Про внесення змін і доповнень до Виправно-трудового кодексу Української РСР

З метою приведення у відповідність з Конституцією СРСР, Конституцією Української РСР та Указами Президії Верховної Ради СРСР від 13 серпня 1981 року "Про внесення змін і доповнень до Основ виправно-трудового законодавства Союзу РСР і союзних республік", від 26 липня 1982 року "Про дальше вдосконалення кримінального і виправно-трудового законодавства" і від 15 жовтня 1982 року "Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів СРСР" (Відомості Верховної Ради СРСР, 1981 р., N 33, ст. 967; 1982 р., N 30, ст. 572; N 42, ст. 793), а також дальшого вдосконалення виправно-трудового законодавства Української РСР Президія Верховної Ради Української РСР

Внести до Виправно-трудового кодексу Української РСР такі зміни і доповнення:

1. Частину першу статті 11 викласти в такій редакції:

"Нагляд за точним додержанням законів при виконанні вироків до позбавлення волі, заслання, вислання і виправних робіт без позбавлення волі здійснюється Генеральним прокурором СРСР і підлеглими йому Прокурором Української РСР і нижчестоящими прокурорами відповідно до Закону СРСР "Про прокуратуру СРСР". Здійснюючи від імені держави найвищий нагляд за виконанням законів, прокурор зобов'язаний вживати заходів до виявлення і своєчасного усунення будь-яких порушень закону, від кого б ці порушення не виходили, до відновлення порушених прав і притягнення винних до встановленої законом відповідальності".

2. У статті 21:

а) у частині другій слово "іноземці" замінити словами "іноземні громадяни";

б) у частині п'ятій слова "Прокуратурою СРСР" замінити словами "Прокуратурою Союзу РСР".

3. Статтю 24 викласти в такій редакції:

"Стаття 24. Залишення в слідчому ізоляторі чи в тюрмі засуджених до позбавлення волі для роботи по господарському обслуговуванню

У виняткових випадках осіб, вперше засуджених до позбавлення волі за злочини, що не є тяжкими, і вперше засуджених до позбавлення волі на строк не більше трьох років за тяжкі злочини, яким відбування покарання призначено у виправно-трудових колоніях загального режиму, може бути за їх згодою залишено в слідчому ізоляторі чи в тюрмі для роботи по господарському обслуговуванню.

Залишення засуджених для виконання роботи по господарському обслуговуванню провадиться наказом начальника слідчого ізолятора чи тюрми при наявності письмової згоди засуджених".

4. Статтю 44 викласти в такій редакції:

"Стаття 44. Пропозиції, заяви і скарги осіб, засуджених до позбавлення волі

Засуджені мають право звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами до державних органів, громадських організацій і до службових осіб. Пропозиції, заяви і скарги засуджених надсилаються відповідно до Правил внутрішнього розпорядку виправно-трудових установ за належністю і вирішуються у встановленому законом порядку.

Пропозиції, заяви і скарги, адресовані прокуророві, переглядові не підлягають і не пізніш як у добовий строк надсилаються за належністю.

Про результати розгляду пропозицій, заяв і скарг оголошується засудженим під розписку".

5. Частину першу статті 53 після слів "в порядку, встановленому" доповнити словами "законодавством Союзу РСР і".

6. Частину першу статті 59 викласти в такій редакції:

"У виправно-трудових установах здійснюється загальна обов'язкова середня освіта засуджених з числа молоді і обов'язкове загальноосвітнє восьмирічне навчання засуджених, які не досягли сорокарічного віку".

7. Статтю 60 після слів "восьми класів" доповнити словами "і відповідно до частини першої статті 59 цього Кодексу не підлягають обов'язковому загальноосвітньому навчанню".

8. У статті 71:

а) частину першу після слів "можуть застосовувати також" доповнити словами "заступник начальника виправно-трудової установи"; слова "частиною дев'ятою" замінити словами "частинами дев'ятою і десятою";

б) доповнити статтю після частини восьмої новою частиною такого змісту:

"Заступник начальника виправно-трудової установи користується таким же, як і начальник цієї установи, правом застосовувати заходи заохочення і стягнення, за винятком переведення засуджених у приміщення камерного типу та одиночні камери, а також поміщення в штрафний або дисциплінарний ізолятор і карцер".

У зв'язку з цим частину дев'яту вважати частиною десятою.

9. У статті 80:

а) у частині першій слово "іноземців" замінити словами "іноземних громадян";

б) у частині третій слова "у прикордонних і курортних місцевостях, а також в інших населених пунктах" замінити словами "в курортних місцевостях і прикордонній зоні, а також у населених пунктах".

