Про затвердження Порядку створення охоронних зон для збереження біорізноманіття у лісах та Порядку створення охоронних зон для збереження об’єктів Червоної книги України

Дата останньої зміни ________________

Дата останньої зміни __________________

1. Цей Порядок визначає процедуру створення охоронних зон для збереження об’єктів Червоної книги України (далі - охоронні зони), їх розмір (площу) та конфігурацію (форму), а також режим охорони в межах таких охоронних зон.

2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

відомість скасованих охоронних зон для збереження об’єктів Червоної книги України (далі - відомість скасованих охоронних зон) - перелік охоронних зон, статус яких був скасований у межах областей, мм. Києва та Севастополя, а також Автономної Республіки Крим;

зведена відомість охоронних зон для збереження об’єктів Червоної книги України (далі - зведена відомість охоронних зон) - перелік охоронних зон, які створено у межах областей, мм. Києва та Севастополя, а також Автономної Республіки Крим;

паспорт охоронної зони для збереження об’єктів Червоної книги України (далі - паспорт охоронної зони) - документ, що визначає об’єкти Червоної книги України, для збереження яких створена охоронна зона, розмір (площу) та конфігурацію (форму) охоронної зони, а також встановлює режим охорони у межах охоронної зони та підстави для скасування її статусу;

режим охорони у межах охоронної зони - сукупність вимог, норм і правил, які визначають допустиму та/або недопустиму діяльність в охоронних зонах і призначені забезпечити довгострокове збереження у їх межах об’єктів охорони;

уповноважений орган - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації.

Термін "охоронна зона для збереження об’єктів Червоної книги України" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про Червону книгу України".

Терміни "водно-болотні екосистеми", "лісові екосистеми", "лучні екосистеми", "петрофітні екосистеми", "піонерні природні екосистеми" та "степові екосистеми" вживаються у значенні, наведеному в Порядку створення охоронних зон для збереження біорізноманіття у лісах, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 499.

3. Охоронні зони створюються на всіх землях, у тому числі у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, крім земель лісогосподарського призначення.

4. Режим охорони у межах охоронної зони повинен забезпечувати довгострокове збереження об’єктів охорони і встановлюється індивідуально для кожної охоронної зони у паспорті охоронної зони за формою згідно з додатком 1.

Режим охорони у межах охоронної зони може бути постійним (незмінним) або сезонним (таким, що може змінюватися протягом року).

5. Конфігурація (форма) охоронних зон може бути коловою або іншою і встановлюється індивідуально.

6. Мінімальний розмір (площа) охоронної зони становить 0,001 гектара, а максимальний - визначається фактичними розмірами території, на якій розташовується об’єкт (об’єкти) охорони, для збереження якого (яких) створюється охоронна зона.

7. Режим охорони повинен відповідати таким мінімальним вимогам:

для лісових екосистем - заборона суцільних рубок та кінцевого прийому поступових систем рубок, видобутку корисних копалин, зміни гідрологічного режиму;

для степових та лучних екосистем - заборона пошкодження трав’яного покриву (розорювання, лісорозведення, поліпшення трав’яних угідь), видобутку корисних копалин, крім заходів, що спрямовані на збереження та відтворення об’єкта охорони;

для водно-болотних екосистем - заборона зміни гідрологічного режиму (осушення, зрошення, видобуток корисних копалин), крім заходів, що спрямовані на збереження та відтворення об’єкта охорони;

для петрофітних екосистем та піонерних рослинних угруповань - заборона зміни гідрологічного режиму та пошкодження трав’яного покриву (розорювання, лісорозведення, поліпшення трав’яних угідь, осушення, зрошення, видобуток корисних копалин).

Режим охорони може бути більш суворим, ніж встановлені цим пунктом мінімальні вимоги, та визначається у паспорті охоронної зони.

Режим охорони у межах охоронних зон, створених для збереження видів, щодо яких в установленому порядку затверджені програми (плани заходів) щодо збереження та відтворення видів тваринного і рослинного світу, які перебувають під загрозою зникнення, повинен відповідати вимогам, передбаченим такими програмами (планами заходів).

8. Створення охоронної зони здійснюється на підставі звернення наукової установи, природоохоронного громадського об’єднання або інших заінтересованих підприємств, установ, організацій (далі - автор звернення), яке повинно містити інформацію, необхідну уповноваженому органу для розроблення паспорта охоронної зони, а саме:

відомості, передбачені пунктами 1-11 паспорту охоронної зони;

обґрунтування запропонованих режиму охорони та підстав для скасування статусу охоронної зони;

картосхему розташування охоронної зони, в тому числі у векторному вигляді;

фотоматеріали.

Звернення щодо створення охоронної зони розробляється за результатами польових обстежень та подається до уповноваженого органу. Автор звернення повідомляє землевласнику чи землекористувачу або уповноваженому органу про намір проведення польових обстежень за п’ять робочих днів до початку їх проведення.

9. Уповноважений орган протягом п’яти робочих днів з дня отримання звернення щодо створення охоронної зони доводить його до відома землевласника або землекористувача, на території якого проектується охоронна зона, або, у разі відсутності у зверненні інформації, визначеної пунктом 8 цього Порядку, повертає звернення для доопрацювання. Землевласник або землекористувач протягом 10 робочих днів з дня отримання звернення має право надати уповноваженому органу обґрунтовані зауваження та пропозиції для розроблення паспорта охоронної зони.

У разі надання землевласником чи землекористувачем зауважень та пропозицій для розроблення паспорта охоронної зони такий паспорт розробляється уповноваженим органом із залученням землевласника чи землекористувача та автора звернення щодо створення охоронної зони.

10. Уповноважений орган протягом 30 календарних днів з дня отримання звернення щодо створення охоронної зони розробляє та затверджує паспорт охоронної зони або повідомляє автору звернення про відмову у створенні охоронної зони у зв’язку з недостовірністю наданих автором звернення даних із зазначенням обґрунтованих зауважень і пропозицій. Уповноважений орган може здійснити виїзд на територію проектованої охоронної зони, до якого залучається автор звернення та землевласник чи землекористувач.

11. З дня затвердження уповноваженим органом паспорта охоронної зони охоронна зона вважається такою, що створена.

12. Уповноважений орган доводить до відома землекористувача або землевласника затверджений паспорт охоронної зони та вносить зміни до зведеної відомості охоронних зон за формою згідно з додатком 2.

13. Уповноважений територіальний орган формує зведену відомість охоронних зон, а також відомість скасованих охоронних зон за формою згідно з додатком 3 та подає їх до Міндовкілля не пізніше 1 березня року, наступного за звітним.

14. Скасування статусу охоронних зон здійснюється на підставі звернення про скасування статусу охоронної зони (далі - звернення про скасування). Звернення про скасування розробляється науковими установами, природоохоронними громадськими об’єднаннями або іншими заінтересованими підприємствами, установами та організаціями. Підстави для скасування статусу охоронної зони визначаються затвердженим паспортом охоронної зони, крім випадків, передбачених пунктом 15 цього Порядку.

Звернення про скасування розробляється за результатами польових обстежень та подається до уповноваженого органу. Автори звернення про скасування повідомляють землевласнику чи землекористувачу або уповноваженому органу, а також автору звернення щодо створення охоронної зони, статус якої пропонується до скасування, про намір проведення польових обстежень за п’ять робочих днів до початку їх проведення.

15. Скасування статусу охоронної зони з підстав, не зазначених у паспорті охоронної зони, забороняється, крім випадків, за яких скасування статусу охоронної зони здійснюється з одночасним створенням охоронної зони, що відповідає хоча б одній з таких умов:

має більший розмір (більшу площу), ніж охоронна зона, статус якої скасовано, повністю включає територію та зберігає режим охорони охоронної зони, що скасовується;

має більш суворий режим охорони, ніж охоронна зона, статус якої скасовано, і повністю включає територію охоронної зони, що скасовується.

16. Звернення про скасування розглядається уповноваженим органом протягом 30 календарних днів, якщо інше не передбачено пунктом 17 цього Порядку. У разі коли звернення про скасування розроблене фізичною чи юридичною особою іншою, ніж автор звернення щодо створення охоронної зони, статус якої пропонується до скасування, уповноважений орган протягом п’яти робочих днів з дня отримання звернення про скасування повідомляє про це автору звернення щодо створення охоронної зони засобами електронного зв’язку та надсилає копію звернення про скасування з доданими до нього документами. Автор звернення щодо створення охоронної зони протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення має право подати уповноваженому органу пропозиції до поданого звернення про скасування.

17. Уповноважений орган приймає рішення про скасування статусу чи відмову у скасуванні статусу охоронної зони з підстав, що визначені у паспорті охоронної зони або в цьому Порядку, з урахуванням отриманих зауважень та пропозицій автора звернення щодо створення охоронної зони, статус якої пропонується до скасування.

У разі коли наведена у зверненні про скасування інформація потребує додаткової перевірки, уповноважений орган організовує проведення польових досліджень із залученням наукових чи інших установ, що спеціалізуються на охороні біорізноманіття. У такому разі строк розгляду звернення продовжується, але не більш як на 11 місяців, про що уповноважений орган повідомляє автору звернення про скасування та автору звернення щодо створення охоронної зони, статус якої пропонується до скасування.

18. Уповноважений орган протягом п’яти робочих днів з дня прийняття рішення про скасування статусу охоронної зони доводить до відома землекористувача чи землевласника інформацію про скасування статусу охоронної зони, а також виключає інформацію щодо охоронної зони, яка була скасована, із зведеної відомості охоронних зон та доповнює відомість скасованих охоронних зон інформацією про охоронну зону, яка була скасована.

19. У межах охоронних зон забороняється здійснення заходів, які не відповідають режиму охорони, зазначеному в паспорті охоронної зони, крім заходів, спрямованих на ліквідацію наслідків аварій та стихійного лиха, що створюють пряму загрозу життю людей.

У разі наявності на одній території різних об’єктів, які потребують створення охоронної зони, для кожного з таких об’єктів установлюється окрема охоронна зона. У разі наявності на одній території одночасно двох і більше охоронних зон, режим охорони яких відрізняється, для такої території встановлюється більш суворий режим охорони з числа тих, що встановлені у таких охоронних зонах.

20. Міндовкілля щороку не пізніше 1 травня забезпечує оприлюднення геопросторових даних щодо охоронних зон на своєму офіційному веб-сайті та/або геопорталах і відображає їх за допомогою сервісів доступу на національному геопорталі, крім випадків, за яких оприлюднення таких геопросторових даних може призвести до погіршення умов охорони та відтворення об’єктів Червоної книги України.

21. Міндовкілля забезпечує створення метаданих для набору геопросторових даних про створення та скасування статусу охоронних зон, а також їх щорічне оновлення, реєстрацію та відображення на національному геопорталі протягом 10 робочих днів з дня отримання, створення (вироблення) та/або оновлення геопросторових даних, крім випадків, за яких оприлюднення таких метаданих може призвести до погіршення умов охорони та відтворення об’єктів Червоної книги України.

Дата останньої зміни ________________

Дата останньої зміни ________________