Додаток до Угоди між Урядом України та Урядом Литовської Республіки про вільну торгівлю про правила визначення країни походження товарів

Дані Правила визначення країни походження товарів розроблені у відповідності до п. 2 Статті 1 Угоди між Урядом України та Урядом Литовської Республіки про вільну торгівлю (далі Угода).

Дані правила діють відносно товарів, які походять з території України або Литовської Республіки та які обертаються у торгівлі між цими державами у відповідності з Угодою.

Порядок визначення країни походження товарів, які вивозяться в треті країни з митної території України та Литовської Республіки, регулюються національним законодавством цих країн.

Для цілей даних Правил:

а) "Сертифікат походження" (СП) - це документ, який може бути використаний, щоб довести покупцям те, що товари, які експортуються, вироблені чи перероблені в Україні або Литовській Республіці.

б) Термін "країна походження товару" означає країну (Україна або Литовська Республіка), в якій товари були повністю вироблені або піддані достатній переробці чи обробці.

в) Термін "критерій достатньої переробки або обробки" означає, що товари вироблені в Україні чи у Литовській Республіці з імпортованих матеріалів або частин, включаючи матеріали невизначеного походження, вважаються такими, які вийшли з названих країн, якщо використані матеріали і частини пройшли в них суттєву трансформацію. Інакше кажучи, вони повинні були пройти певну переробку, яка суттєво змінила їх природу і характеристики.

Поняття "суттєва трансформація" визначається:

1) критерієм переробки або

2) процентним критерієм.

Критерій переробки - матеріали (частини), що імпортуються, вважаються підданими "суттєвій трансформації", якщо кінцевий продукт класифікується під іншим 4-цифровим кодом Гармонізованої системи опису та кодування товарів, ніж імпортовані матеріали (частини), що використані в його виробництві.

Процентний критерій - імпортовані матеріали (частини) вважаються суттєво зміненими, якщо їх вартість не перевищує встановленого країнами відсотка ціни франко-завод.

г) Термін "Митний контроль" означає сукупність заходів, що здійснюються національними митними органами з метою забезпечення додержання національного законодавства в митній справі, а також національного законодавства та міжнародних договорів, контроль за виконанням яких покладений на митні органи.

д) Термін "товари" означає будь-яке рухоме майно, у тому числі теплову, електричну та інші види енергії, яке переміщується через митний кордон.

е) Термін "Товарна номенклатура" (ТН) означає застосовувану в Україні та Литовській Республіці номенклатуру Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Країною походження товарів вважається держава, де товари було повністю вироблено або піддано достатній переробці або обробці.

Повністю виробленими в Україні або у Литовській Республіці вважаються такі товари:

а) корисні копалини, здобуті на її території або в її територіальних водах чи на її континентальному шельфі і в морських надрах, якщо країна має виключні права на розробку цих надр;

б) продукція рослинного походження, вирощена та зібрана на її території;

в) живі тварини, народжені та вирощені в ній;

г) продукція, одержана в цій країні від вирощених у ній тварин;

д) вироблена в ній продукція мисливського, риболовного та морського промислів;

е) продукція морського промислу, добута і/або вироблена в світовому океані суднами даної країни або суднами, орендованими (зафрахтованими) нею;

ж) вторинна сировина і відходи, які є результатом виробничих та інших операцій, що здійснюються в даній країні;

з) продукція високих технологій, одержана у відкритому космосі на космічних кораблях, які належать даній країні або орендованих нею;

і) товари, вироблені в даній країні виключно з продукції, згаданій у пунктах "а"-"з".

Коли в виробництві товару використовується сировина, матеріали та комплектуючі вироби з третіх країн, походження товарів визначається згідно з критерієм достатньої переробки або обробки.

Критерій "достатньої переробки чи обробки" виражається:

а) правилом, що вимагає зміни цифрового коду по ТН, або

б) правилом "адвалорної долі", коли процентна частка вартості використаних матеріалів (частин) не перевищує 50 відсотків ціни франко-завод продукту, що експортується.

Не можуть визнаватися як достатні для переробки товарів:

а) операції по забезпеченню збереження товарів під час зберігання або транспортування;

б) операції по підготовці товарів до продажу і транспортування (роздрібнення партії, формування відправок, сортування, перепакування);

в) прості операції по збиранню;

г) змішування товарів (компонентів) без придання одержаній продукції характеристик, що суттєво відрізняють її від вихідних складових;

д) комбінація двох або більшої кількості вищевказаних операцій;

е) забій худоби.

Вартісні показники розраховуються:

а) для імпортованих матеріалів - за митною вартістю, тобто вартістю, що підлягає обкладанню митом при ввозі (на основі СІФ), або, у разі якщо їх походження невідоме, - за встановленою ціною першого продажу на території країни, де здійснюється виробництво;

б) для готових товарів - за ціною франко-завод товару.

Товарам з розділів 84 та 85 Гармонізованої системи опису і кодування товарів у розібраному або незібраному вигляді, що постачаються декільками партіями, коли через виробничі або транспортні умови неможливе їх відвантаження однією партією, видається один сертифікат з першою партією товарів. Наступним партіям видається копія сертифіката (1). Це правило застосовується також у тих випадках, якщо товари повинні розглядатися по бажанню імпортера як єдиний предмет з точки зору визначення походження (2).

(1) Це правило застосовується також у тих випадках, якщо партія розбита на кілька частин помилково або з причини невірного адресування.

