Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно відпусток

Верховна Рада України

I. Внести до деяких законодавчих актів України такі зміни:

1. У Кодексі законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до N 50, ст. 375; Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 43-44, ст. 268):

1) доповнити статтею 78-1 такого змісту:

"Стаття 78-1. Неврахування святкових і неробочих днів при визначенні тривалості щорічних відпусток

Святкові і неробочі дні (стаття 73 цього Кодексу) при визначенні тривалості щорічних відпусток не враховуються";

2) у статті 79:

у частині п'ятій слова "який зобов'язаний повідомити" замінити словами "який зобов'язаний письмово повідомити";

частину восьму доповнити реченням такого змісту: "У разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки";

3) пункт 1 частини першої статті 80 після слова "терміну" доповнити словом "письмового";

4) частину другу статті 81 після слів "повністю або частково не використав щорічні основну та додаткові відпустки" доповнити словами "і не одержав за них грошову компенсацію";

5) у частині першій статті 82:

у пункті 1 слова "неповного робочого дня" замінити словами "неповного робочого часу";

у пункті 4 слова і цифри "статтею 25 і частиною другою статті 26" замінити словами і цифрами "статтями 25 і 26";

6) частину третю статті 84 виключити;

7) у статті 182-1:

частини першу і другу викласти у такій редакції:

"Жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 7 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 цього Кодексу).

За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 14 календарних днів";

частину третю доповнити словами "а також понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами, і переноситься на інший період або продовжується у порядку, визначеному статтею 80 цього Кодексу";

8) у пункті 3 частини першої статті 211 слова "без урахування вихідних" виключити;

9) у статті 213 слова "протягом року" замінити словами "протягом навчального року";

10) у статті 216:

у назві слова "у вищих закладах освіти та аспірантурі" замінити словами "у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі";

в абзацах другому, третьому та четвертому пункту 1 та в абзацах другому, третьому та четвертому пункту 2 частини першої слово "щорічно" виключити;

після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

"Тривалість додаткових оплачуваних відпусток працівникам, які здобувають другу (наступну) вищу освіту за заочною (вечірньою) формою навчання у навчальних закладах післядипломної освіти та вищих навчальних закладах, що мають у своєму підпорядкуванні підрозділи післядипломної освіти, визначається як для осіб, які навчаються на третьому і наступних курсах вищого навчального закладу відповідного рівня акредитації".

У зв'язку з цим частини другу, третю і четверту вважати відповідно частинами третьою, четвертою і п'ятою;

доповнити частиною шостою такого змісту:

"Відпустки, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої та частиною четвертою цієї статті, надаються впродовж навчального року";

11) у тексті Кодексу слова "заклад освіти" в усіх відмінках і числах замінити словами "навчальний заклад" у відповідному відмінку і числі.

2. У Законі України "Про відпустки" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 2, ст. 4; 2000 р., N 51-52, ст. 449):

1) друге речення частини першої статті 12 виключити;

2) текст статті 19 викласти у такій редакції:

"Жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 7 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України.

За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 14 календарних днів".

II. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.