Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про реадмісію осіб

Кабінет Міністрів України та Уряд Республіки Молдова (далі - Сторони),

керуючись прагненням розвивати добросусідські, партнерські взаємини між двома державами, а також зміцнювати співробітництво між ними в різноманітних галузях,

будучи переконаними, що введення в дію погоджених Сторонами принципів і норм, що визначають порядок передавання, приймання і повернення осіб, які перебувають на території їхніх держав з порушенням порядку перетину державного кордону і перебування іноземців та осіб без громадянства, є важливим кроком на шляху до регулювання процесів міграції та вкладом у боротьбу з незаконною міграцією,

поважаючи суверенне право кожної з держав Сторін відповідно до її законодавства встановлювати відповідальність за незаконну міграцію на її територію або через неї іноземців та осіб без громадянства,

визнаючи необхідність дотримання прав і свобод людини і акцентуючи увагу на тому, що дана Угода не завдає шкоди правам і обов'язкам України та Республіки Молдова,

відзначаючи зростаючу заінтересованість договірних Сторін у гармонізації законодавства їхніх держав у галузі міграції,

домовилися про таке:

У цій Угоді терміни, що зазначаються нижче, мають такі значення:

"Реадмісія" - передавання компетентними органами держави запитуючої Сторони і приймання компетентними органами держави запитуваної Сторони в порядку, на умовах і з метою, передбаченими цією Угодою, осіб, які в'їхали або перебувають на території держави запитуючої Сторони з порушенням законодавства щодо перетину державного кордону і перебування іноземців та осіб без громадянства;

"Запитуюча Сторона" - Сторона, компетентні органи держави якої направляють запит про реадмісію або транзитне перевезення особи;

"Запитувана Сторона" - Сторона, компетентним органам держави якої направлено запит про реадмісію або транзитне перевезення особи;

"Громадянин третьої країни" - особа, яка має інше громадянство, ніж громадянство держав Сторін;

"Особа без громадянства" - особа, яка не є громадянином держав Сторін і не має доказів належності до громадянства третьої країни;

"Компетентні органи" - органи держав Сторін, що беруть участь у реалізації цієї Угоди;

"Імплементаційний протокол" - протокол, що визначає порядок реалізації цієї Угоди;

"Прикордонний район" - територія шириною 10 (десять) кілометрів, встановлена вздовж ділянок суші та прикордонних вод вглиб від державного кордону між Україною та Республікою Молдова для забезпечення нагляду за кордоном та прикордонного контролю;

"Пункт пропуску через державний кордон" - це пункт пропуску через державний кордон держав Сторін, встановлений відповідно до законодавства держав Сторін або міжнародного договору;

"Транзитне перевезення" - проїзд громадянина третьої країни або особи без громадянства через територію держави запитуваної Сторони в момент його проїзду з території держави запитуючої Сторони до країни кінцевого призначення;

"Незаконне перетинання" - перетинання особами українсько-молдовського державного кордону будь-яким способом поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску держав Сторін, але з порушенням правил, встановлених законодавством держав Сторін;

"Персональні дані" - будь-яка інформація, пов'язана з ідентифікованою або такою, яка ідентифікується, фізичною особою (суб'єктом персональних даних).

1. Компетентні органи держави запитуваної Сторони на запит компетентних органів держави запитуючої Сторони приймають назад осіб, які в'їхали на територію держави запитуючої Сторони або перебувають там з порушенням законодавства цієї держави щодо перетину державного кордону і перебування іноземців та осіб без громадянства, якщо встановлено, що ці особи є громадянами держави запитуваної Сторони або втратили її громадянство після в'їзду на територію держави запитуючої Сторони і не набули громадянства іншої держави, або якщо по відношенню до цих осіб прийнято рішення про відмову в наданні громадянства держави запитуючої Сторони.

2. У разі потреби компетентні органи держави запитуваної Сторони видають особам, які підлягають реадмісії, документи, необхідні для їхнього в'їзду на територію своєї держави.

3. Перелік документів, на підставі яких визначається наявність в особи громадянства держави однієї зі Сторін, міститься в Імплементаційному протоколі. Сторони впродовж 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дня підписання Імплементаційного протоколу обмінюються дипломатичними каналами зразками таких документів. В подальшому кожна Сторона невідкладно повідомлятиме іншу Сторону дипломатичними каналами про будь-які зміни у зазначених документах.

4. Якщо жоден з документів, на підставі яких визначається наявність в особи громадянства однієї зі Сторін, не може бути наданий, компетентний орган держави запитуючої Сторони домовляється з компетентним органом держави запитуваної Сторони про проведення без невиправданих затримок співбесіди з особою, яка підлягає реадмісії, з метою встановлення її громадянства.

1. Компетентні органи держави запитуваної Сторони приймають на запит компетентного органу держави запитуючої Сторони громадянина третьої країни або особу без громадянства, які перебувають на території держави запитуючої Сторони з порушенням законодавства цієї держави щодо перетину державного кордону і перебування іноземців та осіб без громадянства, якщо надано докази того, що така особа:

- в'їхала на територію держави запитуючої Сторони безпосередньо з території держави запитуваної Сторони з порушенням законодавства держави запитуючої Сторони щодо перетину державного кордону і перебування іноземців та осіб без громадянства;

- на момент направлення запиту про реадмісію має законні підстави для проживання або перебування на території держави запитуваної Сторони.

2. Зобов'язання щодо реадмісії, передбачені в пункті 1 цієї статті, не застосовуються, якщо громадянин третьої країни або особа без громадянства:

- прибула на законних підставах на територію держави запитуючої Сторони в безвізовому порядку;

- перебувала виключно в транзитній зоні міжнародного аеропорту на території держави запитуваної Сторони;

- на момент в'їзду на територію держави запитуваної Сторони мала візу або дійсний дозвіл на проживання, виданий державою запитуючої Сторони.

3. У разі, якщо громадянин третьої країни або особа без громадянства не має документа, що посвідчує особу, та відсутня можливість видачі такого документа компетентним органом держави громадянства або постійного проживання цієї особи, то після отримання позитивної відповіді на запит про реадмісію запитуюча Сторона видає такій особі проїзний документ, що визнається запитуваною Стороною, необхідний для в'їзду на територію держави запитуваної Сторони, форма якого встановлюється законодавством кожної з держав Сторін. Зразками таких документів Сторони обмінюються дипломатичними каналами. В подальшому кожна зі Сторін невідкладно інформує іншу Сторону дипломатичними каналами про будь-які зміни у такому документі.

4. Перелік документів, що вказують на наявність підстав для реадмісії громадян третіх країн та осіб без громадянства, міститься в Імплементаційному протоколі.

5. Сторони на основі взаємності прагнуть обмежувати випадки реадмісії громадян третіх країн, які можуть бути повернуті безпосередньо в держави їхнього громадянства.

1. Запит про реадмісію стосовно громадянина третьої країни або особи без громадянства направляється компетентним органом держави запитуючої Сторони компетентному органу держави запитуваної Сторони у строк, який не перевищує 180 (ста восьмидесяти) календарних днів з дати встановлення факту незаконного в'їзду або незаконного перебування цієї особи на території держави запитуючої Сторони.

2. Направлення запиту про реадмісію не вимагається, якщо особа, яка підлягає реадмісії, має проїзний документ громадянина держави запитуваної Сторони, дійсний для перетину державного кордону.

3. Компетентний орган держави запитуваної Сторони протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дня отримання запиту про реадмісію особи дає згоду на її приймання або мотивовану відмову в її прийманні, якщо компетентними органами держави запитуваної Сторони встановлено відсутність необхідних для передавання цієї особи умов, передбачених пунктом 1 статті 2 та пунктом 1 статті 3 цієї Угоди.

4. За наявності обставин юридичного або фактичного характеру, які перешкоджають своєчасній відповіді на запит про реадмісію особи, строк відповіді на підставі належним чином обґрунтованого клопотання компетентного органу запитуваної Сторони може бути продовжено до 30 (тридцяти) календарних днів за домовленістю між компетентними органами держав Сторін.

1. У разі затримання особи в прикордонному районі держави запитуючої Сторони упродовж 48 (сорока восьми) годин з моменту незаконного перетинання державного кордону такою особою безпосередньо з території держави запитуваної Сторони, компетентний орган держави запитуючої Сторони може впродовж 48 (сорока восьми) годин з моменту затримання цієї особи подати запит про реадмісію.

2. Незаконне перетинання державного кордону визначається на основі акту спільного розслідування, здійсненого на ділянках кордону в зоні відповідальності компетентних органів держав Сторін, передбачених пунктом 2.3. статті 1 Імплементаційного протоколу.

3. Запит про реадмісію за прискореною процедурою оформлюється за загальною формою, яка використовується для запитів про реадмісію, що визначена Додатком 2 до Імплементаційного протоколу до цієї Угоди.

4. Перелік документів та доказів, що вказують на наявність підстав для реадмісії за прискореною процедурою, визначений в статті 4 Імплементаційного протоколу до цієї Угоди, а також можуть бути:

1) документи, якими зафіксовано факт затримання осіб в прикордонному районі держави запитуючої Сторони, які потрапили безпосередньо з території держави запитуваної Сторони з порушенням законодавства щодо в'їзду іноземців та осіб без громадянства;

2) офіційні заяви, зроблені для прискореної процедури, зокрема заяви співробітників органу прикордонного відомства, які можуть підтвердити перетинання державного кордону відповідною особою із території держави запитуваної Сторони безпосередньо на територію держави запитуючої Сторони;

3) письмові пояснення компетентних посадових осіб;

4) письмові пояснення осіб, які підлягають реадмісії, взяті на законних підставах;

5) зафіксовані в установленому порядку відбитки слідів, залишені на смузі або ділянці місцевості, ідентичні з відбитками слідів затриманих осіб.

5. Докази, що вказані в пункті 4 цієї статті, можуть визнаватись запитуваною Стороною в якості підстав для реадмісії громадян третіх країн та осіб без громадянства.

6. Відповідь на запит про реадмісію за прискореною процедурою має бути надана компетентним органом держави запитуваної Сторони компетентному органу держави запитуючої Сторони впродовж 2 (двох) робочих днів з дня отримання такого запиту. У разі необхідності, на підставі належним чином обґрунтованого звернення компетентного органу держави запитуваної Сторони, строк надання відповіді може бути продовжено до 5 (п'яти) робочих днів.

7. У відповіді на запит про реадмісію Сторони підтверджують належність особи, яка підлягає прискореній процедурі реадмісії, громадянству своїх держав. Обґрунтовані причини відмови у реадмісії повинні бути надані запитуючій Стороні у письмовому вигляді.

1. Дипломатичне представництво або консульська установа держави запитуваної Сторони, у разі необхідності, не пізніше 5 (п'яти) робочих днів видає громадянину своєї держави, реадмісія якого погоджена, проїзний документ строком дії не менше 30 (тридцяти) календарних днів, незалежно від бажання особи. У випадку, якщо з юридичних або фактичних причин особу, яка підлягає реадмісії, не може бути передано протягом строку дії виданого проїзного документа, дипломатичне представництво або консульська установа держави запитуваної Сторони впродовж 14 (чотирнадцяти) календарних днів видає новий проїзний документ з аналогічним строком дії.

2. Передавання осіб, стосовно яких державою запитуваної Сторони надано згоду на реадмісію, здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання такої згоди державою запитуючої Сторони, якщо компетентні органи держав Сторін у кожному конкретному випадку не домовляться про інше.

3. Передавання особи за прискореною процедурою, передбаченою статтею 5 цієї Угоди, здійснюється впродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання позитивної відповіді на запит про реадмісію.

4. Строки, вказані в цій статті, можуть бути продовжені на підставі обґрунтованого звернення для усунення юридичних або практичних перешкод.

Компетентні органи держави запитуючої Сторони приймають назад передану ними особу впродовж 30 (тридцяти) календарних днів з дня передавання, якщо компетентними органами держави запитуваної Сторони встановлено, що відсутні умови для її реадмісії, передбачені пунктом 1 статті 2 та пунктом 1 статті 3 цієї Угоди. У такому випадку компетентні органи держави запитуваної Сторони передають компетентним органам держави запитуючої Сторони наявні у них матеріали, що стосуються цієї особи.

1. Компетентні органи держави запитуваної Сторони на запит компетентних органів держави запитуючої Сторони дозволяють транзитне перевезення громадян третіх країн та осіб без громадянства, у тому числі в супроводі працівників компетентних органів держави запитуючої Сторони, через територію держави запитуваної Сторони, якщо компетентні органи держави запитуючої Сторони нададуть письмові гарантії того, що зазначеним особам надається безперешкодний в'їзд на територію третьої держави незалежно від того, чи є вона державою транзитного перевезення, чи державою кінцевого призначення.

