Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України

систематично перевіряти особисто або через свого заступника (помічника) несення служби чатовими на посту біля Бойового Прапора;

проводити не рідше ніж один раз на місяць огляд Бойового Прапора;

вести журнал огляду Бойового Прапора, зазначаючи в ньому час огляду, недоліки, виявлені під час огляду, і заходи, вжиті для їх усунення, про що доповідає командирові військової частини.

20. Огляд Бойового Прапора проводиться начальником штабу в присутності прапороносця, асистентів і начальника варти. Начальник штабу наказує розгорнути Бойовий Прапор для огляду і перевіряє кількість і стан державних нагород, стан полотнища, справність чохла, древка, наконечника. Окремо перевіряється стан тасьми з китицями, орденських стрічок, кількість і стан орденів.

Після закінчення огляду начальник штабу наказує згорнути Бойовий Прапор. Прапороносець опускає Бойовий Прапор горизонтально, стежачи за тим, щоб його полотнище не торкалося землі (підлоги), асистент бере полотнище за ріжки і рівномірно натягує його. Прапороносець та інший асистент, повільно обертаючи древко, згортають полотнище лицьовим боком усередину, стежачи при цьому, щоб не було складок.

На згорнуте полотнище Бойового Прапора асистенти надівають чохол, начальник штабу запечатує його гербовою сургучевою печаткою і після цього здає Бойовий Прапор під охорону варти.

21. Під час винесення Бойового Прапора до військової частини і здавання його під охорону варти розгортання і згортання полотнища проводиться прапороносцем та асистентами під безпосереднім наглядом начальника штабу або його помічника (заступника), як це визначено в пункті 20 цього Положення.

22. Просушування полотнища Бойового Прапора проводиться поза приміщенням у затінку або у приміщенні. Під час просушування Бойовий Прапор охороняється прапороносцем та асистентами.

23. У разі розформування військової частини Бойовий Прапор і Грамота Президента України відправляються з короткою історичною довідкою таємним порядком, фельдзв’язком через штаби видів Збройних Сил України, військових округів, оперативних командувань на зберігання до Національного військово-історичного музею України, а Бойовий Прапор військової частини, яка брала участь у Другій світовій війні, передається на зберігання до Меморіального комплексу "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років".

Копії супровідних документів подаються до Генерального штабу Збройних Сил України.

Бойові прапори розформованих частин із державними нагородами, грамотами Президента України та історичними довідками за погодженням із Міністерством оборони України в разі забезпечення їх зберігання та тримання можуть бути передані також на зберігання до музею (кімнати) Бойової Слави військових частин або місцевих музеїв для відкритої експозиції.

24. Бойові прапори, які зазнали значних пошкоджень або від часу постаріли і ремонт та реставрацію яких провести неможливо, підлягають заміні.

Для прийняття рішення про заміну Бойового Прапора або проведення його ремонту Бойовий Прапор оглядається спеціально призначеною комісією штабу вищого рівня за участю начальника штабу військової частини. В акті огляду зазначаються всі дефекти, які є на Бойовому Прапорові, причини їх виникнення, а також висновок комісії про заміну Бойового Прапора або проведення його ремонту. Акт огляду Бойового Прапора затверджується першим заступником начальника Генерального штабу Збройних Сил України, якому надається право приймати рішення про проведення ремонту або заміну Бойового Прапора.

Порядок заміни Бойового Прапора визначається Генеральним штабом Збройних Сил України.

25. Старий Бойовий Прапор після вручення нового Бойового Прапора разом з короткою історичною довідкою передається на зберігання згідно з порядком, установленим пунктом 23 цього Положення.

26. Проводити ремонт полотнища Бойового Прапора силами і засобами військової частини забороняється. Дозволяється лише в разі нагальної потреби ремонтувати древко, верхівку та підток.

Якщо виникає потреба в ремонті полотнища Бойового Прапора, тасьми з китицями, орденських стрічок, командир військової частини порушує в порядку підпорядкованості клопотання з цього приводу. Після одержання дозволу на ремонт полотнище Бойового Прапора, тасьма з китицями, орденські стрічки в установленому порядку передаються до Тилу Збройних Сил України.

Здавання полотнища Бойового Прапора, тасьми з китицями та орденських стрічок на ремонт оформлюється актом.

27. Бойовий Прапор зберігається за військовою частиною на весь час її існування незалежно від зміни назви і номера частини.

У разі реорганізації військової частини відомості про зміну назви або номера частини заносяться до Грамоти Президента України командиром військової частини і засвідчуються гербовою печаткою.

28. Для збереження традицій військових частин і пам’яті про їх заслуги бойові прапори та почесні найменування і державні нагороди частин можуть передаватися іншим військовим частинам. При цьому передавання Бойового Прапора і почесних найменувань і державних нагород здійснюється лише за наявності прямої спадкоємності у разі переформування однієї або кількох частин у нову частину (частини).

Під час переформування однієї військової частини в іншу Бойовий Прапор, Грамота Президента України до нього і почесне найменування і державні нагороди частини повністю зберігаються за новою військовою частиною.

Під час переформування двох і більше військових частин в одну за новою частиною зберігаються Бойовий Прапор, Грамота Президента України до нього, а також почесне найменування і державні нагороди однієї з переформованих частин. Бойові прапори і грамоти Президента України до них інших частин здаються у встановленому порядку.

29. Питання про передавання новій військовій частині Бойового Прапора та почесного найменування і державних нагород розглядається Генеральним штабом Збройних Сил України одночасно з питанням про переформування військової частини.

