Протокол між Адміністрацією Державної прикордонної служби України і Департаментом Прикордонної поліції Міністерства внутрішніх справ Республіки Молдова про контактні пункти на українсько-молдовському державному кордоні

Адміністрація Державної прикордонної служби України і Департамент Прикордонної поліції Міністерства внутрішніх справ Республіки Молдова (далі - Сторони),

беручи до уваги положення Договору між Кабінетом Міністрів України, Урядом Республіки Молдова й Урядом Румунії про співробітництво у боротьбі зі злочинністю, учиненого 06 липня 1999 року в м. Київ (далі - Договір),

з метою розвитку співробітництва у сфері інтегрованого управління (менеджменту) кордонами,

бажаючи взаємно сприяти забезпеченню безпеки на українсько-молдовському державному кордоні,

з метою розвитку та вдосконалення процесу обміну інформацією та протидії транскордонній організованій злочинності, підтримання громадської безпеки і порядку на державному кордоні,

домовилися про таке:

Цей Протокол визначає умови організації та функціонування контактних пунктів на українсько-молдовському державному кордоні.

Терміни, що вживаються в цьому Протоколі, мають такі значення:

"контактний пункт" - форма співпраці між Сторонами, яка здійснюється шляхом обміну інформацією, спрямована на боротьбу з транскордонними протиправними діями на українсько-молдовському державному кордоні;

"експерт" - представник, призначений Стороною, який здійснює безпосередню діяльність у рамках контактного пункту;

"координатор" - експерт, призначений Стороною, який організовує та координує діяльність експертів своєї держави в контактному пункті.

"інформація" - персональні та інші дані, що передбачені цим Протоколом, якими Сторони обмінюються у процесі функціонування контактних пунктів.

1. З метою забезпечення діяльності контактного пункту Сторони визначають та інформують одна одну про підпорядковані підрозділи, представники яких безпосередньо в контактному пункті здійснюють діяльність, відповідно до законодавства держав Сторін, з реалізації положень цього Протоколу (далі - підпорядковані підрозділи).

2. Сторони інформують одна одну про будь-яку зміну підпорядкованих їм підрозділів.

1. Сторони, за взаємною згодою, створюють контактні пункти в пунктах пропуску через українсько-молдовський державний кордон.

2. Про готовність до роботи контактних пунктів Сторони повідомляють одна одну в письмовій формі дипломатичними каналами.

3. Контактний пункт не є юридичною особою.

4. Контактний пункт не може здійснювати іншої діяльності, крім виконання завдань, передбачених у Статті 5 цього Протоколу.

5. Контактний пункт функціонує в режимі 24/7.

6. За потреби Сторони за взаємною згодою можуть вносити зміни у графік роботи контактного пункту.

7. Графік роботи делегованих експертів визначається кожною із Сторін.

8. Питання, що стосуються повсякденного функціонування контактного пункту, включаючи графічну схему розміщення його приміщень, визначаються регламентуючим документом, який розробляється та затверджується керівниками підпорядкованих підрозділів. За потреби керівники підпорядкованих підрозділів вносять зміни та доповнення до регламентуючого документа.

9. Контактний пункт і його експерти мають емблему та інші знаки, які їх ідентифікують (Додаток 1).

1. Завданнями контактного пункту є обмін інформацією між Сторонами в рамках виконання Договору, сприяння в оцінці ситуації на українсько-молдовському державному кордоні.

2. Сторони обмінюються інформацією про:

1) законодавство держав Сторін з прикордонних питань;

2) обставини, що можуть призвести до ускладнень обстановки в пунктах пропуску на українсько-молдовському державному кордоні;

3) обставини, що можуть впливати на обстановку на українсько-молдовському державному кордоні;

4) надзвичайні ситуації у прикордонних контрольованих районах (прикордонній зоні), пунктах пропуску через українсько-молдовський державний кордон та під'їзних шляхах до них;

5) обстановку, яка може впливати на організацію прикордонного контролю (контролю перетину кордону);

6) осіб і транспортні засоби, які перетинають українсько-молдовський державний кордон;

7) осіб і транспортні засоби, яким відмовлено у в'їзді на територію держави Сторони із зазначенням причини відмови;

8) встановлення, у разі потреби, законності в'їзду громадян третіх країн на територію держави Сторони;

9) порушення або спробу порушення законодавства держав Сторін з прикордонних питань під час перетину українсько-молдовського державного кордону;

10) порушення режиму українсько-молдовського державного кордону;

11) нелегальних мігрантів, затриманих у прикордонних контрольованих районах (прикордонній зоні) та пунктах пропуску через українсько-молдовський державний кордон;

12) пропозиції з організації охорони (нагляду) українсько-молдовського державного кордону, які виникають за підсумками спільних дій.

