Договір між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про співробітництво у сфері охорони і сталого розвитку басейну річки Дністер

3. Ступінь первинного розбавлення у точці скидання у приймаюче середовище.

4. Дисперсійні характеристики, такі як вплив течій, припливів і вітру на горизонтальне переміщення і вертикальне змішування.

5. Характеристики водного середовища призначення з точки зору фізичних, хімічних, біологічних і екологічних умов у зоні скидання.

6. Здатність приймаючого водного середовища до прийому відходів, що скидаються, без несприятливих наслідків.

1. Характеристики існуючих технологій і методів управління, включаючи властиві для цього місця технології та методи управління.

2. Вік об'єктів, залежно від ситуації.

3. Існуючі економічні, соціальні і культурні особливості.

1. Рециркуляція, регенерація і можливості повторного використання.

2. Заміщення сировинних матеріалів на менш небезпечні або безпечні.

3. Заміщення на більш екологічно чисті види діяльності або продукти.

4. Низьковідходні й екологічно чисті технології або процеси.

5. Альтернативні варіанти скидання.

1. Вплив на здоров'я людей за рахунок впливу забруднення на:

a) воду, що використовують для питного водопостачання;

b) придатні до вживання у їжу водні організми;

c) воду у місцях купання;

d) естетичну цінність.

2. Вплив на водні і прибережні екосистеми, зокрема на водні біологічні ресурси, що перебувають під загрозою зникнення, види і на критичні місця існування.

3. Вплив на інші види правомірного використання водних ресурсів.

Згідно з відповідними положеннями цього Договору, Договірні Сторони використовують найкращу доступну технологію (НДТ) і найкращу екологічну практику (НЕП) або сприяють їх упровадженню.

1. Термін "найкраща доступна технологія" означає найбільш сучасні (передові) технології обладнання або методи діяльності, які відображають практичну придатність конкретних заходів для обмеження скидів і відходів. "Технологія" охоплює власне технології, що використовуються, а також способи і методи, за допомогою яких виробнича установка проектується, будується, обслуговується, функціонує і демонтується.

2. У використанні найкращих доступних технологій робиться акцент на використання безвідходних технологій, якщо такі є.

3. При визначенні того, чи належить група технологічних процесів, обладнання і методів роботи до найкращих доступних технологій як в цілому, так і у конкретних випадках, особлива увага повинна приділятися:

a) аналогічним технологічним процесам, обладнанню або методам роботи, що недавно пройшли успішні випробовування;

b) технологічному прогресу і змінам у наукових знаннях і концепціях;

c) економічній доцільності таких технологій;

d) термінам монтажу як на нових, так і на існуючих заводах;

e) характеру і обсягам відповідних скидів; а також

f) принципу вжиття заходів перестороги.

4 Розуміння того, що є "найкращими доступними технологіями" для конкретного технологічного процесу, зміниться з часом у результаті і технологічного прогресу, економічних і соціальних чинників, а також змін у наукових знаннях і концепціях.

5. Якщо зниження скидів у результаті використання найкращих доступних технологій не призведе до екологічно прийнятних результатів, необхідно вжити додаткових заходів.

1. Термін "найкраща екологічна практика" означає використання найбільш доцільного поєднання заходів і стратегій у сфері контролю за станом навколишнього середовища.

2. При виборі методів у кожному конкретному випадку повинен розглядатися, принаймні, такий послідовно розташований набір заходів:

a) надання інформації та просвіта населення і користувачів щодо Екологічних наслідків обрання певних видів діяльності і продукції, їх використання і кінцевого видалення;

b) розроблення і застосування керівництв із належної екологічної практики, що охоплюють усі аспекти діяльності впродовж життєвого циклу продукту;

c) обов'язкове використання етикеток, що інформують споживачів про екологічні ризики, пов'язані з продуктом, його використанням і кінцевою утилізацією;

d) економія ресурсів, у тому числі електроенергії;

e) забезпечення доступу населення до систем збору і видалення відходів;

f) відмова від використання небезпечних речовин або продуктів, а також накопичення небезпечних відходів;

g) утилізація, регенерація і повторне використання;

h) застосування економічних інструментів до видів діяльності, продуктів або груп продуктів;

i) створення системи ліцензування, що містить ряд обмежувальних заходів або заборон.

