КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 1 квітня 2026 р. № 437
Київ
Про внесення змін до Порядку визнання населеного місця історичним
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Внести зміни до Порядку визнання населеного місця історичним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 липня 2006 р. № 909 (Офіційний вісник України, 2006 р., № 27, ст. 1950; 2009 р., № 20, ст. 629; 2024 р., № 110, ст. 7058), виклавши його в редакції, що додається.
2. Рекомендувати органам місцевого самоврядування протягом одного року з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України про занесення населеного місця до Списку історичних населених місць України (щодо населених пунктів, які розташовані в межах територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством розвитку громад та територій, - протягом одного року після завершення дії правового режиму воєнного стану) забезпечити розроблення науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання історичних ареалів населених місць.
| Прем'єр-міністр України | Ю. СВИРИДЕНКО |
| Інд. 28 | |
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 3 липня 2006 р. № 909
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 1 квітня 2026 р. № 437)
ПОРЯДОК
визнання населеного місця історичним
1. Цей Порядок визначає умови та процедуру визнання населеного місця історичним шляхом занесення населеного місця до Списку історичних населених місць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. № 878 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 31, ст. 1402) (далі - Список), та внесення змін до нього.
2. Терміни, що вживаються в цьому Порядку, мають таке значення:
культурний ландшафт - населена та змінена діяльністю людини територія, яка є результатом історичних нашарувань культурних та природних цінностей і елементів, що включає топографічні, геоморфологічні, гідрологічні та природні ознаки, історичну та сучасну забудову, наземну та підземну інфраструктуру, природні об’єкти, історично сформовані агрокультурні території, інші елементи історичної поселенської та урбаністичної структури, соціальні та культурні цінності;
населене місце - заселена чи освоєна в минулому людьми територія в межах населеного пункту та/або поселення, а також поза їх межами, яка зазнала перетворень у результаті діяльності людини, внаслідок чого сформовано міське чи сільське середовище або культурний ландшафт.
Інші терміни, що використовуються в цьому Порядку, вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про охорону культурної спадщини", інших нормативно-правових актах та нормативних документах.
3. Умовами для визнання населеного місця історичним та занесення його до Списку є розташування на його території історико-культурного заповідника чи історико-культурної заповідної території або відповідність критеріям щодо визнання населеного місця історичним (далі - критерії).
Якщо на території населеного місця не розташовані історико-культурний заповідник або історико-культурна заповідна територія, воно визнається історичним і заноситься до Списку за умови відповідності щонайменше двом критеріям:
наявність цінної історичної забудови, комплексів (ансамблів), пам’яток культурної спадщини та щойно виявлених об’єктів культурної спадщини, які мають містоформуюче значення для населеного місця;
збережене розпланування, залишки давнього розпланування та забудови (історично сформовані центри населених місць, вулиці, квартали, площі, території із збереженою планувальною і просторовою структурою та історичною забудовою, зокрема поєднаною з ландшафтом), що є носіями певних містобудівних ідей, характерних для минулих історичних епох (до 1991 року);
наявність значної та рядової історичної забудови, збереження традиційного характеру середовища та/або культурного ландшафту.
4. Умовою для виключення населеного місця із Списку є невідповідність критеріям.
5. Пропозиція щодо занесення населеного місця до Списку або виключення населеного місця із Списку розглядається Мінкультом протягом 30 календарних днів на підставі поданих органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими або районними держадміністраціями, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради (далі - заявник) таких документів:
1) подання про занесення населеного місця до Списку або про виключення населеного місця із Списку;
2) складеного в довільній формі переліку відомостей про культурно-історичні цінності населеного місця, що підлягають охороні, історичний характер населеного місця і сукупність матеріальних та духовних складових, які виражають його індивідуальний історичний образ, що підтверджують відповідність населеного місця критеріям.
У разі подання пропозиції щодо виключення населеного місця із Списку подається перелік відомостей, які підтверджують невідповідність критеріям;
3) витяг з протоколу засідання науково-методичної ради органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, консультативної ради, утвореної відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини", обласної, Київської чи Севастопольської міської держадміністрації (за територіальною належністю) про відповідність критеріям та занесення такого населеного місця до Списку або невідповідність критеріям і виключення його із Списку.
Перед поданням зазначених документів до Мінкульту пропозиція щодо занесення населеного місця до Списку або виключення населеного місця із Списку розглядається науково-методичною радою органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, консультативними радами, утвореними відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини", обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (за територіальною належністю).
Документи подаються до Мінкульту в паперовій або електронній формі.
Розроблення та подання переліку відомостей, зазначеного у підпункті 2 цього пункту, не вимагається у разі розташування на території населеного місця історико-культурного заповідника або історико-культурної заповідної території.
Внесення змін до Списку в частині зміни сучасної назви населеного пункту, з яким пов’язане населене місце (кількох таких населених пунктів), назви територіальної громади, району, області може бути ініційовано Мінкультом або заявником без подання документів, зазначених у цьому пункті.
6. Розгляд питання відповідності населеного місця критеріям і занесення його до Списку або невідповідності такого населеного місця критеріям і виключення його із Списку здійснюється Мінкультом за участю науково-методичної ради, утвореної відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини".
7. До переліку відомостей, що підтверджують відповідність населеного місця критеріям, включаються відомості про:
1) цінну історичну планувальну структуру населеного місця, яка визначається мережею вулиць, розташуванням площ, майданів і збереженим розплануванням на історичні квартали чи історичні ділянки;
2) збереженість історичного вигляду будівель і споруд (цінна історична забудова, рядова та значна історична забудова), що відображає універсальні та індивідуальні риси історичних епох, обумовлені структурою, об’ємом, стилем, масштабом, матеріалом, кольором і декором;
3) наявність історично сформованих візуальних зв’язків між історичними просторами населеного місця (забудованими, вільними та озелененими), збережені історичні зв’язки населеного місця з природним навколишнім середовищем і навколишнім середовищем, створеним людиною: набережні, порти, релікти лісових масивів, збережені історичні аграрні території тощо;
4) наявність збереженого (збережених частин) історичного населеного ландшафту (культурного ландшафту), опис його характерних рис, що становлять унікальну історико-культурну особливість населеного місця;
5) різні функціональні призначення населеного місця та його історичних ділянок, набуті під час історичного розвитку;
6) визначні історичні події, релігійні і культурні об’єкти, місця перебування видатних історичних особистостей, важливі для історії регіону та України.
Перелік відомостей має відображати планувальний та просторово-композиційний зв’язок об’єктів культурної спадщини з історією формування населеного місця та окреслювати його історичну автентичність (об’єкти та території) в умовах сучасного розвитку населеного місця. У переліку відомостей наводиться обґрунтування щодо визнання населеного місця історичним, а також пропозиція щодо назви історичного населеного місця та адреса розташування: сучасна назва населеного пункту, з яким пов’язане населене місце (кількох таких населених пунктів), назва територіальної громади, району, області.
До текстової частини переліку відомостей додаються іконографічні та картографічні матеріали, фотофіксація об’єктів культурної спадщини.
8. У разі коли Мінкультом за участю науково-методичної ради, утвореної відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" (у випадках визначення відповідності/невідповідності критеріям), за результатами поданих документів встановлено відповідність умовам для визнання населеного місця історичним і занесення його до Списку або невідповідність критеріям і виключення його із Списку, Мінкульт подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо затвердження Списку або внесення змін до нього.
