Про приватизацію автозаправних станцій, що реалізують пально-мастильні матеріали виключно населенню

З метою стимулювання діяльності щодо забезпечення населення пально-мастильними матеріалами, встановлення порядку приватизації автозаправних станцій, що реалізують пально-мастильні матеріали виключно населенню, і земельних ділянок, на яких ці станції знаходяться, та відповідно до пункту 7-4 статті 114-5 Конституції України

1. Провести приватизацію автозаправних станцій, що реалізують пально-мастильні матеріали виключно населенню (далі - автозаправні станції).

Одночасно з приватизацією автозаправних станцій приватизуються земельні ділянки, на яких вони знаходяться (далі - земельні ділянки).

2. Право на приватизацію автозаправних станцій та земельних ділянок мають:

громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства;

юридичні особи, зареєстровані на території України, у статутному фонді яких відсутня частка державної власності;

юридичні особи іноземних держав.

3. Рішення про приватизацію автозаправних станцій приймає Фонд державного майна України, його регіональні відділення чи представництва за участю Державного комітету України по земельних ресурсах, його органів на місцях. Ці рішення є одночасно рішеннями про приватизацію земельних ділянок.

4. Приватизація автозаправних станцій та земельних ділянок здійснюється шляхом їх продажу на аукціоні. При цьому комісія з приватизації не створюється і план приватизації не розробляється.

5. Вартість автозаправної станції визначається органом приватизації виходячи з відновної вартості з урахуванням індексу інфляції.

Вартість земельної ділянки визначається Державним комітетом України по земельних ресурсах чи його органами на місцях на підставі експертної оцінки.

Початкова ціна продажу на аукціоні визначається комісією виходячи з вартості автозаправної станції та вартості земельної ділянки і не може бути зменшена в ході аукціону.

Склад комісії затверджується Кабінетом Міністрів України.

6. Порядок укладання договорів купівлі-продажу та оплати автозаправних станцій і земельних ділянок визначається відповідним законодавством. При цьому окрема ціна автозаправної станції та земельної ділянки визначається пропорційно їх початковій вартості виходячи з остаточної ціни продажу на аукціоні.

Кошти одержані від приватизації автозаправних станцій та земельних ділянок, за винятком витрат, пов'язаних з їх продажем, зараховуються до Державного бюджету України і використовуються на заходи соціального захисту населення.

7. Після сплати повної ціни продажу автозаправної станції представник Фонду державного майна України, його регіональних відділень чи представництв і новий власник підписують у п'ятиденний строк акт передачі об'єкта, а орган приватизації видає покупцеві свідоцтво про право власності на автозаправну станцію.

8. Право власності покупця на земельну ділянку наступає з моменту реєстрації свідоцтва про право власності на автозаправну станцію місцевим органом Державного комітету України по земельних ресурсах, про що робиться відповідний запис у земельно-кадастрових документах і що посвідчується Державним актом на право власності на землю.

9. Право власності на приватизовані автозаправну станцію та земельну ділянку охороняється законом, їх власникам гарантується стабільність умов здійснення ними господарської діяльності.

Новий власник зобов'язаний зберігати профіль діяльності автозаправної станції не менш як 10 років з моменту укладання договору купівлі-продажу.

10. Кабінету Міністрів України складати щоквартально переліки об'єктів, що підлягають приватизації відповідно до цього Указу, визначати строки проведення приватизації та передавати зазначені переліки Фонду державного майна України для прийняття рішення про приватизацію.