Про регулювання ринку цукру

З метою захисту вітчизняних виробників цукру та цукрових буряків, впорядкування реалізації цукру на внутрішньому ринку Кабінет Міністрів України

1. Міністерству сільського господарства і продовольства, Державному комітетові по харчовій промисловості, обласним державним адміністраціям вжити заходів для недопущення в подальшому переробки цукрових буряків на давальницьких умовах.

2. Установити з 1 вересня 1997 р. до 1 вересня 1998 р. загальну квоту поставки цукру на внутрішній ринок обсягом 1500 тис. тонн для задоволення внутрішніх потреб держави.

Міжвідомчій комісії з питань регулювання ринку цукру разом з Міністерством сільського господарства і продовольства, Державним комітетом по харчовій промисловості в межах загальної квоти довести до обласних формувань цукрової промисловості диференційовані квоти поставок цукру на внутрішній ринок.

3.

Затвердити Положення про визначення мінімальних цін на цукор та цукрові буряки і Положення про визначення і розміщення квоти на виробництво і поставку цукру та необхідних обсягів цукрових буряків (додаються).

4.

Прийняти пропозицію Міжвідомчої комісії з питань регулювання ринку цукру, погоджену з Міністерством економіки, Міністерством сільського господарства і продовольства, Міністерством фінансів, Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі, Державним комітетом по харчовій промисловості та Антимонопольним комітетом, про встановлення мінімальної оптово-відпускної ціни на цукор-пісок нефасований, вироблений з цукрових буряків урожаю 1997 року, в розмірі 1190 гривень за тонну у разі його реалізації на внутрішньому ринку та мінімальної закупівельної ціни на цукрові буряки в розмірі 70 гривень за тонну.

Реалізація цукру за цінами нижче встановленого рівня не допускається.

5. Міністерству економіки, Міністерству фінансів, Національному агентству з реконструкції та розвитку, Державному комітетові по харчовій промисловості разом з Національним банком, банком "Україна" та іншими комерційними банками розробити в місячний термін механізм кредитування цукрової промисловості в умовах запровадження регульованого ринку цукру.

6. Міністерству зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі, Державній митній службі, Міністерству економіки, Міністерству фінансів, Державному комітетові по харчовій промисловості, Міністерству сільського господарства і продовольства в місячний термін внести узгоджені пропозиції щодо запровадження обмежень на ввезення на внутрішній ринок імпортного цукру та цукровмісних виробів.

7.

Контроль за дотриманням державної дисципліни цін у сфері реалізації цукру покласти на Міністерство економіки, Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації.

1. Цим Положенням встановлюється порядок визначення, затвердження та застосування мінімальних цін на цукор-пісок (далі - цукор) та цукрові буряки.

2. У Положенні нижченаведені терміни вживаються у такому значенні:

мінімальна оптово-відпускна ціна на цукор - це ціна, нижче якої не дозволяється укладення угод купівлі-продажу цукру, здійснення бартерних та інших операцій з ним на внутрішньому ринку в обсягах, передбачених загальною квотою;

мінімальна закупівельна ціна на цукрові буряки - це нижня межа ціни, що застосовується під час укладання угод купівлі-продажу цукрових буряків для виробництва цукру в межах загальної квоти.

3. Мінімальні ціни на цукрові буряки визначаються на наступний рік на основі середніх по Україні нормативних витрат на виробництво однієї тонни цукрових буряків в заліковій вазі базисної цукристості 16 відсотків і урожайності 300-350 ц/га на умовах франко-поле та мінімального прибутку.

Для визначення фактичних цін реалізації цукрових буряків у разі відхилення їх цукристості від базисної застосовуються коефіцієнти перерахунку, наведені в додатку.

4. Мінімальна оптово-відпускна ціна на цукор визначається на основі нормативних витрат середнього за потужністю цукрового заводу на виробництво однієї тонни цукру стандартної якості на умовах франко-станція відправлення та мінімального прибутку.

5. Мінімальні ціни на цукор та цукрові буряки формуються разом з визначенням обсягів поставок цукру на внутрішній ринок і необхідних для його виробництва цукрових буряків не пізніше 1 серпня поточного року з метою укладення договорів на наступний рік.

6. Міжвідомчою комісією з питань регулювання ринку цукру з урахуванням рівня інфляції мінімальна ціна на цукор з 1 вересня уточнюється щомісячно (щокварталу), а мінімальна ціна на цукрові буряки індексується за станом на 1 січня і 1 вересня поточного року.

Мінімальні ціни на цукор та цукрові буряки і умови їх застосування затверджуються Кабінетом Міністрів України після попереднього розгляду Міжвідомчою комісією з питань регулювання ринку цукру.

7. Затверджені мінімальні ціни на цукор та цукрові буряки застосовуються всіма суб'єктами підприємницької діяльності.

