Угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації про співробітництво в галузі транспортування ядерних матеріалів (укр/рос)

Уряд України і Уряд Російської Федерації, які надалі іменуються Сторонами,

виходячи з дружніх стосунків між Україною і Російською Федерацією,

прагнучи до розвитку співробітництва в галузі мирного використання ядерної енергії,

визнаючи необхідність транспортування свіжого і відпрацьованого ядерного палива та інших ядерних матеріалів між Україною і Російською Федерацією,

враховуючи важливість забезпечення виконання вимог з безпеки та фізичного захисту ядерних матеріалів при їх перевезеннях,

приймаючи до уваги Угоду про основні принципи співробітництва в галузі мирного використання атомної енергії, що укладена державами-учасницями СНД в м. Мінську 26 червня 1992 року,

керуючись Угодою між Урядом України і Урядом Російської Федерації про науково-технічне і економічне співробітництво в галузі атомної енергетики, підписаною 14 січня 1993 року в м. Москві, Угодою про перевезення спеціальних вантажів і продукції військового призначення, укладеною державами-учасницями СНД в м. Мінську 26 травня 1995 року, документами Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), а також діючими на територіях України та Російської Федерації законодавствами і нормативними актами з транспортування ядерних матеріалів,

погодились про таке:

Сторони співробітничають у галузі забезпечення безпечного транспортування залізницями між Україною і Російською Федерацією свіжого та відпрацьованого ядерного палива, продуктів і відходів від переробки відпрацьованого ядерного палива, природного урану, гексафториду урану та інших ядерних матеріалів, які відносяться до ядерного паливного циклу, а також порожніх транспортно-пакувальних комплектів (далі іменуються спеціальними вантажами).

Компетентними органами Сторін з виконання цієї Угоди є:

з питань забезпечення фізичного захисту спеціальних вантажів (крім охорони) та розгляду спірних питань:

з питань регулювання і нагляду за ядерною та радіаційною безпекою, а також за фізичним захистом:

з питань забезпечення охорони спеціальних вантажів:

з питань транспортування:

з питань митного контролю:

з питань прикордонного контролю:

з питань ліквідації наслідків аварій і захисту населення у випадку виникнення ядерного інциденту при транспортуванні спеціальних вантажів:

з питань контролю за виконанням вимог екологічної безпеки:

Транспортування спеціальних вантажів між Україною та Російською Федерацією здійснюються в першочерговому порядку після узгодження при плануванні перевезень відповідними компетентними органами Сторін на підставі вимог законодавства і нормативних актів України і Російської Федерації, а також діючих міжнародних документів, які регламентують перевезення залізницею спеціальних вантажів. Список цих документів наведений в Додатку 1, який є невід'ємною частиною цієї Угоди.

Сторони забезпечують конфіденційність інформації, яка пов'язана з перевезеннями спеціальних вантажів, і вживають відповідні заходи, які виключають її розголошення.

Компетентні органи Сторін інформують один одного про намічені перевезення спеціальних вантажів не пізніше, ніж за 15 днів до початку вказаних перевезень.

Супровід спеціальних вантажів при транспортуванні по території України і Російської Федерації здійснюється відповідальним представником Російської Сторони та російським технічним персоналом, який підготований до дій в аварійних ситуаціях.

Українська Сторона на території своєї держави надає у випадку необхідності супровідному російському технічному персоналу:

канали зв'язку;

медичне обслуговування;

технічне забезпечення рухомого складу та інше необхідне забезпечення.

Кожна Сторона в межах цієї Угоди, свого національного законодавства та відповідно до міжнародного права вживають необхідні заходи для забезпечення фізичного захисту спеціальних вантажів, які знаходяться в межах території її держави, на рівні не нижчому, ніж передбачено Конвенцією про фізичний захист ядерного матеріалу від 3 березня 1980 року.

Охорона спеціальних вантажів на території Російської Федерації здійснюється російським озброєним караулом, на території України українським озброєним караулом.

Пунктами зміни караулу та передачі обов'язків щодо забезпечення охорони транспортів із спеціальними вантажами є українські залізничні станції Хутір Михайлівський та Купянськ-Сортирувальний (далі іменуються - станції).

