цифрове робоче місце державного службовця - концепція гнучкості в методах виконання посадових обов’язків державними службовцями, яка стимулює їх спільну роботу та взаємодію, підтримує децентралізовані та мобільні робочі середовища, передбачає вибір технологій для роботи. Перевагами цифрових робочих місць є зменшення витрат на апаратне забезпечення, офісні приміщення, відрядження;
багатоканальне інформування та залучення громадян - концепція цілісного багатоканального підходу. Завдяки цифровим технологіям макрорівень "громадяни" перетворюється на мікрорівень "конкретний громадянин", а діяльність "інформування" - у діяльність "залучення". Управління інформацією та зворотним зв’язком, що передбачає багатоканальне інформування та залучення, надзвичайно важливе саме під час проведення реформ для комунікації, роз’яснень, швидкої адаптації громадян до нових умов;
відкриті дані - концепція, згідно з якою певні дані повинні бути доступними для використання та розповсюдження будь-якою особою за умови дотримання правил атрибуції та/або подібної ліцензії (share-alike). Серед відкритих даних окрема увага приділяється відкритим державним даним як інструменту оцінки та контролю роботи органів державної влади. Відкриті дані публікуються як у вигляді неопрацьованих ("похідних") даних, так і у вигляді структурованих даних з визначеними налаштуваннями. Відкриті дані доступні через відкриті програмні інтерфейси, однак до них не застосовуються обмеження, зумовлені торговими марками або авторськими правами;
Інтернет речей - концепція впровадження державними установами залежно від сфери послуг таких понять: "розумний" збір сміття на міських вулицях, "розумне" паркування автомобілей, "розумний" транспорт, дистанційний моніторинг пацієнтів похилого віку, моніторинг екології тощо. Підключення відповідних датчиків та сенсорів потребує наявності енергоефективної, радіо- та телекомунікаційно-обчислювальної інфраструктури;
цифрові державні платформи - концепція утворення державних органів, орієнтованих на одночасне поліпшення якості послуг, оптимізацію кількості державних службовців та зменшення витрат. "Цифрові" платформи дозволяють вирішувати завдання, підвищувати ефективність, зменшуючи вартість діяльності та час виконання. Державні органи використовують "цифрові" платформи для спрощення та оптимізації внутрішніх процесів, поліпшення взаємодії з громадянами та зменшення витрат;
блокчейн - концепція, що може трансформувати державне управління в таких сферах, як реєстрація майнових прав, правосуддя, ідентифікація особи. Як технологія довіри, блокчейн у державному секторі використовується для електронних референдумів, петицій, голосування та інших сервісів електронного урядування. Блокчейн забезпечує високоефективні механізми захисту цілісності та доступності інформації та дозволяє створювати повністю децентралізовані системи.
Державне управління України в умовах зростання кількості завдань, ініціатив, проектів та одночасної оптимізації витрат повинне базуватися саме на технологічних та цифрових формах забезпечення його безперебійного функціонування.
Підвищення прозорості та ефективності державних інститутів можливо досягти, зокрема, шляхом уніфікації та стандартизації державних управлінських та ділових процесів, а також використання аутсорсингу для непрофільних функцій.
Гармонізація з цифровими ініціативами, цифровий порядок денний для Європи (Digital Agenda for Europe) та єдиний цифровий простір (Digital Single Market). Проекти співробітництва та розвитку
Напрям 1. Інтероперабельність (Interoperability) та електронні сервіси (eServices).
Даний напрям передбачає долучення України до Програми ЄС Interoperability Solutions for European Public Administrations 2, проектів e-CODEX, e-Invoicing, а також ініціативи Single Digital Gateway.
Забезпечення електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів та розвиток інфраструктури інтероперабельності є головним викликом для розвитку електронного урядування в Україні. Практично кожний державний орган стикається з необхідністю доступу до того чи іншого державного реєстру або бази даних. Електронні закупівлі, система електронних декларацій, єдине митне вікно тощо для свого повноцінного функціонування потребують інтеграції з багатьма державними реєстрами та базами даних.
Відсутність електронної взаємодії державних систем не дає змоги спростити порядок надання послуг та виконати вимоги Закону України "Про адміністративні послуги" щодо заборони вимагати від суб’єктів звернення інформацію або дані, що перебувають в інших органах влади, тобто вже були надані громадянами раніше.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про деякі питання електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів" передбачено запровадження системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів відповідно до вимог ЄС.
