Про організацію роботи по стандартизації в Українській РСР

У зв'язку з виданням Зводу законів СРСР і з метою вдосконалення організації роботи по стандартизації та посилення її ролі у прискоренні науково-технічного прогресу, підвищенні ефективності суспільного виробництва та поліпшенні якості продукції Рада Міністрів СРСР постановою від 7 січня 1985 р. N 13 вирішила:

1) Вважати головним завданням стандартизації в СРСР створення системи нормативно-технічної документації, яка визначає прогресивні вимоги до продукції, що виготовляється для потреб народного господарства, населення, оборони країни та експорту, до її розробки, виробництва і застосування, а також контроль за правильністю використання цієї документації.

Об'єктами стандартизації є продукція, правила, що забезпечують її розробку, виробництво і застосування, а також інші об'єкти, встановлювані Радою Міністрів СРСР.

2) Установити такі категорії нормативно-технічної документації, яка визначає вимоги до об'єктів стандартизації в СРСР:

державні стандарти (ГОСТ);

галузеві стандарти (ОСТ);

республіканські стандарти (РСТ);

технічні умови (ТУ).

Стандарти і технічні умови підлягають розробці на основі найвищих досягнень вітчизняної та зарубіжної науки і техніки та передового досвіду і повинні передбачати рішення, оптимальні для економічного і соціального розвитку країни.

3) У стандартах на продукцію встановлюються вимоги до груп однорідної продукції та в необхідних випадках вимоги до конкретної продукції.

Стандарти на групи однорідної продукції повинні визначати основні техніко-економічні показники такої продукції, раціональний склад її номенклатури (типи), вимоги до уніфікації та інші вимоги до продукції з метою забезпечення розробки і випуску продукції, що відповідає за своїми показниками найвищому світовому рівню або перевершує його. У стандартах на групи однорідної продукції можуть встановлюватися диференційовані строки введення в дію передбачених у них показників і вимог.

Вимоги до конкретної продукції (моделей, марок), що забезпечують відображення перспективних потреб науково-технічного прогресу і виконання відповідних стандартів на групи однорідної продукції, визначаються стандартами і технічними умовами на цю продукцію.

4) Державні стандарти на групи однорідної продукції і на конкретну продукцію розробляються за рішенням Державного комітету СРСР по стандартах і Держбуду СРСР (за закріпленою за ним номенклатурою).

У випадках, коли не передбачено розробку державних стандартів на групи однорідної продукції і на конкретну продукцію, міністерства і відомства СРСР, які є головними (провідними) по видах продукції, що випускається, розробляють галузеві стандарти або технічні умови на таку продукцію.

Республіканські стандарти розробляються на продукцію республіканського і місцевого значення, якщо на цю продукцію відсутні державні та галузеві стандарти або технічні умови міністерств і відомств СРСР, які є головними (провідними) по видах продукції, що випускається.

При відсутності державних, галузевих і республіканських стандартів або технічних умов міністерств і відомств СРСР, які є головними (провідними) по видах продукції, що випускається, міністерства, відомства, центральні органи кооперативних та інших громадських організацій можуть розробляти технічні умови на продукцію підвідомчих їм підприємств та організацій або забезпечують виробництво такої продукції безпосередньо на основі технічної документації, затвердженої в установленому порядку.

Розробка стандартів і технічних умов на продукцію є складовою частиною робіт по створенню нової (такої, що модернізується) продукції.

Стандарти на інші об'єкти стандартизації розробляються відповідно до рішень Ради Міністрів СРСР.

5) Державні стандарти на продукцію та інші об'єкти стандартизації затверджуються Державним комітетом СРСР по стандартах і Держбудом СРСР (за закріпленою за ним номенклатурою) і обов'язкові для всіх міністерств і відомств, підприємств, організацій та установ.

Державний комітет СРСР по стандартах і Держбуд СРСР (за закріпленою за ним номенклатурою) забезпечують у строк не більше трьох місяців розгляд проектів державних стандартів (з техніко-економічними обгрунтуваннями) і проектів планів основних організаційно-технічних заходів по їх впровадженню, що подаються розроблювачами, а також проведення силами науково-дослідних інститутів цих Комітетів державної експертизи зазначених проектів.

Галузеві стандарти на продукцію затверджуються міністерствами і відомствами СРСР, які є головними (провідними) по видах продукції, що випускається, і обов'язкові для підприємств, організацій та установ незалежно від їх відомчої підпорядкованості.

Республіканські стандарти на продукцію затверджуються в порядку, встановлюваному Радою Міністрів союзної республіки, і обов'язкові для міністерств і відомств союзної республіки та всіх підприємств, організацій і установ, розташованих на території союзної республіки, незалежно від їх відомчої підпорядкованості.

6) Технічні умови на продукцію затверджуються за галузевим відповідними міністерствами, відомствами, центральними органами кооперативних та інших громадських організацій у порядку, встановлюваному Державним комітетом СРСР по стандартах.

Технічні умови відповідно до галузі їх поширення обов'язкові для підприємств, організацій і установ, що виготовляють, поставляють (реалізують), зберігають, транспортують, використовують (експлуатують) і ремонтують продукцію.

8) Робота по стандартизації здійснюється в СРСР відповідно до річних планів.

Плани державної стандартизації розробляються Державним комітетом СРСР по стандартах і Держбудом СРСР (за закріпленою за ним номенклатурою).

9) Управління стандартизацією в країні здійснюється Державним комітетом СРСР по стандартах, який несе відповідальність за організацію, стан і оптимальний розвиток стандартизації та міжгалузевої уніфікації, посилення ролі стандартизації у прискоренні науково-технічного прогресу, підвищенні ефективності суспільного виробництва та поліпшенні якості продукції, за науково-технічний рівень і техніко-економічну обгрунтованість затверджуваних ним державних стандартів.

Держбуд СРСР несе відповідальність за посилення ролі стандартизації у розв'язанні завдань науково-технічного прогресу в будівництві і промисловості будівельних матеріалів та за науково-технічний рівень і техніко-економічну обгрунтованість затверджуваних ним державних стандартів.

Порядок здійснення робіт по стандартизації в СРСР установлюється комплексом актів державної системи стандартизації, а також іншими актами, що видаються Державним комітетам СРСР по стандартах.

10) З метою координації та підвищення рівня роботи по стандартизації в країні Державний комітет СРСР по стандартах і Держбуд СРСР (у галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів) має право затверджувати за поданням міністерств і відомств СРСР загальносоюзні головні організації по стандартизації.

11) Стандарти, технічні умови і зміни до них, а також рішення про їх скасування підлягають обов'язковій державній реєстрації в органах Державного комітету СРСР по стандартах і повинні подаватися для державної реєстрації безплатно в кількості двох примірників.

Стандарти, технічні умови і зміни до них, які не пройшли державну реєстрацію, є недійсними.

12) Постійне державне зберігання державних, галузевих та республіканських стандартів і технічних умов, стандартів Ради Економічної Взаємодопомоги, стандартів і рекомендацій по стандартизації міжнародних організацій, національних стандартів зарубіжних країн, а також інформацію про них здійснює Центральний фонд стандартів і технічних умов Державного комітету СРСР по стандартах та його відділення в союзних республіках.

13) Виключне право видання і перевидання державних стандартів, стандартів Ради Економічної Взаємодопомоги, стандартів і рекомендацій по стандартизації міжнародних організацій належить Державному комітетові СРСР по стандартах.

Видання і перевидання галузевих та республіканських стандартів і технічних умов здійснюють органи, які їх затвердили.

14) Забезпечення заінтересованих підприємств, організацій і установ державними стандартами, стандартами Ради Економічної Взаємодопомоги, стандартами і рекомендаціями по стандартизації міжнародних організацій здійснює Державний комітет СРСР по стандартах.

Забезпечення галузевими та республіканськими стандартами і технічними умовами заінтересованих підприємств, організацій і установ незалежно від відомчої підпорядкованості здійснюють органи, які затвердили їх.

16) Продукція, що виробляється і реалізується в СРСР, повинна відповідати вимогам стандартів і технічних умов.

Розробка, виготовлення, поставка (реалізація), зберігання, транспортування, використання (експлуатація) і ремонт продукції, а також здійснення іншої діяльності з порушенням вимог стандартів і технічних умов забороняється.

Імпортована в СРСР продукція повинна забезпечувати сумісність з параметрами продукції, встановленими діючими в СРСР стандартами і технічними умовами, або стандартами Ради Економічної Взаємодопомоги, прийнятими СРСР.

17) Правила застосування в СРСР стандартів Ради Економічної Взаємодопомоги, а також порядок використання в СРСР стандартів і рекомендацій по стандартизації міжнародних організацій встановлюються Державним комітетом СРСР по стандартах.

19) Визнати такими, що втратили чинність:

пункт 18 постанови Ради Міністрів СРСР від 21 серпня 1963 р. N 903 "Про поліпшення проектної справи в галузі цивільного будівництва, планування і забудови міст" - ЗП СРСР, 1963 р., N 16, ст. 170 (пункт 9 вступної частини постанови Ради Міністрів УРСР від 30 вересня 1963 р. N 1117 - ЗП УРСР, 1963 р., N 9, ст. 95);

пункт 5 постанови Ради Міністрів СРСР від 15 серпня 1967 р. N 792 "Про захист радіоприймання від індустріальних перешкод" - ЗП СРСР, 1967 р., N 21, ст. 151 (абзац третій пункту 6 постанови Ради Міністрів УРСР від 13 жовтня 1967 р. N 657 - ЗП УРСР, 1967 р., N 10, ст. 120).

На виконання постанови Ради Міністрів СРСР від 7 січня 1985 р. N 13 "Про організацію роботи по стандартизації в СРСР" Рада Міністрів Української РСР

1. Міністерствам і відомствам УРСР забезпечувати:

а) включення до стандартів і технічних умов прогресивних вимог до розробки, виробництва і застосування продукції з урахуванням підвищення рівня її уніфікації, раціонального використання і зниження витрати сировини, матеріалів, енергії, палива, запасних частин та інструменту, зменшення затрат праці, вимог зовнішнього ринку, стандартів і рекомендацій по стандартизації міжнародних організацій, охорони навколишнього середовища, безпеки праці та охорони здоров'я населення, захисту від шкідливого впливу (шум, вібрація, радіоперешкод та інші), вимог технічної естетики й ергономіки, а також вимог до методів і засобів контролю за якістю продукції, що відображають найвищі досягнення вітчизняної й зарубіжної науки і техніки та передовий досвід і передбачають рішення, оптимальні для економічного і соціального розвитку країни.

Стандарти і технічні умови на продукцію підлягають погодженню з замовниками продукції (основними споживачами) та іншими заінтересованим організаціями (профспілковими органами та органами державного нагляду), а також піддаються науково-технічній і правовій експертизі;

б) проведення робіт по випереджаючій стандартизації сировини, матеріалів, комплектуючих виробів та інструменту, якість яких справляє вирішальний вплив на техніко-економічні характеристики (в тому числі надійність і довговічність) машин, приладів, засобів автоматизації та інших промислових виробів, а також товарів народного споживання;

в) розробку програм комплексної стандартизації і програм уніфікації продукції, що має найважливіше народногосподарське значення;

г) оновлення діючих республіканських стандартів і технічних умов на продукцію з метою своєчасної заміни застарілих показників та приведення їх у відповідність з потребами народного господарства, населення, оборони країни і експорту

д) своєчасне впровадження стандартів і технічних умов на підвідомчих підприємствах, в організаціях та установах, передбачаючи для цього в планах економічного і соціального розвитку необхідні матеріальні, трудові та фінансові ресурси, а також здійснення контролю за впровадженням і додержанням стандартів і технічних умов.

При встановленні в планах завдань по освоєнню і випуску нової (такої, що модернізується) продукції повинні вказуватися стандарти і технічні умови на цю продукцію.

2. Держплану УРСР і Держбуду УРСР забезпечувати:

б) здійснення в установленому порядку роботи по міжнародній стандартизації з метою узагальнення передового зарубіжного досвіду в галузі стандартизації та застосування його в Українській РСР для підвищення техніко-економічного рівня і якості продукції, а також її конкурентоспроможності.

3. Міністерства і відомства УРСР, облвиконкоми, Київський і Севастопольський міськвиконкоми несуть відповідальність за організацію і стан роботи по стандартизації та уніфікації у відповідній сфері управління і забезпечення оптимального рівня стандартизації та уніфікації продукції, за виконання планів стандартизації, науково-технічний рівень і техніко-економічну обгрунтованість розроблюваної і затверджуваної ними нормативно-технічної документації та за своєчасне впровадження і суворе додержання стандартів і технічних умов на підвідомчих їм підприємствах, в організаціях та установах.

Для безпосереднього керівництва роботами по стандартизації в галузях народного господарства у центральному апараті міністерств і відомств створюються в необхідних випадках підрозділи (служби) стандартизації у межах чисельності працівників центрального апарату.

Замовники продукції (основні споживачі) несуть відповідальність за відповідність вихідних вимог, що видаються ними, і вимог, що визначаються технічними завданнями на розробку нової (такої, що модернізується) продукції, перспективним потребам науково-технічного прогресу, а також вимогам стандартів на групи однорідної продукції.

Відповідальність за організацію і виконання робіт по стандартизації на підприємствах, в організаціях та установах несуть безпосередньо їх керівники, а також відповідні підрозділи (служби) стандартизації, створювані в установленому порядку там, де це необхідно.

Віднести роботи по стандартизації, що проводяться на підприємствах, в організаціях та установах, до основних видів робіт.

4. Держплану УРСР разом з Держбудом УРСР, Українським республіканським управлінням Держстандарту в місячний строк підготувати пропозиції про порядок затвердження республіканських стандартів на продукцію, а також головних і базових організацій по стандартизації та подати Раді Міністрів УРСР для погодження з Державним комітетом СРСР по стандартах.

5. Керівники підприємств, організацій та установ, генеральні і головні конструктори несуть персональну відповідальність за науково-технічний рівень і техніко-економічну обгрунтованість розроблюваних стандартів і технічних умов, за відповідність їх показників найвищим досягненням вітчизняної та зарубіжної науки і техніки та передового досвіду, за своєчасне оновлення діючих стандартів і технічних умов, за відповідність розроблюваної конструкторської, технологічної та проектної документації вимогам стандартів і технічних умов, за забезпечення оптимального рівня стандартизації й уніфікації розроблюваної продукції.

Службові особи, які допустили порушення стандартів і технічних умов, несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства.

6. У підпункті "а" пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР від 6 червня 1962 р. N 624 "Про товарні знаки" (ЗП УРСР, 1962 р., N 6, ст. 84) слово "ГОСТами" замінити словом "стандартами".

7. Визнати такими, що втратили чинність, рішення Уряду УРСР згідно з переліком, що додається.

1. Постанова Ради Міністрів УРСР від 26 січня 1953 р. N 189 "Про план робіт про стандартизації на 1953 рік".

2. Постанова Ради Міністрів УРСР від 2 вересня 1954 р. N 1312 "Про поліпшення опрацювання і порядку затвердження державних стандартів" (ЗП УРСР, 1954 р. N 17-18, ст. 110).

3. Постанова Ради Міністрів УРСР від 19 грудня 1959 р. N 1959 "Про заходи по поліпшенню роботи в галузі державної стандартизації і нормалізації та забезпеченню додержання державних стандартів і технічних умов на промислову продукцію".

4. Пункти 2, 4, підпункти 2 і 5 пункту 9 постанови Ради Міністрів УРСР від 6 березня 1965 р. N 243 "Про поліпшення роботи по стандартизації в Українській РСР" (ЗП УРСР, 1965 р. N 3, ст. 23), а також підпункт 4 "в" пункту 9 цієї постанови в частині покладення на Всесоюзний інформаційний фонд стандартів і технічних умов обов'язку по здійсненню централізованої інформації організацій, установ і підприємств про діючі стандарти, технічні умови та іншу нормативно-технічну документацію.

5. Постанова Ради Міністрів УРСР від 7 травня 1967 р. N 292 "Про усунення недоліків у роботі по впровадженню та контролю за додержанням стандартів і технічних умов в Українській РСР".

6. Розпорядження Ради Міністрів УРСР від 15 грудня 1972 р. N 1036.