1. Поповнення, яке прибуло до військової частини з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки і військових частин з підготовки молодших спеціалістів, розподіляється за підрозділами після вивчення ділових якостей кожного військовослужбовця (з урахуванням стану здоров’я, характеристики і висновку про придатність до спеціальності).

2. У призначений час військова частина з оркестром шикується у пішому строю.

Новоприбуле поповнення разом із головними сержантами підрозділів шикується за 20-40 метрів перед строєм військової частини в дві шеренги фронтом до строю.

Шикування і зустріч командира військової частини проводяться у порядку, передбаченому Стройовим статутом Збройних Сил України.

3. Після відповіді на вітання командир військової частини стисло розповідає про бойовий шлях частини, її героїв і нагороди, про успіхи в бойовій підготовці підрозділів і той почесний та відповідальний обов’язок, який покладається на військовослужбовців. Потім слово надається одному-двом військовослужбовцям, термін служби яких закінчився, й одному-двом новоприбулим військовослужбовцям.

4. Начальник штабу військової частини оголошує наказ про зарахування новоприбулого поповнення до складу підрозділів.

Командир військової частини вітає особовий склад із новим поповненням, і оркестр виконує Державний Гімн України.

5. За командою командира військової частини: "Поповненню стати до строю своїх підрозділів" головні сержанти підрозділів з поповненням стають до строю.

6. Розподіл поповнення завершується проходженням військової частини урочистим маршем.

1. Врученню особовому складові озброєння, бойової та іншої техніки передують заняття з вивчення зразків озброєння і техніки, їх бойових (технічних) можливостей та значення в сучасному бою.

Командири підрозділів перевіряють справність озброєння, бойової та іншої техніки, що підлягають врученню, і про готовність до вручення доповідають у порядку підпорядкованості.

Командир військової частини видає наказ про закріплення озброєння, бойової та іншої техніки за членами екіпажів (обслуг), водіями (механіками-водіями) та іншими особами і встановлює час та порядок урочистого вручення озброєння, бойової та іншої техніки особовому складові. Номер наказу й прізвища осіб, за якими закріплюються озброєння, бойова та інша техніка, заносяться до формулярів (паспортів). Назва стрілецької зброї, її серія, номер і дата вручення заносяться у документи, які посвідчують особу, а також у відомості закріплення зброї за особовим складом.

2. У призначений час військова частина шикується у пішому строю зі зброєю під Бойовим Прапором та з оркестром.

Стрілецька зброя, що підлягає врученню, виноситься до місця шикування й розкладається на столах за 10 м перед строєм. Інше озброєння і техніка вручаються на місцях їх зберігання.

3. Командир військової частини нагадує військовослужбовцям вимоги Військової присяги та статутів Збройних Сил України щодо майстерного володіння дорученим озброєнням, бойовою та іншою технікою, утримання техніки у постійній готовності до застосування для захисту Українського народу.

Оголошується наказ про закріплення озброєння і техніки.

Після оголошення наказу командир військової частини подає команду "Вільно" й віддає розпорядження командирам підрозділів вручити стрілецьку зброю.

Командири рот та інших підрозділів викликають із строю військовослужбовців і вручають їм стрілецьку зброю під особистий підпис у відомості закріплення зброї.

4. Після вручення стрілецької зброї командири підрозділів за командою командира військової частини розводять особовий склад до місць зберігання озброєння, бойової та іншої техніки.

Особовий склад для прийняття озброєння, бойової та іншої техніки шикується поекіпажно (по обслугах) і за командою командира підрозділу перевіряє їх стан і комплектність.

Під час прийняття озброєння і техніки, що перебуває на тривалому зберіганні, зокрема з герметизацією корпусів (об’єктів), допускається їх часткова розконсервація і розгерметизація.

Командири підрозділів вислуховують доповіді командирів екіпажів (обслуг), водіїв (механіків-водіїв) або інших осіб, за якими закріплюються озброєння, бойова та інша техніка, і вручають їм формуляри (паспорти). Військовослужбовці ставлять підписи у формулярах (паспортах) машин і з цього часу відповідають за закріплене озброєння, бойову та іншу техніку.

Після закріплення техніки можуть бути практично показані її бойові (технічні) можливості з демонстрацією майстерного володіння нею.

Роботи з консервації та відновлення герметизації озброєння, бойової та іншої техніки після їх вручення повинні бути виконані не пізніше ніж протягом двох днів.

5. Після вручення озброєння, бойової та іншої техніки командири підрозділів шикують особовий склад у визначеному командиром військової частини місці.

Командир військової частини вітає особовий склад із врученням озброєння, бойової та іншої техніки.

6. Вручення озброєння, бойової та іншої техніки закінчується проходженням військової частини урочистим маршем.

1. Місце, час, порядок шикування й проведення опитування, форма одягу військовослужбовців встановлюються командиром військової частини (підрозділу) або особою, призначеною для керівництва проведенням інспектування (перевірки), за один-два дні до початку опитування.

Особи, що проводять опитування, повинні попередньо ознайомитися із записами у книзі пропозицій, заяв і скарг військової частини та прийнятими за ними рішеннями.

2. Зустріч начальника, який проводить опитування, здійснюється відповідно до вимог Стройового статуту Збройних Сил України.

3. Опитування кожної категорії військовослужбовців (рядовий склад, сержантський і старшинський склад, офіцерський склад) проводиться окремо. Опитування офіцерів проводиться за посадами - окремо командирів взводів, рот, батальйонів та осіб, прирівняних до них. Заступники командирів (від роти і вище) опитуються окремо від своїх командирів, а офіцери управління військової частини - окремо від військовослужбовців офіцерського складу підрозділів.

Опитування рядового складу проводиться поротно.

4. Військовослужбовці офіцерського, сержантського (старшинського) складу за командою командира військової частини виходять на визначені для них дистанції перед строєм своїх підрозділів і за наступною командою змикаються до середини строю військової частини.

Опитування може проводитися також у приміщенні.

5. Під час опитування командир військової частини (підрозділу) або той, хто проводить опитування, запитує окремо кожну категорію військовослужбовців, чи є в когось з них заяви або скарги.

Військовослужбовець, який має заяву або скаргу, з наближенням того, хто запитує, називає свою посаду, військове звання і прізвище, виходить із строю й усно викладає заяву (скаргу) або подає її письмово.

6. Усі заяви (скарги), подані під час опитування, яке проводить командир військової частини, реєструються в книзі пропозицій, заяв і скарг військової частини.

Заяви (скарги), подані під час опитування, яке проводить керівник інспектування (перевірки), до книги пропозицій, заяв і скарг не заносяться.

1. Приміщення (місця) для несення служби черговим військової частини, черговим парку, черговим контрольно-пропускного пункту, черговим їдальні, черговим штабу, черговим (днювальним) роти розташовуються та обладнуються таким чином, щоб забезпечити зручність для виконання службових обов’язків особами добового наряду. У приміщеннях (місцях) для несення служби повинні бути:

технічні засоби приймання сигналів та оповіщення підрозділів;

засоби зв’язку (телефон, селектор);

годинник;

аварійне освітлення;

стенд з документацією добового наряду.

Крім того, в приміщеннях (місцях) для несення служби повинні бути:

а) у чергового військової частини:

пульт керування з робочими місцями чергового військової частини і його помічника, обладнаний пристроями для приймання сигналів та оповіщення підрозділів, управління й контролю за їх виходом у пункти збору, а також за прибуттям у разі приведення військової частини в бойову готовність (переведення на функціонування в умовах особливого періоду) військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, управління військової частини, контролю за замиканням кімнат для зберігання зброї в підрозділах;

сейф (металева шафа) для зберігання документів;

металеві шафи (ящики) для зберігання пістолетів, патронів до них та дозиметрів військовослужбовців офіцерського, сержантського (старшинського) складу військової частини;

прилади радіаційної та хімічної розвідки;

аварійне живлення системи оповіщення;

комплект ключів від воріт і приміщень парку, а також других екземплярів ключів від кімнат для зберігання зброї в підрозділах;

зовнішній термометр;

б) у чергового парку:

стіл із шухлядами, які замикаються, стільці;

пристрій, що містить інформацію про місце перебування й технічний стан машин;

шафа (ящик) із комплектом ключів від замків запалювання та люків бойових машин, приміщень і воріт парку;

зовнішній термометр;

в) у чергового контрольно-пропускного пункту:

стіл із шухлядами, які замикаються, стільці;

зовнішній термометр;

г) у чергового штабу:

стіл із шухлядами, які замикаються, стільці;

шафа (сейф) для зберігання вхідної кореспонденції та ключів від приміщень штабу.

2. Для відпочинку чергового військової частини, його помічника, чергових парку, контрольно-пропускного пункту та їдальні, а у разі потреби - для інших осіб наряду військової частини обладнуються окремі приміщення чи місця в кімнатах чергових.

У цих приміщеннях (місцях) повинні бути:

стіл і стільці;

напівм’яка кушетка;

графин для води, склянки;

аптечка;

приладдя для догляду за одягом і чищення взуття;

шафа або вішалка для верхнього одягу;

електроплита, кип’ятильник або чайник для підігріву води.

3. У добового наряду повинна бути така документація:

інструкції чергового та його помічника (днювального), у тому числі на випадок тривоги, збору й пожежної безпеки; за наявності технічних засобів охорони - інструкція на випадок їх несанкціонованого спрацювання;

розпорядок дня;

список номерів телефонів пожежної команди й чергового військової частини;

опис документів і майна;

книга прийняття та здавання чергування;

комплект статутів Збройних Сил України.

Крім того, обов’язково знаходяться:

а) у чергового військової частини:

пакети з інструкціями на випадок оголошення бойової тривоги й пакет з паролем для варти;

схема або карта розміщення об’єктів навчально-матеріальної бази для ведення обліку підрозділів, що перебувають за межами військового містечка;

зведений розклад занять підрозділів частини на тиждень;

план проведення ранкової фізичної зарядки та варіанти форми одягу;

схема території, яка закріплена за підрозділами військової частини для прибирання;

витяг з плану пожежної безпеки військової частини;

книга видачі зброї та боєприпасів;

журнал радіаційного й хімічного спостереження;

зразки разових посвідчень на право перевірки варти;

таблиця позивних телефонних станцій і посадових осіб;

відомість обліку особового складу за підрозділами військової частини;

робочий зошит;

б) у чергового парку:

схема парку;

план виведення з парку озброєння, бойової та іншої техніки у разі оголошення тривоги;

розпорядок роботи парку;

схема території парку, яка закріплена за підрозділами військової частини для прибирання;

зразки перепусток до парку, дорожніх листків і пломб (зліпків з печаток);

книга обліку розпечатування паркових приміщень, бойової та іншої техніки, видачі ключів від замків запалювання та люків бойових машин, приміщень і воріт парку;

журнал реєстрації виходу та повернення в парк машин;

журнал контролю зливання води із систем охолодження двигунів машин;

робочий зошит;

в) у чергового контрольно-пропускного пункту:

список осіб, які мають право дозволяти вхід на територію військової частини та вивезення (винесення) майна;

зразки відпускного квитка, посвідчення про відрядження, записки про звільнення, перепустки, дорожнього листка;

зразки військової форми одягу;

книга обліку видачі одноразових перепусток;

бланки одноразових перепусток;

книга запису відвідувачів;

г) у чергового штабу частини:

список військовослужбовців управління військової частини, які проживають за межами військової частини, із зазначенням їх адрес, телефонів і способів виклику;

розпорядок роботи штабу;

книга обліку вхідної кореспонденції, вхідних і вихідних телефонограм;

д) у чергового їдальні:

графік черговості вживання їжі підрозділами, добовим нарядом і заарештованими;

норми виходу готової їжі та відходів після оброблення продуктів;

таблиця тривалості варіння продуктів;

норми видачі хліба, масла й цукру;

книга обліку контролю за якістю приготування їжі;

відомість добового наряду їдальні;

інструкція з техніки безпеки під час роботи на технологічному обладнанні;

е) у чергового (днювального) роти:

перелік типових команд і сигналів, які повинен подавати черговий (днювальний);

список військовослужбовців роти, які проживають поза казармою, із зазначенням їх адрес, телефонів, способів їх виклику та прізвищ посильних;

зразки форми одягу для ранкової фізичної зарядки;

схема території, яка закріплена за ротою для прибирання;

книги видачі зброї та боєприпасів, запису хворих, звільнених;

комплект ключів від замків запалювання, люків бойових машин та дорожні листки на випадок тривоги - в опечатаній скриньці.

Примітки:

1. У книзі прийняття та здавання чергування по роті зазначається лише те, що підлягає прийняттю та здаванню, а про виявлені недоліки доповідається усно.

2. На першій сторінці книги наводиться зразок запису.

Примітки:

1. Зброя особовому складові видається черговим роти за наказом командира роти чи головного сержанта роти.

2. Зброя та боєприпаси військовослужбовцям видаються лише під особистий підпис. Боєприпаси для варти видаються за дозволом командира роти головним сержантом роти, він же приймає ці боєприпаси і розписується в книзі.

3. З метою прискорення видачі зброї та боєприпасів на випадок тривоги в кінці книги наперед робиться запис, який у разі потреби уточнюється. Підпис про одержання зброї та боєприпасів ставиться під час їх отримання.

Примітки:

1. Книга зберігається у командира роти.

2. Запис про результати огляду (перевірки) робиться командиром (начальником), починаючи від командира роти й вище.

Нагрудний знак виготовляється у вигляді металевого прямокутника, який покривається емаллю синього кольору і за периметром береться в рамку, фарбою золотистого кольору виконується напис "Черговий частини" (черговий батальйону, КПП, їдальні, парку, штабу, фельдшер, сигналіст-барабанщик, оперативний черговий, помічник оперативного чергового, черговий зв’язку, черговий військового ешелону тощо). Розмір знака: ширина - 7 см і висота - 3,5 см. Написи виконуються без нахилу, прямими літерами. Висота літер - 0,7 см. На зворотному боці знака повинна бути шпилька для кріплення до одягу.

див. зображення

Нагрудний знак закріплюється посередині клапана лівої кишені так, щоб верхній його край був на рівні верхнього шва клапана.

Нарукавна пов’язка застосовується в польових умовах і виготовляється з напівжорсткої тканини синього кольору, завдовжки 30-40 см і завширшки 10 см. Краї пов’язки підгинаються і до них пришивається тасьма (резинка) для закріплення пов’язки на рукаві. На пов’язку наноситься жовтою фарбою чи нашивається з жовтої тканини відповідний напис.

1. Місце розбивки табору визначається старшим начальником за погодженням із місцевими й регіональними органами влади. Це місце, по можливості, повинно бути поблизу навчальних об’єктів (полів).

2. Під час визначення фронту табору необхідно враховувати напрямок вітрів.

Перетинання фронту табору проїзними дорогами загального користування не допускається. Відстань від флангів табору до проїзних доріг повинна становити не менше ніж 50 м.

3. Табір розбивається на прямокутні квартали повздовжніми та поперечними лініями, які є водночас і шляхами сполучення.

4. У глибину табір розділяється на смуги трьома паралельними до фронту табору лініями - передньою, середньою та задньою. Відстань між лініями в глибину визначається системою розміщення наметів, необхідних споруд та обладнання. Ширина передньої лінії має бути не менше ніж 10 м, середньої та задньої ліній - не менше ніж 5 м. Між рядами наметів у глибину табору обладнуються доріжки завширшки до 3 м.

Для руху техніки вздовж розташування табору в його тилу обладнуються дороги окремо для колісних і для гусеничних машин.

5. Перпендикулярно до фронту табір розділяється поперечними лініями, які прокладаються між батальйонами та окремими підрозділами військової частини. За ділянкою табору між поперечними лініями від передньої лінії до доріг для техніки закріплюється назва того батальйону (підрозділу), який розміщений у першій смузі ділянки. Ширина поперечної лінії - не менше ніж 3 м.

6. У першій смузі (між передньою та середньою лініями) в наметах розміщуються підрозділи згідно з порядком їх номерів.

У другій смузі (між середньою і задньою лініями) розміщуються штаб військової частини, медичний пункт і їдальня, погрібці для води та умивальники.

У третій смузі (між задньою лінією та дорогою для техніки) розміщуються туалети, склади, майстерні та інші господарські споруди.

Склади боєприпасів та вибухових речовин розміщуються за межами табору.

7. Наметні гнізда розташовуються по фронту роти трьома або двома гніздами. Розмір гнізда - 5 х 5 м. Відстань по фронту між основами бортів суміжних гнізд - 2,5 м, а в глибину - 5 м.

Віддалення наметних гнізд від найближчої межі лінійки - не менше ніж 1,5 м.

Справа від входу до намету на табличці зазначається його номер і військове звання, прізвище та ініціали старшого. Розмір таблички за шириною - 20 см і за висотою - 15 см.

Написи на табличці виконуються прямим шрифтом на жовтому фоні чорною фарбою. Таблички розміщуються на висоті 50 см від землі.

Військовослужбовці сержантського (старшинського) складу взводів розміщуються у своїх підрозділах. Головний сержант бригади, головні сержанти батальйонів та рот, разом із сержантами із матеріального забезпечення (старшинами) рот, розміщуються в окремих наметах. Документація роти зберігається в наметі головного сержанта роти.

Військовослужбовці офіцерського складу, а також військовослужбовці-жінки розміщуються в окремих наметах, з розрахунку один намет на три особи, або в приміщеннях. У батальйоні виділяється намет для штабу батальйону.

8. Намети для інформаційних центрів встановлюються на лінії задніх рядів наметів рот; поруч із ними влаштовуються майданчики - класи для загальних зборів роти.

9. У центрі розташування військової частини (між підрозділами) на лінії першого ряду наметів встановлюється підпора прапора. За підпорою прапора на лінії другого ряду наметів установлюється намет для чергового частини та його помічника. Намети для варти встановлюються у другій смузі.

10. У першій смузі за наметами рот розміщуються приміщення (намети) для зберігання зброї, поблизу яких обладнуються місця для чищення зброї, а за ними - погрібці для води та умивальники.

11. Постові грибки для днювальних встановлюються на передній лінії по одному на правому й лівому флангах кожного батальйону.

12. Парки обладнуються між задньою лінією та дорогою для техніки, на флангах або перед фронтом табору. Ділянки для парків визначаються командиром з’єднання або військової частини.

13. Гімнастичні містечка та майданчики для спортивних ігор влаштовуються, як правило, неподалік від передньої лінії.

14. Клуб військової частини розташовується на ділянці місцевості, яка дозволяє вигідно обладнати відкриту сцену з місцями для глядачів та клубними павільйонами.

15. Залежно від місцевих умов під час розбивки табору допускаються такі відхилення:

а) фронт табору може бути розбитий не за прямою лінією, а згідно з умовами місцевості;

б) інтервали між підрозділами можуть бути збільшені або зменшені;

в) парки можуть бути розміщені за межами табору.

16. Територія табору обладнується блискавкозахисними пристроями, а також пристроями, які забезпечують додержання правил охорони довкілля.

17. Для опалення наметів на кожну ніч призначаються окремі опалювачі, які повинні пройти інструктаж з вимог пожежної безпеки і беззаперечно додержуватися їх.

Ліжка та нари встановлюються так, щоб ширина проходів між ними і вільного місця навколо печей була не меншою 1 м.

18. Для електричного освітлення наметів використовується провід з подвійною гумовою ізоляцією. У разі гасового освітлення ліхтарі підвішуються на дроті до основного стояка на відстані не ближче 70 см від полотна намету.

19. Місце стоянки техніки обладнується не ближче ніж за 50 м від наметів. Місця для куріння та розпалення вогнищ обладнуються не ближче ніж за 15 м від наметів та дерев.

Навколо стоянки техніки повинна бути протипожежна смуга завширшки 2 м.

20. Похідні кухні встановлюються на відстані 10 м від хвойних дерев, 25 м - від наметів. Майданчики для кухонь у радіусі 5 м очищаються від моху, чагарнику та іншого рослинного покриву. Попіл з кухонь виноситься в ями, заливається водою і засипається піском.

1. З метою запобігання пожежі територію військової частини слід постійно очищати від сміття та сухої трави.

Усі сховища, навіси, майданчики з боєприпасами, цехи основного й допоміжного виробництва, лабораторії, лінії високої напруги, електростанції й трансформаторні підстанції, димарі котелень, водонапірні башти, склади пального, мастильних матеріалів та інших матеріальних засобів повинні обладнуватися блискавкозахисними пристроями та іншими інженерними системами, що забезпечують їх пожежо- та вибухобезпечність.

Під’їзд до джерел пожежного водозабезпечення, будівель та усі проїзди на території повинні бути завжди вільними для руху пожежних машин.

2. З метою пожежної безпеки заборонено:

розпалювати вогонь ближче ніж за 40 м від будівель, майданчиків з майном і машинами, а також курити й застосовувати приладдя з відкритим вогнем у парках, сховищах, ангарах та подібних до них приміщеннях;

користуватися несправними печами, застосовувати для розпалення вогню запалювальні рідини, залишати матеріали, що можуть горіти, й майно поблизу печей та самі печі без нагляду; сушити одяг на печах, димарях, проти пічних отворів; топити печі у години відпочинку (сну) особового складу. У разі опалення печами димарі очищаються від сажі не рідше ніж один раз на два місяці;

відігрівати замерзлі водогінні та інші труби в будинках відкритим вогнем (факелами, паяльними лампами). Це можна робити лише з використанням пари, гарячої води та іншими безпечними засобами;

розміщувати в підвальних приміщеннях і під сходами будинків майстерні, котельні, парильні та склади, де обробляються чи зберігаються вогненебезпечні рідини та матеріали;

перекривати доступ до засобів пожежогасіння, електрощитів та електрорубильників; зберігати на горищах, сходах і в коридорах матеріали й майно, робити перегородки, розміщувати підсобні майстерні й лабораторії, а також використовувати ці приміщення як житло;

використовувати не за призначенням засоби пожежогасіння;

перекривати запасні виходи з приміщень;

користуватися несправною електромережею та обладнанням; застосовувати побутові електрообігрівальні прилади без вогнетривких підставок, а також замінювати в розподільних щитках перегорілі запобіжники дротом та іншими предметами;

обгортати електролампи папером і тканиною, заклеювати чи закривати електричний провід шпалерами, плакатами, застосовувати для освітлювальної електромережі телефонні проводи;

облицьовувати стіни приміщень тканинами, не обробленими вогнезахисною сумішшю;

здавати під охорону приміщення (сховища), стан протипожежної безпеки яких не перевірено.

3. Дезінфекція й сушіння обмундирування здійснюється в обладнаних типових дезінфекційних камерах (сушарнях) під постійним наглядом. Перед завантаженням у камери одягу вивертаються кишені.

Під час дезінфекції й сушіння обмундирування заборонено:

збільшувати всередині камери температуру понад установлені норми;

перевантажувати камери й сушарні;

завантажувати в камери одяг, просочений мастилами і запалювальними рідинами;

укладати обмундирування на запобіжні сітки камер.

4. У штабах, казармах, клубах, вартових і виробничих приміщеннях курити дозволяється лише у спеціально відведених, пожежобезпечних та обладнаних витяжною вентиляцією місцях.

Для розігрівання сургучу застосовуються електросургучеварки з електролампою потужністю не більше ніж 200 Вт. Щоденно після закінчення роботи сміття, що може горіти, й папір із приміщень прибираються.

На випадок пожежі розробляється та вивішується план евакуації (у багатоповерхових будинках - на кожному поверсі). У плані евакуації зазначаються схема поверху, евакуаційні шляхи і виходи, правила поведінки, а також порядок і послідовність дій добового наряду у разі виникнення пожежі.

5. Коридори, проходи, основні й запасні виходи, сходи завжди повинні бути вільними й не захаращеними. Двері виходів із штабів, казарм, майстерень, клубів та інших приміщень повинні відчинятися назовні. Забивати запасні виходи й облицьовувати стіни та стелі сходових кліток і коридорів матеріалами, що можуть горіти, забороняється. Запасні евакуаційні виходи позначаються відповідними знаками, ключі від них зберігаються у чергового штабу (підрозділу).

6. Засоби пожежогасіння, водоймища, пожежні гідранти й крани повинні бути справними, а їх місце позначається стандартними табличками.

Кількість засобів пожежогасіння в будівлях і на об’єктах встановлюється спеціальними нормами. На території складів, парків, в ангарах і виробничих приміщеннях засоби пожежогасіння зберігаються на щитах.

7. Біля телефонних апаратів повинні бути написи із зазначенням номера телефону найближчої пожежної команди, а на території військової частини мають бути засоби звукової сигналізації для подавання сигналу пожежної тривоги.

8. Щоденно в установлений командиром частини час усі майстерні, сховища, склади, парки, ангари та інші виробничі приміщення перевіряються начальниками майстерень, сховищ, складів, цехів, черговим парку й особами пожежного наряду частини; усі помічені недоліки усуваються до закриття приміщень (сховищ), а електричні мережі відключаються за допомогою зовнішніх рубильників.

Підтвердженням виконання вимог пожежної безпеки в таких випадках вважається пожежний жетон, який вручається пожежним нарядом особі, що закриває об’єкт. Начальники сховищ, складів і черговий парку під час здавання об’єкта під охорону передають жетони начальникові варти. У встановлений командиром частини час начальник пожежного наряду одержує пожежні жетони від начальника варти.

9. Додаткові протипожежні заходи у військових частинах проводяться згідно зі спеціальними положеннями, посібниками, порадниками й інструкціями та правилами пожежної безпеки.

10. Зварювальні та інші роботи з вогнем проводяться з дозволу командира і за узгодженням з пожежною службою частини. У разі необхідності виставляється пожежний пост. Приступати до проведення вогненебезпечних робіт дозволяється тільки після виконання всіх вимог пожежної безпеки (наявність засобів пожежогасіння, прибирання робочого місця від легкозаймистих матеріалів, захист конструкцій тощо). Після проведення вогненебезпечних робіт робоче місце слід ретельно оглянути і вжити заходів до усунення порушень, які можуть спричинити пожежу.

11. Машини (літальні апарати) необхідно ставити так, щоб між ними залишалися проходи завширшки не менше 1 м для забезпечення їх швидкого виведення на випадок пожежі.

12. Для запобігання виникненню пожеж у парках та ангарах категорично заборонено:

заправляти пальним машини (літальні апарати), що знаходяться на стоянках, і залишати машини (літальні апарати) з паливними баками та паливопроводами, що протікають;

зберігати в місцях стоянок машин (літальних апаратів) пальне та мастильні матеріали (крім тих, що містяться в баках) та порожню тару;

промивати й чистити гасом, бензином та іншими пальними рідинами чохли, капоти та одяг;

зберігати в машинах (літальних апаратах) сторонні предмети, особливо промаслені ганчірки, чохли й спеціальний одяг;

застосовувати пожежонебезпечні підігрівачі, а також відкритий вогонь та легкозаймисті матеріали, що можуть горіти, під час обслуговування машин на стоянках;

виконувати зварювальні роботи в приміщеннях для стоянки машин;

заправляти пальне в незаземлені літальні апарати;

допускати на аеродром техніку без засобів пожежогасіння;

тримати літальні апарати без шасі;

захаращувати ворота в приміщеннях для зберігання машин (літальних апаратів), улаштовувати в цих приміщеннях комори, майстерні й використовувати їх як житло;

зачиняти ворота в приміщеннях для зберігання машин (літальних апаратів) на внутрішні засуви.

