Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Литовської Республіки про співробітництво в боротьбі зі злочинністю та міжнародним тероризмом

Кабінет Міністрів України та Уряд Литовської Республіки (далі - Сторони),

виражаючи занепокоєність у зв'язку з тенденціями росту злочинності, особливо її організованих форм, і поширення міжнародного тероризму;

прагнучи захистити громадян своїх держав та інших осіб від злочинних дій;

надаючи важливого значення міжнародному співробітництву в боротьбі зі злочинністю та міжнародним тероризмом;

беручи до уваги міжнародні конвенції, рішення Організації Об'єднаних Націй та Ради Європи у сфері попередження тероризму, злочинності і здійснення кримінального правосуддя,

домовилися про наступне:

1. У рамках цієї Угоди Сторони, керуючись національним законодавством і міжнародними зобов'язаннями своїх держав, через визначені в частині 2 цієї статті компетентні органи держав Сторін здійснюють співробітництво з метою попередження злочинів і боротьби зі злочинністю, особливо з таким її проявом, як тероризм, а також з контрабандою, незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин, їхніх аналогів і прекурсорів, радіоактивних речовин, корупцією, злочинами у сфері фінансової системи й економіки, легалізацією (відмиванням) доходів, отриманих злочинним шляхом, злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми й нелегальною міграцією, а також з іншими злочинами, надаючи при цьому особливо великого значення боротьбі з організованою злочинністю.

2. З метою виконання цієї Угоди контакти підтримуються на рівні компетентних органів держав Сторін:

з боку України:

- Міністерство внутрішніх справ;

- Служба безпеки;

- Адміністрація Державної прикордонної служби;

- Державна митна служба;

- Державна податкова адміністрація.

з боку Литовської Республіки:

- Міністерство внутрішніх справ;

- Департамент поліції при Міністерстві внутрішніх справ;

- Служба охорони державного кордону при Міністерстві внутрішніх справ;

- Служба по розслідуванню фінансових злочинів при Міністерстві внутрішніх справ;

- Митний департамент при Міністерстві фінансів;

- Департамент державної безпеки;

- Служба спеціальних розслідувань;

3. Кожна зі Сторін повідомляє іншу Сторону про зміни в переліку компетентних органів держав Сторін дипломатичними каналами.

4. З метою виконання цієї Угоди і поглиблення співробітництва компетентні органи держав Сторін, в межах своєї компетенції, можуть укладати між собою додаткові угоди.

5. Ця Угода не торкається прав і зобов'язань держав Сторін за іншими міжнародними договорами, а також питань щодо надання правової допомоги в кримінальних справах та екстрадиції.

1. Сторони здійснюють співробітництво за наступними напрямками:

1.1. Обмін інформацією, що сприяє припиненню, виявленню, розкриттю і розслідуванню злочинів, а також виконанню інших завдань у відповідності до положень статті 1 цієї Угоди.

1.2. Розшук та ідентифікація осіб.

1.3. Захист свідків і потерпілих від злочинного впливу.

1.4. Обмін досвідом у сфері попередження злочинів і боротьби зі злочинністю.

1.5. Проведення спільних стажувань, консультацій і семінарів.

1.6. Обмін інформацією про стан і тенденції злочинності в державах Сторін.

1.7. Організація зустрічей між фахівцями з метою розроблення програм боротьби зі злочинами конкретних видів, виявленими на територіях держав Сторін.

1.8. Обмін інформацією про терористичні акти, що готуються або вчинені, та інші злочинні діяння, пов'язані з тероризмом, способи їхнього вчинення, а також про терористичні й інші злочинні угруповання (чи про окремих осіб), що планують або готуються вчинити незаконні дії, що можуть завдати шкоди інтересам держав Сторін.

2. З урахуванням потреб і умов, а також виходячи з положень цієї Угоди, компетентні органи держав Сторін, в межах своєї компетенції, можуть домовитися про інші напрямки співробітництва.