3. Сторони за взаємною згодою можуть обмінюватись й іншою інформацією, яка становить взаємний інтерес.

1. Обмін інформацією здійснюється в письмовому виді на підставі офіційних запитів (Додаток 2).

2. Обмін інформацією, передбаченою Статтею 5 цього Протоколу, також може здійснюватися в електронному або зашифрованому вигляді з використанням електронно-цифрового підпису відповідно до національного законодавства держав Сторін.

3. За потреби оперативного реагування на зміни обстановки (термінові запити) обмін інформацією здійснюється усно з подальшим письмовим підтвердженням протягом 24 (двадцяти чотирьох) годин.

4. Відповіді на запити (Додаток 3) повинні надаватися в найкоротші строки, але не пізніше 72 (сімдесяти двох) годин з моменту отримання запиту. У разі термінових запитів відповідь надається протягом 2 (двох) годин, якщо запитувана інформація міститься в базах даних, до яких експерт запитуваної Сторони має доступ.

5. Збирання, аналіз та обмін інформацією здійснюються відповідно до законодавства держав Сторін, при цьому забезпечується конфіденційний режим роботи з інформацією, що визначена як конфіденційна Стороною, яка її надає, відповідно до національного законодавства останньої.

6. Обмін інформацією, що містить державну таємницю, не здійснюється.

7. Обмін інформацією, запити та відповіді оформляються російською мовою.

8. Обмін інформацією, що містить персональні дані, здійснюється відповідно до законодавства держав Сторін, міжнародних договорів, Сторонами яких є держави.

Сторони зобов'язуються забезпечити належний рівень її захисту, керуючись Конвенцією про захист особистості у зв'язку із автоматизованою обробкою персональних даних від 28 січня 1981 року.

9. За жодних обставин експерти однієї Сторони, здійснюючи облік інформації відповідно до процедур, встановлених у пунктах 1-3 цієї статті, не мають можливості обробки інформації, зібраної в базах даних іншої Сторони.

10. У наданні інформації може бути відмовлено повністю або частково, якщо це може завдати шкоди інтересам держави запитуваної Сторони. При цьому відмова має бути вмотивованою та надісланою в письмовій формі.

11. Інформація, отримана відповідно до положень цього Протоколу, може використовуватися виключно у рамках Статті 5 цього Протоколу, та не може передаватися третім державам без письмової згоди Сторони, яка надала таку інформацію.

Інформація може бути передана уповноваженим правоохоронним органам своєї держави, або використовуватися у судових інстанціях відповідно до національного законодавства держав Сторін.

12. Сторона, що отримала інформацію, повідомляє іншу Сторону, на її запит, про використання цієї інформації та отриманих при цьому результатах.

Усі письмові документи (запити та відповіді) реєструються і вносяться до архіву експертами контактного пункту відповідно до законодавства держави, яку вони представляють.

Документи та архіви Сторін недоторкані.

1. Експерти призначаються, як правило, на паритетних умовах керівництвом Сторін у кількості, що дає змогу оперативно вирішувати завдання контактного пункту.

2. Експерти діють у межах своєї компетенції у взаємодії, як з експертами держави своєї Сторони, так і з експертами держави іншої Сторони.

3. Сторони забезпечують своїх експертів доступом до баз даних, які вони використовують у своїй службовій діяльності.

4. Експерти не можуть здійснювати жодної іншої діяльності, крім зазначеної в Статті 5 цього Протоколу.

5. Експерти за взаємною згодою Сторін можуть виконувати свої обов'язки в інших пунктах пропуску, крім пункту пропуску розміщення контактного пункту.