13. Для забезпечення негайного виведення зі стоянки машин (літальних апаратів) у разі пожежі щоденно виділяються чергові тягачі з спеціальними тросами та наряд військовослужбовців.

14. З метою запобігання пожежам на пунктах заправлення пальним категорично заборонено:

рух машин зі швидкістю понад 10 км/год;

проведення заправлення машин на відстані ближче ніж 2 м від заправної колонки з невимкненим двигуном, а також за наявності людей у кузові;

виконання регулювальних та ремонтних робіт, подавання звукових та світлових сигналів;

куріння, використання відкритого вогню, а також ліхтарів та світильників у вибухонебезпечному виконанні;

наливання пального в резервуар вільним струменем;

зливання пального із цистерн, експлуатацію резервуарів, заправних колонок і трубопроводів без їх заземлення;

експлуатацію пункту заправлення, не обладнаного блискавкозахисними пристроями;

запуск двигуна машини до усунення з його поверхні розлитого пального;

зберігання на пункті заправлення промасленого ганчір’я.

15. Приміщення, де виконуються роботи із застосуванням легкозаймистих рідин (гасу, бензину, ацетону, нітролаку тощо) та заряджання акумуляторних батарей, обладнуються спеціальною вентиляцією. Електродвигуни, ліхтарі, світильники й електророзподільні пристрої використовуються тільки у вибухозахищеному виконанні. Зарядні агрегати та генератори газозварювальних апаратів установлюються в окремих приміщеннях. Установлювати печі в цих приміщеннях забороняється.

16. Легкозаймисті рідини повинні зберігатися в металевому, добре закупореному посуді та в кількості, що не перевищує одноденної потреби, а після закінчення робіт виносяться в спеціально обладнане складське приміщення.

Розхідні баки виробничих печей та агрегатів місткістю 1 куб. м, які працюють на рідкому паливі, встановлюються в окремих ізольованих приміщеннях, а місткістю до 1 куб. м - на вогнетривких стінах на відстані не менше ніж 5 м від агрегатів.

17. Для обтиральних матеріалів і промасленого ганчір’я в усіх виробничих приміщеннях установлюються металеві ящики з кришками, які обов’язково випорожнюються після закінчення робіт.

Промаслений спеціальний одяг повинен зберігатися поза виробничими приміщеннями (цехами) у спеціальних шафах у розгорнутому вигляді.

Залишати в кишенях спеціального одягу промаслені обтиральні матеріали забороняється.

18. Опалення печей закінчується за 2 години до закриття майстерень. Після закінчення робіт усі виробничі відходи та сміття, що зібралися за день, мають бути винесені з приміщень майстерень.

19. Допуск на технічну територію складів (сховищ) із сірниками та іншими запалювальними пристроями заборонено.

Трава на території складів (сховищ) своєчасно викошується й прибирається. Сушіння трави на території складів (сховищ) та її випалювання не допускається.

20. У складах (сховищах) дозволяється тримати лише ті види майна, для яких вони призначені.

Забороняється захаращувати у складах (сховищах) проходи й виходи, зачиняти двері на внутрішні засуви, а також оббивати стелажі й затемнювати вікна папером, картоном, плівкою із полімерних матеріалів, тканинами, не обробленими вогнезахисною сумішшю.

21. Укладання майна в штабелі здійснюється так, щоб залишалися вільними проходи й виходи. Забороняється складати майно впритул до печей, радіаторів опалення, електромережі й ламп, а також проводити у сховищах роботи, не пов’язані з перенесенням та складанням майна.

22. Поблизу складів (сховищ) забороняється складати будівельні матеріали, запаси палива чи будь-якого майна, а також порожню тару й упаковку та зберігати в загальних сховищах легкозаймисті рідини.

23. Топки та затулкові отвори печей установлюються поза складами (сховищами), а димарі обладнуються іскровловлювачами. За дві години до закриття складів опалення печей повністю закінчується, всі печі оглядаються і зачиняються.

24. У разі коли встановлюється електроосвітлення, всі склади (сховища) обладнуються зовнішніми рубильниками, які так само, як і групові щитки із запобіжниками, повинні бути в металевих ящиках. У складах (сховищах) встановлюються світильники закритого типу (із скляними ковпаками), які розміщуються вздовж основних та оглядових проходів. Установлення електророзеток і влаштування службових приміщень у складах (сховищах) забороняється.

25. У сховищах боєприпасів і вибухових речовин, у місцях, де ведуться роботи з такими речовинами, шибки у вікнах мають бути матовими або зафарбованими білою фарбою.

Боєприпаси і вибухові речовини не можна залишати навіть на короткий час у місцях, куди проникає сонячне проміння.

26. Вхід до вогненебезпечних (вибухонебезпечних) сховищ із вогнепальною й холодною зброєю, запалювальними та освітлювальними пристроями, крім акумуляторних ліхтарів, а також у взутті, не визначеному відповідними інструкціями, забороняється.

27. У складах (сховищах) із легкозаймистими рідинами допускається встановлення лише світильників у вибухозахищеному виконанні.

28. Розлите на території складу (сховища) пальне негайно засипається піском, який потім виноситься за межі території.

29. Відкупорювати металеву тару зубилом чи молотком, які можуть дати іскру, забороняється. Для відгвинчування пробок слід використовувати лише спеціальні ключі.

30. Після закінчення роботи електромережа у сховищах, крім технічних засобів охорони, вимикається зовнішнім рубильником, який потім обов’язково опечатується.

31. У разі встановлення металевих печей на ніжках дерев’яна підлога під піччю повинна бути вкрита теплоізоляційним (таким, що не горить) матеріалом завтовшки не менше ніж 12 см, а зверху - покрівельним залізом, на яке кладеться один ряд цегли на глиняному розчині.

