Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Корея про захист секретної інформації військового характеру

Кабінет Міністрів України та Уряд Республіки Корея (далі - Сторони),

Прагнучи співробітничати в оборонній сфері на засадах взаємної поваги принципів суверенітету, незалежності та невтручання у внутрішні справи один одного, а також

Бажаючи забезпечити захист секретної інформації військового характеру, обмін якою здійснюється в рамках цієї Угоди,

домовилися про наступне:

Сторони зобов'язані, відповідно до свого національного законодавства, забезпечити захист секретної інформації військового характеру, обмін якою здійснюється між Сторонами або між організаціями Сторін у сфері військового співробітництва.

У цій Угоді терміни вживаються у такому значенні:

(а) "Секретна інформація військового характеру" - будь-яка офіційна інформація та матеріали в оборонній сфері, передані в письмовій або у будь-якій іншій формі, що в інтересах національної безпеки потребують захисту від несанкціонованого оприлюднення згідно із національним законодавством Сторони-джерела, та засекречені відповідним чином компетентними посадовими особами.

(б) "Матеріали" - будь-що, на чому інформація записана чи зберігається, та все, з чого інформацію може бути вилучено, незалежно від його фізичної форми або складу, включаючи, серед іншого, документи, друковані записи, обладнання, прилади, машини, механізми, макети, звукові записи, репродукції, карти, комп'ютерні програми, компіляції та електронні носії інформації.

(в) "Сторона-джерело" - Сторона, яка передає секретну інформацію військового характеру.

(г) "Сторона-одержувач" - Сторона, якій передається секретна інформація військового характеру.

(ґ) "Організація" - будь-який суб'єкт, незалежно від форми власності, що здійснює співробітництво у військовій сфері.

(д) "Об'єкти" - приміщення, в яких секретні матеріали та інформація військового характеру використовуються або зберігаються.

(е) "Ступінь секретності" - категорія, яка характеризує ступінь важливості секретної інформації військового характеру, можливу шкоду внаслідок її розголошення, ступінь обмеження доступу до неї та рівень її охорони державами Сторін.

(є) "Особа, що має допуск" - особа, яка має офіційні повноваження на доступ до секретної інформації військового характеру, відповідно до положень національного законодавства Сторони.

1. Компетентні органи Сторін є відповідальними за імплементацію цієї Угоди.

2. Якщо про інше не повідомлено однією із Сторін у письмовій формі, компетентними органами Сторін є:

(а) за Кабінет Міністрів України:

Служба безпеки України,

Київ

(б) за Уряд Республіки Корея:

Міністерство Національної Оборони,

Сеул

1. Перед тим, як передати секретну інформацію військового характеру Стороні-одержувачу, Сторона-джерело:

(а) відносить всю секретну інформацію військового характеру до одного з ступенів секретності відповідно до вимог пункту 2 цієї Статті; та

(б) проставляє ступінь секретності, до якої віднесено всю зареєстровану секретну інформацію військового характеру.

2. Сторона, одержуючи друковану секретну інформацію військового характеру, повинна забезпечити, щоб усій інформації військового характеру та будь-чому, що її містить, був наданий відповідний гриф секретності, не нижчий за гриф секретності, який встановила Сторона-джерело. Ступені секретності секретної інформації військового характеру співвідносяться таким чином:

3. Сторона-джерело повинна своєчасно письмово повідомити Сторону-одержувача про будь-які зміни у ступені секретності переданої секретної інформації військового характеру, а Сторона-одержувач відповідно повинна змінити ступінь секретності згідно з повідомленням Сторони-джерела.

4. Сторона-одержувач не може змінювати ступінь секретності, встановлений Стороною-джерелом, без попередньої письмової згоди Сторони-джерела.

5. Сторона, створюючи будь-які документи, що містять секретну інформацію військового характеру, яка надана іншою Стороною гарантує, що документи будуть позначені як ті, що містять секретну військову інформацію, надану іншою Стороною.

