9) який є другим із подружжя або одним із батьків подружжя, особи, яка мала право на отримання посвідки на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої або двадцять четвертої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" та загинула при виконанні службових обов’язків або яка є дитиною такої особи, або дитиною одного із подружжя такої особи.
Особа, яка набула громадянство України і подала декларацію про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України, зобов’язується повернути паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави. Вимога про взяття зобов’язання повернути паспорт іноземної держави не поширюється на осіб, яких визнано біженцями або яким надано притулок в Україні";
9) статтю 13 викласти в такій редакції:
"Стаття 13. Набуття громадянства України особою, визнаною судом обмежено дієздатною або недієздатною, внаслідок встановлення над нею опіки або піклування громадянином України
Іноземець або особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними, над якими встановлено опіку або піклування громадянина України, набувають громадянство України з моменту набрання чинності рішенням про встановлення піклування або опіки";
10) у частині сьомій статті 15 слова "через політичні переконання" замінити словами "з політичних мотивів", а слова "декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка зазнала переслідувань" - словами "декларацію про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України";
11) у статті 18:
частину першу доповнити реченням такого змісту: "Громадянин України, який одночасно є громадянином (підданим) держави (держав), громадяни (піддані) якої (яких) набувають громадянство України у спрощеному порядку, може вийти з громадянства України за його клопотанням в іноземній державі, громадянином якої він є незалежно від місця його проживання";
частину дванадцяту після слова "допускається" доповнити словами "якщо особа є громадянином (підданим) держави (держав), громадяни (піддані) якої (яких) набувають громадянство України у спрощеному порядку або";
після частини дванадцятої доповнити новою частиною такого змісту:
"Вихід з громадянства України є необов’язковим для громадянина України, який набув громадянство (підданство) держави (держав), громадяни (піддані) якої (яких) набувають громадянство України у спрощеному порядку".
У зв’язку з цим частини тринадцяту - п’ятнадцяту вважати відповідно частинами чотирнадцятою - шістнадцятою;
"Стаття 19. Підстави для втрати громадянства України
Підставами для втрати громадянства України є:
1) добровільне набуття громадянином України громадянства держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, або громадянства (підданства) держави, громадяни (піддані) якої не можуть набути громадянство України у спрощеному порядку, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття.
Добровільним набуттям громадянства (підданства) іншої держави (держав) вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства (підданства) іншої держави звернувся із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство (підданство) якої набуто.
Не вважається добровільно набутим на тимчасово окупованій території України громадянство держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, у тому числі якщо набуття такого громадянства вимагало звернення із заявою чи клопотанням про його набуття відповідно до порядку, встановленого такою державою, а також у разі набуття громадянином України, якого незаконно депортовано з тимчасово окупованої території України, громадянства держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, крім випадків, коли дії такої особи спрямовані на пропаганду війни, публічної підтримки збройної агресії проти України або створюють загрози національній безпеці та/або національним інтересам України в розумінні Закону України "Про національну безпеку України".
Не вважаються добровільним набуттям іншого громадянства (підданства) випадки множинного громадянства, зазначені в пунктах 1-4 частини першої статті 5-1 цього Закону;
2) набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього Закону у випадках подання неправдивих відомостей, підроблених документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого стосовно особи не могло бути прийнято рішення про прийняття до громадянства України, обману або невиконання зобов’язання, взятого особою в зобов’язанні припинити іноземне громадянство, у декларації про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України або в декларації про визнання себе громадянином України, або невиконання зобов’язання про складання іспитів з основ Конституції України, історії України та на визначення рівня володіння державною мовою;
3) встановлення факту проходження особою військової служби за контрактом у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;
4) набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно осіб, засуджених в Україні за вчинення злочину проти основ національної безпеки України, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, за вчинення терористичного акту, сприяння вчиненню терористичного акту, публічні заклики до вчинення терористичного акту, створення терористичної групи чи терористичної організації, за фінансування тероризму, створення злочинної організації, керівництво такою організацією або її структурними частинами, створення злочинної спільноти, встановлення або поширення злочинного впливу, сприяння учасникам злочинних організацій та приховування їх злочинної діяльності;
5) встановлення факту участі у збройній агресії проти України з боку держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, або яка перебуває у збройному конфлікті з Україною чи сприяла (сприяє) вчиненню збройної агресії проти України та/або участі в окупаційній адміністрації Російської Федерації на тимчасово окупованій території України.
Положення пунктів 1, 3-5 частини першої цієї статті не застосовуються, якщо внаслідок цього громадянин України стане особою без громадянства.