6. Будь-яка Сторона може висловити заперечення щодо продовження діяльності експерта іншої Сторони. Заперечення повинно бути вмотивованим та поданим у письмовому вигляді на адресу керівництва іншої Сторони.

1. Експерти діють відповідно до національного законодавства держави своєї Сторони і дотримуються законодавства держави, на території якої знаходиться контактний пункт.

2. Експерти, які здійснюють діяльність у контактному пункті на території держави іншої Сторони, вважаються такими, що виконують службові обов'язки на території своєї держави.

3. Експерти пропускаються на транспортних засобах у контактний пункт (в межах пункту пропуску через державний кордон) на підставі службового посвідчення.

4. Прикордонний, митний та інші види контролю відносно експертів Сторін здійснюються відповідно до чинного законодавства держав Сторін у разі, якщо зазначені експерти й транспортні засоби залишають пункт пропуску та в'їжджають на територію держави іншої Сторони.

5. Перебуваючи в контактному пункті, експерти зобов'язані бути без зброї та спеціальних засобів, носити службову форму, мати знаки належності до Сторін, а також нагрудні ідентифікатори належності до контактного пункту з обов'язковою наявністю фотографії та своїх особистих даних.

6. Безпека експертів забезпечується Стороною, на території держави якої розташований контактний пункт.

1. Координатори спільно розробляють документи щодо функціонування контактного пункту, організовують його діяльність та визначають завдання експертам, здійснюють взаємне інформування про склад змін експертів держави своєї Сторони.

2. Рішення координаторів є обов'язковими для експертів.

1. Сторона, на території держави якої знаходиться контактний пункт, створює експертам іншої Сторони умови для здійснення їх діяльності, безоплатно надає необхідні приміщення та меблі, а також можливість використання устаткування і засобів зв'язку, наявних у контактному пункті.

2. Сторона, на території держави якої знаходиться контактний пункт, сприяє можливості встановлення та використання обладнання, необхідного експертам іншої Сторони для здійснення діяльності, а також для підтримки зв'язку з відповідними органами своєї держави.

Кожна Сторона самостійно покриває витрати, пов'язані із встановленням, експлуатацією та ремонтом обладнання, що нею використовується.

3. Сторони сприяють встановленню та експлуатації систем телекомунікацій, необхідних інформаційних засобів та їх підключенню, а також створенню внутрішніх мереж і систем. Інформаційно-телекомунікаційні системи Сторін недоторкані.

4. Сторони за взаємною згодою визначають перелік обладнання контактного пункту, а також порядок його використання, виходячи із принципів економічності й раціональності.

5. У випадку ліквідації контактного пункту Сторони мають право забрати встановлене ними обладнання.

1. У разі виникнення спорів під час тлумачення або застосування положень цього Протоколу Сторони вирішуватимуть їх шляхом консультацій і переговорів.

2. У разі якщо Сторони не дійшли згоди, спірне питання вирішується по дипломатичних каналах.

Положення цього Протоколу не зачіпають зобов'язань, що випливають з інших міжнародних договорів держав Сторін, учасниками яких вони є.

1. Цей Протокол набирає чинності з дати його підписання.

2. Цей Протокол укладається на один рік та його дія буде автоматично продовжуватися на наступні однорічні періоди, якщо жодна із Сторін не повідомить у письмовій формі по дипломатичних каналах про своє бажання припинити його дію не пізніше 6 (шести) місяців до закінчення чергового строку його дії.

3. Кожна зі Сторін може припинити дію цього Протоколу, повідомивши про це іншу Сторону в письмовій формі по дипломатичних каналах. У такому випадку Протокол припиняє дію через 30 (тридцять) днів після дати отримання іншою Стороною такого повідомлення.

4. За взаємною згодою Сторін до цього Протоколу можуть вноситися зміни та доповнення, які оформлюються як окремі протоколи, які набирають чинності в порядку, встановленому пунктом 1 цієї статті.

Учинено в м. Київ 13 лютого 2017 року в двох примірниках, кожний українською, румунською і російською мовами, при цьому всі тексти є автентичними.

У разі виникнення розбіжностей у тлумаченні та застосуванні положень цього Протоколу текст російською мовою має переважну силу.