КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 21 липня 1992 р. N 413 Київ |
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 511 від 20.04.98 )
Питання Міністерства лісового господарства України
Кабінет Міністрів України
постановляє:
1. Затвердити Положення про Міністерство лісового господарства України, що додається.
2. Установити граничну чисельність працівників центрального апарату Міністерства лісового господарства України у кількості 108 одиниць.
3. Дозволити Міністерству лісового господарства України мати трьох заступників Міністра, в тому числі одного першого, та колегію у кількості семи чоловік.
4. Міністерству лісового господарства України створити у Закарпатській, Івано-Франківській і Чернівецькій областях управління лісового господарства для здійснення функцій державного управління в галузі охорони, захисту, використання і відтворення лісів.
Спеціалізовані лісові підприємства у Закарпатській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях здійснюють в наданих їм у користування лісах заходи щодо ведення лісового і мисливського господарства і під контролем обласних управлінь лісового господарства.
( Абзац другий пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 565 від 05.10.92, N 576 від 29.05.96 )
Міністерству фінансів України забезпечити через Міністерство лісового господарства України фінансування ведення лісового господарства у вказаних областях, а також виділення коштів на утримання Закарпатського, Івано-Франківського та Чернівецького обласних управлінь лісового господарства.
( Абзац третій пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 565 від 05.10.92 )
5. Визнати такими, що втратили чинність, рішення Уряду України згідно з додатком.
Прем'єр-міністр України Міністр Кабінету Міністрів України | В. ФОКІН В. ПЄХОТА |
Інд.22 |
ЗАТВЕРДЖЕНЕ
постановою Кабінету Міністрів України
від 21 липня 1992 р. N 413
П О Л О Ж Е Н Н Я
про Міністерство лісового господарства України
1. Міністерство лісового господарства України (Мінлісгосп України) є центральним органом державної виконавчої влади, підвідомчим Кабінету Міністрів України.
Міністерство реалізує державну політику розвитку лісового господарства, сприяє структурній перебудові економіки галузі в умовах переходу до ринкових відносин, здійснює управління лісовим фондом України з метою посилення водоохоронних, захисних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших функцій лісу і високоефективного використання лісових ресурсів для забезпечення потреб народного господарства у лісосировинній продукції.
2. Мінлісгосп України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням. У межах своєї компетенції Міністерство організує виконання актів законодавства України і здійснює систематичний контроль за їх виконанням.
Міністерство узагальнює практику застосування законодавства з питань, що входять до його компетенції, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення і вноситьїх на розгляд Кабінету Міністрів України.
3. Головними завданнями Мінлісгоспу України є:
визначення перспектив і пріоритетних напрямів розвитку лісового і мисливського господарства;
проведення науково-технічної та інвестиційної політики в галузі;
здійснення державного контролю за охороною, захистом, використанням і відтворенням лісів.
4. Мінлісгосп України відповідно до покладених на нього завдань:
а) координує діяльність підприємств і організацій лісового господарства, забезпечує державну підтримку у вирішенні ними завдань щодо підвищення значення лісів у збереженні й поліпшенні навколишнього природного середовища, а також задоволення потреб населення і народного господарства у продукції лісу;
б) розробляє та обгрунтовує проекти цільових державних програм з питань лісового і мисливського господарства, короткострокові й довгострокові прогнози динаміки форм власності та пов'язані з цим зміни і показники розвитку галузі;
в) розробляє та подає Мінфіну України пропозиції до проекту державного бюджету, забезпечує контроль за цільовим використанням бюджетних асигнувань, раціональним використанням інвестицій;
г) формує і розміщує в установленому порядку державне замовлення на виконання лісогосподарських робіт і використання лісових ресурсів та координує діяльність підприємств і організацій, пов'язану з виконанням цього замовлення;
д) регулює роботу галузі за допомогою економічних важелів (ндикативних планів, договорів, інвестицій, економічних нормативів);
є) визначає концептуальні напрями вирішення питань лісовирощування, лісовпорядкування, обліку лісових і мисливських ресурсів та їх раціонального використання;
ж) забезпечує організацію території лісового фонду, мисливських угідь, ведення заповідної справи, проводить атестацію закінчених виробництвом лісогосподарських об'єктів;
з) організує ведення за єдиною системою державного лісового кадастру, державного обліку і моніторингу лісів;
і) провадить розрахунок розміру лісокористування;
к) визначає розрахункову лісосіку і подає відповідні матеріали на затвердження Мінприроди України;
л) вносить до Кабінету Міністрів України пропозиції про віднесення лісів до груп і категорій захисності;
м) прогнозує і забезпечує впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу, формує державне замовлення на науково-дослідні роботи, організує інформування та використання досягнень науки і техніки в галузі, координує діяльність наукових організацій;
н) забезпечує формування в межах галузі єдиного підходу до економічних та технічних вимог і стандартів на лісопродукцію, роботи і послуги;
о) сприяє підприємствам і організаціям у питаннях встановлення та стабілізації господарських зв'язків, у тому числі зовнішньоекономічних, розробляє економічні й організаційні заходи щодо зростання експортного потенціалу галузі;
п) організує ведення мисливського господарства;
р) визначає стратегічні й технологічні напрями охорони лісів від пожеж, захисту від шкідників і хвороб, сприяє вдосконаленню системи наземно-авіаційної охорони лісів. Організує службу державної лісової охорони, координує її роботу по контролю за станом, використанням, відтворенням, охороною і захистом лісів;
с) координує діяльність навчальних закладів щодо вдосконалення системи підготовки та перепідготовки спеціалістів лісового господарства і робітничих кадрів, фінансує роботу лісотехнікумів і лісних шкіл;
т) визначає основні напрями розвитку технічної бази галузі, координує питання винахідництва і раціоналізації;
у) сприяє комплексному вирішенню питань поліпшення умов праці, техніки безпеки, життя і побуту працівників галузі, їх соціальній та правовій захищеності; вживає заходів щодо захисту прав і законних інтересів підприємств, об'єднань та організацій;
ф) забезпечує підвищення радіаційної безпеки, організує постійний відомчий дозиметричний контроль продукції лісового господарства.