Датою припинення громадянства України у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, є дата видання відповідного указу Президента України";
"Стаття 21. Скасування рішень про встановлення, оформлення належності до громадянства України, оформлення набуття громадянства України
Рішення про встановлення або оформлення належності до громадянства України відповідно до статті 3 цього Закону скасовується рішенням спеціального уповноваженого органу, якщо таке рішення прийнято внаслідок подання неправдивих відомостей, підроблених документів, обману або приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого стосовно особи не могло бути прийнято таке рішення.
Рішення про оформлення набуття особою громадянства України відповідно до статей 7, 8, 10, 10-1, 14, 15 цього Закону скасовується рішенням спеціального уповноваженого органу, якщо громадянство України набуто внаслідок подання неправдивих відомостей, підроблених документів, документів, що втратили чинність, або документів, які не підтверджують наявності підстав для набуття громадянства України, а також внаслідок приховування особою або її законним представником будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не могла набути громадянство України, обману або внаслідок невиконання зобов’язання, взятого особою в зобов’язанні припинити іноземне громадянство, в декларації про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України або в декларації про визнання себе громадянином України, або невиконання зобов’язання про складання іспитів з основ Конституції України, історії України та на визначення рівня володіння державною мовою.
Скасування рішень про встановлення, оформлення належності до громадянства України, оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, тягне за собою припинення правових наслідків, що виникли у зв’язку з такими рішеннями, з дати прийняття рішення про їх скасування.
Не може бути скасовано рішення про оформлення набуття громадянства України стосовно особи, яку визнано недієздатною або цивільна дієздатність якої обмежена".
2. У Законі України "Про імміграцію" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 41, ст. 197 із наступними змінами):
1) у статті 4:
пункт 9 частини другої викласти в такій редакції:
"9) особи, які проходили військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту, Національній гвардії України три і більше років або не менше одного року в період введення в Україні воєнного стану";
у частині третій:
пункт 1-1 доповнити словами та цифрами "а також дітям, які не досягли 18 років, загиблого (померлого) військовослужбовця та батькам подружжя";
доповнити пунктами 1-2 і 1-3 такого змісту:
"1-2) одному з подружжя, якщо другий з подружжя є загиблим (померлим) іноземцем або особою без громадянства, які проходили військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України (незалежно від строку військової служби), а також дітям, які не досягли 18 років, загиблого (померлого) військовослужбовця та батькам подружжя;
1-3) одному з подружжя, якщо другий з подружжя є загиблим (померлим) іноземцем або особою без громадянства, який/яка в період дії воєнного стану в Україні надавав/надавала стрілецьку, тактичну, радіотехнічну, вибухотехнічну, медичну та іншу допомогу Збройним Силам України, Національній гвардії України, у тому числі підрозділам територіальної оборони, добровольчих формувань територіальних громад, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій, та спільно з такими підрозділами брав/брала участь у виконанні бойових або службових завдань, а також дітям, які не досягли 18 років, та батькам подружжя загиблого (померлого) іноземця або особи без громадянства";
2) у статті 9:
в абзаці другому пункту 2 частини п’ятої слово і цифри "пункту 1-1" замінити словом і цифрами "пунктів 1-1-1-3";
частину шосту викласти в такій редакції:
"Вимога пункту 5 не поширюється на осіб, зазначених у пунктах 9, 10 частини другої та пунктах 1, 1-1-1-3, 3, 6 частини третьої статті 4 цього Закону";
у частині сьомій:
пункт 16 викласти в такій редакції:
"16) для осіб, зазначених у пункті 1-1 частини третьої статті 4 цього Закону, - оригінали (після пред’явлення повертаються) та копії документів, що підтверджують родинні (сімейні) відносини з громадянином України - військовослужбовцем Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення на день його загибелі (смерті), документи, що підтверджують факт проходження військової служби, а також документи, що підтверджують факт загибелі (смерті) військовослужбовця";
доповнити пунктами 17 і 18 такого змісту:
"17) для осіб, зазначених у пункті 1-2 частини третьої статті 4 цього Закону, - оригінали (після пред’явлення повертаються) та копії документів, що підтверджують родинні (сімейні) відносини з іноземцем або особою без громадянства - військовослужбовцем Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України на день його загибелі (смерті), документи, що підтверджують факт проходження військової служби, а також документи, що підтверджують факт загибелі (смерті) військовослужбовця;
18) для осіб, зазначених у пункті 1-3 частини третьої статті 4 цього Закону, - оригінали (після пред’явлення повертаються) та копії документів, що підтверджують родинні (сімейні) відносини із загиблим (померлим) іноземцем або особою без громадянства на день його/її загибелі (смерті), подання Міністерства оборони України або Міністерства внутрішніх справ України про те, що загиблий (померлий) іноземець або особа без громадянства в період дії воєнного стану в Україні надавав/надавала стрілецьку, тактичну, радіотехнічну, вибухотехнічну, медичну та іншу допомогу Збройним Силам України, Національній гвардії України, у тому числі підрозділам територіальної оборони, добровольчих формувань територіальних громад, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій, та спільно з такими підрозділами брав/брала участь у виконанні бойових або службових завдань, підготовлене на підставі інформації, отриманої у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а також документи, що підтверджують факт загибелі (смерті) такого іноземця або особи без громадянства";
у частині восьмій слова і цифри "у пунктах 2, 9, 10 частини другої і пунктах 1, 1-1, 3, 6 частини третьої" замінити словами і цифрами "у пунктах 2, 9, 10 частини другої та пунктах 1, 1-1-1-3, 3, 6 частини третьої".
