Про інформацію Комісії Верховної Ради Української РСР з питань здоровя людини "Про забезпечення охорони здоровя населення в умовах радіоактивного забруднення території, що сталося внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС"

Президія Верховної Ради Української РСР

1. Погодитись з висновками і пропозиціями Комісії Верховної Ради Української РСР з питань здоров'я людини щодо забезпечення охорони здоров'я населення в умовах радіоактивного забруднення території, що сталося внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (додається).

2. Раді Міністрів УРСР, виконавчим комітетам Волинської, Житомирської, Київської, Ровенської, Чернігівської обласних Рад народних депутатів передбачити у планах економічного і соціального розвитку, бюджеті на 1991 рік конкретні завдання щодо повного забезпечення районів, що зазнали радіоактивного забруднення, екологічно чистими продуктами харчування, медичною і радіометричною апаратурою, медичними кадрами; створення в них матеріально-технічної бази радіаційного захисту працюючих; удосконалення системи диференційованої оплати праці населення, існуючих форм матеріального заохочення медичних працівників; завершення радіологічного обстеження території.

3. Раді Міністрів УРСР подати до 15 січня 1991 року Верховній Раді Української РСР проекти законів про статус громадян, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, про статус зони екологічного лиха, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської аварії, про відповідальність посадових осіб за переробку та збут радіоактивно забруднених продуктів харчування та іншої продукції, а також Республіканської концепції безпечного проживання людей на територіях, що зазнали радіаційного забруднення.

Комісія Верховної Ради Української РСР з питань здоров'я людини розглянула на своєму засіданні стан забезпечення охорони здоров'я населення в умовах радіоактивного забруднення території, що сталося внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Під безпосереднім впливом радіації нині в республіці перебуває близько 1,8 млн. чоловік, з них 460 тис. дітей. Матеріали вивчення свідчать, що здоров'я населення, яке зазнало радіаційного впливу, погіршується. Так, у 1989 році порівняно з попереднім періодом загальна захворюваність зросла на 45 проц., а смертність - на 25 процентів. Особливо різко збільшилась захворюваність на злоякісні пухлини, хвороби крові та кровотворних органів, значно зросла кількість гіперплазій щитовидної залози, різноманітних порушень ендокринної та імунної систем. В окремих районах Житомирської, Київської та Ровенської областей частота ускладнень вагітності та пологів, мертвонародженість, кількість уроджених вад розвитку у дітей збільшились у 2-3 рази.

Наявний науково-практичний досвід свідчить, що зміни у стані здоров'я є наслідком дії комплексу радіаційного, інших екологічних, соціально-економічних і психоемоційних факторів, які виникли внаслідок Чорнобильської катастрофи. Однак радянські і господарські органи республіки не вживають рішучих заходів щодо захисту людей від негативного впливу цих факторів, створення у регіонах радіоактивного забруднення належних виробничих, соціально-побутових і медичних умов. Члени Комісії відзначили, що діяльність Уряду республіки, відповідних міністерств і відомств, виконкомів Рад народних депутатів у розв'язанні зазначених питань є незадовільною.

Рада Міністрів УРСР, Держагропром УРСР, Мінторг УРСР, Укоопспілка, облвиконкоми недостатньо приділяють уваги забезпеченню цих регіонів екологічно чистими продуктами харчування. Наприклад, потреби Житомирської області в м'ясопродуктах на 1990 рік задоволено лише на 40 проц., молокопродуктах - на 83 проц., сирах - на 46 процентів. Вкрай недостатньо надходить плодоовочева продукція. Держагропром УРСР за дев'ять місяців поточного року виконав план поставок овочів на 2 проц., фруктів - на 2,6 проц., винограду - на 16,2 процента. Всього третину від запланованої кількості цієї продукції поставлено і за одинадцять місяців. Недостатність фондів, обмеженість асортименту продуктів не дають можливості налагодити харчування дітей відповідно до фізіологічних норм.

Керівники колгоспів та радгоспів, виконкоми сільських, селищних Рад народних депутатів не створили у більшості населених пунктів необхідних умов для одержання в особистих господарствах громадян м'яса і молока з вмістом радіонуклідів, що не перевищує граничних рівнів. З цією метою населенню недостатньо виділяється комбікормів, екологічно чистих пасовиськ, слабо ведеться робота по впровадженню корекції кормових раціонів тварин.

Держагропром УРСР, Мінлісгосп УРСР не домоглися на підпорядкованих підприємствах і в організаціях належної організації праці, суворого дотримання вимог радіаційної безпеки. Повсюдно у господарствах недостатньо герметизованої техніки та майданчиків для її дезактивації, не вистачає засобів індивідуального захисту, душових кімнат, не забезпечено централізоване прання спецодягу. Все це призводить до одержання працівниками сільського і лісового господарства додаткових доз внутрішнього і зовнішнього опромінення.

Міністерство охорони здоров'я УРСР, підпорядковані йому органи і установи ще не здійснили докорінної перебудови медико-санітарного обслуговування людей, які зазнали радіаційного впливу. Не розроблено конкретних рекомендацій щодо проведення у контрольованих регіонах лікувальної та оздоровчої роботи. Головні спеціалісти, керівники профільних управлінь міністерства глибоко не аналізують причин захворюваності та смертності населення, мало бувають на місцях для подання консультативної допомоги у районах, що постраждали від аварії. Наукові дослідження слабо пов'язуються з завданнями радіаційного захисту людей.

На якості медичного обслуговування негативно позначається нестача медичних кадрів. До повного укомплектування штатних посад у контрольованих регіонах Ровенської області не вистачає 565 лікарів. Основними причинами нестачі кадрів, значної їх плинності є незадовільне вирішення житлової проблеми, відсутність реальних форм матеріального заохочення медичних працівників. Так, у Київській області на квартирному обліку перебуває кожна восьма, Чернігівській - кожна дев'ята сім'я лікаря.

Укргідромет, Академія наук УРСР, ГКГУ "Укргеологія" повільно проводять роботу по уточненню радіаційної обстановки. Не завершено посадибну радіологічну паспортизацію забруднених населених пунктів. За станом на 1 жовтня 1990 року із запланованих 600 тис. садиб обстежено лише третину. Більшість радіологічних лабораторій агропромислового комплексу, торгівлі, лісового господарства погано оснащено гамма-спектрометричною апаратурою, у зв'язку з чим не налагоджено постійного контролю за вмістом радіонуклідів у харчових продуктах, індивідуальними дозами опромінення людей.

На думку Комісії зазначені недоліки є наслідком того, що Рада Міністрів УРСР, відповідні міністерства і відомства, Ради народних депутатів послабили контроль за виконанням постанов Верховної Ради Української РСР, власних рішень щодо створення у районах радіоактивного забруднення належних соціально-побутових, виробничих та медичних умов. Досі не затверджено Республіканську концепцію безпечного проживання людей у зазначених регіонах. Незадовільними темпами здійснюється відселення жителів з найбільш забруднених сіл. Система диференційованої оплати праці у контрольованих регіонах не забезпечує соціальної захищеності низькооплачуваних категорій трудящих.

Враховуючи соціальну і політичну важливість зазначених питань, вважали б за необхідне:

доручити Уряду республіки, відповідним міністерствам і відомствам, виконкомам Рад народних депутатів забезпечити поліпшення у районах радіоактивного забруднення умов життя, праці та побуту людей, удосконалення торговельного і медичного обслуговування;

прийняти законодавчі акти щодо соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, поліпшення екологічної ситуації в районах радіоактивного забруднення, створення в них безпечних умов проживання людей.