8. Між мінімальними цінами на цукор та цукрові буряки щорічно встановлюється коефіцієнт співвідношення. У разі зміни мінімальної закупівельної ціни на цукрові буряки відповідно змінюється і мінімальна оптово-відпускна ціна на цукор, яка визначається за формулою:

де Цц - оптово-відпускна ціна однієї тонни цукру (на умовах франко-станція відправлення);

Цб - закупівельна ціна однієї тонни цукрових буряків (на умовах франко-поле господарства);

К - коефіцієнт постійного співвідношення мінімальних цін на цукор та цукрові буряки (уточнюється щорічно Міжвідомчою комісією з питань регулювання ринку цукру).

1. Цим Положенням визначається порядок формування і розміщення квоти на виробництво цукру, що поставляється на внутрішній ринок, та необхідних обсягів цукрових буряків.

2. У Положенні нижченаведені терміни вживаються у такому значенні:

загальна квота поставки цукру на внутрішній ринок (далі - загальна квота на цукор) - максимальна кількість цукру, яка має бути поставлена на внутрішній ринок з 1 вересня поточного року до 1 вересня наступного року;

місткість внутрішнього ринку цукру - обсяги цукру, що можуть бути реалізовані протягом одного року з урахуванням попиту;

рівень попиту на цукор - обсяги цукру, що забезпечені платоспроможністю населення.

3. Під час визначення загальної квоти на цукор враховуються такі критерії:

місткість внутрішнього ринку цукру;

роздрібна ціна на цукор та закупівельна ціна на цукрові буряки;

виробництво цукру в середньому за останні три роки, імпорт його та цукровмісних продуктів;

рівень платоспроможності населення;

рівень попиту на цукор.

4. Інформація про зазначені критерії надається Міжвідомчій комісії з питань регулювання ринку цукру Мінсільгосппродом, Держхарчопромом, МЗЕЗторгом, Мінстатом, Держмитслужбою, Мінсоцзахистом, Мінпраці.

5. Основою визначення загальної квоти на цукор є місткість внутрішнього ринку цукру.

6. Загальна квота на цукор визначається Міжвідомчою комісією з питань регулювання ринку цукру.

7. Виробництво цукру в обсягах загальної квоти та необхідної кількості цукрових буряків здійснюється за контрактами, укладеними між цукровими заводами і бурякосіючими господарствами.

8. Цукор, вироблений понад загальну квоту, підлягає вільній реалізації лише за межами держави.

9. Обсяги поставок цукру на експорт виробники визначають самостійно з урахуванням необхідних ресурсів для виконання зобов'язань за загальною квотою.

10. Декларування обсягів законтрактованих цукрових буряків з виділенням загальної квоти здійснюється цукровими заводами і бурякосіючими господарствами за станом на 1 березня і 1 червня поточного року.

Цукрові заводи подають Національній асоціації цукровиків через їх обласні формування цукрової промисловості інформацію про обсяги законтрактованих цукрових буряків, а починаючи з 1 жовтня - щомісяця і про виробництво цукру з виділенням його обсягів за загальною квотою протягом усього сезону переробки цукрових буряків.

Бурякосіючі господарства подають інформацію про обсяги законтрактованих цукрових буряків районним управлінням статистики, які передають цю інформацію через обласні управління статистики Мінстату для її узагальнення Мінсільгосппродом.

11. Міжвідомча комісія з питань регулювання ринку цукру визначає фактичне співвідношення між загальною квотою на цукор та його середньорічним виробництвом за попередні три роки і доводить інформацію про показник цього співвідношення і зазначену квоту до Національної асоціації цукровиків.

12. Національна асоціація цукровиків доводить зазначену інформацію до обласних формувань цукрової промисловості і розміщує квоту на цукор між цими формуваннями, які в свою чергу розподіляють її між цукровими заводами на підставі таких показників:

повнота виконання загальної квоти за попередній рік;

експорт цукру у попередньому році;

потужність заводу;

середня відстань перевезення буряків;

рівень витрат на виробництво цукру та цукрових буряків;

якість цукру;

виробництво цукру з 1 гектара;

рівень вилучення цукру з цукрових буряків.

13. Цукрові заводи на конкурсній основі розміщують між бурякосіючими господарствами загальну квоту на цукор для забезпечення поставок цукрових буряків базисної цукристості в перерахунку на цукор з метою виробництва цієї продукції для потреб внутрішнього ринку.

Цукрові заводи використовують такі показники для бурякосіючих господарств:

середня урожайність за останні три роки;

середня цукристість за останні три роки.

14. Господарства, які виконали зобов'язання за доведеною квотою і мають лишок цукрових буряків, можуть отримати квоту в інших господарствах (за домовленістю сторін).