10. У статті 82-2:

а) абзац другий частини першої після слів "в спеціально призначених для них гуртожитках" доповнити словами "перебування засудженого у вільний від роботи час поза гуртожитком допускається тільки з дозволу органу внутрішніх справ, який здійснює нагляд"; виключити з цього абзаца слова "при добрій поведінці, сумлінному ставленні до праці і наявності сім'ї їм за постановою начальника органу внутрішніх справ може бути дозволено проживання із своїми сім'ями на орендованій ними житловій площі";

б) у частині другій виключити слово "відпустку".

11. У статті 82-3:

а) частину другу викласти в такій редакції:

"До засудженого може бути також застосовано заходи стягнення, передбачені частинами четвертою і п'ятою статті 82-4 цього Кодексу";

б) доповнити статтю після частини другої новою частиною такого змісту:

"Засуджений, який ухиляється від роботи або систематично чи злісно порушує трудову дисципліну, громадський порядок або встановлені для нього правила проживання, може бути затриманий органом внутрішніх справ з санкції прокурора на строк не більш як на 10 діб з метою припинення ухилення від виконання вироку і передачі матеріалів до суду для вирішення питання про направлення його в місця позбавлення волі відповідно до вироку".

У зв'язку з цим частини третю і четверту вважати відповідно частинами четвертою і п'ятою.

12. Доповнити Кодекс після статті 82-3 новою статтею такого змісту:

"Стаття 82-4. Заходи заохочення і стягнення,

що застосовуються до осіб, умовно засуджених і умовно звільнених

За добру поведінку і чесне ставлення до праці до осіб, умовно засуджених до позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці і умовно звільнених з місць позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці, органами внутрішніх справ можуть застосовуватись такі заходи заохочення:

оголошення подяки;

дострокове зняття раніше накладеного стягнення;

виїзд у відпустку за межі адміністративного району за рішенням, прийнятим спільно з адміністрацією підприємства.

При добрій поведінці, сумлінному ставленні до праці і наявності сім'ї умовно засудженим і умовно звільненим за постановою начальника органу внутрішніх справ може бути дозволено проживання із своїми сім'ями на орендованій ними жилій площі.

Умовно засуджених і умовно звільнених, які довели своє виправлення зразковою поведінкою і чесним ставленням до праці, може бути у встановленому законом порядку представлено до умовно-дострокового звільнення або до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням.

До умовно засуджених і умовно звільнених, які порушують трудову дисципліну, громадський порядок, правила реєстрації або встановлені для них правила проживання, органами внутрішніх справ можуть застосовуватись заходи стягнення: попередження або догана.

Особам, які порушили трудову дисципліну, громадський порядок або правила реєстрації, за постановою начальника органу внутрішніх справ може бути на строк до шести місяців заборонено проживання поза гуртожитком, залишення гуртожитку у встановлений час, а також перебування в певних місцях.

Правом застосування заходів заохочення і стягнення, передбачених цією статтею, користується в повному обсязі начальник органу внутрішніх справ, а передбачених частинами першою і четвертою цієї статті, - також і начальник органу, який відає виконанням вироку щодо умовно засуджених і умовно звільнених".

13. Статтею 82-4 вважати статтею 82-5. В останньому реченні цієї статті слова "порядок здійснення нагляду встановлюється" і "Прокуратурою СРСР" замінити відповідно словами "порядок здійснення нагляду і Правила внутрішнього розпорядку в гуртожитках, призначених для проживання цих осіб, встановлюються" і "Прокуратурою Союзу РСР".

Доповнити статтю частиною другою такого змісту:

"Службові особи органів внутрішніх справ, що здійснюють нагляд, з метою припинення доставляння і незаконного зберігання предметів, заборонених Правилами внутрішнього розпорядку до використання в гуртожитках, спеціально призначених для проживання осіб, умовно засуджених до позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці і умовно звільнених з місць позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці, мають право провадити огляд цих засуджених, а також належних їм речей і вилучати заборонені предмети в порядку, встановленому зазначеними Правилами. Вилучені предмети залежно від їх характеру та обставин придбання здаються на зберігання або знищуються".

14. Статті 82-5 і 82-6 вважати відповідно статтями 82-6 і 82-7.

15. Статтю 82-7 вважати статтею 82-8. Частину третю статті викласти в такій редакції:

"Політико-виховну роботу з засудженими проводять адміністрація, трудові колективи, громадські організації, а також орган, який відає виконанням вироку".

