• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про схвалення Стратегії упорядкування системи надання пільг окремим категоріям громадян до 2012 року

Кабінет Міністрів України  | Розпорядження, Стратегія від 03.06.2009 № 594-р
Реквізити
  • Видавник: Кабінет Міністрів України
  • Тип: Розпорядження, Стратегія
  • Дата: 03.06.2009
  • Номер: 594-р
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Кабінет Міністрів України
  • Тип: Розпорядження, Стратегія
  • Дата: 03.06.2009
  • Номер: 594-р
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
від 3 червня 2009 р. N 594-р
Київ
Про схвалення Стратегії упорядкування системи надання пільг окремим категоріям громадян до 2012 року
1. Схвалити Стратегію упорядкування системи надання пільг окремим категоріям громадян до 2012 року, що додається.
2. Мінпраці разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та подати у тримісячний строк Кабінетові Міністрів України проект плану заходів з реалізації Стратегії, схваленої цим розпорядженням.
Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО
Інд. 26
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 3 червня 2009 р. N 594-р
СТРАТЕГІЯ
упорядкування системи надання пільг окремим категоріям громадян до 2012 року
Загальна частина
На сьогодні право на пільги має більше третини населення.
До найбільш чисельних категорій громадян, які мають право на пільги, належать:
ветерани праці - близько 4,6 млн. осіб, що становить 35,4 відсотка загальної чисельності осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою (13 млн. осіб, або 10 відсотків чисельності населення);
ветерани війни - близько 2,8 млн. осіб (21,5 відсотка загальної чисельності осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, або 6,1 відсотка чисельності населення), серед яких учасників бойових дій - 325,3 тис., інвалідів війни - 223,1 тис.;
особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною або особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, - 1,19 тис. осіб (менш як 0,1 відсотка загальної чисельності осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою);
особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, - близько 1,9 млн. осіб (14,6 відсотка загальної чисельності осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, або 4,1 відсотка чисельності населення), серед яких осіб, що належать до I категорії, - 99,9 тис.;
інваліди - близько 2,6 млн. осіб (20 відсотків загальної чисельності осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, або 5,6 відсотка чисельності населення);
діти війни - близько 6,1 млн. осіб (46,9 відсотка загальної чисельності осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, або 13,2 відсотка чисельності населення).
Крім того, право на пільговий проїзд мають 10,5 млн. пенсіонерів за віком, що становить 80,8 відсотка загальної чисельності осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, або 22,7 відсотка чисельності населення.
Пільги установлювалися як винагорода за заслуги перед Батьківщиною, що забезпечує підвищений рівень соціальних гарантій ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною або особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, і як соціальна підтримка для забезпечення достатнього життєвого рівня, зокрема, дітей війни, пенсіонерів за віком, інвалідів загального захворювання, потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Установлення пільг особам, які мають право на пільги за професійною (службовою) ознакою, зокрема тим, що вийшли на пенсію, зумовлене специфікою їх службової діяльності і є додатковою соціальною гарантією у зв'язку з особливими умовами праці та підвищеним ризиком (військовослужбовці, працівники міліції, пожежної охорони тощо), роботою у сільській місцевості (працівники сфери охорони здоров'я, культури, освіти), суспільною значущістю (народні депутати України, працівники судів та прокуратури), шкідливими умовами виробництва і загрозою професійного захворювання (зокрема, гірники).
Основними джерелами фінансування витрат, пов'язаних з наданням пільг, є державний та місцеві бюджети. Частина таких витрат здійснюється підприємствами, на яких працювали або працюють пільгові категорії громадян, а також підприємствами, які надають житлово-комунальні, транспортні та інші послуги.
Недостатній обсяг бюджетного фінансування призводить до обмеження права громадян на пільги і фінансово-економічних збитків зазначених підприємств.
Законодавство про пільги, яке становлять понад 50 законодавчих актів, сформовано переважно на початку дев'яностих років з метою захисту населення від економічної нестабільності та спрямовано на реалізацію конституційного права кожного громадянина на забезпечення достатнього життєвого рівня.
З часу прийняття законодавчих актів, якими встановлено пільги, здійснено ряд заходів для підвищення рівня доходів населення. Так, починаючи з 2000 року до грудня 2008 р. середня заробітна плата збільшилась у 6,8 раза, мінімальний розмір заробітної плати - у 5,1, середній розмір пенсії - у 10,7, мінімальні пенсійні виплати - у 9,9 раза. Збільшено розмір державної допомоги дітям, які перебувають під опікою чи піклуванням, до двох прожиткових мінімумів, установлених для дітей відповідного віку.
Питома вага заробітної плати в структурі доходів населення у січні - грудні 2008 р. становила 42,4 відсотка, соціальної допомоги та інших поточних трансфертів - 39 відсотків.
Подальше підвищення рівня життя населення дасть змогу перейти до поетапного реформування системи надання пільг і визначення критеріїв їх надання.
Мета і завдання Стратегії
Метою Стратегії є визначення напрямів реформування системи надання пільг, підвищення її ефективності та посилення адресності, зокрема, удосконалення порядку ведення обліку наданих пільг, а також визначення фактичних розмірів відповідних бюджетних витрат.
Основними завданнями Стратегії є:
упорядкування системи надання пільг, зокрема, шляхом підготовки пропозицій щодо внесення змін до законів, які регулюють питання надання пільг і соціальних гарантій окремим категоріям громадян;
надання пільг, компенсацій і гарантій лише найменш захищеним верствам населення та особам, які мають заслуги перед Батьківщиною;
вироблення єдиного підходу до надання пільг з оплати всіх видів послуг особам, які мають на них право, в межах установлених норм споживання;
запровадження процедури публічного обговорення за участю громадських організацій шляхів вирішення питання щодо посилення адресності надання пільг;
проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи серед населення стосовно упорядкування системи надання пільг.
Шляхи реалізації Стратегії
Для реалізації Стратегії необхідні узгоджені дії органів законодавчої та виконавчої влади щодо:
запровадження класифікації пільг залежно від їх соціального призначення - як форми визнання заслуг перед Батьківщиною, соціальної підтримки для забезпечення достатнього життєвого рівня найменш захищених верств населення чи додаткової гарантії у зв'язку з особливими умовами праці;
збереження існуючого порядку надання пільг з оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку, санаторно-курортного лікування тощо для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною або особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, вдів (вдівців) та батьків померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною або особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранів війни, осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та їх вдів (вдівців), а також для інвалідів з дитинства та дітей-інвалідів, яким надається державна соціальна допомога;
забезпечення конституційного права громадян на соціальний захист;
надання пільг особам, для яких вони є формою соціальної підтримки, спрямованої на забезпечення достатнього життєвого рівня, за умови, що дохід таких осіб не перевищує встановленої величини, або додатковою гарантією у зв'язку з особливими умовами праці;
скорочення переліку категорій отримувачів пільг за професійною ознакою за умови адекватного підвищення рівня їх доходів;
прийняття актів законодавства, спрямованих на удосконалення системи надання пільг, посилення її адресності;
установлення норм і нормативів споживання послуг, у межах яких надаються пільги з їх оплати особам, які мають право на такі пільги;
запровадження мораторію стосовно встановлення нових видів пільг та розширення переліку категорій їх отримувачів;
підвищення рівня інформаційно-технічного забезпечення органів праці та соціального захисту населення з метою ефективного виконання завдань, визначених Стратегією.
Етапи реалізації Стратегії
Стратегія реалізується двома етапами.
На першому етапі реалізації Стратегії (2009-2010 роки) передбачається забезпечити:
підготовку пропозицій щодо внесення змін до законів з питань надання пільг найменш захищеним верствам населення та особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, виходячи з єдиних принципів і критеріїв за встановленими законодавством нормами та нормативами споживання;
підвищення рівня інформаційно-технічного забезпечення органів праці та соціального захисту населення;
інформаційну підтримку заходів з реалізації Стратегії;
налагодження ефективної взаємодії органів законодавчої та виконавчої влади з громадськими організаціями і соціальними партнерами.
На другому етапі (2011-2012 роки) передбачається забезпечити:
надання окремим категоріям громадян пільг з оплати послуг у межах установлених норм споживання (житлово-комунальні послуги, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу) з урахуванням їх доходу;
проведення моніторингу відповідності фактично спожитих послуг і наданих особам пільг, удосконалення механізму їх надання.
Фінансове забезпечення реалізації Стратегії
Фінансове забезпечення реалізації Стратегії здійснюється за рахунок державного, місцевих бюджетів і коштів підприємств, на яких працювали або працюють пільгові категорії громадян.
Очікувані результати
Реалізація Стратегії дасть змогу забезпечити:
упорядкування системи надання пільг, спрямування відповідних бюджетних видатків на підтримку найменш захищених верств населення, для яких пільги, компенсації і гарантії є додатковим засобом забезпечення достатнього життєвого рівня;
ефективне використання бюджетних коштів;
ведення обліку фактично спожитих послуг і наданих пільг, визначення фактичного розміру відповідних бюджетних витрат.