Про внесення змін і доповнень, що стосуються трудового договору, до Кодексу законів про працю України

Верховна Рада України

I. Внести такі зміни і доповнення до Кодексу законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до N 50, ст.375; 1981 р., N 32, ст.513; 1982 р., N 2, ст.23; 1984 р., N 1, ст.3; 1986 р., N 27, ст.539; 1988 р., N 23, ст.556; 1989 р., N 22, ст.235; 1991 р., N 23, ст.267; Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 22, ст.302; 1993 р., N 49, ст.461, N 51, ст.478; 1994 р., N 3, ст.10, ст.16, N 33, ст.297):

1. Статтю 22 викласти у такій редакції:

"Стаття 22. Гарантії при укладенні, зміні та припиненні трудового договору

Забороняється необгрунтована відмова у прийнятті на роботу.

Відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.

Вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров'я працівника можуть встановлюватись законодавством України".

2. Статтю 23 доповнити частиною другою такого змісту:

"Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами".

3. Доповнити Кодекс статтею 25-1 такого змісту:

"Стаття 25-1. Обмеження спільної роботи родичів на підприємстві, в установі, організації

Власник вправі запроваджувати обмеження щодо спільної роботи на одному і тому ж підприємстві, в установі, організації осіб, які є близькими родичами чи свояками (батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя), якщо у зв'язку з виконанням трудових обов'язків вони безпосередньо підпорядковані або підконтрольні один одному.

На підприємствах, в установах, організаціях державної форми власності порядок запровадження таких обмежень встановлюється законодавством".

4. Перше речення частини третьої статті 26 викласти у такій редакції: "Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу: осіб, які не досягли вісімнадцяти років; молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів; молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів; осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби; інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи".

5. У статті 36:

пункт 3 частини першої викласти у такій редакції:

"3) призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу";

у пункті 4 частини першої слова "профспілкового органу" замінити словами "профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу";

частину третю викласти у такій редакції: "У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40)".

6. Друге речення частини першої статті 38 викласти у такій редакції: "У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник".

7. У частині першій статті 39 слова "з інших поважних причин" замінити словами "у випадках, передбачених частиною першою статті 38 цього Кодексу".

8. Доповнити Кодекс статтею 39-1 такого змісту:

"Стаття 39-1. Продовження дії строкового трудового договору на невизначений строк

Якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

Трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23, вважаються такими, що укладені на невизначений строк".

9. У статті 40:

у пункті 8 частини першої слова "державного або громадського майна" замінити словами "майна власника";

частину третю виключити;

у зв'язку з цим частину четверту вважати частиною третьою.

10. У частині другій статті 41 слово "четвертої" замінити словом "третьої".

11. У частині другій статті 42:

пункт 5 викласти у такій редакції:

"5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

доповнити частину пунктом 9 такого змісту:

"9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби".

12. Доповнити Кодекс статтею 42-1 такого змісту:

"Стаття 42-1. Переважне право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу

Працівник, з яким розірвано трудовий договір з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40 цього Кодексу (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), протягом одного року має право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, якщо власник або уповноважений ним орган провадить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації.

Переважне право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу надається особам, зазначеним у статті 42 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених колективним договором.

Умови відновлення соціально-побутових пільг, які працівники мали до вивільнення, визначаються колективним договором".

13. У статті 43:

у частині першій цифри "1-1" замінити цифрою "2";

доповнити статтю після частини другої новою частиною такого змісту:

"Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди профспілкового органу";

у зв'язку з цим частину третю вважати частиною четвертою.

14. В абзаці дев'ятому частини першої статті 43-1 слова "державного або громадського майна" замінити словами "майна власника".

15. У статті 44:

слова і цифри "пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 1-1, 2 і 6 статті 40" замінити словами і цифрами "пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40";

після слів "на військову службу" доповнити словами "направлення на альтернативну (невійськову) службу".

16. Статті 45 і 46 викласти у такій редакції:

"Стаття 45. Розірвання трудового договору на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу

На вимогу профспілкового органу, який за дорученням трудового колективу підписав колективний договір, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір (контракт) з керівником або усунути його із займаної посади, якщо він порушує законодавство про працю і не виконує зобов'язань за колективним договором.

У разі, коли колективний договір підписав інший уповноважений на представництво орган, трудовий договір з керівником, який не виконав зобов'язань за колективним договором, має бути розірвано на вимогу цього органу.

Якщо власник, або уповноважений ним орган, або працівник, щодо якого пред'явлено вимогу про розірвання договору, не згодні з цією вимогою, вони можуть оскаржити її до суду у двотижневий строк. У цьому разі виконання вимоги про розірвання трудового договору зупиняється до винесення судом рішення.

Стаття 46. Відсторонення від роботи

Відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством".

17. Частину другу статті 119 викласти у такій редакції:

"Працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів".

18. У частині четвертій статті 120 слова "чи громадського заклику" та "Союзу РСР" виключити.

19. У статті 199 слова "громадські організації" виключити.

20. Доповнити частину другу статті 232 після пункту 4 новим пунктом такого змісту:

"5) працівників, яким надано право поворотного прийняття на роботу";

у зв'язку з цим пункт 5 вважати пунктом 6.

21. Доповнити Кодекс статтями 240-1 і 241-1 такого змісту:

"Стаття 240-1. Прийняття рішень органом, що розглядає трудові спори, у разі неможливості поновлення працівника на роботі внаслідок припинення діяльності підприємства, установи, організації

У разі, коли працівника звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника) виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу. Одночасно орган, який розглядає трудовий спір, визнає працівника таким, якого було звільнено за пунктом 1 статті 40 цього Кодексу. На такого працівника поширюються пільги і компенсації, передбачені статтею 49-3 цього Кодексу для вивільнюваних працівників, а його зайнятість забезпечується відповідно до Закону України "Про зайнятість населення".

Стаття 241-1. Обчислення строків, передбачених цим Кодексом

Строки виникнення і припинення трудових прав та обов'язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями.

Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.

Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.

Строк, обчислюваний тижнями, закінчується у відповідний день тижня.

Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день".

22. У тексті Кодексу слова "народний суд" в усіх відмінках замінити словом "суд" у відповідних відмінках.

II. Закон набирає чинності з дня його опублікування.