Ізольована площа підлоги повинна виступати за периметр перед топкою на 70 см, з боків - не менше ніж 25 см.

32. У разі встановлення металевих печей без ніжок, а також тимчасових цегельних печей на дерев’яній підлозі має бути зроблена основа з чотирьох рядів цегли на глиняному розчині.

33. На дерев’яній підлозі перед топковим отвором слід прибити металевий лист розміром 70 х 50 см. Відстань від топкового отвору до протилежної стіни повинна бути не менше ніж 1 м 25 см, а від печі до обладнання - не менше ніж 70 см.

34. Для влаштування металевих димових труб необхідно:

деталі труб щільно з’єднувати між собою у напрямку руху диму та на глибину діаметра труби;

металеву трубу вставляти в цегляну кладку не менше ніж на 10 см;

у разі прокладання труби через вікно - вставляти в нього лист покрівельного заліза завтовшки не менше ніж 3 діаметри труби, кінець якої повинен бути виведений зовні на відстань не менше ніж 70 см та закінчуватися направленим угору патрубком заввишки не менше ніж 50 см з іскрогасником;

у разі прокладання труб через стіни та перегородки з легкозаймистого матеріалу - влаштувати цегляні перегородки завтовшки 38 см для незахищених конструкцій та 25 см для конструкцій, захищених від загорання;

виводити труби від стін, перегородок та конструкцій покрівлі на відстань не менше ніж 70 см, їх загальна довжина не повинна перевищувати 10 м;

у разі виведення труб через вікна одноповерхових будівель, верхніх поверхів багатоповерхових будівель не допускати, щоб вони піднімалися вище карниза на 1 м, стежити, щоб закінчувалися іскрогасниками.

35. Забороняється вводити труби у вентиляційні канали.

1. Зарахування військовослужбовців Збройних Сил України (далі - військовослужбовці) до списків особового складу військових частин, штабів, організацій, установ та вищих військових навчальних закладів Збройних Сил України (далі - військові частини) навічно є ритуалом вшанування військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули (померли від отриманих ран), проявили мужність та героїзм під час виконання військового обов’язку із захисту територіальної цілісності та незалежності України.

2. Метою зарахування військовослужбовців до списків військових частин навічно є формування почуття патріотизму, вірності Військовій присязі, готовності до збройного захисту України.

3. Військовослужбовці можуть бути зараховані навічно лише до однієї з військових частин, де вони проходили військову службу (виконували бойові завдання), або її правонаступника.

4. Зарахування військовослужбовців до списків особового складу військових частин навічно здійснюється наказом Міністерства оборони України на підставі поданого клопотання.

5. Клопотання щодо зарахування військовослужбовців до списків особового складу військових частин навічно подається командирами військових частин за підпорядкованістю.

6. Рішення командира військової частини щодо подання клопотання про зарахування військовослужбовця до списків особового складу військової частини навічно приймається на підставі рішення загальних зборів особового складу військової частини.

7. Книга пам’яті військової частини (далі - Книга пам’яті) ведеться з метою увіковічення пам’яті військовослужбовців, полеглих за свободу і незалежність України, та виховання особового складу на їх героїчних прикладах.

8. До Книги пам’яті включаються відомості про військовослужбовців, які загинули під час виконання військового обов’язку із захисту територіальної цілісності та незалежності України.

На сторінці, де розміщена фотокартка військовослужбовця, зазначаються військове звання, прізвище, ім’я та по батькові, посада, дата народження та дата смерті, а на її зворотній стороні - короткий опис героїчного вчинку (вчинків), інформація про нагороди та відзнаки.

9. Рішення про занесення військовослужбовців до Книги пам’яті приймається на загальних зборах особового складу військової частини.

10. Книга пам’яті реєструється в нетаємному діловодстві. Відповідальність за її збереження та ведення покладається на осіб, визначених наказом командира військової частини.

11. Записи в Книзі пам’яті робляться під керівництвом заступника командира військової частини з морально-психологічного забезпечення, акуратно, каліграфічним почерком, чорнилом або пастою чорного кольору.

12. Книга пам’яті зберігається в музеї або кімнаті історії, бойової слави військової частини чи в іншому відповідно обладнаному місці за рішенням командира військової частини під склом з урахуванням можливості ознайомлення з нею особового складу військової частини.

13. Під час проведення урочистих заходів, присвячених Дню Збройних Сил України, Дню військової частини, Дню захисника України, складанню Військової присяги, визначеною посадовою особою оголошуються військові звання та прізвища військовослужбовців, включених до Книги пам’яті.

14. У разі розформування військової частини Книга пам’яті передається правонаступнику або до Національного військово-історичного музею України.

15. На підставі наказу Міністерства оборони України про зарахування військовослужбовця до списків особового складу військової частини навічно відповідно до рішення командира військової частини вносяться зміни до списку вечірньої повірки підрозділу військової частини, у складі якого проходив військову службу (виконував бойові завдання) військовослужбовець.

16. Прізвище, ім’я, по батькові, посада та військове звання військовослужбовця, якого навічно зараховано до списків особового складу військової частини, зазначаються у Книзі пам’яті та історичному формулярі військової частини.

17. Під час проведення вечірньої повірки оголошуються військові звання та прізвища військовослужбовців, зарахованих до списків особового складу військової частини навічно.

18. У розташуванні підрозділу, до списків особового складу якого навічно зараховано військовослужбовця, розміщуються його фотографія, інформація про його життєвий шлях, героїчний вчинок, нагороди та відзнаки.