2. Запит про транзитне перевезення осіб відповідно до пункту 1 цієї статті, надсилається компетентними органами держави запитуючої Сторони не пізніше як за 15 (п'ятнадцяти) календарних днів до передбаченої дати в'їзду зазначеної особи на територію держави запитуваної Сторони з метою транзитного перевезення, якщо компетентні органи держав Сторін у кожному конкретному випадку не домовляться про інше.

3. Компетентні органи держави запитуваної Сторони впродовж 7 (семи) календарних днів з дня отримання запиту про транзитне перевезення осіб, зазначених в пункті 1 цієї статті, надають згоду на транзитне перевезення або вмотивовану відмову у здійсненні транзитного перевезення, якщо вважають, що перебування таких осіб на території їх держави є небажаним, зокрема, з міркувань національної безпеки і охорони громадського порядку.

4. У видачі дозволу на транзитне перевезення може бути відмовлено, якщо особі, стосовно якої запитується дозвіл на транзитне перевезення, чи членам її сім'ї, які прямують з нею, в державі транзитного перевезення або державі призначення загрожує смертна кара, застосування катувань чи інше нелюдське або таке, що принижує людську гідність поводження, або якщо свободу цієї особи може бути обмежено з причин її етнічної або національної належності, раси, релігії чи політичних переконань.

5. Компетентні органи держави запитуваної Сторони на прохання компетентних органів держави запитуючої Сторони надають необхідне сприяння при здійсненні транзитного перевезення.

6. Компетентні органи держави запитуваної Сторони, незважаючи на виданий дозвіл на транзитне перевезення, можуть повернути осіб, зазначених у пункті 1 цієї статті, компетентним органам держави запитуючої Сторони, якщо після їхнього в'їзду на територію держави запитуваної Сторони стосовно цих осіб будуть встановлені обставини, передбачені пунктом 3 цієї статті, а також, якщо безперешкодний в'їзд на територію іншої держави транзитного перевезення або держави кінцевого призначення більше не можна вважати гарантованим.

7. Сторони на основі взаємності прагнуть обмежити випадки транзитного перевезення громадян третіх країн і осіб без громадянства, які можуть бути повернуті безпосередньо в держави їх громадянства або держави, у яких такі особи на законних підставах постійно проживають.

8. Сторони прагнуть здійснювати транзитне перевезення громадян третіх країн та осіб без громадянства переважно повітряним транспортом.

9. Якщо транзитне перевезення здійснюється повітряним транспортом, то особа, яка підлягає реадмісії, та супроводжуючі її особи звільняються від необхідності отримання аеропортових транзитних віз.

З метою реалізації цієї Угоди Сторони укладають Імплементаційний протокол, в якому передбачені:

- компетентні органи;

- пункти пропуску через державний кордон, в яких здійснюється реадмісія осіб та транзитне перевезення;

- зміст і порядок направлення запиту про реадмісію або транзитне перевезення;

- порядок проведення співбесіди;

- процедури реадмісії;

- порядок передавання осіб у супроводі, у тому числі транзитного перевезення громадян третіх країн та осіб без громадянства;

- здійснення взаєморозрахунків, пов'язаних з виконанням цієї Угоди.

1. Персональні дані, якими обмінюються компетентні органи держав Сторін, або які передають один одному при реалізації цієї Угоди, підлягають захисту відповідно до законодавства про захист персональних даних кожної з держав Сторін та міжнародних договорів, учасниками яких є держави Сторін.

2. Компетентні органи держав Сторін уживають належних заходів щодо захисту персональних даних від несанкціонованого доступу та розголошення. Персональні дані передаються третій Стороні лише після попередньої письмової згоди компетентних органів держави однієї Сторони, яка передала ці дані компетентним органам держави іншої Сторони.

3. При обробці та передачі персональних даних Сторони дотримуються наступних принципів:

1) персональні дані повинні оброблятися коректно та відповідно до положень національного законодавства держав Сторін;

2) персональні дані повинні збиратися для оголошених, явних і законних цілей, у зв'язку з реалізацією положень цієї Угоди, і не повинні в подальшому оброблятися компетентним органом, що передає або приймає персональні дані, будь-яким чином несумісним з цими цілями;

3) персональні дані мають бути адекватними, відповідати меті і не бути надмірними стосовно цілей, для яких вони збираються і/або в подальшому обробляються, зокрема, передані персональні дані повинні відноситися тільки до положень цієї Угоди;

4) персональні дані повинні бути точними і, якщо необхідно, актуалізованими;

5) персональні дані повинні зберігатися у формі, що дозволяє ідентифікацію суб'єктів персональних даних не більше, ніж це необхідно для цілей, для яких дані збиралися і згодом оброблялися.

4. Сторона, що отримує персональні дані, вживає всіх необхідних заходів для забезпечення безпеки персональних даних, якщо необхідно, виправлення, знищення, блокування персональних даних, у випадку якщо їх обробка не відповідає вимогам цієї Угоди. Сторона, що отримує персональні дані, зобов'язується протягом 5 (п'яти) робочих днів повідомити Сторону, яка передає персональні дані, про будь-які виправлення, знищення або блокування персональних даних, а також про результати їх використання на вимогу.

5. Персональні дані можуть передаватися виключно компетентним органам держав Сторін. Подальша їх передача іншим відомствам і організаціям, які не є Сторонами цієї Угоди, може бути проведена лише за попередньою згодою Сторони, яка їх надала. Сторони зобов'язуються у письмовій формі реєструвати передачу та отримання персональних даних.

6. Кожна зі Сторін зобов'язується забезпечити, згідно з національним законодавством, права осіб, персональні дані яких були оброблені, як суб'єктів персональних даних.

7. Якщо встановлено, що персональні дані були передані або були оброблені з порушенням положень цієї Угоди або національного законодавства, особа має право вимагати знищення або виправлення даних, або їх блокування при обробці. В разі не дотримання даних дій, постраждала особа буде реалізовувати своє право на оскарження в судовій інстанції або в національних органах, контролюючих обробку персональних даних.

8. Сторони зобов'язуються забезпечити конфіденційність і безпеку персональних даних, так само і після припинення дії цієї Угоди.

1. Витрати, пов'язані з реадмісією і можливим супроводом до пункту пропуску через державний кордон держави запитуваної Сторони осіб, зазначених у пункті 1 статті 2 і пункті 1 статті 3 цієї Угоди, несе запитуюча Сторона.

2. Витрати, пов'язані з транзитним перевезенням і можливим супроводом осіб, зазначених у пункті 1 статті 8 цієї Угоди, а також з можливим їх поверненням, несе запитуюча Сторона.

3. Витрати, пов'язані з передаванням осіб, зазначених у статті 7 цієї Угоди, і їх можливим супроводом до пункту пропуску через державний кордон держави запитуючої Сторони, несе Сторона, відповідальна за помилкову реадмісію.

1. Кожна Сторона може, з причин, пов'язаних із забезпеченням громадського порядку, охороною здоров'я населення чи захистом національної безпеки, частково чи повністю припинити застосування цієї Угоди.

2. Про припинення або поновлення застосування дії цієї Угоди Сторони повідомляють одна одну в письмовій формі дипломатичними каналами не пізніше, ніж за 72 (сімдесят дві) години до початку реалізації такого рішення.

1. Ця Угода не порушує прав і зобов'язань кожної із держав Сторін, які визначено іншими міжнародними договорами, учасником яких є кожна з них.

1. Ця Угода набирає чинності через 30 (тридцять) календарних днів з дати отримання дипломатичними каналами останнього письмового повідомлення про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання нею чинності.

2. За згодою Сторін до цієї Угоди можуть вноситись зміни та доповнення. Зміни та доповнення оформляються окремими протоколами, які є невід'ємною частиною цієї Угоди і набирають чинності в порядку, передбаченому пунктом 1 цієї статті.

3. Спори в зв'язку з тлумаченням і застосуванням положень цієї Угоди вирішуються Сторонами шляхом проведення консультацій і переговорів.

4. Ця Угода укладається на невизначений строк, і її дія припиняється через 30 (тридцять) календарних днів з дати отримання однією Стороною дипломатичними каналами письмового повідомлення іншої Сторони про її намір припинити дію цієї Угоди

5. Угода між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про приймання та передачу осіб через українсько-молдовський державний кордон від 11 березня 1997 року припиняє свою дію з дати набрання чинності цією Угодою.

Вчинено в м. Кишинів "06" жовтня 2017 року в двох примірниках, кожний українською, румунською і російською мовами, при цьому всі тексти мають однакову силу.

У разі виникнення розбіжностей при тлумаченні положень цієї Угоди за основу береться текст російською мовою.