Питання Міністерства соціального забезпечення України

Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Положення про Міністерство соціального забезпечення України, що додається:

2. Установити граничну чисельність працівників центрального апарату Міністерства соціального забезпечення України в кількості 172 одиниці.

3. Дозволити Міністерству соціального забезпечення України мати трьох заступників Міністра, в тому числі одного першого, а також колегію в кількості дев'яти чоловік.

4. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Ради Міністрів УРСР від 30 січня 1969 р. N 88 "Про затвердження Положення про Міністерство соціального забезпечення Української РСР" (ЗП УРСР, 1969 р., N 2, ст. 18);

постанову Ради Міністрів УРСР від 10 листопада 1982 р. N 547 "Про внесення змін і доповнень до деяких рішень Уряду Української РСР з питань соціального забезпечення" (ЗП УРСР, 1982 р., N 11, ст. 94);

пункт 2 Змін, доданих до постанови Кабінету Міністрів УРСР від 14 червня 1991 р. N 41 "Про зміну та визнання такими, що втратили чинність, деяких рішень Уряду Української РСР" (ЗП УРСР, 1991 р., N 6, ст. 48).

1. Міністерство соціального забезпечення України (Мінсоцзабез України) є центральним органом державної виконавчої влади України, підвідомчим Кабінету Міністрів України.

Міністерство забезпечує реалізацію єдиної державної політики щодо соціального забезпечення населення та соціальної захищеності інвалідів і громадян похилого віку, несе відповідальність за розвиток справи соціального забезпечення.

2. Мінсоцзабез України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням. У межах своєї компетенції Міністерство організує виконання актів законодавства України і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.

Міністерство узагальнює практику застосування законодавства з питань пенсійного забезпечення, а також соціально-побутового обслуговування, трудового влаштування й протезування інвалідів, ветеранів війни і праці, громадян похилого віку, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення та вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України.

3. Головними завданнями Мінсоцзабезу України є:

розробка разом із відповідними центральними органами державної виконавчої влади основних напрямів організації та розвитку соціального захисту інвалідів, ветеранів війни і праці, громадян похилого віку з метою підвищення їх матеріального добробуту, трудової зайнятості та соціальної активності;

організація роботи по призначенню та виплаті пенсій і допомоги відповідно до чинного законодавства, науково-дослідної роботи в галузі пенсійного забезпечення та обслуговування інвалідів, ветеранів війни і праці;

розробка концепції та основних напрямів соціального обслуговування одиноких непрацездатних громадян, організація матеріально-побутового, культурного і медичного обслуговування громадян, які перебувають у будинках-інтернатах (пансіонатах) для престарілих та інвалідів;

забезпечення діяльності підприємств, організацій та закладів, що входять до функціонального управління Міністерства, а також ефективного використання капітальних вкладень і своєчасного введення об'єктів, в експлуатацію;

сприяння діяльності науково-виробничого об'єднання протезних підприємств, Українського товариства глухих, Українського товариства сліпих та інших громадських об'єднань інвалідів.

4. Мінсоцзабез України при виконанні покладених на нього функцій взаємодіє з іншими центральними органами державної виконавчої влади України, органами Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого і регіонального самоврядування, а також відповідними органами інших держав.

5. Мінсоцзабез України відповідно до покладених на нього завдань:

а) організує роботу органів соціального забезпечення по призначенню державних пенсій і допомоги, затверджує зразки пенсійних посвідчень та іншої бланкової документації;

б) сприяє призначенню пенсії іноземним громадянам і членам їхніх сімей та оформленню матеріалів для переведення пенсій громадянам, які виїхали за межі України на постійне проживання;

в) організує роботу центрів по нарахуванню і виплаті пенсій та допомоги, установ, що входять до функціонального управління Міністерства, з питань впровадження сучасних засобів обчислювальної техніки, а також функціонування у сфері соціального забезпечення єдиної інформаційно-обчислювальної мережі з розподільною обробкою даних;

г) здійснює разом з іншими центральними органами державної виконавчої влади, органами Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого і регіонального самоврядування, громадськими об'єднаннями інвалідів і ветеранів війни і праці розробку проектів цільових програм, спрямованих на проведення державної політики соціального захисту інвалідів та громадян похилого віку;

д) контролює роботу по наданню пільг інвалідам, ветеранам війни та праці, сім'ям загиблих військовослужбовців; координує діяльність міністерств і відомств з цих питань;

є) здійснює в установленому порядку міжнародне співробітництво у питаннях пенсійного забезпечення, соціального захисту інвалідів, ветеранів війни і праці, громадян похилого віку;

ж) забезпечує підприємства, установи й організації, що входять до функціонального управління Міністерства, кваліфікованими кадрами, вдосконалення їхніх знань і практичних навичок, а також запровадження наукової організації праці;

з) вносить до відповідних центральних органів державної виконавчої влади пропозиції з питань законодавства про соціальне забезпечення населення, спрямовані на посилення соціального захисту інвалідів, ветеранів війни та праці, громадян похилого віку, розробляє проекти програм по вирішенню їх проблем;

і) за дорученням Уряду України бере участь у розробці проектів угод з іншими державами щодо забезпечення пенсійних та інших гарантій громадянам у разі їх переїзду з однієї держави до іншої на тимчасове чи постійне проживання;

к) вживає заходів для забезпечення інвалідів спеціальними засобами пересування і самообслуговування, санаторно-курортними путівками, організує роботу санаторіїв, а також закладів по професійному навчанню та перекваліфікації інвалідів;

л) разом з органами Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого і регіонального самоврядування розробляє заходи щодо розширення мережі будинків-інтернатів (пансіонатів) для престарілих та інвалідів, зміцнення їх матеріально-технічної бази; забезпечує розвиток допоміжних сільських господарств і лікувально-виробничих (трудових) майстерень (цехів, дільниць) у будинках-інтернатах (пансіонатах) і розширенню їх кооперації з виробничими підприємствами; сприяє поліпшенню матеріально-побутового, культурного та медичного обслуговування громадян, які перебувають у будинках-інтернатах (пансіонатах);

м) вивчає стан матеріально-побутового забезпечення і потреби різних груп одиноких непрацездатних громадян, розробляє концепції та проекти програм з питань їх соціального захисту, здійснює контроль за реалізацією цих програм; сприяє взаємодії органів соціального забезпечення з іншими міністерствами та відомствами, державними, громадськими і приватними установами й підприємствами по розв'язанню проблем одиноких непрацездатних громадян;

н) бере участь у розробці пропозицій щодо розмірів внесків і порядку утворення коштів фондів, діяльність яких пов'язана із соціальним захистом ветеранів війни і праці, інвалідів та інших категорій громадян;

о) встановлює порядок забезпечення населення протезно-ортопедичними виробами; сприяє організації та розвиткові системи професійної і соціальної реабілітації, промислової бази по виробництву спеціальних засобів і пристосувань, які полегшують працю і побут ветеранів війни і праці, інвалідів, громадян похилого віку;

п) здійснює заходи, пов'язані з удосконаленням організації науково-дослідних робіт у галузі протезування і протезобудування, а також підвищенням їхньої ефективності;

р) організує і контролює первинний облік на підприємствах, в установах і організаціях, що входять до функціонального управління Міністерства, одержує та аналізує статистичну і бухгалтерську звітність;

с) організує роботу по відшкодуванню підприємствами, установами й організаціями витрат на виплату пенсій, призначених у зв'язку з каліцтвом працівників чи іншим ушкодженням їх здоров'я;

т) разом з відповідними центральними органами державної виконавчої влади розробляє проекти довго- і короткострокових програм будівництва і введення в дію об'єктів соціального забезпечення; затверджує в установленому порядку титульні списки і проектно-кошторисну документацію, здійснює їх фінансування і сприяє забезпеченню матеріальними ресурсами; подає підприємствам, установам і організаціям, що входять до функціонального управління Міністерства, практичну допомогу у вирішенні питань поліпшення технічного й експлуатаційного стану будинків і споруд, а також в організації їх поточного і капітального ремонту;

у) подає підприємствам, установам і організаціям, що входять до функціонального управління Міністерства, допомогу у вирішенні питань матеріально-технічного забезпечення;

ф) проводить роботу по добору, вихованню і правильному використанню кадрів, організує їх підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації;

х) здійснює методичне керівництво з питань охорони праці на підприємствах, в установах і організаціях, що входять до функціонального управління Міністерства;

ц) сприяє створенню малих підприємств, госпрозрахункових фірм (бюро) та інших структур для надання послуг населенню, пов'язаних із пенсійним забезпеченням, соціальним обслуговуванням і захистом;

ч) розглядає пропозиції, заяви і скарги громадян, веде особистий прийом громадян з питань, що входять до компетенції Міністерства, вживає заходів до усунення причин скарг;

ш) веде інформаційно-роз'яснювальну роботу через газети, журнали та інші засоби масової інформації, здійснює видавничу діяльність;

щ) сприяє роботі громадських і релігійних об'єднань, благодійних фондів, окремих громадян по поданню допомоги ветеранам війни і праці, інвалідам і громадянам похилого віку.

6. Мінсоцзабез України має право:

а) залучати за домовленістю спеціалістів інших центральних органів державної виконавчої влади України, наукових установ, громадських об'єднань, а також окремих учених для розробки проектів державних програм, формування найважливіших напрямів наукових досліджень і практичної діяльності, пов'язаних із розв'язанням завдань розвитку сфери соціального захисту ветеранів війни і праці, інвалідів і громадян похилого віку;

б) одержувати безплатно від інших центральних органів державної виконавчої влади України, громадських об'єднань інформацію з питань діяльності Міністерства.

7. Мінсоцзабез України у межах своєї компетенції видає на основі й на виконання чинного законодавства накази, організує та контролює їх виконання, дає роз'яснення щодо пенсійного забезпечення, обов'язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.

Міністерство у необхідних випадках видає разом з іншими центральними органами державної виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями та громадськими об`єднаннями спільні акти.

8. Мінсоцзабез України очолює Міністр, який призначається відповідно до Конституції України.

Міністр має заступників, яких за його поданням призначає Кабінет Міністрів України. Розподіл обов'язків між заступниками Міністра провадиться Міністром.

Міністр соціального забезпечення України несе персональну відповідальність за виконання покладених на Міністерство завдань і здійснення ним своїх функцій, встановлює ступінь відповідальності заступників Міністра, керівників підрозділів Мінсоцзабезу України.

9. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Мінсоцзабезу України, обговорення найважливіших напрямів діяльності у Міністерстві утворюється колегія в складі Міністра (голова колегії), заступників Міністра за посадою, а також інших керівних працівників Міністерства, представників відповідних громадських організацій інвалідів.

До складу колегії можуть входити керівники інших центральних органів державної виконавчої влади.

Члени колегії Міністерства затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Рішення колегії проводяться в життя, як правило, наказами Міністерства.

10. Гранична чисельність і фонд оплати праці працівників центрального апарату Мінсоцзабезу (України затверджуються Кабінетом Міністрів України).

Структура центрального апарату Міністерства затверджується Віце-прем`єр-міністром України.

Штатний розпис центрального апарату Міністерства і положення про його структурні підрозділи затверджуються Міністром.

11. Мінсоцзабез України є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного герба України і з своїм найменуванням.