ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законів України щодо проходження військової служби особами, звільненими умовно-достроково від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом
Верховна Рада України
постановляє:
I. Внести зміни до таких законів України:
1. Пункт 24 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 15, ст. 190; 2006 р., № 51, ст. 519; 2007 р., № 33, ст. 442; 2024 р., № 30, ст. 217) викласти в такій редакції:
"24. Військовослужбовцям із числа осіб, яких умовно-достроково звільнено від відбування покарання на підставі, визначеній статтею 81-1 Кримінального кодексу України, та які проходять військову службу за контрактом, може надаватися відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин тривалістю не більше 10 календарних днів.
Військовослужбовцям із числа осіб, яких умовно-достроково звільнено від відбування покарання на підставі, визначеній статтею 81-1 Кримінального кодексу України, та які проходять військову службу за контрактом, за умови припинення адміністративного нагляду у випадку, передбаченому пунктом "а" частини третьої статті 8 Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі", та проходження військової служби не менше одного року з дня набрання чинності таким контрактом, за рішенням командира (начальника) військової частини може надаватися щорічна основна відпустка тривалістю 15 календарних днів із поділом на частини із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Кожна із зазначених в абзацах першому і другому цього пункту відпусток надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.
Щорічна основна відпустка, зазначена в абзаці другому цього пункту, надається частинами протягом календарного року, за умови що основна безперервна її частина становитиме не менше 10 календарних днів та за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців відповідного підрозділу. Така відпустка може надаватися за рішенням командира (начальника) військової частини та виключно за бажанням військовослужбовця. У разі відсутності такого бажання військовослужбовця щорічна основна відпустка не надається.
Військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування у зв’язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення у порядку, визначеному Міністерством оборони України.
Військовослужбовцям після їх звільнення з полону за їхнім бажанням надається додаткова відпустка відповідно до пункту 23 цієї статті.
Військовослужбовцям-жінкам із числа осіб, яких умовно-достроково звільнено від відбування покарання на підставі, визначеній статтею 81-1 Кримінального кодексу України, та які проходять військову службу за контрактом, також надається відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами.".
2. У Законі України "Про військовий обов’язок і військову службу" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 38, ст. 324; 2024 р., № 19, ст. 78, № 30, ст. 217):
1) частину третю статті 21-6 викласти в такій редакції:
"3. Особи, звільнені умовно-достроково від відбування покарання, приймаються на військову службу за контрактом та проходять військову службу у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин (спеціалізованих військових частинах). Порядок створення та функціонування спеціалізованих підрозділів військових частин визначається Міністерством оборони України.
Військовослужбовці можуть проходити військову службу в інших підрозділах Збройних Сил України після проходження військової служби у спеціалізованих підрозділах військових частин (спеціалізованих військових частинах), за умови припинення адміністративного нагляду у випадку, передбаченому пунктом "а" частини третьої статті 8 Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі", та проходження військової служби не менше одного року з дня набрання чинності контрактом про проходження військової служби.
Військовослужбовці, які проходять військову службу у спеціалізованих підрозділах військових частин (спеціалізованих військових частинах) та за висновком (постановою) військово-лікарської комісії придатні до військової служби у військових частинах забезпечення, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, вищих військових навчальних закладах, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення, охорони внаслідок захворювання або поранення (травми, контузії, каліцтва), пов’язаних з проходженням військової служби або виконанням обов’язків військової служби, але не призначені у своїх спеціалізованих підрозділах військових частин (спеціалізованих військових частинах) на посади, що відповідають висновку військово-лікарської комісії, за їхнім бажанням можуть бути переміщені до інших підрозділів Збройних Сил України незалежно від строку проходження військової служби.";
2) частину сьому статті 26 викласти в такій редакції:
"7. Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Контракт осіб, яких умовно-достроково звільнено від відбування покарання на підставі, визначеній статтею 81-1 Кримінального кодексу України, припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставі:
а) за станом здоров’я:
на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6–12 місяців;
за наявності інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) чи захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
б) у зв’язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення або обмеження волі;
г) у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням рішення про демобілізацію.".
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
1) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
2) забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
| Президент України | В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ |
| м. Київ 14 липня 2026 року № 4931-IX |
