• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про утворення Державної служби охорони культурної спадщини

Кабінет Міністрів України  | Постанова, Положення від 30.03.2002 № 446 | Документ не діє
Реквізити
  • Видавник: Кабінет Міністрів України
  • Тип: Постанова, Положення
  • Дата: 30.03.2002
  • Номер: 446
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Кабінет Міністрів України
  • Тип: Постанова, Положення
  • Дата: 30.03.2002
  • Номер: 446
  • Статус: Документ не діє
Документ підготовлено в системі iplex
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 30 березня 2002 р. N 446
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 336 від 15.03.2006 )
Про утворення Державної служби охорони культурної спадщини
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1106 від 17.07.2003 )
Кабінет Міністрів України
постановляє:
1. Утворити у складі Міністерства культури і мистецтв Державну службу охорони культурної спадщини як урядовий орган державного управління.
2. Затвердити Положення про Державну службу охорони культурної спадщини (додається).
3. Міністерству фінансів, Міністерству культури і мистецтв, Державному комітету з будівництва та архітектури у тримісячний термін переглянути граничну чисельність працівників та видатки на утримання Міністерства культури і мистецтв та Державного комітету з будівництва та архітектури з урахуванням функцій, покладених на Державну службу охорони культурної спадщини, і подати відповідні пропозиції Кабінетові Міністрів України.
4. Міністерству культури і мистецтв, Державному комітетові з будівництва та архітектури разом з Київською міською державною адміністрацією подати у місячний термін Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо розміщення Державної служби охорони культурної спадщини у м. Києві.
5. Міністерству культури і мистецтв, Державному комітетові з будівництва та архітектури:
подати пропозиції щодо приведення актів Кабінету Міністрів України у відповідність із цією постановою;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цією постановою.
6. Рекомендувати Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, районним, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування погоджувати питання утворення відповідних органів охорони культурної спадщини з Державною службою охорони культурної спадщини.
Прем'єр-міністр України А.КІНАХ
Інд. 40
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 30 березня 2002 р. N 446
ПОЛОЖЕННЯ
про Державну службу охорони культурної спадщини
1. Державна служба охорони культурної спадщини (далі - Служба) є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінкультури і підпорядковується йому.
2. Служба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, цим Положенням та наказами Мінкультури.
3. Основними завданнями Служби є:
участь у межах своєї компетенції у формуванні і реалізації державної політики у сфері охорони культурної спадщини та координація діяльності органів виконавчої влади у цій сфері;
здійснення контролю за виконанням Закону України "Про охорону культурної спадщини" та інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини;
узагальнення практики застосування законодавства у сфері охорони культурної спадщини, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення;
здійснення відповідно до законодавства державного управління у сфері охорони культурної спадщини.
4. Служба відповідно до покладених на неї завдань:
1) розробляє та подає на погодження з Мінкультури проекти державних програм охорони культурної спадщини;
2) веде Державний реєстр нерухомих пам'яток України;
3) забезпечує виявлення, дослідження та документування об'єктів культурної спадщини, ведення списків цих об'єктів;
4) готує пропозиції щодо вилучення пам'яток з Державного реєстру нерухомих пам'яток України;
5) заносить в установленому порядку об'єкти, що віднесені до категорії пам'яток місцевого значення, у Державний реєстр нерухомих пам'яток України, а також забезпечує підготовку подання Кабінетові Міністрів України пропозицій щодо занесення у зазначений реєстр пам'яток національного значення;
6) готує пропозиції про знесення, зміну та переміщення (перенесення) пам'яток;
7) забезпечує юридичним і фізичним особам доступ до інформації, що міститься у Державному реєстрі нерухомих пам'яток України;
8) видає власникові пам'ятки або уповноваженому ним органові свідоцтво про реєстрацію об'єкта культурної спадщини як пам'ятки;
9) забезпечує підготовку подання Кабінетові Міністрів України пропозицій щодо затвердження Списку історичних населених місць України та Списку охоронюваних археологічних територій України, а також пропозицій щодо внесення змін до цих Списків;
10) оголошує топографічно визначені території чи водні об'єкти, в яких містяться об'єкти культурної спадщини або можлива їх наявність, охоронюваними археологічними територіями;
11) готує пропозиції щодо публікації Державного реєстру нерухомих пам'яток та внесених до нього змін;
12) в установленому порядку забезпечує визначення меж територій пам'яток національного значення, зон охорони, охоронюваних археологічних територій, історичних ареалів населених місць;
13) готує пропозиції щодо затвердження в установленому законодавством порядку державних норм та правил щодо розроблення і затвердження проектної документації на виконання робіт з консервації, реабілітації, реставрації і музеєфікації об'єктів культурної спадщини;
14) здійснює нагляд за виконанням робіт з консервації, реабілітації, реставрації і музеєфікації пам'яток. Ці повноваження за погодженням з Мінкультури можуть бути делеговані іншим органам охорони культурної спадщини;
15) подає на розгляд Мінкультури пропозиції щодо встановлення режиму збереження і порядку використання пам'яток національного значення, їх територій, зон охорони, охоронюваних археологічних територій, історичних ареалів населених місць;