3. У Законі України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 19-20, ст. 179 із наступними змінами):
1) у статті 4:
у частині п’ятнадцятій слова "зазначеними у частинах другій - тринадцятій і дев’ятнадцятій цієї статті" замінити словами "зазначеними у частинах другій - тринадцятій, дев’ятнадцятій і двадцять четвертій цієї статті";
абзац третій частини двадцять першої викласти в такій редакції:
"Іноземці та особи без громадянства, яким надано дозвіл на імміграцію на підставі пунктів 9, 10 частини другої, пунктів 1-1 -1-3 частини третьої статті 4 Закону України "Про імміграцію" та які отримали посвідку на постійне проживання, вважаються такими, які перебувають на території України на законних підставах, у тому числі у випадках, якщо термін дії їхнього паспортного документа закінчився або він підлягає обміну (крім випадків зміни персональних даних особи)";
2) у статті 5:
у частині п’ятнадцятій слова і цифру "зазначеної в частинах другій - тринадцятій і дев’ятнадцятій статті 4 цього Закону" замінити словами і цифрою "зазначеної в частинах другій - тринадцятій, дев’ятнадцятій і двадцять четвертій статті 4 цього Закону";
пункт 2 частини дев’ятнадцятої викласти в такій редакції:
"2) паспортний документ іноземця (або паспортні документи - у разі якщо іноземець має одночасно громадянство (підданство) кількох держав (множинне громадянство (підданство) або документ, що посвідчує особу без громадянства, з відповідною довгостроковою візою (довгострокова віза не вимагається у іноземців та осіб без громадянства, які не зобов’язані отримувати таку візу відповідно до цього Закону, інших законів України або міжнародних договорів України) та копію сторінки паспортного документа з такою візою. Іноземці або особи без громадянства, зазначені у частині двадцятій або двадцять четвертій статті 4 цього Закону, а також члени їхніх сімей можуть подавати паспортний документ, термін дії якого закінчився або який підлягає обміну, у разі якщо за отриманням нового документа особа зобов’язана звернутися до органів державної влади країни громадянської належності або країни попереднього постійного проживання, якщо така країна вчинила акт збройної агресії проти України або не визнає територіальну цілісність та суверенітет України, або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй "Про територіальну цілісність України" від 27 березня 2014 року № 68/262";
3) абзац другий частини першої статті 5-2 викласти в такій редакції:
"Ця вимога не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а також на осіб, зазначених у частинах дев’ятнадцятій і двадцять четвертій статті 4 цього Закону, та членів їхніх сімей";
4) у пункті 3 частини першої статті 17:
перше речення викласти в такій редакції:
"3) паспортний документ іноземця (або паспортні документи - у разі якщо іноземець має одночасно громадянство (підданство) кількох держав (множинне громадянство (підданство) або документ особи без громадянства та копії сторінок паспортного документа іноземця або документа особи без громадянства, що містять особисті дані, з перекладом на українську мову, засвідченим в установленому порядку";
у другому реченні слова і цифри "а також зазначена у пункті 1-1 частини третьої статті 4 Закону України "Про імміграцію" замінити словами і цифрами "а також зазначена у пунктах 1-1 -1-3 частини третьої статті 4 Закону України "Про імміграцію", а також яка є членом сім’ї іноземця або особи без громадянства, зазначеної в частинах дев’ятнадцятій та двадцять четвертій статті 4 цього Закону".
4. В абзаці другому частини першої статті 7 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 21, ст. 81 із наступними змінами) слова і цифру "особи, які отримали посвідку на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", мають право" замінити словами і цифрою "особи, які отримали посвідку на тимчасове проживання на підставі частин двадцятої, двадцять четвертої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", мають право".
