Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Монголії про співробітництво в галузі оборони

Кабінет Міністрів України та Уряд Монголії, далі - "Сторони",

прагнучи до рівноправного взаємовигідного довгострокового співробітництва в галузі оборони, яке грунтується на принципах взаємної поваги, довіри і врахування інтересів кожної із Сторін,

керуючись Договором про дружні відносини і співробітництво між Україною і Монголією від 5 листопада 1992 року,

висловлюючи свою зацікавленість в організації співробітництва на базі використання новітніх наукових і технічних досягнень в галузі оборонної промисловості,

домовилися про таке:

Уся діяльність по виконанню положень цієї Угоди здійснюється на підставі відповідних договорів (контрактів) згідно з нормами міжнародного права і законодавством держав Сторін.

Відповідальність за виконання зобов'язань за укладеними договорами (контрактами) несуть ті підприємства й організації, що їх уклали.

Сторони не будуть продавати і передавати третій стороні без письмової згоди іншої Сторони озброєння, військову техніку, технологію і технічну документацію по їхньому виробництву, а також іншу інформацію або матеріали, отримані в ході спільного співробітництва у військовій і військово-технічній галузях.

Ця Угода не впливає на права і зобов'язання за іншими діючими двосторонніми і багатосторонніми договорами, укладеними кожною Стороною.

Сторони прагнуть до розширення дружніх відносин, спрямованих на підвищення обороноздатності своїх держав, при оптимальному використанні наявних можливостей.

Сторони зобов'язуються сприяти українським і монгольським організаціям, підприємствам і установам у здійсненні військового і військове-технічного співробітництва, зокрема у таких напрямах:

1. Військове:

взаємне інформування та обмін досвідом з питань реалізації національних воєнних концепцій;

обмін досвідом з питань будівництва та укомплектування збройних сил;

обмін досвідом з підготовки військових формувань і залученню їх до участі у міжнародній миротворчій діяльності;

обмін досвідом з питань оперативного тилового забезпечення військ.

2. Військова освіта та підготовка кадрів.

3. Військово-наукове:

спільне виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт у військово-технічній галузі та обмін результатами цих робіт;

обмін досвідом та інформацією з питань стандартизації, кодифікації, контролю якості військової техніки з метою впровадження їх у спільні програми в галузі військово-технічного співробітництва;

обмін інформацією з питань зміцнення міжнародної безпеки.

4. Військово-технічне:

поставка озброєння, військової техніки та іншої продукції оборонної промисловості;

забезпечення експлуатації, ремонту і модернізації озброєння і військової техніки, а також надання інших послуг в оборонній галузі;

продаж ліцензій на виробництво озброєння і військової техніки, надання технічної допомоги в їхньому виробництві.

5. Тилове забезпечення:

менеджмент;

виробництво майна та забезпечення ним;

військова медицина.

6. Залучення військових організацій до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і захисту навколишнього середовища.

7. Культурні зв'язки:

обмін досвідом роботи з питань культури;

обмін досвідом діяльності військових засобів масової інформації.

8. Інші напрями, що становлять взаємний інтерес.

Зміст і форми заходів співробітництва в згаданих напрямах, а також терміни їх проведення будуть додатково погоджені уповноваженими органами Сторін шляхом укладення відповідних договорів і протоколів.

Сторони здійснюють співробітництво в таких формах:

взаємні візити військових делегацій;

робочі зустрічі представників Сторін, консультації, обмін досвідом;

обмін військовими фахівцями і експертами;

організація семінарів, симпозіумів і конференцій;

навчання і перепідготовка військовослужбовців;

встановлення зв'язку між військовими навчальними закладами, обмін викладачами та курсантами (слухачами);

обмін інформацією і досвідом для удосконалення навчання;

участь у спортивних, культурних та інших заходах, міжнародного характеру, які організуються Сторонами;

організація зустрічей ветеранів і відвідування пам'ятних місць;

інші форми співробітництва за взаємним узгодженням Сторін.

Виконання положень цієї Угоди покладається на уповноважені органи Сторін:

від Української Сторони - Міністерство оборони України, Міністерство промислової політики України;

від Монгольської Сторони - Міністерство оборони Монголії.

У разі необхідності, для забезпечення виконання цієї Угоди, Сторони створюють міжурядову українсько-монгольську комісію з питань військового і військово-технічного співробітництва (далі - "Спільна комісія").

Спільна комісія протягом погодженого Сторонами терміну розробляє положення про свою діяльність.

Сторони зобов'язуються забезпечувати захист інформації, отриманої в процесі співробітництва.

Порядок забезпечення взаємного захисту секретної інформації буде предметом окремої міжнародної угоди.

Інформація, передана та отримана в рамках двостороннього співробітництва, не буде використовуватися проти інтересів Сторін.

Передача інформації, отриманої однією із Сторін у процесі виконання цієї Угоди, третій стороні і розголошення її змісту допускаються лише з письмової згоди Сторони, яка надала цю інформацію.

За взаємною згодою Сторін до цієї Угоди можуть вноситися зміни і доповнення, що оформляються окремими протоколами, які становлять невід'ємну частину цієї Угоди.

Усі спірні питання, які виникли в ході реалізації цієї Угоди або пов'язані з тлумаченням її статей, врегульовуються шляхом консультацій і переговорів між Сторонами

Ця Угода укладається терміном на п'ять років. Дія цієї Угоди буде автоматично продовжуватися на наступні річні періоди за умови, що дію Угоди не буде припинено в письмовій формі дипломатичними каналами однією із Сторін не пізніше ніж за шість місяців до закінчення відповідного періоду.

Припинення дії цієї Угоди не впливає на виконання будь-яких незакінчених проектів, програм, контрактів, укладених відповідно до цієї Угоди, крім випадків, коли Сторони з цих питань домовилися про інше.

Припинення дії Угоди не впливає на зобов'язання Сторін, викладені в статтях 1 і 5 цієї Угоди.

Ця Угода набуває чинності з дати отримання дипломатичними каналами останнього письмового повідомлення про виконання Сторонами відповідних внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття чинності цією Угодою.

Підписано в м. Улаанбааторі 31 березня 2003 року в двох примірниках, кожний українською, монгольською і російською мовами, при цьому всі тексти є автентичними.

У разі виникнення розбіжностей у тлумаченні цієї Угоди Сторони будуть звертатися до тексту, викладеному російською мовою.