Порядок зміни караулу і передачі обов'язків по забезпеченню охорони транспортів із спеціальними вантажами, умови перебування російського озброєного караулу на території України, порядок доступу уповноважених осіб до транспортного засобу визначаються у Додатку N 2, який є невід'ємною частиною цієї Угоди.

На дільниці руху державний кордон України - станція охорону транспортів із спеціальними вантажами здійснює російський озброєний караул відповідно до уставу внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації і положеннями цієї Угоди.

Українська Сторона забезпечує на своїй території особисту безпеку призначених для охорони транспорту із спеціальним вантажем російських військових, їх розміщення, безперешкодне повернення в Російську Федерацію у повному складі з озброєнням і спорядженням, яке є в наявності, у випадку необхідності здійснює їх побутове забезпечення і медичне обслуговування, а також використання караулом ліній зв'язку.

Відповідальність за утрату спеціальних вантажів або їх частини несе Сторона, під юрисдикцією якої знаходиться караул, який здійснює охорону спеціальних вантажів в момент утрати, а в тих випадках, коли спеціальні вантажі транспортувались без охорони - Сторона, на території якої виникла утрата.

Прикордонний, митний та інші види державного контролю транспорту, особового складу караулу і супровідного технічного персоналу при перетині ними державного кордону здійснюється в пріоритетному порядку відповідно до законодавства і нормативних актів України і Російської Федерації.

Караул, що здійснює охорону спеціальних вантажів, не перешкоджає проведенню прикордонного, митного та інших видів державного контролю особам, які пред'явили посвідчення відповідних органів контролю.

Відповідальність за ядерну шкоду, яку може завдати ядерний інцидент під час транспортування спеціальних вантажів між Україною і Російською Федерацією, несе відповідно до національного законодавства Сторони, на території якої стався ядерний інцидент.

Відповідальність за вказану ядерну шкоду переходить до іншої Сторони в момент перетину державного кордону транспорту із спеціальними вантажами.

Українська Сторона надає допомогу Російській Стороні і третім країнам у вирішенні питань, пов'язаних з транзитом спеціальних вантажів через її територію. Порядок здійснення транзиту спеціальних вантажів через територію України визначається окремими міжурядовими угодами за участю України, Російської Федерації і третіх країн.

До цієї Угоди можуть вноситься зміни або доповнення за письмової згоди обох Сторін.

Спірні питання, які виникнуть при реалізації цієї Угоди, будуть вирішуватися Сторонами шляхом консультацій і переговорів.

Ця Угода набуває чинності з дня її підписання. Угода укладається на невизначений термін і буде діяти до тих пір, поки одна із Сторін не сповістить в письмовій формі іншу Сторону, не пізніше ніж за 6 місяців, про свій намір припинити її дію.

Вчинено в м. Москва, 12 квітня 1996 року в двох примірниках, кожний українською і російською мовами, причому обидва тексти мають однакову силу.

Правила безпечного перевезення радіоактивних речовин (серія видань МАГАТЕ з безпеки N 6), 1985, 1990 (виправлене)

Правила безпечного перевезення відпрацьованого ядерного палива від атомних електростанцій країн-членів РЕВ. Частина 1. Перевезення залізничним транспортом, Москва, 1988

Конвенція про фізичний захист ядерного матеріалу від 3 березня 1980 року. INFCIRC/274/Rev. 1, МАГАТЕ, 1980

Конвенція про оперативне сповіщення про ядерну аварію від 26 вересня 1986 року

Конвенція про допомогу у випадку ядерної аварії або радіаційної аварійної ситуації від 26 вересня 1986 року

Міжнародне транскордонне переміщення радіоактивних відходів. Кодекс практики. INFCIRC/386, МАГАТЕ, 1990

1. У відповідності до правил, які діють на території України, під охорону беруться транспортні засоби зі свіжим і з відпрацьованим ядерним паливом.

2. Компетентний орган держави-вантажовідправника, відповідальний за забезпечення фізичного захисту перевезень спеціальних вантажів, не пізніше, ніж за 15 діб до початку перевезення, повідомляє відповідному компетентному органу держави-вантажоодержувача такі відомості:

назва пункту передачі відповідальності за охорону транспортного засобу із спеціальними вантажами, дату і час прибуття транспорту в цей пункт;

кількість вагонів, платформ, які підлягають охороні;

прізвище, ім'я, по батькові відповідальної особи Російської Сторони, що супроводжує вантаж;

номер аварійної картки на спеціальний вантаж.

3. При перевезенні свіжого ядерного палива із Російської Федерації в Україну при перетині державного кордону відповідальна особа Російської Сторони, що супроводжує вантаж, пред'являє представникам митного та прикордонного контролю України і начальнику українського караулу охорони зразки відбитків на пломбах спеціального вантажу, дозволяє доступ в службові приміщення у вагоні супроводу і до вантажу, перевірку стану радіаційної безпеки представникам державної санітарно-епідеміологічної служби та інспекції з нагляду за ядерною безпекою України, причеплення вагону для розміщення караулу охорони Української Сторони.

4. При перевезенні відпрацьованого ядерного палива з території України в Російську Федерацію:

а) військові російського караулу внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації в військовій формі встановленого зразка прибувають на територію України не пізніше, ніж за одну годину до прибуття транспорту із спеціальними вантажами;

б) при перетині державного кордону начальник російського караулу пред'являє уповноваженим особам митного і прикордонного контролю України посвідчення начальника караулу, посвідчення на відрядження, список військовослужбовців російського караулу і документи, які посвідчують їх особу, а також перелік табельної зброї. Зброя і боєприпаси доставляються в закритому на замок металевому ящику, ключі від якого знаходяться у начальника караулу і видаються особовому складу у встановленому порядку при прийманні спеціального вантажу під охорону;

в) до прийому транспорту із спеціальними вантажами під охорону за заявкою начальника російського караулу Українська Сторона надає приміщення для тимчасового розміщення військовослужбовців Російської Федерації, телефонний зв'язок, медичне та побутове забезпечення, сприяє в забезпеченні збереження зброї і боєприпасів;

г) військовослужбовці Російської Федерації на території України дотримуються законів цієї держави, а функції охорони транспорту із спеціальними вантажами здійснюють у відповідності з законодавством Російської Федерації;

д) під час приймання спеціального вантажу під охорону транспорт повинен бути виведений з-під контактної мережі і загальмований не менше ніж на одну годину;

е) начальник російського караулу після огляду транспорту із спеціальним вантажем оформляє описи на транспорт, який охороняється, в 2-х примірниках. Відповідальний представник Російської Сторони, який супроводжує транспорт із спеціальним вантажем, завіряє підпис начальника російського караулу щодо прийняття транспорту із спеціальним вантажем під його охорону. Перший примірник опису з гербовою печаткою військової частини, від якої призначено російський караул, та з підписом начальника караулу залишає у себе. В описі начальника українського караулу відповідальний представник Російської Сторони, який супроводжує спеціальний вантаж, завіряє підписом здачу з-під охорони транспорту із спеціальним вантажем і перший примірник з гербовою печаткою залишає у себе. Другі примірники описів щодо прийняття (здачі) спеціального вантажу, завірені підписом відповідального представника Російської Сторони, начальники караулів залишають у себе;

є) після закінчення процедури з оформлення описів начальниками караулів проводиться заміна вартових.

5. Вантаж не доглядається у випадку відповідності відбитків на пломбах спеціального вантажу зразкам, цілості пломб і упаковок.

6. Відповідальність за охорону переходить з моменту підпису начальниками караулів відповідних документів. Процедура передачі вказаної відповідальності за охорону визначається Компетентними органами Сторін, відповідальними за забезпечення фізичного захисту спеціальних вантажів та їх охорону.

7. Представники прикордонних і митних служб допускаються начальником караулу до транспорту зі спеціальним вантажем, що охороняється, з дозволу і в присутності відповідального представника Російської Сторони, який супроводжує вантаж.

8. У випадку виникнення спірних питань начальники караулів складають акт, який затверджується відповідальним представником Російської Сторони, який супроводжує вантаж.

Цей Порядок може бути застосований під час транзиту ядерних матеріалів через територію України.

Цей Порядок може доповнюватись і змінюватись за згодою обох Сторін, які підписали Угоду, у випадку зміни умов і порядку транспортування ядерних матеріалів.