16) здійснює науково-методичне керівництво у питаннях охорони культурної спадщини;
17) подає на розгляд Мінкультури пропозиції щодо погодження в установленому порядку програм, проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земляних робіт у зонах охорони пам'яток національного значення, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм та проектів, реалізація яких може позначитися на стані об'єктів культурної спадщини;
18) призначає відповідні дослідження пам'яток національного значення та їх територій у разі виникнення загрози руйнування або пошкодження цих пам'яток внаслідок дії природних факторів або проведення будь-яких робіт;
19) забороняє будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, яка створює загрозу пам'ятці або порушує законодавство у сфері охорони культурної спадщини;
20) надає дозволи на проведення робіт на пам'ятках національного значення, їх територіях та у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць;
21) видає акти розпорядчого характеру щодо охорони пам'яток національного значення, припинення робіт на цих пам'ятках, їх територіях та у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, якщо ці роботи здійснюються за відсутності затверджених або погоджених із відповідними органами охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених Законом України "Про охорону культурної спадщини" дозволів або з відхиленням від них;
22) надає дозволи на відновлення земляних робіт;
23) погоджує відчуження або передачу пам'яток національного значення їх власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління;
24) виконує функції з управління заповідниками, музеями-заповідниками, що перебувають у державній власності, відповідно до закону;
25) погоджує охоронні договори на пам'ятки національного значення;
26) затверджує правила встановлення та утримання охоронних дощок, охоронних знаків, інших інформаційних написів, позначок на пам'ятках або в межах їх територій, затверджує відповідні зразки;
27) готує відповідно до законодавства необхідні матеріали для застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини;
28) готує Мінкультури і Державному комітету з будівництва і архітектури пропозиції щодо формування, розміщення та виконання державного замовлення на консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування пам'яток та інші заходи з охорони культурної спадщини;
29) разом з Українським комітетом Міжнародної ради з питань пам'яток та визначних місць (ІКОМОС) готує пропозиції щодо внесення пам'яток до Списку всесвітньої спадщини;
30) організовує вивчення, узагальнення та впровадження вітчизняного і зарубіжного досвіду роботи у сфері охорони культурної спадщини, за дорученням Мінкультури бере участь у міжнародному співробітництві у цій сфері, а також організовує відповідно до законодавства та в межах наданих повноважень контроль за виконанням міждержавних програм і вимог міжнародних договорів України щодо охорони культурної спадщини;
31) здійснює організаційне забезпечення діяльності Науково-методичної ради з охорони культурної спадщини Мінкультури;
32) виконує інші функції, що випливають з покладених на неї завдань.
5. Служба має право:
залучати спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до її компетенції;
здійснювати контроль, проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції;
одержувати в установленому порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань;
висвітлювати в засобах масової інформації питання, пов'язані з охороною культурної спадщини;
скликати в установленому порядку наради, проводити науково-методичні конференції та семінари з питань, які належать до її компетенції.
6. Служба в межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.
7. Службу очолює голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра культури і мистецтв.
Голова Служби за посадою є членом колегії Мінкультури.
8. Голова Служби має трьох заступників, у тому числі одного першого, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра культури і мистецтв згідно з пропозицією голови Служби.
Розподіл обов'язків між заступниками провадить голова Служби.
9. Голова Служби:
здійснює керівництво діяльністю Служби, несе персональну відповідальність перед Кабінетом Міністрів України і Міністром культури і мистецтв за виконання покладених на Службу завдань;
призначає на посади та звільняє з посад керівників структурних підрозділів та інших працівників Служби, крім своїх заступників;
визначає ступінь відповідальності своїх заступників та керівників структурних підрозділів Служби;
притягає до дисциплінарної відповідальності керівників структурних підрозділів та інших працівників Служби, крім своїх заступників;
підписує видані в межах компетенції Служби накази, організовує перевірку їх виконання;
затверджує положення про структурні підрозділи Служби;
здійснює інші повноваження, передбачені законодавством та цим Положенням.
10. Граничну чисельність працівників та структуру Служби згідно з поданням її голови затверджує Міністр культури і мистецтв у межах граничної чисельності працівників Мінкультури, затвердженої Кабінетом Міністрів України.
( Пункт 10 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1106 від 17.07.2003 )
11. Штатний розпис, кошторис Служби затверджує її голова за погодженням з Міністром культури і мистецтв та Мінфіном.
( Пункт 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1106 від 17.07.2003 )
12. Служба утримується за рахунок державного бюджету в межах коштів, передбачених на утримання Мінкультури.
13. Умови оплати праці працівників Служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
14. Служба є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.