16. У статті 91:

а) у частині другій слова "районної (міської) Ради" замінити словами "районної, міської, районної в місті Ради";

б) у частині четвертій слова "Колективи трудящих" замінити словами "Трудові колективи".

17. Частину першу статті 95 після слів "де вона працювала до засудження" доповнити словами "на тій же посаді або роботі, крім випадків, передбачених частиною першою статті 30 Кримінального кодексу Української РСР".

18. Абзац другий статті 99 після слів "засуджених до виправних робіт в інших місцях" доповнити словами "осіб, засуджених до виправних робіт за місцем роботи, які направлені судом для відбування покарання в інші місця".

19. У частині п'ятій статті 102 слова "судового нагляду" замінити словом "нагляду".

20. Частину п'яту статті 107 замінити двома частинами такого змісту:

"У разі ухилення від відбування покарання осіб, засуджених до виправних робіт без позбавлення волі за місцем роботи, орган, який виконує цей вид покарання, може внести до суду подання, а громадська організація чи трудовий колектив - порушити перед судом клопотання про направлення цих осіб для відбування покарання в інші місця, але в районі проживання засудженого. В разі ухилення від відбування покарання осіб, засуджених до виправних робіт без позбавлення волі в інших місцях, їм може зробити попередження орган, який виконує цей вид покарання.

У разі злісного ухилення засуджених до виправних робіт без позбавлення волі від відбування покарання орган, який виконує цей вид покарання, може внести до суду подання про заміну відповідно до статті 30 Кримінального кодексу Української РСР невідбутого строку виправних робіт без позбавлення волі покаранням у вигляді позбавлення волі".

21. Частину третю статті 110 замінити трьома новими частинами такого змісту:

"Умовне звільнення з місць позбавлення волі з обов'язковим залученням засудженого до праці провадиться тільки при наявності зобов'язання засудженого зразковою поведінкою і чесним ставленням до праці довести своє виправлення. Таке зобов'язання дається засудженим адміністрації виправно-трудової установи і спостережній комісії в письмовій формі і разом з іншими документами подається у встановленому порядку до суду для вирішення питання про умовне звільнення засудженого з місць позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці.

Якщо суд відмовить в умовно-достроковому звільненні засудженого від покарання чи заміні невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням або в умовному звільненні з місць позбавлення волі з обов'язковим залученням засудженого до праці, повторне подання в цьому питанні щодо осіб, засуджених за тяжкі злочини до позбавлення волі на строк не нижче п'яти років, може бути внесено не раніш як через один рік з дня винесення ухвали про відмову, а щодо засуджених за інші злочини та неповнолітніх засуджених - не раніш як через шість місяців.

Осіб, умовно засуджених до позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці і умовно звільнених з місць позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці, направлених для відбування позбавлення волі, призначеного вироком, у випадках, передбачених законом, може бути представлено до умовного звільнення з місць позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці не раніш як через один рік з дня винесення ухвали про направлення в місця позбавлення волі".

22. У статті 119 слова "колективу трудящих", "колектив трудящих" і "органами міліції" замінити відповідно словами "трудового колективу", "трудовий колектив" і "органами внутрішніх справ".

23. У частині першій статті 120 слова "органів міліції" замінити словами "органів внутрішніх справ (міліції)".

24. У статті 121:

а) у частині першій слова "органів міліції" замінити словами "органів внутрішніх справ (міліції)";

б) у частині третій слова "органів міліції" замінити словами "органів внутрішніх справ".

25. В абзаці третьому статті 6 і частині другій статті 8 слова "іноземці" і "іноземців" замінити відповідно словами "іноземні громадяни" і "іноземних громадян".

26. У частині другій статті 22 і частині третій статті 39-1 слова "Прокуратурою СРСР" замінити словами "Прокуратурою Союзу РСР".

27. У частині першій статті 23 і абзаці третьому статті 25 слова "військового прокурора військового округу, флоту, групи військ та виду Збройних Сил СРСР" замінити словами "військового прокурора виду Збройних Сил СРСР, округу, групи військ, флоту".

28. У частині першій статті 85, частинах четвертих статей 86 і 92 слова "районної (міської) Ради" замінити словами "районної, міської, районної в місті Ради".

29. У частині першій статті 88, статтях 117, 118, заголовку і частині другій статті 125 слова "колективами трудящих", "колективів трудящих" і "колективи трудящих" замінити відповідно словами "трудовими колективами", "трудових колективів" і "трудові колективи", а в частині першій статті 98 і абзаці другому статті 100 слова "колективи" і "колективу" замінити відповідно словами "трудові колективи" і "трудового колективу".