5. Мінлісгосп України при виконанні покладених на нього функцій взаємодіє з іншими центральними органами державної виконавчої влади, органами Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого і регіонального самоврядування, а також відповідними органами інших держав.
6. Мінлісгосп України має право:
а) залучати за домовленістю для проведення експертизи, розробки проектів і складання прогнозів, пов'язаних із проблемами галузі, а також для вирішення інших питань діяльності Міністерства підприємства, установи, навчальні заклади, науково-дослідні, проектно-конструкторські організації інших міністерств і відомств, а також окремих учених і спеціалістів;
б) одержувати від міністерств, відомств, підприємств, установ, організацій та громадян необхідну інформацію з питань ведення лісового і мисливського господарства, охорони й захисту лісів, використання лісових ресурсів.
7. Мінлісгосп України в межах своєї компетенції видає на основі й на виконання чинного законодавства накази, організує та контролює їх виконання.
Міністерство у необхідних випадках видає разом з іншими центральними та місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого і регіонального самоврядування та громадськими об'єднаннями спільні акти.
8. Мінлісгосп України очолює Міністр, який призначається відповідно до Конституції України.
Міністр має заступників, яких за його поданням призначає Кабінет Міністрів України. Розподіл обов'язків між заступниками Міністра провадиться Міністром.
Міністр лісового господарства України несе персональну відповідальність за виконання покладених на Міністерство завдань і здійснення ним своїх функцій, встановлює ступінь відповідальності заступників Міністра, керівників підрозділів Міністерства.
9. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Мінлісгоспу України, обговорення найважливіших напрямів діяльності й розвитку галузі у Міністерстві утворюється колегія в складі Міністра (голова колегії), заступників Міністра за посадою, а також інших керівних працівників Міністерства.
До складу колегії можуть входити керівники інших центральних органів державної виконавчої влади та представники відповідних громадських об'єднань.
Члени колегії Міністерства затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Рішення колегії проводяться в життя, як правило, наказами Міністерства.
10. Для розгляду наукових рекомендацій та пропозицій з основних напрямів розвитку лісового господарства, визначення науково обгрунтованої єдиної технічної політики в Мінлісгоспі України створюється науково-технічна рада з учених і висококваліфікованих фахівців.
Склад науково-технічної ради і положення про неї затверджуються Міністром.
11. Гранична чисельність і фонд оплати праці працівників центрального апарату Мінлісгоспу України затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Структура центрального апарату Міністерства затверджується Віце-прем'єр-міністром України.
Штатний розпис центрального апарату і положення про його структурні підрозділи затверджуються Міністром.
12. Мінлісгосп України є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунок в установах банків, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.
Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 21 липня 1992 р. N 413
П Е Р Е Л І К
рішень Уряду України, що втратили чинність
1. Постанова ЦК КП України і Ради Міністрів УРСР від 6 жовтня 1959 р. N 1551 "Про поліпшення ведення лісового господарства в лісах Української РСР".
2. Постанова Ради Міністрів УРСР від 30 листопада 1959 р. N 1834 "Про організацію управління лісовим господарством і лісозаготівлями в Українській РСР" (ЗП УРСР, 1959 р., N 11, ст. 156).
3. Постанова Ради Міністрів УРСР від 2 лютого 1970 р. N 74 "Про затвердження Положення про Міністерство лісового господарства Української РСР" (ЗП УРСР, 1970 р., N 2, ст. 17; 1982 р., N 6, ст. 58).
4. Постанова Ради Міністрів УРСР від 12 липня 1988 р. N 182 "Про вдосконалення управління лісовим господарством".