Долучення до програми ЄС Interoperability Solutions for European Public Administrations 2, e-CODEX та e-Invoicing дасть змогу забезпечити розвиток інтероперабельності та електронних послуг в Україні відповідно до вимог ЄС (формати, стандарти, регламенти, технічні рішення), а також сприяти євроінтеграції України до ЄС.
Напрям 2. Електронна ідентифікація (eID)
Даний напрям передбачає імплементацію в Україні норм регламенту ЄС eIDAS (від 23 липня 2014 р. № 910/2014), зокрема запровадження транскордонної електронної ідентифікації, автентифікації та долучення до проектів ЄС.
Розвиток зручної, безпечної та доступної електронної ідентифікації є головною передумовою для запровадження електронних послуг, електронної комерції та електронної взаємодії учасників економічних взаємовідносин.
Головними проблемами, які потрібно розв’язати, є:
зростання кіберзлочинності в умовах збільшення кількості інформаційних систем, які використовують персональні дані;
відсутність захищеного обміну ідентифікаційними даними фізичних та юридичних осіб, які обробляються в інформаційних системах державних органів та приватного сектору, неузгодженість у виборі ідентифікаторів, відсутність підтвердження ідентифікаційних даних;
використання у системах реєстрації та контролю доступу до інформаційних систем технологічно несумісних механізмів, алгоритмів та протоколів електронної ідентифікації та впізнання.
Прийняття Закону України "Про електронні довірчі послуги" сприяє побудові цифрової інфраструктури довіри, що є важливим елементом цифрової економіки.
Вироблення стандартів, форматів, ідентифікаторів тощо для запровадження інтероперабельних засобів електронної ідентифікації, зокрема у сфері електронної медицини, електронних публічних послуг, електронного банкінгу, сприятиме розвитку національної та транскордонної електронної комерції, підвищенню мобільності громадян та їх взаємодії в бізнес-середовищі.
Напрям 3. Відкриті дані
Розвиток відкритих державних даних в Україні забезпечить підвищення відкритості, прозорості та ефективності роботи державних органів та є шляхом до розвитку нової для України цифрової індустрії - індустрії відкритих даних.
Інтеграція державного веб-порталу відкритих даних України data.gov.ua до центрального європейського порталу відкритих даних europeandataportal.eu та data.europa.eu є головним завданням цього напряму.
Центральний європейський портал відкритих даних є точкою входу до відкритих даних установ та організацій Європейської Комісії, а також держав - членів ЄС. Він установлює єдині вимоги до політики розвитку відкритих даних та вимоги до їх стандартів.
Обсяг фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів
Фінансування заходів щодо реалізації Концепції здійснюється за рахунок та в межах коштів державного бюджету, затверджених на відповідний рік, а також з інших не заборонених законодавством джерел.
Обсяги видатків на реалізацію заходів Концепції уточнюються щороку з урахуванням можливостей державного бюджету, конкретизації заходів за підсумками їх виконання у попередні роки.
Заключна частина
В Україні є всі умови для здійснення так званого цифрового стрибка та переходу на більш високий технологічний рівень розвитку, а саме:
здатність виробляти та використовувати інформаційно-комунікаційні та цифрові технології, наявність професійних кадрів. Про це свідчить статистика реальних успіхів українських IТ-компаній на міжнародних ринках;
доступ до відповідного обладнання, технологій, поширення технологій серед громадян та бізнесу. Про це свідчить поступове відновлення внутрішнього попиту на технології, ринкові "історії успіху" у різних сферах життя та економіки, наявність локальних представництв виробників технологій, дистрибуції високотехнологічного обладнання;
достатній рівень системної інтеграції технологічних продуктів та послуг - від проектування до комплексних впроваджень різноманітних технологій, програмних та апаратних засобів;
креативна культура та вміння генерувати ідеї, про що свідчать високі показники у рейтингу Global Innovation Index.
Ця Концепція є першим кроком до стимулювання внутрішніх ринків споживання, впровадження та виробництва цифрових технологій, містить бачення трансформації економіки від традиційної до ефективної цифрової, визначає першочергові кроки щодо імплементації відповідних стимулів та створення умов для цифровізації в реальному секторі економіки, суспільстві, освіті, медицині, екології тощо, виклики та інструменти розвитку цифрових інфраструктур, набуття громадянами цифрових компетенцій, а також визначає критичні сфери та проекти цифровізації країни.