3. При визначенні того, яке поєднання заходів є "найкращими екологічними методами" як в цілому, так і в конкретних випадках, особлива увага повинна приділятися:

a) екологічній небезпеці продукту і його виробництва, використання і кінцевої утилізації;

b) заміні на менш забруднюючі види діяльності або речовини;

c) масштабам застосування;

d) потенційним вигодам або загрозам навколишньому природному середовищу матеріалів-замінників або видів діяльності;

e) прогресу і змінам у наукових знаннях і концепціях;

f) термінам упровадження;

g) соціальним і економічним наслідкам;

h) принципу вжиття заходів перестороги.

4. Це означає, що "найкраща екологічна практика" для конкретного джерела змінюється з часом у результаті технологічного прогресу, економічних і соціальних чинників, а також змін у наукових знаннях і концепціях.

5. Якщо зниження кількості речовин, що надходять у результаті використання найкращої екологічної практики, не призведе до екологічно прийнятних результатів, необхідно вжити додаткових заходів і переглянути такі найкращі екологічні методи.

Основні напрями співпраці Договірних Сторін:

1. управління та стале використання водних біологічних ресурсів в басейні річки Дністер;

2. збереження та поліпшення середовища перебування водних біологічних ресурсів і мінімізація дії чинників, що негативно впливають на водні екосистеми;

3. регулювання рибальства;

4. розвиток аквакультури;

5. наукове співробітництво в галузі охорони, регулювання та відтворення водних біологічних ресурсів.

Договірні Сторони визначають органи, відповідальні за виконання положень цього Додатку, та інформують про це одна одну впродовж одного місяця.

1. створення Спільної робочої групи;

2. розроблення та реалізація програм співробітництва;

3. обмін інформацією з питань законодавства;

4. обмін інформацією з питань боротьби з браконьєрством, використання заборонених знарядь і методів лову;

5. обмін оперативними даними в разі настання надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

6. обмін даними з моніторингу водних біологічних ресурсів;

7. обмін даними іхтіологічних спостережень;

8. обмін науковою та методичною інформацією;

9. організація та проведення спільних семінарів і наукових заходів;

10. обмін досвідом роботи в галузі державного контролю за рибальством шляхом стажування державних інспекторів прикордонних територіальних підрозділів органів рибоохорони на прикордонних територіях;

11. обмін інформацією щодо здійснення рибницько-меліоративних заходів.

1. Спільна робоча група:

a) розглядає питання, що регулюються цим Додатком;

b) пропонує заходи з охорони водних біологічних ресурсів і регулювання рибальства в басейні річки Дністер;

c) вносить рекомендації щодо вселення та акліматизації;

d) аналізує результати наукових досліджень за узгодженими програмами, включаючи науково-дослідні лови, з метою оцінки стану водних біологічних ресурсів та забезпечення контролю за їх природним відтворенням;

e) виносить на розгляд Договірних Сторін перелік видів риб та інших водних біологічних ресурсів, обсяги видобутку яких підлягають узгодженню між Договірними Сторонами;

f) рекомендує, за потребою, зміну початку термінів та тривалості заборони на рибальство;

g) готує пропозиції щодо здійснення рибницько-меліоративних заходів щодо відновлення, підтримання та охорони природних нерестовищ, включаючи розчищення заплавних озер і проток, ліквідацію загат на заплавних ділянках, які не використовуються для сільського господарства заплавних територій, а також штучного відтворення цінних видів риб (зокрема, осетрових);

h) вносить пропозиції щодо забезпечення оптимального для водних біологічних ресурсів режиму екологічних попусків з водосховищ басейну річки Дністер;

i) виконує інші функції, покладені на неї Комісією.

2. Спільна робоча група зустрічається не рідше одного разу на рік, і додатково в тих випадках, коли Договірні Сторони, за взаємною згодою, визнають за необхідне. Засідання спільної робочої групи, як правило, проводяться за чергою на території кожної держави Договірної Сторони.

3. Порядок роботи Спільної робочої групи встановлюється за погодженням з Комісією.

4. Кожна Договірна Сторона несе витрати з участі своїх представників у засіданнях спільної робочої групи, якщо вони не домовляться про інше.

1. Вилов риби в басейні річки Дністер здійснюється відповідно до вимог цього Додатку.

2. Враховуючи специфіку формування та експлуатації рибних запасів на різних ізольованих гідротехнічними спорудами ділянках річки Дністер, Договірні Сторони можуть розробляти та застосовувати окремі Правила рибальства, які не суперечать вимогам цього Додатку, для таких ділянок річки в межах своєї юрисдикції:

- Верхній Дністер - від витоків до гребель Дністровської ГЕС і ГЕС-2;

- Середній Дністер - від греблі ГЕС-2 до греблі Дубоссарської ГЕС;

- Нижній Дністер - від нижнього б'єфу Дубоссарської ГЕС до гирла Дністровського лиману.

1. Забороняється вилов риби (за винятком спеціалізованого лову оселедця) та інших водних біологічних ресурсів у водах басейну річки Дністер щорічно на термін не менше 60 діб поспіль в період з 1 квітня по 15 липня.

2. Строки початку нерестової заборони і її тривалість для окремих ділянок вод річки Дністер встановлюються відповідними вимогами національного законодавства держав Договірних Сторін і, у разі необхідності, узгоджуються ними. На Дністровському лимані термін дії заборони може бути продовжений до 31 липня.

3. Спеціалізований лов оселедця дозволяється у період з 1 квітня по 5 червня. У період масової нерестової міграції оселедця встановлюється ступінчаста заборона на його вилов на ділянках:

- від гирла Дністровського лиману до села Паланка (відмітка 28 км) по рукаву Турунчук до кордону Одеської області - не менше 5 діб;

- від села Паланка (відмітка 28 км) до греблі Дубоссарської ГЕС і по рукаву Турунчук від кордону Одеської області до села Чобручі - не менше 10 діб.

4. Постійні і тимчасові місця, у яких заборонено ловити рибу та інші водні біологічні ресурси, в тому числі в межах територій і об'єктів природно-заповідного фонду, встановлюються відповідними вимогами національного законодавства держав Договірних Сторін.

5. Договірні Сторони, за рекомендацією Спільної робочої групи, на підставі результатів наукових досліджень можуть змінити періоди заборони, а також місця, заборонені для лову у водах річки Дністер, що підпадають під дію цього Додатку.

1. Договірні Сторони за рекомендацією Спільної робочої групи можуть встановлювати постійні і тимчасові зони з особливим режимом охорони позначені відмітними знаками.

2. Постійні і тимчасові заборонені зони з особливим рибоохоронним режимом можуть бути створені для охорони:

a) місць нересту, виробників риб, ікри і молоді риб в місцях розвитку і нагулу;

b) видового різноманіття риб та інших водних біологічних ресурсів на найбільш цінних ділянках водних екосистем;

c) місць зимівлі, постійних і тимчасових скупчень риби та інших водних біологічних ресурсів.

3. У басейні річки Дністер забороняється або обмежується діяльність, яка перешкоджає міграції, розмноженню, скату молоді, зимівлі і ставить під загрозу існування популяцій риб та інших водних біологічних ресурсів, крім випадків, коли така діяльність здійснюється для запобігання надзвичайним ситуаціям природного і техногенного характеру та ліквідації їх наслідків.

4. З метою охорони рибних та інших водних біологічних ресурсів, забороняється:

a) переміщення, пошкодження або знищення знаків, що позначають межі зон з особливим режимом охорони;

b) заготівля рогози, очерету, ситнику та інших водних рослин без узгодження з компетентними органами держав Договірних Сторін;

c) перекриття будь-якими спорудами та знаряддями лову проток, єриків, гирл, рукавів, каналів, що з'єднують річки та їх протоки з плавневою системою, заплавними озерами, болотами і затопленими заплавами, якщо не перешкоджає вільній міграції риб;

d) вилов риби, мігруючої в період нересту в заплавні водойми (і з них);

e) навмисна зміна дебіту води, якщо це ставить під загрозу загибель рибних та інших водних біологічних ресурсів;

f) руйнування або погіршення стану гідротехнічних споруд (гребель, загат, перемичок каналів) (за винятком випадків здійснення заходів з відновлення природних нерестовищ), і вкритих рослинністю схилів і берегів вздовж водойм, а також порушення режиму господарської, діяльності у водоохоронних зонах;

g) видобування з русла річки Дністер піску, гравію, піщано-гравійної суміші без узгодження з компетентними органами держав Договірних Сторін;

h) проведення днопоглиблювальних і іншого виду будівельних, ремонтних і експлуатаційних робіт у водних об'єктах, що порушують цілісність існуючих екосистем, без узгодження з компетентними органами держав Договірних Сторін.

1. Договірні Сторони, за рекомендаціями Спільної робочої групи, здійснюють заходи з виконання програм відновлення популяцій цінних або таких, що перебувають під загрозою зникнення видів риб та інших водних біологічних ресурсів.

2. У разі необхідності Договірні Сторони можуть вживати заходів щодо введення спільних заборон на вилов окремих видів риб і щодо збільшення промислових запасів цінних видів риб шляхом штучного відтворення.

Спортивний і любительський вилов риби та інших водних біологічних ресурсів здійснюється згідно з вимогами національного законодавства держав Договірних Сторін.

1. Заборонені знаряддя і способи лову:

a) забороняється вилучення рибних та інших водних біологічних ресурсів:

- з використанням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих предметів, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання в спеціально відведених місцях для підводного полювання), непромислових знарядь лову, виготовлених з сіткоснасних матеріалів (пастки із сіток), способом багріння і гоном;

- шляхом спорудження загат, пасток, гард, за винятком тих випадків, коли це передбачено відповідними вимогами національного законодавства держав Договірних Сторін;

b) при вилові рибних та інших водних біологічних ресурсів заборонено використання сіток з мононитки (з волосіні) крім тих, що призначені до промислового лову, а також знарядь лову з розміром вічка меншим за розміри, передбачені відповідними вимогами національного законодавства держав Договірних Сторін;

c) забороняється займати знаряддями лову та іншими спорудами для лову рибних та інших водних біологічних ресурсів більше 2/3 ширини русла річки, струмка, протоки, єрика, гирла, а також встановлення неводів з протилежних берегів "в замок";

d) забороняється встановлювати ставні знаряддя лову в шаховому порядку;

e) забороняється використання промислових знарядь лову, виготовлених із сіткових та інших матеріалів усіх видів і найменувань без дозвільних документів.

2. Національним законодавством держав Договірних Сторін можуть встановлюватися й інші обмеження і заборони щодо знарядь та способів лову.

1. Мінімальний розмір риб та інших водних біологічних ресурсів (см), які дозволяється виловлювати в басейні річки Дністер:

Риба та інші водні біологічні ресурси, менше зазначених мінімальних розмірів, повинні бути відпущені у воду в живому вигляді.

Промисловий розмір риби визначається шляхом вимірювання відстані від початку рила до основи хвостового плавця, промисловий розмір рака - за відстанню від середини ока до кінця хвостової пластини.

2. Якщо відповідними вимогами національного законодавства держав Договірних Сторін передбачені більш жорсткі вимоги щодо мінімального розміру риб та інших водних біологічних ресурсів, ніж зазначені у пункті 1 цього розділу, застосовуються ці вимоги національного законодавства.

3. Забороняється промисел і любительський вилов осетрових та інших видів риб, включених до Червоних книг Республіки Молдова і України, а також видів водних біологічних ресурсів, які мають спеціальний природоохоронний статус на території держав Договірних Сторін. Виловлені особини цих видів повинні бути відпущені у воду в живому чи неживому вигляді. У разі вилову або знищення особин зазначених видів, винні у цьому особи (юридичні та фізичні) несуть відповідальність згідно з національним законодавством держав Договірних Сторін.

4. Забороняється продаж, переробка та зберігання продукції з риб та інших водних біологічних ресурсів, промислові розміри яких менші, ніж ті, які зазначені в пункті 1.

5. Максимально допустимий прилов особин непромислового розміру під час здійснення промислу та допустимий розмір вічка в знаряддях лову під час промислу визначається відповідними вимогами національного законодавства держав Договірних Сторін.

Лов риби та інших водних біологічних ресурсів в контрольних та наукових цілях може здійснюватися в будь-який період року, включаючи період заборони, в будь-якому місці, будь-якими способами і снастями, як у денний, так і в нічний час, у відповідності з дозволами, виданими компетентними органами держав Договірних Сторін.