Угода
між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про співробітництво в галузі попередження розповсюдження хвороби, що спричиняється вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ-інфекції)
( Угоду ратифіковано Законом N 1435-IV від 04.02.2004 )
Кабінет Міністрів України та Уряд Російської Федерації, далі - Сторони,
визнаючи, що захворювання, яке спричиняється вірусом імунодефіциту людини (далі - ВІЛ-інфекція), набуло масового поширення в усьому світі і створює загрозу безпеки обох країн, призводить до важких соціально-економічних і демографічних наслідків,
беручи до уваги особливу соціальну значимість проблеми в умовах безвізового режиму між Україною та Росією і активних міграційних процесів,
враховуючи, що програми профілактики ВІЛ-інфекції здійснюються Україною та Росією з урахуванням національних інтересів,
підтверджуючи необхідність застосування своєчасних ефективних заходів комплексної профілактики ВІЛ-інфекції та прийняття узгоджених заходів для забезпечення захисту прав і інтересів населення,
домовились про таке:
Для цілей цієї Угоди вказані терміни означають:
"ВІЛ-інфекція" - захворювання, що спричиняється вірусом імунодефіциту людини;
"ВІЛ-інфіковані"- особи, які заражені вірусом імунодефіциту людини;
"Держава тимчасового перебування" - держава Сторони, що надає медичні послуги пацієнту, який не є громадянином цієї держави.
Сторони організують надання медичної допомоги ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД громадянам держав Сторін відповідно до Угоди про надання медичної допомоги громадянам держав-учасників Співдружності Незалежних Держав від 27 березня 1997 року.
Сторони, які мають повну самостійність щодо вжиття заходів для забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції на територіях своїх держав, координують свої дії у попередженні цього захворювання.
Сторони вживають заходів для удосконалення епідеміологічного нагляду за поширенням ВІЛ-інфекції на території своїх держав, використовуючи результати досліджень в уразливих групах населення.
Сторони забезпечують контроль за безпекою медичних маніпуляцій, донорської крові, медичних імунобіологічних препаратів, біологічних рідин, органів та тканин.
Сторони гарантують громадянами держав Сторін доступний та безкоштовний медичний огляд в державних і муніципальних установах охорони здоров'я своїх держав.
Медичний огляд для виявлення ВІЛ-інфекції здійснюється медичними установами на основі принципів конфіденційності та добровільності, за винятком випадків, передбачених законодавством держав Сторін.
Уповноважені органи Сторін вживають заходів щодо забезпечення безпеки медичного огляду, як для особи, яку оглядають, так і для особи, що проводить огляд.
Сторони вживають заходів щодо забезпечення дотримання всіх прав і свобод ВІЛ-інфікованих громадян відповідно до законодавства держав Сторін.
Права і свободи громадян держави та осіб, що проживають у державі тимчасового перебування, у зв'язку з наявністю в них ВІЛ-інфекції можуть бути обмежені тільки законодавством держави, на території якого ВІЛ-інфіковані знаходяться.
Сторони не вимагають у громадянам держав Сторін пред'явлення сертифіката про відсутність у них ВІЛ-інфекції при в'їзді на територію своєї держави.
Сторона оперативно інформує іншу Сторону про виявлення на території держави однієї Сторони ВІЛ-інфікованих громадян держави іншої Сторони.
Сторони вживають необхідних заходів щодо зближення національного законодавства з проблеми ВІЛ-інфекції, а також вчасно інформують одна одну про прийняття нових нормативно-правових актів у цій галузі.
Сторони сприяють здійсненню регулярних контактів, консультацій і розвитку прямих зв'язків між організаціями, а також реалізації спільних програм, проектів та розробок.
Сторони надають можливості для проведення спільних наукових досліджень в галузі ВІЛ/СНІДу.
Сторони організовують підготовку, підвищення кваліфікації кадрів та обмін спеціалістами, що займаються проблемами ВІЛ-інфекції.
Сторони забезпечують регулярне інформування населення через засоби масової інформації про необхідні заходи профілактики ВІЛ-інфекції.
Розбіжності та суперечності між Сторонами пов'язані із тлумаченням та застосуванням цієї Угоди, вирішуються шляхом переговорів і консультацій.
Ця Угода набуває чинності з дати останнього повідомлення про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур необхідних для набуття нею чинності та діє протягом п'яти років. Її дія автоматично продовжуватиметься на наступні п'ятирічні періоди, якщо жодна із Сторін не повідомить письмово іншу Сторону, не менш ніж за шість місяців до закінчення чергового п'ятирічного періоду, про свій намір припинити її дію.
Вчинено в м. Київ 28 січня 2003 р. у двох примірниках, кожен українською та російською мовами, при цьому обидва тексти мають однакову силу.
За Кабінет Міністрів За Уряд
України Російської Федерації