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 17 січня 2018 р. № 67-р
ПЛАН ЗАХОДІВ
щодо реалізації Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки
| Найменування заходів | Відповідальні за виконання | Строк | Індикатор виконання |
| Нормативне, організаційне та методичне забезпечення |
| 1. Запровадження використання сучасної термінології у цифровій сфері відповідно до європейських практик | Мінекономрозвитку, МОН, Державне агентство з питань електронного урядування, Адміністрація Держспецзв’язку, Мін’юст | I квартал 2018 року | проект Закону України подано на розгляд Кабінету Міністрів України |
| 2. Визначення індексів, індикаторів та методики оцінювання цифрового розвитку України відповідно до міжнародних практик | Мінекономрозвитку, МОН, Державне агентство з питань електронного урядування, Адміністрація Держспецзв’язку, НКРЗІ (за згодою), Мін’юст, Держстат | -"- | проект акта подано на розгляд Кабінету Міністрів України |
| 3. Забезпечення проведення регулярних оцінювань цифрового розвитку та визначення прогнозних показників цифрового розвитку України до 2020 року | -"- | -"- | у звіті про оцінювання визначено прогнозні показники |
| 4. Визначення та запровадження статистичної методології та статистичних спостережень з метою отримання статистичних даних щодо цифрового розвитку України з урахуванням міжнародних практик | Мінекономрозвитку, Держстат, Державне агентство з питань електронного урядування, Адміністрація Держспецзв’язку, НКРЗІ (за згодою) | -"- | проекти відповідних нормативно-правових актів подано на розгляд Кабінету Міністрів України |
| 5. Розроблення переліку цифрових прав громадян відповідно до зобов’язань України у сфері європейської інтеграції та інших міжнародних зобов’язань, що випливають з участі України у діяльності міжнародних організацій, членом яких є Україна, та подання пропозицій щодо їх впровадження | Державне агентство з питань електронного урядування, Мінекономрозвитку | III квартал 2018 року | пропозиції подано на розгляд Кабінету Міністрів України |
| 6. Запровадження принципу "цифровий за замовчуванням" під час підготовки нових або внесення змін до існуючих законодавчих актів та реалізації владних повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування | Державне агентство з питань електронного урядування, Мін’юст | I квартал 2018 року | проект акта подано на розгляд Кабінету Міністрів України |
| 7. Розроблення пропозиції щодо впровадження базових цифрових послуг для використання громадянами у сфері освіти, охорони здоров’я, транспорту, телекомунікацій, туризму, екології | МОН, Мінекономрозвитку, МОЗ, Мінінфраструктури, Міндовкілля | -"- | проекти актів подано на розгляд Кабінету Міністрів України |
| 8. Розроблення проекту акта Кабінету Міністрів України щодо усунення законодавчих, інституційних та інших бар’єрів розвитку цифрової економіки, формування відповідних умов, стимулів, мотивацій, попиту та потреб для використання цифрових технологій бізнесом та громадянами | Мінекономрозвитку, ДРС, Мін’юст, Мінфін, Державне агентство з питань електронного урядування, Адміністрація Держспецзв’язку, НКРЗІ (за згодою) | -"- | проект акта подано на розгляд Кабінету Міністрів України |
| 9. Розроблення "дорожніх карт" цифрових трансформацій та моделей цифрового розвитку базових та перспективних галузей промисловості України, індустріальних та виробничих цифрових платформ | Мінекономрозвитку, МОН, Державне агентство з питань електронного урядування | II квартал 2018 року | підготовлено звіт та відповідні рекомендації за результатами дослідження |
| 10. Підготовка пропозицій щодо утворення Урядового комітету з питань розвитку цифрової економіки та суспільства | Мінекономрозвитку, Державне агентство з питань електронного урядування | I квартал 2018 року | відповідні пропозиції подано на розгляд Кабінету Міністрів України |
| Розвиток пріоритетних напрямів цифрової економіки |
| Розвиток та модернізація промисловості та виробництв на основі технологій Індустрії 4.0 |
| 11. Проведення дослідження з метою розроблення моделей запровадження технологічної концепції Індустрії 4.0 у секторах економіки та промисловому виробництві з відповідним таргетингом щодо впровадження перспективних продуктів та технологій | Мінекономрозвитку, МОН, Державне агентство з питань електронного урядування | I квартал 2018 року | підготовлено звіт та відповідні рекомендації за результатами дослідження |
| 12. Розроблення проекту акта Кабінету Міністрів України щодо утворення центрів трансферу знань та технологій для потреб бізнесу та промисловості, центрів промислового інжинірингу, інфраструктури доступу до капіталу для організації технологічних виробництв, започаткування моделей партнерства представників цифрової індустрії та промисловості | Мінекономрозвитку, МОН, Державне агентство з питань електронного урядування, НКРЗІ (за згодою) | III квартал 2018 року | проект акта подано на розгляд Кабінету Міністрів України |
| 13. Розроблення програми партнерства з міжнародними та європейськими ініціативами з розвитку Індустрії 4.0 | Мінекономрозвитку, МЗС, МОН, Державне агентство з питань електронного урядування, НКРЗІ (за згодою), Національна академія наук (за згодою) | I квартал 2018 року | відповідні пропозиції подано на розгляд Кабінету Міністрів України |
| 14. Розроблення проекту акта Кабінету Міністрів України щодо стимулювання застосування технологій Індустрії 4.0 для ефективного споживання енергії на промислових підприємствах | Мінекономрозвитку, Державне агентство з питань електронного урядування | -"- | проект акта подано на розгляд Кабінету Міністрів України |
| 15. Розроблення проекту акта Кабінету Міністрів України щодо інтенсифікації розвитку цифрового землеробства та цифровізації агросектору | Мінагрополітики, Мінекономрозвитку, Державне агентство з питань електронного урядування | II квартал 2018 року | проект акта подано на розгляд Кабінету Міністрів України |
| Розвиток експорту цифрових технологій |
| 16. Підготовка пропозицій щодо розвитку цифрової індустрії, спрощення ведення зовнішньоекономічної діяльності, удосконалення податкової сфери, гармонізації з нормами європейського законодавства у сфері безготівкових платежів та розрахунків | Мінфін, ДФС, Мінекономрозвитку, ДРС, Державне агентство з питань електронного урядування, Національний банк (за згодою) | I квартал 2018 року | подано відповідні пропозиції та план заходів на розгляд Кабінету Міністрів України |
| 17. Розроблення проекту акта Кабінету Міністрів України щодо просування цифрової індустрії на міжнародних ринках з урахуванням стимулювання експорту, здійснення промоційних та інформаційних заходів | Мінекономрозвитку, МІП, МЗС, Державне агентство з питань електронного урядування | -"- | проект акта подано на розгляд Кабінету Міністрів України |
| 18. Підготовка пропозицій щодо модернізації освіти для підтримки розвитку цифрової індустрії, зокрема посилення підготовки учнівської молоді з предметів природничо-математичного циклу і технічної творчості в усіх ланках освіти, збільшення кількості закладів освіти, в яких запроваджується STEM-навчання, утворення науково-дослідних STEM-центрів/лабораторій із залученням міжнародних організацій | МОН, Державне агентство з питань електронного урядування | II квартал 2018 року | відповідні пропозиції подано на розгляд Кабінету Міністрів України |
| Цифровий розвиток пріоритетних сфер життєдіяльності |
| 19. Розроблення проекту акта Кабінету Міністрів України про реалізацію проектів цифрових трансформацій у таких сферах, як громадська безпека, освіта, охорона здоров’я, туризм, транспортна інфраструктура, електронна демократія, екологія та охорона навколишнього природного середовища, життєдіяльність міст, безготівкові розрахунки | Мінфін, Мінекономрозвитку, Державне агентство з питань електронного урядування ДРС, ДФС, Національний банк (за згодою) | -"- | проект акта подано на розгляд Кабінету Міністрів України |
| 20. Розроблення пропозицій щодо застосування концепцій цифрового робочого місця у державному секторі, уніфікації процесів державного управління, стандартизації типових адміністративних процесів, їх аутсорсингу та автоматизації, а також пропозицій щодо відповідних моделей стимулювання приватного сектору для переходу до нових форм організації та функціонування робочого простору працівників | Державне агентство з питань електронного урядування | II квартал 2018 року | відповідні пропозиції подано на розгляд Кабінету Міністрів України |
| 21. Забезпечення організаційних, методологічних та технологічних заходів щодо створення інтерактивного та мультимедійного контенту та відповідної цифрової платформи його розвитку, наповнення та використання для загального доступу закладів освіти та учнів | МОН, Мінфін | IV квартал 2018 року | відповідні пропозиції подано на розгляд Кабінету Міністрів України |
| 22. Забезпечення широкосмугового доступу до Інтернету учням та студентам у навчальних класах та аудиторіях у закладах освіти всіх рівнів | МОН, Мінекономрозвитку, Державне агентство з питань електронного урядування, Національна академія наук (за згодою) | II квартал 2018 року | відповідні пропозиції подано на розгляд Кабінету Міністрів України |