3. Обмін інформацією здійснюється в межах, необхідних для боротьби зі злочинністю та тероризмом, з метою уникнення в кожному конкретному випадку серйозної загрози суспільній безпеці.

1. Запити про надання зазначеного в цій Угоді сприяння подаються через компетентні органи держав Сторін.

2. Усі запити відповідно до цієї Угоди направляються в письмовій формі. У невідкладних випадках компетентні органи держав Сторін можуть передати запити в усній формі, однак їх необхідно негайно підтвердити в письмовій формі.

3. У запиті про надання сприяння вказується:

3.1. Назва компетентного органу, що запитує.

3.2. Назва компетентного органу, до якого направляється запит.

3.3. Коротке викладення змісту запиту та його обгрунтування.

3.4. Інша інформація, необхідна для виконання запиту.

4. Компетентний орган держави Сторони, до якого надійшов запит, може зробити запит щодо додаткової інформації або документів, якщо вважає, що інформація, яка міститься в запиті, є недостатньою для виконання запиту.

5. Виконання запиту здійснюється в можливо короткий термін.

6. Компетентні органи держав Сторін можуть направляти один одному інформацію з власної ініціативи за наявності підстави вважати, що дана інформація може бути важливою для іншої Сторони, зазначивши причини пересилання й призначення інформації.

7. У випадку направлення запиту про надання сприяння компетентні органи Сторони, що надсилає запит, можуть встановлювати умови застосування, зміни чи знищення інформації, яка міститься в запиті.

8. У випадку виконання запиту про надання сприяння, чи надання інформації за власною ініціативою компетентні органи держави Сторони, яка надає інформацію, можуть встановлювати умови застосування, зміни чи знищення інформації, яка надається, включаючи також можливі загальні або конкретні обмеження на її застосування.

9. Компетентний орган держави однієї із Сторін може передати отриману від компетентного органу держави іншої Сторони інформацію іншим компетентним органам держави своєї Сторони з дотриманням установлених цією статтею умов та за згодою Сторони, що передала відомості.

10. У задоволенні запиту може бути відмовлено повністю або частково, якщо його виконання може призвести до порушення прав людини, створити загрозу суверенітету чи безпеці держави або якщо це суперечить національному законодавству чи міжнародним зобов'язанням держави Сторони, до якої надійшов запит. У випадку ухвалення рішення про відмову в задоволенні запиту компетентні органи держав Сторін письмово повідомляють про це один одного із зазначенням причин відмови.

11. У задоволенні запиту може бути мотивовано відмовлено, якщо діяння, у зв'язку з яким надійшов запит, не є злочином згідно з національним законодавством держави Сторони, до якої надійшов запит.

1. При опрацюванні будь-якої отриманої в рамках цієї Угоди інформації про фізичну особу, особа якої відома або може бути прямо чи опосередковано встановлена за допомогою таких даних, як ідентифікаційний/особистий код або номер паспорту, однієї або декількох характерних для особи ознак фізичного, фізіологічного, психологічного, економічного, культурного або соціального характеру (далі - персональні дані), Сторони зобов'язуються забезпечити належний рівень її захисту, керуючись Конвенцією про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних 1981 року, положеннями даної Угоди, національним законодавством держав Сторін, а також з урахуванням Рекомендації R (87) Комітету міністрів Ради Європи 1987 року.

2. Персональні дані можуть бути використані винятково в тих цілях, заради яких вони були передані, і на умовах, визначених компетентним органом держави однієї зі Сторін, що передав персональні дані. Компетентний орган держави однієї зі Сторін, що передав персональні дані, відповідно до його запиту інформується про використання переданих персональних даних і отримані при цьому результати.

3. Передані персональні дані повинні бути точними й надаватися лише в тому обсязі, який необхідний для досягнення мети. Разом з тим повинне дотримуватися національне законодавство держави відповідної Сторони щодо обробки персональних даних. У випадку виявлення того, що були передані невірні персональні дані або персональні дані, що не підлягали передачі, про це негайно повідомляється компетентний орган держави Сторони, що одержав ці дані, а останній зобов'язаний їх негайно виправити або знищити.

4. За запитом зацікавленої особи їй повинна бути надана інформація про те, які її персональні дані є в наявності і з якою метою вони використовуються чи з якою метою передбачається їх використовувати. Право зацікавленої особи на отримання інформації такого характеру регламентується національним законодавством держави тієї Сторони, на території якої подається такий запит. Запит про надання інформації такого характеру може бути відхилений, якщо відмова у його виконанні необхідна для виконання цієї Угоди, забезпечення державної безпеки, громадського порядку, попередження злочинних дій і захисту прав і свобод особи чи третіх сторін.

5. Під час передачі персональних даних указуються встановлені національним законодавством держави відповідної Сторони строки зберігання цих даних, по закінченню яких вони повинні бути знищені. Незалежно від цих строків передані персональні дані повинні бути знищені, як тільки вони стають непотрібні для досягнення тієї мети, заради якої вони були передані. Сторона, яка надала дані, має бути поінформована про їх знищення та причини цього. У разі закінчення строку дії цієї Угоди всі одержані дані знищуються Сторонами негайно.

6. Передача, одержання й знищення персональних даних підлягають реєстрації відповідно до вимог національних правових актів держави тієї Сторони, яка здійснює обробку персональних даних.

7. Компетентні органи держав Сторін зобов'язані забезпечити належні організаційні та технічні заходи для захисту переданих персональних даних від випадкового або незаконного знищення, зміни, розголошення, втрати, а також від незаконного їх ведення.

8. Компетентні органи держав Сторін забезпечують конфіденційність інформації, яку одержують один від одного, якщо ця інформація не підлягає розголошенню або якщо Сторона, яка її передала, вважає небажаним її розголошення. Це також стосується технічних засобів, устаткування й матеріалів. Порядок передачі інформації з обмеженим доступом регламентується окремими міжнародними угодами.

9. У тих випадках коли необхідно передати третій стороні інформацію, технічні засоби, устаткування й матеріали, отримані в рамках цієї Угоди, потрібна письмова згода компетентних органів держави Сторони, що їх надали.

Кожна зі Сторін при здійсненні співробітництва в рамках даної Угоди користується своєю державною мовою з додаванням перекладів російською мовою.

1. Витрати, пов'язані з реалізацією цієї Угоди, Сторони несуть самостійно в межах, необхідних для виконання ними своїх зобов'язань.

2. У разі потреби Сторони несуть спільні витрати, пов'язані із здійсненням дій, що випливають з цієї Угоди, які оформляються взаємоприйнятними домовленостями в кожному конкретному випадку. Зобов'язання Сторін щодо спільних витрат регламентуються цими домовленостями.

3. Сторони за взаємною домовленістю можуть у разі необхідності надавати один одному безплатну допомогу устаткуванням і матеріалами, необхідними для виконання конкретних завдань з припинення злочинів.

Компетентні органи держав Сторін шляхом переговорів і взаємних консультацій будуть вирішувати спірні питання, які можуть виникнути у зв'язку з тлумаченням або застосуванням даної Угоди.

1. Дана Угода укладається на невизначений термін і набуває чинності від дня отримання останнього письмового повідомлення про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття нею чинності, встановлених національним законодавством держав Сторін.

2. За взаємною згодою Сторін до цієї Угоди можуть уноситися зміни та доповнення, які оформлюються протоколами, що складають її невід'ємну частину. Ці протоколи набувають чинності в порядку, установленому в частині 1 цієї статті.

3. Будь-яка зі Сторін може припинити дію зазначеної Угоди шляхом надіслання письмового повідомлення про це. У цьому випадку, Угода втрачає чинність через 6 місяців від дати отримання такого письмового повідомлення.

Учинено в м. Києві 12 квітня 2007 року у двох примірниках українською, литовською та російською мовами кожний, при цьому всі тексти є автентичними. У випадку виникнення розбіжностей з приводу тлумачення та/або застосування положень даної Угоди за основу приймається текст російською мовою.