Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Корея про співробітництво та взаємну допомогу в митних справах

Кабінет Міністрів України і Уряд Республіки Корея (далі - "Договірні Сторони"),

визнаючи, що порушення митного законодавства завдають шкоди економічним, фіскальним і соціальним інтересам їхніх країн;

враховуючи важливість правильного нарахування мита, податків, платежів та інших зборів, що стягуються під час імпорту та експорту товарів, а також належного застосування положень митного законодавства щодо заборон, обмежень і контролю;

будучи переконаними у тому, що зусилля у запобіганні порушенням митного законодавства і забезпеченні стягнення мита, податків, платежів та інших зборів можуть виявитися більш ефективними завдяки тісному співробітництву між їхніми митними органами;

посилаючись на Рекомендації Ради митного співробітництва від 5 грудня 1953 року про взаємну адміністративну допомогу;

домовилися про таке:

Для цілей цієї Угоди:

(a) "митне законодавство" означає закони і правила щодо порядку ввезення, вивезення, транзиту товарів і будь-якої іншої митної процедури, яка стосується стягнення митними органами мита, податків, платежів та інших зборів, або щодо засобів заборон, обмежень чи контролю;

(b) "митний орган" означає в Україні - Державну митну службу України і в Республіці Корея - Корейську митну службу;

(c) "порушення" означає порушення митного законодавства, а також будь-яку спробу порушення митного законодавства;

(d) "особа" означає фізичну чи юридичну особу;

(e) "персональні дані" означає будь-яку інформацію, що стосується ідентифікованих осіб або таких, що ідентифікуються;

(f) "запитуючий митний орган" означає митний орган, який робить запит про допомогу в митних справах;

(g) "запитуваний митний орган" означає митний орган, який отримує запит про допомогу в митних справах.

1. Договірні Сторони будуть, через їхні митні органи і згідно з положеннями цієї Угоди, надавати одна одній допомогу з метою:

(a) забезпечення належного дотримання митного законодавства;

(b) відвернення і розслідування порушень митного законодавства;

(c) обміну інформацією або документами щодо застосування митного законодавства.

2. Допомога за цією Угодою надається відповідно до законів та правил Договірної Сторони, яка отримала запит, і в межах компетенції та наявних ресурсів митного органу.

3. Ні за яких обставин положення цієї Угоди не будуть зашкоджувати виконанню законів та правил будь-якої Договірної Сторони щодо взаємної допомоги у кримінальних справах.

1. Митні органи Договірних Сторін з власної ініціативи чи на запит, і в межах своєї компетенції та наявних ресурсів, здійснюють особливий нагляд за:

(a) особами, про яких відомо, що вони вчинили, або які підозрюються у вчиненні порушення митного законодавства іншої Договірної Сторони;

(b) переміщенням товарів та платіжних засобів на територію чи з території однієї Договірної Сторони, про яке митним органом іншої Договірної Сторони повідомлено, що воно здійснюється з істотним порушенням законодавства;

(c) будь-якими транспортними засобами, про які відомо, що вони використовуються або підозрюються у використанні для порушення чинного митного законодавства іншої Договірної Сторони; та

(d) місцями зберігання товарів, що можуть бути використані для їх незаконного переміщення в особливо великих розмірах на територію іншої Договірної Сторони.

2. У межах своєї компетенції та ресурсів митні органи Договірних Сторін будуть запобігати:

(a) вивезенню товарів, про які відомо або стосовно яких є обгрунтовані підстави підозрювати, що вони вивозяться на територію іншої Договірної Сторони для використання з іншою метою, ніж законна торгівля між Договірними Сторонами; та

(b) вивезенню товарів, ввезення яких на територію іншої Договірної Сторони заборонено.

1. Митні органи Договірних Сторін як за власною ініціативою, так і на запит надають один одному всю інформацію, що дає змогу встановити правильність:

(a) стягнення мита, податків, платежів та інших зборів, зокрема інформацію, яка допомагає визначити вартість товарів та встановити їхню тарифну класифікацію;

(b) застосування заборон та обмежень щодо імпорту, експорту і заборон чи обмежень стосовно транзиту; та

(c) застосування правил визначення країни походження товарів якщо це не передбачено іншими домовленостями.