| 23. Розроблення проекту акта Кабінету Міністрів України щодо гармонізації українських наукових ініціатив з європейськими та світовими науковими ініціативами та участі українських науковців в Європейській хмарній ініціативі та відповідних дослідженнях щодо цифрових технологій і технологічних інноваціях | Мінекономрозвитку, Національна академія наук (за згодою), Національна рада з питань розвитку науки і технологій (за згодою) | I квартал 2018 року | проект акта подано на розгляд Кабінету Міністрів України |
| Розвиток цифрових компетенцій та навичок громадян |
| 24. Внесення змін до реєстру професій та розроблення програми впровадження цифрових спеціальностей у відповідні учбові програми профільних навчальних закладів | Мінсоцполітики, МОН, Мінекономрозвитку, Державне агентство з питань електронного урядування | I квартал 2018 року | проекти актів подано на розгляд Кабінету Міністрів України |
| 25. Розроблення проекту акта щодо розвитку цифрових навичок громадян та модернізації систем дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), вищої освіти та освіти дорослих, у тому числі з урахуванням моделей державно-приватного партнерства та створення відповідних стимулів для розвитку неформальної освіти | МОН, Мінекономрозвитку, Державне агентство з питань електронного урядування, Національна академія наук (за згодою) | -"- | проект акта подано на розгляд Кабінету Міністрів України |
| Розвиток цифрових інфраструктур |
| 26. Розроблення національної програми розвитку твердих та м’яких цифрових інфраструктур, визначення етапів їх розгортання та масштабування, відповідних моделей державно-приватного партнерства та залучення необхідних інвестицій | Мінекономрозвитку, НКРЗІ (за згодою), Адміністрація Держспецзв’язку, Державне агентство з питань електронного урядування | II квартал 2018 року | відповідна програма подана на розгляд Кабінету Міністрів України |
| 27. Розроблення проекту акта Кабінету Міністрів України щодо розвитку та використання широкосмугового доступу до Інтернету з урахуванням подолання цифрового розриву, утворення спеціальних фондів подолання цифрового розриву з використанням механізмів державно-приватного партнерства у цій сфері | -"- | I квартал 2018 року | проект акта подано на розгляд Кабінету Міністрів України |
| 28. Подання пропозицій щодо використання залізничної та автомобільної фізичної інфраструктури як опорної для прокладання оптичних ліній зв’язку з урахуванням проведення їх ремонтно-відновлювальних та будівельних робіт | Мінінфраструктури, Мінекономрозвитку | II квартал 2018 року | відповідні пропозиції подано на розгляд Кабінету Міністрів України |
| 29. Подання пропозицій щодо використання інфраструктури поштового зв’язку як цифрової платформи для надання послуг мешканцям селищ та віддалених територій включно з об’єктами соціальної інфраструктури, розвитку у сільській місцевості електронної комерції | -"- | -"- | -"- |
| 30. Подання на затвердження плану розбудови безпроводового зв’язку, зокрема Інтернету, на транспортній інфраструктурі, включаючи залізничні та автомобільні вокзали, авіаційні, морські та річкові порти, транспортні вузли, а також на рухомому складі відповідно до потреб суспільства, бізнесу та держави | -"- | -"- | проект акта подано на розгляд Кабінету Міністрів України |
| 31. Подання пропозицій щодо використання цифрових технологій, зокрема Інтернету речей, на транспортній інфраструктурі з урахуванням можливостей моніторингу та управління транспортними потоками та трафіком, використання сенсорів та датчиків для питань безпеки, моніторингу дорожніх умов, надання відповідних сервісів для учасників руху та його оптимізації | -"- | -"- | відповідні пропозиції подано на розгляд Кабінету Міністрів України |
| 32. Подання пропозицій щодо утворення центру управління фізичною безпекою та кібербезпекою на транспортній інфраструктурі | Мінінфраструктури, Адміністрація Держспецзв’язку, МВС, Мінекономрозвитку | IV квартал 2018 року | -"- |
| 33. Розроблення плану заходів із стимулювання та підтримки запровадження технології блокчейн у сфері державного управління та інших сферах | Державне агентство з питань електронного урядування | I квартал 2018 року | проект акта подано на розгляд Кабінету Міністрів України |
| 34. Розроблення проекту акта Кабінету Міністрів України щодо стимулювання та запровадження перспективних та інноваційних технологій, концепцій та методологій в економіці, пріоритетних галузях промисловості, у сфері державного управління | Мінекономрозвитку, Державне агентство з питань електронного урядування, Адміністрація Держспецзв’язку | III квартал 2018 року | -"- |