1. Сторони повинні дотримуватись таких правил щодо захисту та використання секретної інформації військового характеру:

(а) Сторона-джерело може встановлювати будь-які обмеження щодо користування секретною інформацією військового характеру, про що письмово повідомляє Сторону-одержувача;

(б) Сторона-одержувач повинна дотримуватись будь-яких, встановлених Стороною-джерелом, обмежень щодо користування, оприлюднення, передачі та доступу до секретної інформації військового характеру;

(в) Сторона-одержувач надає усій секретній інформації військового характеру, яка отримана від Сторони-джерела, відповідний режим фізичного та правового захисту, не нижчий ніж той, яким вона забезпечує власну секретну інформацію відповідного ступеня секретності;

(г) Сторона-одержувач не буде використовувати секретну інформацію військового характеру з будь-якою іншою метою, ніж та, з якою її було надано, без попередньої письмової згоди Сторони-джерела;

(ґ) Сторона-одержувач не розголошуватиме, не передаватиме та не надаватиме доступ до секретної інформації військового характеру або до будь-яких складових секретної інформації військового характеру будь-якій третій стороні, включаючи Уряд будь-якої третьої країни, будь-якому громадянину третьої сторони, або будь-яким підрядчику або організації без попередньої письмової згоди Сторони-джерела або якщо такі розголошення, передача чи доступ не передбачені іншими домовленостями Сторін;

(д) Сторона-одержувач вживатиме усіх можливих правових заходів для запобігання розголошенню секретної інформації військового характеру відповідно до національного законодавства;

(е) Сторони повинні встановити відповідальність та процедури контролю за розповсюдженням та доступом до секретної інформації військового характеру.

2. Коли будь-яка секретна інформація військового характеру втрачає необхідність у використанні з метою, задля якої вона була надана, Сторона-одержувач повинна відповідним чином:

(а) повернути секретну інформацію військового характеру Стороні-джерелу; або

(б) знищити секретну інформацію військового характеру у відповідності з взаємно визначеними процедурами.

3. У разі необхідності, Сторони за взаємною згодою можуть встановлювати додаткові вимоги щодо захисту секретної інформації військового характеру.

Доступ до секретної інформації військового характеру, що передається або якою обмінюються у відповідності із цією Угодою, повинен надаватися виключно особам Сторін, які:

(а) є громадянами однієї із Сторін, якщо на інше Сторона-джерело не надала письмової згоди заздалегідь;

(б) потребують доступу до секретної інформації військового характеру для виконання своїх службових обов'язків; та

(в) отримали допуск до інформації військового характеру відповідного ступеня секретності.

1. Передача секретної інформації військового характеру повинна здійснюватись у відповідності з національним законодавством та процедурами Сторони-джерела.

2. Якщо інше не обумовлене за взаємною згодою компетентних органів, секретна інформація військового характеру передається дипломатичними каналами або, у разі необхідності, уповноваженими співробітниками компетентних органів Сторони-джерела.

3. Сторона-одержувач підтверджує одержання секретної інформації в письмовій формі.

4. Сторона-джерело залишає за собою право відмовити у передачі будь-якої власної секретної інформації військового характеру.

Сторони захищатимуть права на інтелектуальну власність, що стосуються усієї секретної інформації військового характеру, переданої за цією Угодою, згідно з їх національним законодавством.

Кожна Сторона надаватиме іншій Стороні інформацію про власний режим секретності, процедуру та порядок захисту секретної інформації військового характеру. Кожна Сторона буде письмово повідомляти іншу Сторону про будь-які зміни у власному режимі секретності, процедурі та порядку, що вплинули на спосіб захисту секретної інформації військового характеру.

1. Кожна Сторона повинна забезпечити, щоб організації, що працюють із секретною інформацією військового характеру, забезпечили захист такої інформації відповідно до положень цієї Угоди та національного законодавства.

2. З метою захисту секретної інформації військового характеру кожна Сторона буде забезпечувати здійснення необхідних інспекцій та виконання відповідних правил та процедур з питань безпеки.

1. Візити осіб Сторони, що потребують доступу до секретної інформації військового характеру або доступ в закриті зони або об'єкти на території іншої Сторони повинні здійснюватися тільки за наявністю попереднього дозволу Сторони, що приймає. Дозвіл на такий візит надається тільки особам, визначеним в статті 6.

2. Запити на візити повинні здійснюватися через дипломатичні або військові канали до Компетентного органу Сторони, що приймає, згідно з встановленим Компетентними органами порядком. Якщо інше не обумовлене за двосторонньою домовленістю, такі запити повинні бути отримані Компетентним органом щонайменше за 3 (три) тижні до дати запланованого візиту.

