Про деякі питання обкладення податком на додану вартість

У зв'язку з ситуацією, що склалася в поточному році з надходженням платежів до бюджету, та з метою недопущення ухилень від сплати податків і відповідно до пункту 4 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України

1. Установити, що у разі коли за результатами звітного періоду сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума зараховується у погашення заборгованості із сплати податку на додану вартість, а у разі відсутності заборгованості - у зменшення податкових зобов'язань такого платника податку у трьох наступних за звітним податкових періодах, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Якщо сума від'ємного значення податку, що включена у зменшення податкових зобов'язань, не погашається сумою податкових зобов'язань протягом трьох наступних податкових періодів, така сума підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації за третій звітний податковий період після виникнення від'ємного значення податку.

У разі здійснення платником операцій з продажу електроенергії, вугілля та продуктів його збагачення, вугільних і торфових брикетів та продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва підприємствами - виробниками сільськогосподарської продукції від'ємне значення суми податку на додану вартість, визначеної як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, які виникли у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, підлягає відшкодуванню такому платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок наступних платежів цього податку.

2. До 1 січня 1999 року для платників податку незалежно від обсягу оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) встановлюється податковий (звітний) період, який дорівнює одному календарному місяцю.

Платники податку, в яких обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) за попередній календарний рік перевищує 50000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, 15, 25 числа поточного місяця та 5 числа наступного місяця сплачують авансові платежі податку в розмірі однієї третини податку за останньою місячною декларацією, до 20 числа наступного місяця - різницю між сумами податку, нарахованого за місячною декларацією, і сумами податку, що сплачується подекадно.

3. До 1 січня 1999 року суми податку на додану вартість зараховуються до бюджету установами банків під час надходження коштів на рахунок платника у розмірі 50 відсотків виходячи з суми податку, виділеної в платіжних документах окремим рядком. Після закінчення звітного періоду платником податку проводиться остаточний перерахунок суми податку, яка підлягає сплаті за звітний період. Порядок проведення таких розрахунків встановлюється Кабінетом Міністрів України разом з Національним банком України.

4. Цей Указ набирає чинності в порядку, передбаченому пунктом 4 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.