2. Митний орган однієї Договірної Сторони надає митному органу іншої Договірної Сторони, на його запит або з власної ініціативи, інформацію, яка вказує на те, що:

(a) товари, ввезені на територію Договірної Сторони, що звертається із запитом, були законно вивезені з території Договірної Сторони, до якої звернено запит;

(b) товари, вивезені з території Договірної Сторони, що звертається із запитом, були законно ввезені на територію Договірної Сторони, до якої звернено запит, зазначаючи характер митних процедур, якщо вони до цих товарів застосовувалися.

3. Митний орган однієї Договірної Сторони з власної ініціативи чи на запит надає митному органу іншої Договірної Сторони всю інформацію, яка може бути використана ним для виявлення останнім порушень митного законодавства, зокрема стосовно:

(a) осіб, про яких відомо, що вони вчинили, або які підозрюються у вчиненні порушення митного законодавства іншої Договірної Сторони;

(b) товарів, про які відомо або які підозрюються у тому, що вони є об'єктами незаконного обігу;

(c) транспортних засобів, про які відомо або які підозрюються в тому, що вони використовуються з метою порушення митного законодавства іншої Договірної Сторони;

(d) засобів і методів, які застосовуються або можуть застосовуватися під час порушень митного законодавства; та

(e) застосування нових засобів і методів контролю за дотриманням митного законодавства.

4. Якщо запитуваний митний орган не володіє інформацією, яка запитується, він може, на свій власний розсуд, розшукувати таку інформацію згідно з його внутрішніми законами та правилами.

1. Митний орган однієї Договірної Сторони з власної ініціативи чи на запит надає митному органу іншої Договірної Сторони протоколи чи завірені копії документів, що містять усю наявну інформацію про дії, виявлені або заплановані, які є або можуть вважатися такими, що становлять порушення митного законодавства цієї Договірної Сторони.

2. Документи, передбачені цією Угодою, можуть бути замінені комп'ютерною інформацією, поданою у будь-якій формі для тих самих цілей. Вся інформація, необхідна для інтерпретації чи використання матеріалів, наданих такими засобами, повинна подаватися одночасно.

3. Оригінали документів запитуються лише у випадках, коли завірених копій недостатньо. Оригінали документів, отримані від митного органу іншої Договірної Сторони, підлягають поверненню при першій можливості.

1. Запитуваний митний орган, згідно з внутрішніми законами та правилами, розпочинає офіційно запитувані розслідування дій, які суперечать митному законодавству. Про результати такого розслідування повідомляється запитуючому митному органу.

2. Запитуваний митний орган може дозволити брати участь у вищезазначених розслідуваннях представникам митної служби запитуючого митного органу.

1. Митний орган однієї Договірної Сторони, на запит, може уповноважити своїх посадових осіб, згідно з внутрішнім законодавством та за їхньої згоди, виступити експертами або свідками в суді чи трибуналі на території іншої Договірної Сторони у справі порушень митних правил. Запит про залучення посадових осіб повинен чітко визначати, з якого питання та в якому статусі ця посадова особа має виступати.

2. Посадові особи під час перебування на території іншої Договірної Сторони в обставинах, передбачених цією Угодою, повинні у будь-який час бути спроможні подати докази своїх офіційних повноважень. Вони не можуть носити однострій та зброю.

1. Будь-яка інформація і документи, отримані в рамках надання адміністративної допомоги відповідно до цієї Угоди, використовуються виключно для цілей цієї Угоди та митним органом, крім випадків, коли митний орган, що надав таку інформацію, офіційно підтвердить можливість її використання для інших цілей та іншим органом.

2. Будь-яка інформація та документи, отримані відповідно до цієї Угоди, вважаються конфіденційними і підлягають щонайменше такому ж захисту, який передбачений для таких документів відповідно до внутрішніх законів та правил Договірної Сторони, яка їх отримує.

3. У випадках, коли для цілей цієї Угоди відбувається обмін персональними даними, митні органи будуть забезпечувати їх використання тільки для цілей, зазначених у запиті, та відповідно до умов, поставлених запитуваним митним органом.

1. Якщо запитуваний митний орган вважає, що виконання запиту може завдати шкоди суверенітету, громадському порядку, безпеці чи іншим суттєвим інтересам запитуваної Договірної Сторони або спричинить розголошення державної промислової, комерційної чи професійної таємниці, він може відмовити у наданні допомоги в цілому або частково чи поставити виконання запиту в залежність від певних умов.

