Про затвердження Методики визначення собівартості платних адміністративних послуг

Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Методику визначення собівартості платних адміністративних послуг, що додається.

2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям проводити розрахунки собівартості платних адміністративних послуг відповідно до Методики, затвердженої цією постановою.

3. Рекомендувати органам місцевого самоврядування застосовувати затверджену цією постановою Методику під час встановлення розмірів плати за надання адміністративних послуг.

4. Міністерству економіки надавати роз'яснення щодо застосування затвердженої цією постановою Методики.

1. Згідно з цією Методикою розраховується планована собівартість платних адміністративних послуг (далі - собівартість адміністративної послуги), які надаються адміністративними органами.

2. У цій Методиці терміни вживаються у такому значенні:

адміністративні органи - центральні та місцеві органи виконавчої влади, а також підприємства, установи та організації, що на виконання актів законодавства надають адміністративні послуги;

собівартість адміністративної послуги - виражені в грошовій формі витрати адміністративного органу, безпосередньо пов'язані з наданням адміністративної послуги.

3. До складу собівартості адміністративної послуги входять:

прямі матеріальні витрати;

прямі витрати на оплату праці та відрахування на соціальні заходи;

інші прямі витрати;

непрямі витрати.

4. До складу прямих матеріальних витрат входить вартість матеріалів, які використовуються під час надання адміністративної послуги.

5. Прямі витрати на оплату праці обчислюються виходячи із заробітної плати персоналу, діяльність якого безпосередньо пов'язана з наданням адміністративної послуги, а відрахування на соціальні заходи - відповідно до законодавства.

6. Інші прямі витрати включають витрати на оплату:

службових відряджень і транспортних витрат персоналу, діяльність якого безпосередньо пов'язана з наданням адміністративної послуги, якщо вони передбачені порядком надання адміністративної послуги;

послуг зв'язку, якими користується персонал, діяльність якого безпосередньо пов'язана з наданням адміністративної послуги.

7. Непрямі витрати включають витрати на оплату:

праці адміністративного та технічного персоналу;

тепло-, водопостачання і водовідведення, електроенергії;

оренди будівлі (приміщення);

послуг з охорони та пожежної охорони приміщень, у яких надаються адміністративні послуги;

зносу основних засобів та нематеріальних активів (амортизації).

8. Базою розподілу непрямих витрат є основна заробітна плата персоналу, діяльність якого безпосередньо пов'язана з наданням адміністративної послуги.

9. Для визначення собівартості адміністративної послуги процес надання адміністративним органом такої послуги поділяється на такі етапи:

інформування заявників про зміст послуги та порядок її надання;

прийняття та реєстрація заяви про надання послуги;

проведення процедур, передбачених порядком надання послуги;

оформлення та видача адміністративного акта заявнику.

На кожному етапі надання адміністративної послуги визначається норма часу на його виконання, а також необхідні для його виконання чисельність персоналу, засоби та матеріали.

На етапах надання адміністративної послуги кілька процедур можуть проводитися адміністративним органом одночасно. Під час проведення розрахунку собівартості адміністративної послуги вартість проведення таких процедур обчислюється послідовно.

10. Собівартість адміністративної послуги розраховується на підставі норми часу на надання такої послуги та вартості розрахункової калькуляційної одиниці часу - однієї людино-години (людино-дня) за формулою:

11. Норма часу на надання адміністративної послуги є сумою норм часу на виконання всіх етапів її надання і визначається з урахуванням необхідного для надання адміністративної послуги робочого часу персоналу, діяльність якого безпосередньо пов'язана з її наданням.

12. Вартість розрахункової калькуляційної одиниці часу визначається відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку та документів адміністративного органу з питань його облікової політики, які розробляються згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

13. Вартість розрахункової калькуляційної одиниці часу складається з видів витрат, зазначених у пункті 3 цієї Методики.

14. Базою для формування вартості калькуляційної одиниці часу є економічно обґрунтовані показники фактичних витрат за даними фінансової звітності за попередній рік.

Виняток становлять знос основних засобів та нематеріальних активів (амортизація), що розраховується на запланований період, і прямі витрати на оплату праці та відрахування на соціальні заходи, які включаються до складу калькуляційної одиниці часу за даними штатного розпису на дату проведення розрахунку.

Для новоствореного адміністративного органу базою для формування вартості калькуляційної одиниці часу є розрахункові фінансові показники.

15. Вартість розрахункової калькуляційної одиниці часу визначається у гривнях за формулою: