Про затвердження Положення про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства

Відповідно до статті 46 Кодексу України про надра Кабінет Міністрів України

Затвердити Положення про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства, що додається.

1. Це Положення встановлює єдиний порядок списання запасів корисних копалин загальнодержавного і місцевого значення з обліку гірничодобувного підприємства і є обов'язковим для всіх інших підприємств, установ, організацій та громадян, які використовують надра або здійснюють проектування, будівництво, реконструкцію, експлуатацію, ліквідацію чи консервацію гірничодобувних об'єктів, у тому числі континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

2. До запасів корисних копалин, які підлягають обліку гірничодобувними підприємствами, належать балансові і позабалансові запаси* твердих, рідких і газоподібних корисних копалин та наявних у них компонентів, що пройшли експертизу та оцінку Державної комісії по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ), а також запаси, виявлені під час подальшого проведення геологорозвідувальних робіт і розробки родовищ корисних копалин.

3. Списанню підлягають балансові і позабалансові запаси корисних копалин:

а) видобуті і призначені для споживання або переробки;

б) втрачені у процесі видобування:

залишені в надрах у відбитому чи невідбитому стані;

вилучені з надр і направлені в породні відвали;

втрачені під час транспортування, навантажування, розвантажування;

втрачені в місцях зберігання;

в) які втратили промислове значення:

невідповідні нововстановленим кондиціям або коефіцієнтам вилучення (родовища нафтові, газові, нафтогазові, газоконденсатні, нафтогазоконденсатні, бітумні, мінеральних вод та лікувальних грязей);

недоцільні для відпрацювання через гірничотехнічні і гірничогеологічні умови;

г) які не підтвердилися під час подальшого проведення геологорозвідувальних робіт чи розробки родовища корисних копалин.

У разі передачі гірничодобувним підприємством запасів корисних копалин, що перебувають на його обліку, іншому гірничодобувному підприємству вони списуються згідно з цим Положенням.

4. Списання балансових запасів корисних копалин з причин, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 3, провадиться шляхом повного зняття їх з обліку гірничодобувного підприємства, крім запасів корисних копалин, видобутих і заскладованих у спецвідвалах.

5. Списання балансових запасів корисних копалин з причин, зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 3, провадиться за наявності техніко-економічного обгрунтування шляхом повного зняття їх з обліку або переведення у позабалансові запаси для забезпечення подальшого використання.

6. Списання балансових і позабалансових запасів корисних копалин або переведення балансових запасів у позабалансові під час проектування, будівництва, реконструкції гірничодобувного об'єкта чи ділянки цього об'єкта не допускається.

У виняткових випадках, коли це обумовлено переглядом технології видобування (переробки) мінеральної сировини, зміною вимог державних чи галузевих стандартів і технічних вимог до якості сировини, таке списання або переведення балансових запасів у позабалансові допускається за рішенням ДКЗ з урахуванням висновків організації, що здійснювала розвідку родовища, гірничодобувного підприємства, для якого ведуться проектні роботи, і за погодженням з органом державного гірничого нагляду (корисні копалини загальнодержавного значення), чи Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською Радою народних депутатів (корисні копалини місцевого значення).

7. Гірничодобувне підприємство провадить списання:

а) балансових запасів, видобутих з надр, - не рідше одного разу на рік на підставі даних облікової геолого-маркшейдерської документації;

б) балансових запасів, втрачених у процесі видобування, - не рідше одного разу на рік окремо для кожної виїмкової одиниці (блока, лави, уступу тощо).

Запаси корисних копалин, залишені у ціликах загальношахтного призначення для запобігання обрушенню земної поверхні і для збереження наземних об'єктів, можуть бути віднесені до втрачених запасів тільки за погодженням з органом державного гірничого нагляду (корисні копалини загальнодержавного значення) чи Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською Радою народних депутатів (корисні копалини місцевого значення).

Списання втрачених запасів корисних копалин провадиться за звітною формою, затвердженою Мінстатом;

в) балансових запасів, які не відповідають нововстановленим кондиціям або коефіцієнтам вилучення (родовища нафтові та ін.), - на підставі рішення ДКЗ;

балансових запасів, недоцільних для відпрацювання через гірничотехнічні чи гірничо-геологічні умови (підвищене газовиділення, викидонебезпечність, нестійкість бокових порід, обводнення тощо), - на підставі висновків спеціалізованих організацій або технічної експертизи, актів комісій із розслідування аварій, відповідних техніко-економічних обгрунтувань. Списання запасів з цієї причини провадиться за наявності позитивного висновку організації, що проводила розвідку родовища, і за погодженням з органом державного гірничого нагляду (корисні копалини загальнодержавного значення) чи Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською Радою народних депутатів (корисні копалини місцевого значення);

г) балансових і позабалансових запасів, які не підтвердилися під час подальшого проведення геологорозвідувальних робіт чи розробки родовища у межах гірничого відводу, - на підставі техніко-економічного обгрунтування.

Списання з обліку запасів з цієї причини провадиться за погодженням з організацією, що здійснювала розвідку родовища, з органом державного гірничого нагляду (корисні копалини загальнодержавного значення) чи Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською Радою народних депутатів (корисні копалини місцевого значення);

д) балансових і позабалансових запасів, переданих іншому гірничодобувному підприємству, - за погодженням з органом державного гірничого нагляду (корисні копалини загальнодержавного значення) чи Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською Радою народних депутатів (корисні копалини місцевого значення).

8. Списання балансових запасів попутних корисних копалин чи окремих компонентів, які містяться в цих копалинах або в розкривних породах, через відсутність споживачів корисних копалин може провадитися гірничодобувним підприємством лише за погодженням з органом державного гірничого нагляду (корисні копалини загальнодержавного значення) чи Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською Радою народних депутатів (корисні копалини місцевого значення) на підставі позитивних висновків організації, зацікавленої у видобуванні корисних копалин чи їх компонентів.

Списання запасів з цієї причини провадиться щорічно в обсязі фактичного їх відпрацювання.

9. Для списання запасів корисних копалин, які недоцільно відпрацьовувати через гірничотехнічні чи гірничо-геологічні умови або які не підтвердилися під час проведення геологорозвідувальних робіт чи розробки родовища в межах гірничого відводу, гірничодобувне підприємство подає на погодження органу державного гірничого нагляду (корисні копалини загальнодержавного значення), чи Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській Раді народних депутатів (корисні копалини місцевого значення) відповідну заяву, до якої додаються:

пояснювальна записка з обгрунтуванням списання запасів корисних копалин, необхідними техніко-економічними розрахунками та відповідними геолого-маркшейдерськими документами щодо вимірів, опробування та перерахування запасів;

висновки організації, яка здійснювала розвідку родовища, а також відповідних наукових організацій щодо обгрунтованості та доцільності списання запасів корисних копалин;

відповідні графічні матеріали із зазначенням розташування в надрах ділянок родовища корисних копалин, запаси яких списуються.

Документи на списання запасів корисних копалин розглядаються у термін не більше 30 днів з дня одержання заяви.

10. Списання запасів корисних копалин провадиться за актом (додаток N 1).

11. Результати списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства доводяться ним до відома Державного інформаційного геологічного фонду.

12. Зняття запасів корисних копалин з державного балансу здійснюється Держгеонадрами після подання гірничодобувним підприємством документів про списання цих запасів.

13. У разі коли загальна кількість балансових запасів корисних копалин, списаних або намічених до списання, внаслідок втрати промислового значення перевищує 20 відсотків запасів, раніше оцінених ДКЗ, запаси родовища підлягають перерахунку, експертизі та переоцінці в ДКЗ.

До документів, які подаються ДКЗ, додаються відповідно висновки органу державного гірничого нагляду (корисні копалини загальнодержавного значення) чи Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міської Ради народних депутатів (корисні копалини місцевого значення).

Загальний обсяг списаних запасів корисних копалин обчислюється з моменту останньої експертизи та оцінки їх у ДКЗ.

14. У разі розбіжностей з питань списання запасів корисних копалин рішення приймається ДКЗ з урахуванням висновків органів що погоджують їх списання, Держгеонадрами та за участю гірничодобувного підприємства, яке подало документи на списання запасів.

15. Зміни запасів корисних копалин, в тому числі списання у зв'язку з переоцінкою їх у ДКЗ, з причин, передбачених Класифікацією запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, провадяться на підставі відповідних рішень ДКЗ.

16. Відомості про кількість та місцезнаходження списаних балансових і позабалансових запасів корисних копалин вносяться до облікової геолого-маркшейдерської документації окремо для кожного елемента обліку (пласт, жила, лінза, поклад, горизонт, блок, лава, камера, цілик, ділянка тощо) і до гірничої графічної документації.

Облік списаних запасів корисних копалин ведеться в спеціальній книзі (додаток N 2) і забезпечує можливість визначення відсотка сумарного значення списаних запасів на кінець звітного періоду щодо останньої оцінки ДКЗ.

17. Гірничі виробки, призначені для підходу до ділянок корисних копалин, запаси яких недоцільні для відпрацювання або не підтвердилися під час проведення подальших геолого-розвідувальних робіт чи розробки родовища, зберігаються до вирішення питання про списання цих запасів.