II. Прикінцеві та перехідні положення
1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім пункту 8 цього розділу, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
2. Розгляд заяв про встановлення, оформлення належності до громадянства України, про набуття громадянства України, про вихід із громадянства України, подань про втрату громадянства України, про скасування рішень про набуття громадянства України, поданих до набрання чинності цим Законом, здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
3. Установити, що протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом право подати декларацію про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України мають іноземці, які в період з 1 січня 2018 року набули громадянство України або стосовно яких здійснюється провадження за заявою про набуття громадянства України відповідно до Закону України "Про громадянство України" у редакції, що діяла до набрання чинності цим Законом, та подали зобов’язання про припинення іноземного громадянства, у тому числі строк виконання якого сплив, із числа таких осіб:
1) яка в установленому законодавством України порядку проходить військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту, Національній гвардії України або в установленому законодавством України порядку проходила військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту, Національній гвардії України, контракт якої припинено (розірвано), та звільнена з військової служби з підстав, передбачених підпунктами "а", "б", "в" пунктів 1, 2, підпунктами "а", "б" пункту 3 частини п’ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", є дитиною або другим із подружжя такої особи, або одним із батьків подружжя, або дитиною одного з подружжя;
2) яка має визначні заслуги перед Україною або прийняття якої до громадянства України становить державний інтерес для України, є дитиною або другим із подружжя такої особи, або дитиною одного з подружжя;
3) яка в установленому законодавством України порядку проходить військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України та нагороджена державною нагородою України, є дитиною або другим із подружжя такої особи, або одним із батьків подружжя, або дитиною одного з подружжя;
4) іноземець з числа осіб, зазначених у частині двадцятій статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", є дитиною або другим із подружжя такої особи, або одним із батьків подружжя, або дитиною одного з подружжя;
5) яка є громадянином держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, що зазнала в країні своєї громадянської належності переслідувань через політичні мотиви, що підтверджується документом, передбаченим Законом України "Про громадянство України" у редакції, що діяла до набрання чинності цим Законом, є дитиною або другим із подружжя такої особи, або дитиною одного з подружжя;
6) яка є другим із подружжя або дитиною, або одним із батьків подружжя, або дитиною одного з подружжя особи, яка в установленому законодавством України порядку проходила військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України та загинула при виконанні службових обов’язків, або особи, яка мала право на отримання посвідки на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" та загинула при виконанні службових обов’язків;
7) яка є другим із подружжя громадянина України, який в установленому законодавством України порядку проходить військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, Службі безпеки України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національній гвардії України, Державній прикордонній службі України, Управлінні державної охорони України, Державній спеціальній службі транспорту, правоохоронних органах спеціального призначення або розвідувальних органах України чи який в установленому законодавством України порядку проходив військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, Службі безпеки України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національній гвардії України, Державній прикордонній службі України, Управлінні державної охорони України, Державній спеціальній службі транспорту, правоохоронних органах спеціального призначення або розвідувальних органах України та загинув (помер) при виконанні (у зв’язку з виконанням) службових обов’язків або був звільнений з військової служби з підстав, передбачених пунктами "а", "б", "в" частини другої, пунктами "а", "б", "в", "є" частини третьої, підпунктами "б", "в", "г", "е" пункту 1 та підпунктами "а", "б", "г", "д", "е" пункту 2 частини четвертої, підпунктами "а", "б", "в", "ґ", "п" пункту 2, підпунктами "а", "б", "г", "д" пункту 3 частини п’ятої, підпунктами "а", "б", "г", "і" пункту 2, підпунктами "а", "б", "г", "ґ" пункту 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", або є одним із батьків подружжя, або дитиною одного з подружжя.
Особи, зазначені у цьому пункті, які у встановлений абзацом першим цього пункту строк не подали декларацію про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України, вважаються такими, що не виконали зобов’язання про припинення іноземного громадянства на умовах та у строки, передбачені Законом України "Про громадянство України" у редакції, що діяла до набрання чинності цим Законом.
4. Іноземець та особа без громадянства, які набувають громадянство України як особи, які проходять/проходили військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту чи Національній гвардії України, у тому числі нагороджені державною нагородою України, або є іноземцями, які отримали посвідку на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої або двадцять четвертої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", або є одним із подружжя такої особи, або є одним із батьків подружжя, або є громадянином держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, та зазнав у країні своєї громадянської належності переслідувань, що підтверджується документом, передбаченим цим Законом, або є одним із подружжя такої особи, можуть подати паспортний документ, термін дії якого закінчився або підлягає обміну (крім випадків зміни персональних даних особи), або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус (у разі втрати паспортного документа), якщо за отриманням нового документа особа зобов’язана звернутися до органів державної влади країни громадянської належності або країни попереднього постійного проживання, якщо така країна вчинила акт збройної агресії проти України або не визнає територіальну цілісність та суверенітет України, або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй "Про територіальну цілісність України" від 27 березня 2014 року № 68/262.
Право подати паспортний документ, термін дії якого закінчився або підлягає обміну (крім випадків зміни персональних даних особи), або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус (у разі втрати паспортного документа), якщо за отриманням нового документа особа зобов’язана звернутися до органів державної влади країни громадянської належності або країни попереднього постійного проживання, якщо така країна вчинила акт збройної агресії проти України або не визнає територіальну цілісність та суверенітет України, або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй "Про територіальну цілісність України" від 27 березня 2014 року № 68/262, мають особи, які є другим із подружжя або одним із батьків подружжя особи, яка в установленому законодавством України порядку проходила військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту чи Національній гвардії України та загинула при виконанні службових обов’язків, або особи, яка мала право на отримання посвідки на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої або двадцять четвертої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" та загинула при виконанні службових обов’язків, або громадянина України, який в установленому законодавством України порядку проходить військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, Службі безпеки України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національній гвардії України, Державній прикордонній службі України, Управлінні державної охорони України, Державній спеціальній службі транспорту, правоохоронних органах спеціального призначення або розвідувальних органах України чи який в установленому законодавством України порядку проходив військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, Службі безпеки України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національній гвардії України, Державній прикордонній службі України, Управлінні державної охорони України, Державній спеціальній службі транспорту, правоохоронних органах спеціального призначення або розвідувальних органах України та загинув (помер) при виконанні (у зв’язку з виконанням) службових обов’язків або був звільнений з військової служби з підстав, передбачених пунктами "а", "б", "в" частини другої, пунктами "а", "б", "в", "є" частини третьої, підпунктами "б", "в", "г", "е" пункту 1 та підпунктами "а", "б", "г", "д", "е" пункту 2 частини четвертої, підпунктами "а", "б", "в", "ґ", "п" пункту 2, підпунктами "а", "б", "г", "д" пункту 3 частини п’ятої, підпунктами "а", "б", "г", "і" пункту 2, підпунктами "а", "б", "г", "ґ" пункту 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу".
5. Перебування в Україні на законних підставах осіб, які в установленому законодавством України порядку проходили військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України, контракт яких припинено та яких звільнено з військової служби з підстав, передбачених підпунктом "б" пунктів 1-3 частини п’ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", підтверджується відміткою про продовження в установленому порядку строку перебування на території України, внесеною у тому числі до паспортного документа, термін дії якого закінчився або який підлягає обміну (крім випадків зміни персональних даних особи), у разі якщо за отриманням нового документа особа зобов’язана звернутися до органів державної влади країни громадянської належності або країни попереднього постійного проживання, якщо така країна вчинила акт збройної агресії проти України або не визнає територіальну цілісність та суверенітет України, або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність і суверенітет України, зокрема голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй "Про територіальну цілісність України" від 27 березня 2014 року № 68/262.
6. Після набрання чинності цим Законом особи, які набули громадянство України або стосовно яких здійснюється провадження за заявою про набуття громадянства України відповідно до Закону України "Про громадянство України" у редакції, що діяла до набрання чинності цим Законом, та подали зобов’язання про припинення іноземного громадянства та є громадянами (підданими) держави, громадяни (піддані) якої набувають громадянство України у спрощеному порядку, мають право подати декларацію про визнання себе громадянином України.
7. Дія положень абзаців першого - третього пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які беруть участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України" від 20 серпня 2024 року № 3897-IX не поширюється на осіб, зазначених в абзацах сорок третьому - сорок восьмому, п’ятдесятому, п’ятдесят першому статті 1 Закону України "Про громадянство України".
8. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня опублікування цього Закону:
1) прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону;
2) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
3) забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
4) підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України проекти законів України щодо:
врегулювання питань, пов’язаних з особливостями зайняття деяких посад в органах державної влади, інших державних органах та органах місцевого самоврядування громадянами України, які також мають громадянство іноземної держави, зокрема держави-агресора або держави-окупанта, з урахуванням загроз національній безпеці України;
приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом.
9. Рекомендувати Президенту України привести свої акти у відповідність із цим Законом та прийняти акти, необхідні для реалізації цього Закону.
| Президент України | В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ |
| м. Київ 18 червня 2025 року № 4502-IX | |