2. У разі відмови від виконання запиту, рішення про це та причини відмови повинні бути без затримки повідомлені у письмовій формі запитуючому митному органу.

3. Якщо митний орган звертається із запитом про допомогу, яку він сам не міг би надати, якби до нього був звернений такий запит митного органу іншої Договірної Сторони, він повинен зазначити цей факт у своєму запиті. Виконання такого запиту здійснюється на розсуд запитуваного митного органу.

1. Митні органи Договірних Сторін будуть обмінюватися досвідом у галузях:

(a) митного законодавства;

(b) методів митного контролю товарів, багажу пасажирів та поштових відправлень;

(c) організаційної структури;

(d) технічного обладнання, що застосовується для цілей митного контролю; та

(e) інших питань, що становлять взаємний інтерес.

2. Митні органи Договірних Сторін будуть здійснювати співробітництво у митній сфері, зокрема шляхом:

(a) обміну експертами з митних питань та фахівцями у випадках, що становлять взаємний інтерес;

(b) професійної підготовки митників; та

(с) обміну професійними, науковими та технічними матеріалами, що стосуються митної справи.

1. Надання допомоги, передбаченої цією Угодою, буде здійснюватися безпосередньо між митними органами Договірних Сторін.

2. Митні органи Договірних Сторін можуть домовлятися про встановлення прямих зв'язків між підрозділами їхніх центральних установ та уповноважувати місцеві митні органи безпосередньо спілкуватися один з одним шляхом окремих домовленостей митних органів Договірних Сторін в межах їхньої компетенції.

1. Запити про надання допомоги відповідно до цієї Угоди складаються у письмовому вигляді. Документи, необхідні для виконання таких запитів, повинні додаватися до них. У випадках, що не терплять зволікання, можуть прийматися запити в усній формі, але вони невідкладно підтверджуються у письмовій формі.

2. Запити згідно з пунктом 1 цієї статті мають містити таку інформацію:

(a) назву запитуючої митної установи;

(b) стислий зміст запиту;

(c) об'єкт запиту та підставу для нього;

(d) закони, правила та інші правові норми, що мають відношення до цього випадку;

(e) якомога точніші та вичерпні дані відносно особи, що є об'єктом розслідування;

(f) стислий виклад фактів.

3. Запити подаються офіційною мовою запитуваної Договірної Сторони, англійською або іншою мовою, прийнятною для запитуваної Договірної Сторони.

4. Якщо запит не відповідає формі, визначеній у пунктах 1, 2 та 3 цієї статті, запитувана Договірна Сторона може висунути вимогу щодо його зміни або доповнення.

1. Митні органи Договірних Сторін не будуть приймати претензії щодо відшкодування витрат, понесених у зв'язку з виконанням цієї Угоди.

2. Значні непередбачені витрати, що виникатимуть у зв'язку з виконанням домовленостей, зазначених у статті 10, відшкодовуватимуться на основі домовленостей між митними органами Договірних Сторін.

1. Ця Угода не забороняє Договірним Сторонам надавати одна одній більш широку допомогу відповідно до інших міжнародних угод і домовленостей або дозволену відповідним законодавством.

2. Митні органи Договірних Сторін можуть укладати конкретні домовленості щодо виконання цієї Угоди.

3. Митні органи Договірних Сторін урегульовують спірні питання та розбіжності, що виникають під час тлумачення або застосування цієї Угоди, шляхом досягнення консенсусу.

1. Ця Угода набуває чинності на 30-й день після того, як Договірні Сторони дипломатичними каналами обміняються повідомленнями про виконання необхідних конституційних процедур, необхідних для набуття Угодою чинності.

2. Ця Угода укладається на невизначений термін, якщо жодна з Договірних Сторін не повідомить у письмовій формі за шість місяців про своє бажання припинити дію цієї Угоди.

На посвідчення чого нижчезазначені та належним чином уповноважені Урядами своїх країн підписали цю Угоду.

Учинено в Сеулі 30 травня 2003 року у двох примірниках українською, корейською та англійською мовами, причому усі тексти є автентичними. У разі виникнення розбіжностей при тлумаченні положень Угоди, перевага надається тексту англійською мовою.