Про затвердження Державної цільової екологічної програми матеріально-технічного переоснащення національної гідрометеорологічної служби на 2022—2024 роки

Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Державну цільову екологічну програму матеріально-технічного переоснащення національної гідрометеорологічної служби на 2022-2024 роки (далі - Програма), що додається.

2. Пункт 12 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 р. № 710 "Про ефективне використання державних коштів" (Офіційний вісник України, 2016 р., № 83, ст. 2739) після слів і цифр "Державної цільової програми утилізації компонентів рідкого ракетного палива (гептилу) на період до 2020 року" доповнити словами і цифрами "та Державної цільової екологічної програми матеріально-технічного переоснащення національної гідрометеорологічної служби на 2022-2024 роки".

3. Міністерству внутрішніх справ разом з Міністерством фінансів під час складання проекту Державного бюджету України на відповідний рік передбачати кошти, необхідні для виконання завдань і заходів Програми, з урахуванням можливостей державного бюджету в порядку, визначеному Бюджетним кодексом України.

4. Державній службі з надзвичайних ситуацій подавати щороку до 25 лютого інформацію про стан виконання Програми до Кабінету Міністрів України та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

Метою Програми є досягнення якісного оперативного гідрометеорологічного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, галузей економіки, Збройних Сил, населення інформацією про фактичні та очікувані зміни гідрометеорологічних умов, попередженнями про небезпечні і стихійні гідрометеорологічні явища та інформацією про стан забруднення навколишнього природного середовища, що можливо в результаті технічного і технологічного переоснащення національної гідрометеорологічної служби.

Для визначення оптимального варіанта розв’язання проблеми проаналізовано:

досвід проведення модернізації національних гідрометеорологічних служб Польщі, Румунії, Словаччини;

стан виконання Загальнодержавної цільової програми захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на 2013-2017 роки;

можливості українських науково-дослідних установ і підприємств-виробників щодо виготовлення засобів вимірювальної техніки гідрометеорологічного призначення.

Можливі два варіанти розв’язання проблеми.

Перший варіант передбачає придбання переважної більшості технічних засобів і технологій в іноземних виробників, зокрема Фінляндії, Німеччини, США, Японії. У такий спосіб модернізували свої гідрометеорологічні служби країни Східної Європи.

Недоліком цього варіанта є значна вартість закордонних засобів вимірювальної техніки та валютні витрати на її придбання і обслуговування.

Другий оптимальний варіант передбачає:

часткове переоснащення національної гідрометеорологічної служби переважно вітчизняними засобами вимірювальної техніки та технологіями;

придбання іноземних технічних засобів і технологій, аналоги яких відсутні в Україні, а саме метеорологічних радіолокаторів доплерівського типу, автоматизованих постів спостереження за станом забруднення водних ресурсів та атмосферного повітря тощо.

Реалізація оптимального варіанта дасть змогу:

урахувати коротко- та довгострокові інтереси національної гідрометеорологічної служби щодо здійснення її технічного і технологічного переоснащення, підтримання працездатності, подальшого оновлення техніки та технологій;

забезпечити економію валютних ресурсів держави за рахунок упровадження вітчизняних засобів вимірювальної техніки, вартість яких менша за вартість зарубіжних аналогів;

використати результати виконаних в Україні державних цільових науково-технічних програм;

забезпечити зміцнення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств, що працюють у галузі гідрометеорологічного приладобудування.

Виконання завдань Програми здійснюється шляхом закупівлі і впровадження в організаціях сфери управління ДСНС, що здійснюють гідрометеорологічну діяльність, вітчизняних технічних засобів і технологій та зарубіжних технічних засобів і технологій, які найближчими роками не можуть бути виготовлені в Україні.

Відбір виконавців робіт та постачальників техніки і технологій здійснюється на конкурсних засадах відповідно до законодавства.

Відомості про державного замовника та керівника Програми, прогнозні обсяги та джерела фінансування наведено в паспорті Програми (додаток 1).

Завдання і заходи з виконання Програми наведені у додатку 2.

Виконання завдань Програми дасть змогу переоснастити національну гідрометеорологічну службу сучасними засобами вимірювальної техніки і технологіями проведення гідрометеорологічних спостережень та прогнозування, а також спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища.

Зазначене сприятиме наближенню рівня технічного та технологічного оснащення національної гідрометеорологічної служби до рівня гідрометеорологічних служб розвинутих країн світу, підвищенню якості спостережень за гідрометеорологічними умовами, розширенню переліку вимірювань забруднювальних речовин у навколишньому природному середовищі, які провадять підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління ДСНС і провадять гідрометеорологічну діяльність, відповідно до стандартів ЄС шляхом переоснащення:

мережі радіолокаційних спостережень - доплерівськими метеорологічними радіолокаторами з метою створення в перспективі єдиного метеорологічного радіолокаційного поля в Україні та його інтеграції в європейське радіолокаційне поле;

мережі авіаційних метеорологічних станцій - автоматизованими технічними засобами вимірювання, оброблення та передачі метеорологічної інформації;

наземної метеорологічної та гідрологічної мережі спостережень - автоматизованими метеорологічними станціями, автоматизованими засобами вимірювання метеорологічних параметрів, автоматизованими постами спостережень за гідрологічним режимом водних об’єктів та іншими приладами і обладнанням;

річкової, озерної та морської системи спостережень - гідрологічними приладами та обладнанням;

вимірювальних хімічних, гідробіологічних, радіологічних лабораторій та базової мережі спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища - автоматизованими постами спостережень, аналітичними приладами та обладнанням з урахуванням вимог Директив 2008/50/ЄС , 2004/107/ЄС та 2000/60/ЄС ;

обладнання для приймання-передавання інформації - сучасними комп’ютерною та допоміжною технікою, серверами зв’язку, модемами та іншим обладнанням приймання-передавання інформації.

Підвищити рівень справджуваності і своєчасності надання гідрометеорологічних прогнозів, якість гідрометеорологічного забезпечення споживачів передбачається шляхом:

упровадження сучасних інформаційних і геоінформаційних моделюючих систем і технологій відстеження, проведення аналізу та прогнозування гідрометеорологічних процесів і явищ;

удосконалення відповідно до міжнародних стандартів інформаційної інфраструктури гідрометеорологічного забезпечення та обслуговування;

розширення номенклатури та підвищення якості послуг із гідрометеорологічного обслуговування споживачів та забезпечення гідрометеорологічною інформацією і рекомендаціями населення з питань раціонального та безпечного використання геліоатмосферних ресурсів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відпочинку, лікування тощо;

розширення форм та методів спеціалізованого гідрометеорологічного обслуговування галузей економіки, функціонування яких залежить від погодних умов;

упровадження сучасних інформаційно-мережевих технологій з урахуванням функціонування майбутньої єдиної національної інформаційної мережі гідрометеорологічного забезпечення та обслуговування її як складової частини Глобальної інформаційної системи Всесвітньої метеорологічної організації.

Виконання Програми сприятиме:

підвищенню рівня якості та оперативності забезпечення центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, галузей економіки, Збройних Сил та населення інформацією про фактичні та очікувані зміни гідрометеорологічних умов, а також інформацією про стан забруднення навколишнього природного середовища;

підвищенню рівня справджуваності короткострокових та середньострокових гідрометеорологічних прогнозів погоди і попереджень про небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища до відповідного рівня національних гідрометеорологічних служб розвинутих країн світу;

розширенню видів та вдосконаленню форм і методів спеціалізованого гідрометеорологічного обслуговування галузей економіки;

зменшенню збитків, завданих економіці та населенню небезпечними і стихійними гідрометеорологічними явищами, несприятливими погодними умовами.

Результати дослідження, виконаного експертами Міжнародного банку реконструкції та розвитку, свідчать про те, що економічна ефективність інвестицій, спрямованих на модернізацію та технічне переоснащення національної гідрометеорологічної служби, становить від 4 до 11 гривень за кожну вкладену в переоснащення гривню в результаті проведення своєчасних дій, спрямованих на зменшення втрат від прогнозованого небезпечного та стихійного гідрометеорологічного лиха.

Суттєвий додатковий економічний ефект від розвитку національної гідрометеорологічної служби отримають також окремі галузі економіки. Так, сільське господарство потенційно може отримати у вигляді попереджених втрат 2,1-3,1 відсотка валового внутрішнього продукту. Поліпшення прогнозування та запобігання небезпечним і стихійним гідрометеорологічним явищам сприятиме поліпшенню соціальних умов проживання населення, особливо в паводконебезпечних регіонах, підвищенню рівня безпеки у транспортній галузі, особливо в авіаційних перевезеннях, розв’язанню проблем навколишнього природного середовища.

При цьому реальна економічна вигода для держави від виконання Програми буде більшою, оскільки у результатах дослідження не враховано додатковий економічний ефект від поліпшення гідрометеорологічного забезпечення за такими напрямами господарювання, як фермерство і туристична галузь.

Очікувані результати виконання Програми наведено в додатку 3.

Обсяг фінансування Програми визначається щороку під час складання проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік з урахуванням реальних можливостей бюджету.

Орієнтовний обсяг фінансування Програми за рахунок державного бюджету становить 308,6 млн. гривень, а саме:

модернізація та технічне переоснащення державної системи гідрометеорологічних спостережень та спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища - 284,04 млн. гривень;

розроблення та впровадження спеціалізованого програмного забезпечення для прийому, обробки, передачі та формування баз даних гідрометеорологічної інформації - 1 млн. гривень;

будівництво, ремонт та реконструкція об’єктів інфраструктури гідрометеорологічних організацій - 23,56 млн. гривень.

1. Концепція Програми схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 листопада 2020 р. № 1381.

2. Програму затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2021 р. № 465.

3. Державний замовник Програми - ДСНС.

4. Керівник Програми - Міністр внутрішніх справ.

5. Виконавці заходів Програми - ДСНС.

6. Строк виконання Програми - 2022-2024 роки.

7. Прогнозні обсяги та джерела фінансування Програми: