Угода між Урядом України і Урядом Латвійської Республіки про передачу і приймання осіб

Уряд України і Уряд Латвійської Республіки, які надалі іменуються "Сторони",

з метою врегулювання передачі та приймання громадян своїх держав, громадян третіх держав та осіб без громадянства,

домовились про таке:

1. Кожна із Сторін за поданням іншої Сторони негайно і без зайвих формальностей прийме особу, яка не виконує необхідні умови в'їзду або перебування на території держави іншої Сторони, якщо буде доведено або будуть вагомі підстави вважати, що ця особа є громадянином держави Сторони, якій її передають.

2. Сторона, яка передає, прийме цю особу назад на тих же умовах, якщо буде встановлено, що ця особа не мала громадянства держави Сторони, яка приймає і до неї не могли бути застосовані положення пунктів 1-3 Статті 5 цієї Угоди.

Положення Статті 1 цієї Угоди також поширюються на:

а) громадян третіх держав та осіб без громадянства, які мають дозвіл на проживання на територіях держав Сторін,

b) осіб, які після прибуття на територію держави однієї Сторони втратили громадянство держави іншої Сторони без набуття громадянства будь-якої держави.

Кожна із Сторін у випадку, коли вона має намір передати осіб, згаданих у Статтях 1 і 2 цієї Угоди, які за станом здоров'я або у зв'язку з іншими серйозними причинами потребують спеціального догляду, зобов'язана інформувати про це іншу Сторону. Відповідь іншої Сторони про місце і час приймання таких осіб повинна надійти не пізніше семи (7) днів після отримання повідомлення.

1. Сторони до набуття чинності цією Угодою обміняються по дипломатичних каналах зразками документів, які можуть бути доказом громадянства держав Сторін і зразками документів проживання на їх територіях громадян третіх держав і осіб без громадянства.

2. У випадку введення нових або внесення змін в документи, що зазначені в пункті 1 цієї Статті, Сторони не пізніше, ніж за тридцять (30) днів проінформують про це одна одну і передадуть зразки нових або змінених документів.

1. Кожна із Сторін прийме громадян третіх держав або осіб без громадянства, якщо буде доведено, що зазначені особи незаконно в'їхали безпосередньо з території держави однієї Сторони на територію держави іншої Сторони.

2. Якщо з моменту незаконного в'їзду осіб, зазначених у пункті 1 цієї Статті на територію держави іншої Сторони пройшло не більше семидесяти двох (72) годин, то Сторона, яка приймає, прийме зазначену особу негайно і без зайвих формальностей.

3. В інших випадках заява про намір передати таку особу іншій Стороні повинна бути зроблена Стороною, яка передає, не пізніше вісімнадцяти (18) місяців від дня незаконного в'їзду на територію держави Сторони, яка передає і містити докази, які підтверджують факт такого незаконного в'їзду. Відповідь Сторони, яка приймає, повинна надійти не пізніше п'ятнадцяти (15) днів після отримання такої заяви.

4. У випадку, якщо в подальшому буде встановлено, що громадянин третьої держави або особа без громадянства, які були передані, незаконно потрапили на територію держави однієї Сторони не з території держави іншої Сторони, то Сторона, яка передала їх раніше, прийме назад цих осіб на протязі тридцяти (30) днів від дня їх передачі.

5. Положення цієї Статті застосовуються тільки у відношенні випадків, які мали місце після набуття чинності цією Угодою.

1. Кожна із Сторін забезпечуватиме відповідне супроводження видвореного з території держави іншої Сторони громадянина третьої держави або особи без громадянства по своїй території, якщо Сторона, яка передає, зробить запит про таке супроводження та забезпечить приймання цієї особи державою призначення або транзиту.

2. В транзиті по території держав Сторін може бути відмовлено, якщо громадянин третьої держави або особа без громадянства в державі призначення або в державі транзиту можуть бути піддані жорстокому поводженню, засуджені до страти чи піддані переслідуванню за ознаками раси, релігії, національності, належності до певної соціальної групи або через його політичні переконання.

1. Запит про супроводження подається і розглядається Міністерством внутрішніх справ України або Міністерством внутрішніх справ Латвійської Республіки.

2. Запит про супроводження повинен містити:

а) установчі дані особи, яку передають;

b) повідомлення про відсутність передбачених в пункті 2 Статті 6 цієї Угоди обставин, що перешкоджають супроводженню і транзиту;

c) повідомлення про забезпечення приймання осіб державою призначення або транзиту;

d) дані про дату, місце і час передачі особи.

3. У виконанні запиту про супроводження осіб, яких передають, може бути відмовлено за підставами, викладеними в пункті 2 Статті 6 цієї Угоди. Відповідь про причини відмови від супроводження таких осіб повідомляється Стороні, яка має намір передати таких осіб, протягом трьох (3) днів.

1. Сторона, яка приймає, здійснює супроводження осіб, зазначених у пункті 1 Статті 6 цієї Угоди, відповідно до законодавства своєї держави. Супроводження здійснюється у термін, узгоджений між відповідними органами Сторін.

2. Особа, яка прийнята для супроводження, негайно повертається Стороні, яка передає, якщо з'ясується наявність викладених у пункті 2 Статті 6 цієї Угоди обставин, які не дозволяють здійснити таке супроводження або не забезпечується приймання цієї особи в державі призначення чи транзиту.

1. Витрати, пов'язані із поверненням та супроводженням осіб, зазначених у Статтях 1 - 3 та 5 цієї Угоди, несе Сторона, за ініціативою якої здійснюється повернення таких осіб.

2. Витрати, пов'язані з передачею, супроводженням і транзитом осіб, зазначених у Статті 6 цієї Угоди та їх можливим поверненням відповідно до пункту 2 Статті 8 цієї Угоди несе Сторона, яка передає таких осіб.

Для реалізації положень цієї Угоди з Української Сторони, в межах своєї компетенції, Міністерство внутрішніх справ і Державний комітет у справах охорони державного кордону, а з Латвійської Сторони - Міністерство внутрішніх справ, протягом дев'яносто (90) днів після підписання цієї Угоди укладуть відповідний Протокол, в якому визначать:

а) органи, відповідальні за виконання окремих положень цієї Угоди;

b) пункти пропуску для передачі та приймання осіб;

c) необхідні дані та документи для передачі, приймання та супроводження осіб, а також порядок виконання необхідних процедур;

d) способи та порядок відшкодування витрат, пов'язаних із застосуванням Статті 9 цієї Угоди.

Сторони будуть обмінюватися інформацією і, по мірі необхідності, проводити консультації з питань, пов'язаних із застосуванням положень цієї Угоди.

Сторони за взаємною згодою шляхом обміну нотами можуть вносити до цієї Угоди зміни і доповнення.

Кожна із Сторін може призупинити дію окремих положень цієї Угоди, за винятком Статей 1 - 3 з причин, пов'язаних з охороною громадського порядку, державної безпеки або охороною здоров'я населення. Про прийняття або скасування такого рішення іншу Сторону буде негайно проінформовано по дипломатичних каналах.

1. Ця Угода укладається на невизначений строк і набуває чинності на тридцятий (30) день після того, як Сторони шляхом обміну нотами взаємно повідомлять одна одну про виконання внутрішньодержавних процедур, які необхідні для набуття чинності цією Угодою.

2. Обмін нотами про виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття чинності цією Угодою, буде здійснений одночасно з обміном нотами про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур необхідних для набуття чинності Угодою про взаємні поїздки громадян від 24 липня 1997 року.

3. Кожна із Сторін може припинити дію цієї Угоди, проінформувавши про це іншу Сторону в письмовій формі по дипломатичних каналах. У такому разі Угода втрачає чинність через дев'яносто (90) днів після дати отримання іншою Стороною такого повідомлення.

Вчинено у м.Ризі 24 липня 1997 року у двох примірниках українською, латиською та російською мовами, при цьому всі тексти є автентичними. В разі розбіжностей у тлумаченні положень цієї Угоди перевагу буде мати текст російською мовою.

1. Цей протокол є невід'ємною частиною Угоди між Урядом України і Урядом Латвійської Республіки про передачу і приймання осіб.

2. Латвійська Сторона за поданням Української Сторони негайно і без зайвих формальностей прийме особу, яка не виконує необхідні умови в'їзду або перебування на території України, якщо буде доведено або будуть вагомі підстави вважати, що ця особа має статус негромадянина Латвії.

3. Положення пункту 2 цього Протоколу також розповсюджуються на осіб, які після прибуття на територію України втратили згаданий статус без набуття громадянства іншої держави.

4. Особи, згадані в пункті 2 цього Протоколу, користуються наступними документами, що визнаються обома Сторонами дійсними для поїздок за кордон:

4.1. паспорт негромадянина;

4.2. посвідчення особи;

4.3. книжка моряка;

4.4. документ на повернення (тільки для в'їзду в Латвійську Республіку).

Вчинено у м.Ризі 24 липня 1997 року у двох примірниках українською, латиською та російською мовами, при цьому всі тексти є автентичними. В разі розбіжностей у тлумаченні положень цього Протоколу перевагу буде мати текст російською мовою.