3. Запит на візит повинен містити такі дані:

(а) ім'я, прізвище, дата і місце народження, громадянство, номер паспорта відвідувача;

(б) посада відвідувача і назва організації, представником якої він є;

(в) наявність допуску відвідувача до секретної інформації, наданий Компетентними органами в його країні;

(г) передбачувана дата та час візиту;

(ґ) назва організації або об'єктів, щодо відвідування яких робиться запит;

(д) ім'я, прізвище осіб, до яких виїжджає відвідувач; та

(е) мета візиту.

4. Сторона може надіслати запит щодо отримання дозволу на візит, у тому числі щодо отримання дозволу на багаторазові візити до визначеної організації або на об'єкт на період, що не перевищує дванадцять (12) місяців. Якщо візит, на який отримано дозвіл, неможливо закінчити в наданий строк або виникає необхідність у продовженні строку здійснення багаторазових візитів, Сторона-відвідувач повинна подати на розгляд новий запит щодо отримання дозволу на візит щонайменше за три (3) тижні до закінчення строку поточного дозволу.

5. Сторона може відмовити у наданні дозволу на візит особам іншої Сторони, або може дати дозвіл на відвідування організації або об'єктів, але відмовити у доступі до секретної інформації військового характеру.

6. Усі відвідувачі повинні дотримуватись правил безпеки Сторони, що приймає та відповідних інструкцій організації або об'єкта, що відвідується.

1. Кожна Сторона може дозволити особам, які мають допуск і відповідні повноваження щодо допуску до секретної інформації іншої Сторони відвідання організацій, об'єктів і контрольованих зон, де зберігається секретна інформація військового характеру та за взаємною згодою і відповідно до встановленого порядку згідно зі статтею 11:

(а) отримувати доступ до секретної інформації військового характеру; або

(б) радитись з Компетентним органом іншої Сторони стосовно стандартів, процедур та встановленого порядку забезпечення захисту секретної інформації військового характеру.

2. Кожна сторона надає допомогу уповноваженим спеціалістам з питань безпеки іншої Сторони у виконанні їх функцій згідно з пунктом 1 цієї Статті.

1. У разі втрати або розголошення секретної інформації військового характеру, наданої Стороною-джерелом, що знаходиться у володінні Сторони-одержувача, остання повинна невідкладно повідомити про це Сторону-джерело. Сторона-одержувач негайно проводить розслідування обставин втрати або розголошення цієї інформації та одразу інформує Сторону-джерело про результати розслідування та коригуючи заходи, яких вжито або будуть вжиті.

2. Сторона-одержувач розслідує будь-яке порушення правил безпеки, пов'язане з секретною інформацією військового характеру.

3. Сторона-одержувач у разі необхідності може звернутися до Сторони-джерела з проханням надіслати спеціалістів по захисту секретної інформації військового характеру або запросити іншу допомогу, зокрема, щодо оцінки шкоди завданої через втрату або розголошення, яку Сторона-джерело може надати у зв'язку з окремими розслідуваннями. Подібні звернення повинні розглядатися, по можливості, позитивно.

Сторони самі несуть усі витрати, пов'язані з виконанням положень цієї Угоди. Однак, обидві Сторони можуть консультувати одна одну з питань будь-якої участі у відповідних витратах, якщо необхідно.

Усі спірні питання щодо тлумачення або застосування положень цієї Угоди вирішуються шляхом проведення консультацій між Сторонами без залучень будь-якої третьої сторони.

1. Ця Угода набуває чинності з дати останнього письмового повідомлення про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття нею чинності.

2. Ця Угода діє протягом п'яти (5) років, і термін її дії буде автоматично продовжуватись на наступні п'ятирічні періоди, якщо одна із Сторін не повідомить письмово дипломатичними каналами іншу Сторону про намір припинити дію цієї Угоди щонайменше за шість (6) місяців до припинення дії цієї Угоди.

3. Ця Угода може бути переглянута на звернення однієї із Сторін та доповнена за взаємним письмовим погодженням Сторін.

4. Існуючі зобов'язання Сторін, що стосуються захисту та використання переданої секретної інформації військового характеру, виконуватимуться незалежно від припинення дії цієї Угоди.

На підтвердження цього, нижчезазначені особи, маючи відповідні повноваження від свого Уряду, підписали цю Угоду.

Вчинено у м. Києві, 11 квітня 2003 року у двох примірниках, кожний українською, корейською та англійською мовами, причому всі тексти є автентичними. У разі виникнення будь-яких розбіжностей перевага надаватиметься тексту англійською мовою.