Про затвердження Порядку визначення рівня фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання відповідно до їх категорії

Відповідно до статті 19 Закону України "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання" Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Порядок визначення рівня фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання відповідно до їх категорії, що додається.

2. Ця постанова набирає чинності з дня опублікування.

1. Цей Порядок встановлює механізм визначення рівня фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання та об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами.

2. Порядок є обов'язковим для виконання всіма центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать ядерні установки, ядерні матеріали, радіоактивні відходи, інші джерела іонізуючого випромінювання та об'єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, а також Національною академією наук, суб'єктами діяльності у сфері використання ядерної енергії, у тому числі експлуатуючими організаціями (далі - суб'єкт діяльності).

3. Рівень фізичного захисту - це сукупність регламентованих мінімально необхідних умов для визначення, створення та технічного переоснащення системи фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання та об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які забезпечують здатність системи протистояти потенційним правопорушникам, властивості та характеристики яких визначені в проектній загрозі для ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання в Україні.

4. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

внутрішня зона - зона всередині захищеної зони, в якій використовується та/або зберігається ядерний матеріал I категорії;

захищена зона - оточена фізичним бар'єром територія, що перебуває під захистом, в якій розміщуються внутрішні та особливо важливі зони, ядерні установки і ядерні матеріали II категорії, радіоактивні відходи I категорії, об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами I категорії, відпрацьоване ядерне паливо;

зона контрольованого доступу - розміщені за межами захищеної зони споруди, будівлі, їх частини, земельні ділянки, де розташовуються ядерні матеріали III категорії, радіоактивні відходи II категорії, об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами II категорії, джерела іонізуючого випромінювання I-III категорії, системи, елементи систем, комунікації, що пов’язані з ядерною установкою, здійснення незаконних дій щодо яких може призвести до неприйнятних радіаційних наслідків;

особливо важлива зона - зона всередині захищеної зони, в якій розміщуються особливо важливі технічні елементи ядерної установки або ядерні матеріали, акт ядерного тероризму щодо яких може безпосередньо або опосередковано призвести до опромінення персоналу та населення, радіоактивного забруднення навколишнього середовища.

Інші терміни вживаються відповідно до законодавства.

5. Категорії ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів та об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, визначаються згідно з додатками 1 і 2.

Категорії закритих і відкритих джерел іонізуючого випромінювання визначаються згідно з таблицею 1 додатка 2 до Технічного регламенту закритих джерел іонізуючого випромінювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007 р. № 1382 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 93, ст. 3408; 2013 р., № 50, ст. 1797).

6. Категорії мінеральної сировини, матеріалів, відходів та обладнання, які містять техногенно-підсилені джерела іонізуючого випромінювання природного походження, визначаються з урахуванням потужності поглиненої дози в повітрі на відстані 0,1 метра.

7. Рівень фізичного захисту визначається з урахуванням категорії ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання та об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, згідно з додатком 4. У разі наявності на одному об'єкті ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання з різним рівнем застосовується більш високий рівень фізичного захисту для такого об'єкта.

Для відходів переробки уранових руд застосовується без визначення їх категорії IV рівень фізичного захисту.

Рівень фізичного захисту ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання при перевезенні визначається згідно з додатком 5.

8. Рівень фізичного захисту ядерних установок та об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, визначається під час виконання проектно-пошукових робіт з вибору майданчика для їх розміщення.

9. Рівень фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання та об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, визначається безпосередньо суб'єктом діяльності.

10. Визначення рівня фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання та об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, підтверджується відповідним актом за встановленою згідно з додатком 6 формою, який складається комісією в чотирьох примірниках і підписується головою та членами комісії.

11. Комісія утворюється наказом керівника суб'єкта діяльності. До складу комісії входять працівники суб'єкта діяльності з урахуванням фахової підготовки та освіти, а також представник регіонального органу СБУ.

12. Акт затверджується відповідним центральним органом виконавчої влади, який здійснює державне управління у сфері діяльності суб'єкта діяльності, або Національною академією наук.

13. Акт погоджується з Держатомрегулювання та відповідним структурним підрозділом Центрального управління СБУ або регіональним органом СБУ.

14. Суб'єкт діяльності надсилає копію акта, затвердженого та погодженого в установленому порядку, центральному органу виконавчої влади, який здійснює державне управління у сфері його діяльності, або Національній академії наук і Держатомрегулювання.

Один примірник акта, затвердженого та погодженого в установленому порядку, залишається у суб'єкта діяльності.

15. Держатомрегулювання при прийнятті рішення про погодження акта перевіряє відповідність визначеного рівня фізичного захисту зазначеним в акті відомостям про ядерні установки, ядерні матеріали, радіоактивні відходи, інші джерела іонізуючого випромінювання та об'єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами.

16. Суб'єкт діяльності зобов'язаний на запит Держатомрегулювання подати додаткову документацію та інші матеріали для прийняття ним рішення про погодження акта.

17. У разі звернення суб'єкта діяльності до Держатомрегулювання щодо отримання ліцензії у сфері використання ядерної енергії до пакета документів додається копія акта.

18. Суб'єктами діяльності, що використовують джерела іонізуючого випромінювання V категорії та джерела іонізуючого випромінювання, для яких не визначається категорія, акт не оформлюється, а такі джерела іонізуючого випромінювання охороняються в межах, необхідних для забезпечення їх збереження та з урахуванням практичної доцільності і вимог радіаційної безпеки.

19. У разі коли ліцензіат має намір поширити дію ліцензії на додаткові джерела іонізуючого випромінювання, що може призвести до зміни їх категорії та відповідно рівня фізичного захисту, акт підлягає переоформленню згідно з цим Порядком.

20. Під час перевезення ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання незалежно від рівня фізичного захисту слід дотримуватися таких загальних вимог:

зведення до необхідного мінімуму кола осіб, що мають доступ до інформації про перевезення, та забезпечення конфіденційності такої інформації;

призначення для участі у перевезенні супроводжуючих осіб, споряджених відповідними засобами зв'язку;

зведення до мінімуму загального часу перевезення ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, кількості і тривалості їх передачі (перевантаження з одного транспортного засобу на інший, передача на тимчасове збереження та отримання назад), тимчасового збереження під час очікування прибуття транспортних засобів тощо;

забезпечення фізичного захисту ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання та тимчасового збереження відповідно до їх категорії;

уникнення регулярних графіків руху;

переміщення упаковок з ядерними матеріалами, радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання тільки всередині закритих та замкнених автотранспортних засобів, залізничних вагонів або трюмів суден;

використання такої конструкції упаковок, яка забезпечує їх замкнення або опломбування.

21. Вимоги до рівня фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання та об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, визначаються нормами та правилами з фізичного захисту.

Примітки:

1. До рідких радіоактивних відходів належать розчини неорганічних речовин, пульпи фільтроматеріалів, шлами, солеві плави, органічні рідини (масла, розчинники).

2. Органічні рідини мають такі радіаційні характеристики:

вміст окремих радіонуклідів перевищує допустиму концентрацію, встановлену для води, що використовується населенням та має господарсько-питне призначення (PCB-ingest);

сума співвідношення питомої активності кожного окремого радіонукліда до відповідного значення його PCB-ingest перевищує одиницю.

3. Значення питомої активності рідких радіоактивних відходів подаються в одиницях кратності PCB-ingest.