(2) Умовами застосування цього правила є:

- попереднє повідомлення митниці ввозу про розбивання розібраного або незібраного товару на декілька партій із зазначенням причин такого розбивання, докладної специфікації кожної партії у прив'язці до ТН, вартості і країни походження товарів, які входять до кожної партії;

- поставка всіх партій з однієї країни, одним експортером;

- ввіз всіх партій через одну митницю;

- поставка всіх партій товарів у термін, який не перевищує 6 місяців з дати першого відвантаження.

Для цілей визначення походження товарів, які використовуються для їх виробництва, країна походження теплової й електричної енергії, машин, устаткування та інструментів не враховується.

Товар вважається таким, що вийшов з країни експортера, тільки у випадку, коли товар не тільки відповідає встановленим цими Правилами критеріям походження та іншим умовам, але і закуповується безпосередньо у підприємства, фірми, зареєстрованих у встановленому порядку в країні експорту й імпортується шляхом прямого відвантаження з цієї країни в країну імпорту.

Вимозі прямого відвантаження відповідають товари, які транспортуються через територію однієї чи кількох країн внаслідок географічних, транспортних, технічних та економічних причин, а також при тимчасовому їх ввезенні або складуванні на території цих країн з умовою, що ці товари весь час знаходяться під митним контролем країн транзиту.

Крім того, правилам прямого відвантаження відповідають товари, закуплені імпортером на виставках або ярмарках у третіх країнах за умови, що ці товари не використовувались для інших, крім виставочних, цілей після відправки на виставку або ярмарок і залишалися під митним контролем у ході виставки або ярмарку.

На посвідчення находження товарів в Україні або у Литовській Республіці необхідно надання митним органам країни ввезення декларації-сертифіката (далі сертифікат про походження товарів). Форма і порядок оформлення сертифіката походження товарів узгоджуються уповноваженими органами Сторін у відповідності з їх національним законодавством.

При експорті товарів з Литовської Республіки або України сертифікат походження у встановленій формі видається органом, уповноваженим у відповідності до національного законодавства кожної з Сторін.

Україна та Литовська Республіка обмінюються зразками печатей органів, уповноважених завіряти сертифікати. Без надання вказаних зразків сертифікати вважаються недійсними, і на товари не розповсюджуються преференції, передбачені Угодою.

Сертифікат повинен вміщувати такі необхідні відомості про товар, на який він виданий:

а) найменування та адреса експортера;

б) найменування та адреса імпортера;

в) засоби транспортування, напрямок маршруту (наскільки це відомо);

г) кількість місць та вид упаковки, опис товару, який містить необхідні для ідентифікації товару відомості;

д) вага брутто чи інші одиниці кількості.

Сертифікат походження товарів повинен однозначно свідчити про те, що даний товар походить з відповідної країни, тобто він повинен містити:

а) письмову декларацію експортера про те, що даний товар задовольняє відповідний критерій походження;

б) письмове посвідчення компетентного органу, який видав сертифікат, про те, що подані експортером у сертифікаті відомості відповідають дійсності;

в) з метою ідентифікації позначення критерію походження повинні бути застосовані такі позначення:

"P" - для товарів, які повністю вироблені в Україні або у Литовській Республіці;

"W" - для товарів, які вироблені з використанням імпортних матеріалів (частин). При цьому після "W" вказуються перші чотири цифри коду товару, що експортується по ТН (наприклад: "W"3907);

"Y" - для товарів, до яких застосовується процентний критерій. При цьому "Y" передує проценту іноземного змісту (Наприклад: "Y"45%).

Сертифікат подається митним органам у друкованому вигляді, без виправлень, російською та англійською мовами. Якщо він заповнюється від руки, то записи повинні робитися чорнилом і заголовними літерами. Сертифікат діє чотири місяці з дня його видачі уповноваженими органами країни експортера.

Сертифікат подається разом із вантажною митною декларацією, іншими документами, необхідними при здійсненні митного оформлення, за винятком випадків, вказаних у статтях 18 і 19.

У разі втрати або знищення сертифіката видається його дублікат. Дублікат видається уповноваженим органом країни експортера, який видав сертифікат (оригінал). У такому випадку у відповідній графі сертифіката відмічається "дублікат" та вказуються номер і дата затвердження втраченого або знищеного сертифіката (оригіналу).

Митні органи Литовської Республіки і України на протязі двох років з дня видачі сертифіката можуть звертатися до уповноважених органів, завіривших сертифікат, для його перевірки. Про результати перевірки повідомляється на протязі шести місяців.

Як загальне правило: неподання належно оформленого сертифіката не є підставою для непропускання вантажу.

Митницею може бути відмовлено в пропуску тільки при наявності достатніх підстав вважати, що вантаж походить із країни, товари якої не підлягають пропуску в країну ввозу згідно з міжнародними угодами, діючими для однієї з держав, і/або національним законодавством Литовської Республіки або України.

З врахуванням положення абзацу 2 даного пункту товари, походження яких достовірно не встановлено, пропускаються в країну ввозу із сплатою мита по максимальних ставках мита країни ввозу.

У надзвичайних випадках до товарів, зазначених в абзаці 3 Статті 18, може застосовуватися (відновлюватися) преференційний режим з поверненням надлишково сплаченого митного тарифу за умови подання митним органом сертифіката. В таких випадках у 4 графі сертифіката вказується "виданий пізніше".

Спірні питання відносно правил визначення походження товарів будуть розглядатися двосторонньою Комісією, заснованою згідно з Статтею 14 Угоди, протягом двох місяців після їх виникнення.

Здійснено у місті Вільнюсі 8 лютого 1994 р. у двох примірниках, кожний українською та литовською мовами, причому обидва тексти мають однакову силу.