Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу особи, депортованої за національною ознакою

Відповідно до статті 5 Закону України "Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою" Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити:

Порядок надання та позбавлення статусу особи, депортованої за національною ознакою, що додається;

зразок посвідчення, що видається особі, депортованій за національною ознакою, згідно з додатком.

1. Цей Порядок визначає процедуру надання та позбавлення статусу особи, депортованої за національною ознакою, особам, визначеним частиною першою статті 4 Закону України "Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою".

2. Уповноваженим органом, на який покладається підготовка документів, необхідних для отримання статусу особи, депортованої за національною ознакою, є районна, районна у м. Києві держадміністрація, виконавчий орган міської ради міста обласного значення, районної у місті ради (у разі її утворення) (далі - уповноважений орган).

3. Для отримання статусу особи, депортованої за національною ознакою, особа, яка вважає себе особою, депортованою за національною ознакою, або її законний представник подає за місцем проживання чи місцем перебування такої особи до уповноваженого органу заяву про надання зазначеного статусу.

До заяви додаються:

копії сторінок паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення громадянина України, які містять прізвище, ім’я, по батькові, відомості про місце проживання;

копії паспорта громадянина України та довідки про реєстрацію місця проживання (для осіб, які мають паспорт у формі картки);

дві фотокартки розміром 3 х 4 сантиметри;

копії інших документів, що підтверджують належність до числа осіб, депортованих за національною ознакою (із пред’явленням оригіналу). Такими документами можуть бути:

архівна довідка щодо примусового виселення особи до спецпоселення на підставі рішень, прийнятих органами державної влади колишнього СРСР або союзних республік;

довідка про реабілітацію жертви політичних репресій;

довідка про строки перебування під наглядом з обмеженням прав і свобод на території спецпоселень;

довідка про те, що особу взято на облік як раніше депортовану з Криму особу або як нащадка такої особи.

У разі подання заяв особами, які народилися в сім’ях осіб, депортованих за національною ознакою, додатково подаються:

документи, що підтверджують факт установлення родинних відносин з особою, депортованою за національною ознакою;

документи, що підтверджують факт народження у сім’ях депортованих осіб до моменту їх повернення в місця постійного проживання, але не пізніше набрання чинності Законом України "Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою".

4. Структурний підрозділ районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчий орган міської ради міста обласного значення, районної у місті ради (у разі її утворення), відповідальний за проведення процедури встановлення статусу особи, депортованої за національною ознакою, та відповідальна посадова особа згідно з розподілом функціональних обов’язків визначаються відповідно до законодавства.

5. Посадова особа перед реєстрацією заяви проводить співбесіду з особою, яка вважає себе особою, депортованою за національною ознакою, або її законним представником та заповнює облікову картку особи, яка вважає себе особою, депортованою за національною ознакою, за формою, затвердженою Мінреінтеграції.

Після проведення співбесіди особа, яка вважає себе особою, депортованою за національною ознакою, або її законний представник ознайомлюється з обліковою карткою та підписує її.

6. Заява реєструється у відповідному журналі за формою, затвердженою Мінреінтеграції.

7. Уповноважений орган протягом одного місяця з дня реєстрації заяви особи, яка вважає себе особою, депортованою за національною ознакою, подає Мінреінтеграції копії заяви та відповідних документів для розгляду та прийняття відповідного рішення.

8. Мінреінтеграції не пізніше ніж протягом трьох місяців від дати реєстрації заяви особи, яка вважає себе особою, депортованою за національною ознакою, надсилає уповноваженому органу рішення про надання статусу особи, депортованої за національною ознакою (разом з бланком посвідчення), або відмову в його наданні з обґрунтуванням причин такої відмови. У разі прийняття рішення про відмову Мінреінтеграції одночасно повідомляє про це особі.

Рішення про відмову у видачі посвідчення може бути оскаржене у судовому порядку.

9. Посвідчення особи, депортованої за національною ознакою, видається уповноваженим органом та реєструється у відповідному журналі за формою, затвердженою Мінреінтеграції.

10. Позбавлення статусу особи, депортованої за національною ознакою, здійснюється у разі набуття особою громадянства іншої держави, вибуття на постійне місце проживання за межі України, надання неправдивих відомостей, на підставі яких їй було надано статус депортованої.

11. Документи, зазначені у пункті 3 цього Порядку, разом з копією листа Мінреінтеграції про встановлення або відмову у встановленні статусу особи, депортованої за національною ознакою, зберігаються Мінреінтеграції та уповноваженим органом протягом п’яти років з дати подання заяви особою, яка вважає себе особою, депортованою за національною ознакою.

12. За відсутності документів, зазначених у пункті 3 цього Порядку, факт депортації особи встановлюється в судовому порядку за її заявою.

див. зображення

див. зображення