Про Тимчасове положення про правову охорону обєктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні

Власник свідоцтва на товарний знак може проставляти поряд з товарним знаком попереджувальне маркування, яке вказує на те, що використане позначення є товарним знаком, зареєстрованим в Україні.

Право на товарний знак може бути передано власником свідоцтва на товарний знак за договором фізичній або юридичній особі стосовно усіх або частини товарів, для яких товарний знак зареєстрований. Передача права на товарний знак не допускається, якщо вона може стати причиною введення в оману споживача щодо товару (послуг) або його виготовлювача (надавача).

Зазначений договір повинен бути зареєстрований у Держпатенті України і без реєстрації вважається недійсним.

45. Будь-яка фізична або юридична особа, яка бажає використовувати запатентований винахід, запатентований промисловий зразок або зареєстрований товарний знак, зобов'язана придбати у власника патенту на винахід або промисловий зразок, у власника свідоцтва на товарний знак ліцензію. Ліцензія - це придбане на умовах ліцензійного договору право на використання винаходу, промислового зразка або товарного знака.

За ліцензійним договором власник патенту або свідоцтва (ліцензіар) передає право на використання об'єкта промислової власності іншій особі (ліцензіату), а останній бере на себе зобов'язання вносити ліцензіарові платежі та здійснювати інші дії, передбачені договором.

Предметом ліцензійного договору є право на виготовлення, застосування, ввіз, пропозиція до продажу, продаж та інше впровадження в оборот продукту (зокрема, спеціального обладнання, комплектуючих вузлів, деталей та сировини), а також технічна та інша документація, допомога, зразки, матеріали та обладнання, що необхідні та достатні для використання винаходу, промислового зразка і товарного знака.

Ліцензійний договір повинен містити умову про те, що якість товарів ліцензіата буде не нижчою від якості товарів ліцензіара (якщо останній є виробником товарів з використанням об'єкта промислової власності) і що ліцензіар здійснюватиме контроль за виконанням цієї умови. Ліцензійний договір укладається на певний строк, підлягає реєстрації в Держпатенті України і набирає чинності від дати його реєстрації. Без реєстрації в Держпатенті України ліцензійний договір вважається недійсним.

46. Власник патенту на винахід може подати до Держпатенту України для опублікування в офіційному бюлетені заяву про надання будь-якій фізичній або юридичній особі права на використання винаходу (відкрита ліцензія). В цьому разі мито за підтримання чинності патенту знижується на 50 відсотків, починаючи з року, наступного за роком публікації такої заяви.

Особа, яка виявила бажання використати зазначений винахід, зобов'язана укласти з власником патенту договір про платежі.

47. В інтересах оборони України і громадського порядку Кабінет Міністрів України має право дозволити використання винаходу без згоди власника патенту з виплатою йому грошової компенсації, що відповідає ринковій ціні ліцензії. Спори про розмір компенсації вирішуються Апеляційною радою.

48. Держава стимулює використання винаходів шляхом пільгового оподаткування підприємств відповідно до чинного законодавства.

49. При видачі підприємству державного замовлення на випуск продукції з використанням винаходів, патенти на які належать іншим фізичним або юридичним особам України, а також іноземним особам, орган, що видав державне замовлення, забезпечує придбання ліцензії з виділенням необхідних для цього коштів.

50. Право на винагороду мають автори винаходів і промислових зразків, патенти на які видані роботодавцю чи його правонаступнику, а також Фонду винаходів України (стосовно винаходів), і які використані в суспільному виробництві.

51. Винагороду за використання винаходу протягом строку чинності патенту сплачує авторові роботодавець чи його правонаступник, а також Фонд винаходів України, які є власниками патентів.

Розмір винагороди визначається договором між автором і власником патенту і не може бути менше:

10 відсотків доходу, одержуваного щорічно власником патенту від його використання;

20 відсотків від сум, одержаних власником патенту від продажу ліцензії на даний винахід;

2 відсотків від частки собівартості продукції (робіт і послуг), що припадає на винахід, корисний ефект від якого не впливає на одержання доходу.

52. Винагороду за використання промислового зразка протягом строку чинності патенту сплачує авторові роботодавець чи його правонаступник, які є власниками патентів.

Розмір винагороди визначається умовами договору між автором і власником патенту і не може бути менше:

п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством, за кожний повний чи неповний рік використання;

20 відсотків від сум, одержаних власником патенту від продажу ліцензії на даний промисловий зразок.

53. Право на винагороду має автор (співавтори) раціоналізаторської пропозиції протягом 2 років від дати початку її використання на підприємстві, яке видало автору свідоцтво на цю раціоналізаторську пропозицію.

Розмір винагороди визначається умовами договору між автором і підприємством і не може бути менше:

10 відсотків доходу, одержуваного щорічно підприємством від використання раціоналізаторської пропозиції;

2 відсотків від частки собівартості продукції (робіт і послуг), що припадає на раціоналізаторську пропозицію, корисний ефект від якої не впливає на одержання доходу.

Винагорода сплачується автору відповідно до договору, але не пізніше 3 місяців після закінчення кожного року використання раціоналізаторської пропозиції.

54. Винагорода сплачується автору винаходу чи промислового зразка відповідно до договору, але не пізніше 3 місяців після закінчення кожного року, в якому використовувався винахід чи промисловий зразок, і не пізніше 3 місяців після надходження виручки від продажу ліцензії протягом строку дії патенту.

При реалізації в іноземних державах винаходу чи промислового зразка, запатентованого на ім'я підприємства або Фонду винаходів України, в тому числі при продажу ліцензії та поставці продукції на експорт, винагорода авторові сплачується за його бажанням в іноземній валюті.

Винагорода, сплачена автору власником патенту, не підлягає стягненню у разі анулювання патенту на винахід чи промисловий зразок.

Автори винаходів, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій при одержані винагороди користуються пільгами відповідно до чинного законодавства.

За несвоєчасну виплату винагороди винний у цьому власник патенту сплачує автору за кожний прострочений день пеню в розмірі 0,04 відсотка суми, належної до сплати.

55. Спори, пов'язані з використанням об'єктів промислової власності, розглядаються у порядку, встановленому чинним законодавством.

56. Будь-яка фізична або юридична особа, яка використовує запатентований винахід чи промисловий зразок всупереч цьому Положенню, вважається порушником патенту.

На вимогу власника патенту порушення патенту повинно бути припинене з відшкодуванням йому збитків, яких він зазнав у результаті протиправного використання винаходу чи промислового зразка.

Використання товарного знака всупереч цьому Положенню або подібного до товарного знака позначення для однорідних товарів і послуг, а також інші дії стосовно товарного знака, що завдають шкоди власникові свідоцтва на товарний знак або споживачам, тягнуть за собою цивільно-правову відповідальність згідно з чинним законодавством.

Особа, яка незаконно використовує товарний знак, на вимогу власника свідоцтва на товарний знак зобов'язана припинити його використання і відшкодувати завдані збитки.

57. Держпатент України забезпечує функціонування та управління патентною системою в Україні, приймає до розгляду заявки на об'єкти промислової власності, видає охоронні документи, що діють на території України, і здійснює інші функції відповідно до Положення про Державне патентне відомство України.

58. Фонд винаходів України здійснює щодо винаходів, виключне право на використання яких передано державі, права та обов'язки власника патенту та вживає заходів для їх широкого використання.

Фонд винаходів України не має права переуступати належні йому патенти третім особам без згоди авторів винаходів.

59. Міністерства та інші органи державної виконавчої влади з урахуванням покладених на них функцій у сфері науки і техніки координують діяльність підприємств, установ та організацій з питань охорони промислової власності та раціоналізаторських пропозицій.

60. Підприємства незалежно від форм власності забезпечують необхідні умови для створення і використання об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій, можуть створювати підрозділи з питань охорони промислової власності, сприяють діяльності первинних організацій Товариства винахідників та раціоналізаторів України й інших громадських організацій, що надають авторам об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій організаційну, матеріальну, технічну та іншу допомогу.

61. Міністерства та інші органи державної виконавчої влади, підприємства, а також Товариство винахідників та раціоналізаторів України й інші громадські організації можуть створювати іноваційні фонди для підтримки діяльності щодо створення та використання об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій.

62. Діяльність підприємств, пов'язана зі створенням, одержанням правової охорони і використанням об'єктів промислової власності, фінансується за рахунок їх власних коштів, а державних підприємств - за рахунок коштів, виділених на їх утримання, та доходів від використання винаходів, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій, що залишаються в їх розпорядженні відповідно до чинного законодавства.

63. За заявками на видачу охоронного документа колишнього СРСР на винахід чи промисловий зразок, на які до дати введення в дію цього Положення є рішення про видачу охоронного документа, Держпатент України видає за клопотанням автора (співавторів) при наявності згоди заявника патент України на ім'я автора (співавторів), іншої фізичної або юридичної особи (за умови їх згоди), які будуть зазначені у клопотанні, або на ім'я Фонду винаходів України (стосовно винаходів).

64. За спільним клопотанням авторів і заявників Держпатент України видає особам, які за їх згодою зазначені у клопотаннях, патенти України на винаходи і промислові зразки, що охороняються відповідно авторськими свідоцтвами і свідоцтвами СРСР, з припиненням дії цих свідоцтв в Україні.

Строк дії зазначених у цьому пункті патентів України становить відповідно 20 і 15 років від дати подання заявки на видачу авторського свідоцтва чи свідоцтва СРСР.

65. Підприємства, які почали використовувати зазначені в пункті 64 цього Положення винаходи і промислові зразки до дати введення його в дію, зберігають право подальшого використання цих винаходів та промислових зразків без укладання ліцензійного договору з власником патенту і без розширення обсягу використання. Вказані підприємства сплачують винагороду авторам відповідно до законодавства, що діяло раніше.

66. Використання винаходів і промислових зразків, на які були одержані відповідно авторські свідоцтва та свідоцтва колишнього СРСР і строк дії (20 чи 15 років від дати подання заявки) яких закінчився, здійснюється підприємствами без спеціального дозволу. У цьому випадку винагорода авторам сплачується відповідно до законодавства, що діяло раніше.

67. Патенти колишнього СРСР на винаходи та промислові зразки, а також свідоцтва колишнього СРСР на товарні знаки, які були видані до дати введення в дію цього Положення і строк дії яких не закінчився, після їх реєстрації у Держпатенті України прирівнюються щодо правового режиму відповідно до патенту чи свідоцтва, які видаються на підставі цього Положення.

68. Експертиза заявок на винаходи по суті до створення необхідної патентно-інформаційної бази проводиться з обов'язковим доданням до клопотання про її проведення звіту про пошук, який здійснюється визнаним міжнародним пошуковим органом або організацією, зареєстрованою у Держпатенті України як пошуковий орган, чи рішення про видачу патенту патентним відомством держави, де передбачена перевірочна система видачі патентів на винаходи.

69. За поданням заявок на винаходи, промислові зразки, товарні знаки, видачу охоронних документів, підтримання їх чинності, а також інші юридично значущі дії щодо охоронних документів справляється мито. Перелік дій, за вчинення яких справляється мито, його розміри і строки сплати, а також підстави для звільнення від сплати мита визначаються Законом України "Про державне мито".

Мито сплачує заявник, власник патенту чи свідоцтва, а також інші заінтересовані фізичні або юридичні особи.

Мито сплачується перед поданням до Держпатенту України відповідних заявок, клопотань, заперечень тощо. Річне мито сплачується за повний рік дії патенту, при цьому перший внесок робиться одночасно зі сплатою мита за видачу патенту. За кожний наступний рік річне мито сплачується протягом останніх двох календарних місяців поточного року дії патенту. При цьому завірена копія документа про перерахування належної суми подається одночасно з заявкою, клопотанням, запереченням тощо.

70. Підприємство-власник патенту, підприємство, яке використовує раціоналізаторську пропозицію, і підприємство-ліцензіат сплачує особам (у тому числі тим, які не працюють на даному підприємстві), що сприяли створенню, одержанню правової охорони і використанню винаходів, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій, винагороду, розмір якої не повинен перевищувати розміру винагороди, сплаченої авторам зазначених винаходів, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій.

71. Право на подання заявки, патент на винахід чи промисловий зразок, виключне право на використання винаходу чи промислового зразка, а також право на винагороду та доходи від використання винаходів та промислових зразків переходять у спадщину.