунковій лісосіці 822,8 тис. куб. метрів.

Понад 80 відсотків лісосічного фонду розміщено в гірській місцевості на схилах до 30 град. при значній віддаленості від транспортних шляхів. Спуск деревини з гір здійснюється вручну (40 відсотків), тракторами (47 відсотків), канатними установками (3 відсотки) та кіньми (майже 10 відсотків). На підвезенні деревини до верхніх складів 90 відсотків робіт виконують за допомогою гусеничних тракторів. Середня відстань трелювання становить 1,5 - 2 кілометри, досягаючи в окремих випадках 4 - 5 кілометрів.

За народногосподарським призначенням і розташуванням гірські ліси відіграють переважно водоохоронну, грунтозахисну і кліматорегулюючу роль, виконують санітарно-гігієнічні і оздоровчі функції. До лісів, що не мають експлуатаційного значення, віднесено 47 відсотків загальної їх площі. Ураховуючи, що середній вік цих лісів перевищує 95 років, а букових - становить 106 років, програмою передбачене розроблення підходів до раціонального використання високоякісної деревини і недопущення втрати лісами захисних функцій. Для цього необхідне створення системи доріг, застосування природозберігаючої технології лісозаготівель, а також раціональне використання території природно-заповідного фонду.

Починаючи з 1991 року в області недовикористовуються ліміти лісосічного фонду. В останні роки (1997-1998) недовикористання лімітів становить 300-350 тис. куб. метрів деревини щороку, або 38-40 відсотків.

Через відсутність належної інфраструктури такі перспективні види користування, як рекреаційно-туристичне і бальнеологічне, розвиваються слабо.

Загальна довжина лісових доріг Закарпатської області, за даними обліку, становить 2156 кілометрів. Існуюча дорожня мережа включає автомобільні (2022 кілометри) та вузькоколійні залізничні (134 кілометри) магістралі. Густота доріг дуже низька і становить 0,36 кілометра на 10 гектарів угідь.

Стан лісових доріг області характеризують такі показники:

більше половини лісових автодоріг мають ширину земляного полотна меншу від нормативної;

тільки 12 відсотків доріг мають щебеневе або поліпшене в'яжучими матеріалами вкриття;

на 10 кілометрів лісових доріг припадає 6 мостів, 9 водопропускних труб, 18 лотків, 320 погонних метрів підпірних стінок;

на ряду доріг наявні ділянки з ухилами до 30 %, що в 2 рази перевищують допустимі;

майже 40 відсотків загальної довжини покриття лісових автодоріг ще до паводку знаходилось у незадовільному стані і вимагало ремонту;

у задовільному технічному стані були тільки 51 відсоток мостів із дерев'яними прогонами.

Наведені дані наочно підтверджують необхідність докорінного поліпшення дорожньої мережі, мостів, підпірних стінок тощо.

У результаті взаємодії цілого комплексу гідрометеорологічних, гідрологічних, геолого-геоморфологічних і господарських чинників у першій декаді листопада 1998 року у басейні ріки Тиса в межах Закарпатської області пройшов катастрофічний паводок. Він супроводжувався затопленням заплави та надзаплавних терас, підмиванням берегів і деформацією русел рік, зсувними процесами та селевими потоками на гірських схилах.

Прояви пошкоджень в лісових масивах в основному приурочені до русел тимчасових і постійних водотоків, прибережних крутосхилів, лісових доріг на поворотах русел рік, в місцях зсувів і конусів виносу. Руйнування лісової комунікаційної інфраструктури включають різного ступеня пошкодження дорожнього полотна, мостів, водовідводів і підпірних стінок. Деякі ділянки доріг зазнали такого ступеня руйнувань, що не підлягають відновленню, а потребують прокладання нових трас.

Обстеження лісових доріг та інженерних споруд, проведене за участю місцевих комісій з надзвичайних ситуацій, дозволило визначити обсяги пошкоджень та руйнувань (таблиця 1).

Створення оптимальної дорожньої мережі в лісовому фонді необхідно здійснювати планомірно і послідовно на основі сполучення інтересів держави як власника лісів та заготівельників, переробників і споживачів всіх продуктів лісу. Розвиток мережі лісових доріг, їх утримання і ремонт вимагають значних матеріальних витрат. Перенесення цих витрат у повному обсязі на ціну вивезеної деревини призведе до істотних негативних наслідків, основним з яких стане зменшення привабливості лісосировинної бази Закарпаття з економічної точки зору, що в свою чергу зменшить зайнятість сільського населення і вилучить із користування важкодоступні стиглі і перестиглі насадження. Тому фінансування витрат на відновлення зруйнованих паводком лісових доріг та інженерних споруд на них передбачається здійснювати за рахунок державного бюджету. Фінансування ремонту і реконструкції доріг, що не зазнали збитків від паводку, пропонується провести за рахунок лісокористувачів. Для цього рекомендувати державним лісогосподарським підприємствам запровадити місцевий збір з лісозаготівельних підприємств за експлуатацію лісових доріг.

Планові показники відновлення дорожнього полотна, мостів і підпірних стінок, а також розрахункові видатки на проведення цих робіт на період до 2002 року наведені в таблиці 2, і окремо за роками - в таблицях 2.1 - 2.4, а в розрізі урочищ на 1999 рік - в додатку.

Першочергові видатки у 1999 році на відновлення доріг, мостів і підпірних стінок у сумі 3,6 млн гривень пропонується зосередити на найбільш життєво важливих об'єктах згідно з даними, наведеними в додатку. Для повного відновлення зруйнованих доріг, мостів і підпірних стінок у наступні роки (2000 - 2002) необхідно виділити кошти в сумі 10,2 млн гривень.

Окрім відновлення зруйнованих доріг необхідно провести їх капітальний ремонт і реконструкцію. Завдання у розрізі районів і держлісгоспів наведені в таблиці 3. Ці роботи необхідно виконувати за рахунок лісокористувачів протягом 2000 - 2010 років. Обсяги робіт і необхідних коштів на капітальний ремонт лісових доріг визначені на основі обстежень УкрПКТІліспрому.

Під час проектування і будівництва нових доріг необхідно дотримуватися в першу чергу комплексу інженерно-екологічних вимог (враховувати протиерозійну стійкість третинних і четвертинних відкладів, їх екзо- і ендогенність, неможливість прокладання по заплавах річок, відповідних терасах рік, тимчасових і постійних водотоках тощо). Завдання з будівництва на 2000 - 2010 роки нових лісових автодоріг наведено в таблиці 4. У результаті їх будівництва буде збільшено густоту лісових доріг у 1,7 раза. Обсяги державного фінансування на будівництво нових лісових автодоріг передбачаються в розмірі 40 відсотків від загальних витрат на будівництво.

Під час розроблення робочих проектів будівництва лісових доріг узгоджуватимуться технічні умови на їх примикання до мережі автомобільних доріг загального користування, організацію тимчасових складів лісоматеріалів у смузі відводу доріг загального користування, а також використання існуючої мережі автомобільних доріг лісовозним транспортом, який перевищує допустимі технічні характеристики відповідної дороги, та передбачатимуться кошти на відновлювальні роботи або посилення їх покриття відповідно до вимог "Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 р. N 198.