Про внесення змін до Положення про військово-транспортний обов’язок

Кабінет Міністрів України

1. Внести зміни до Положення про військово-транспортний обов'язок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 р. № 1921 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 50, ст. 1665), виклавши його в редакції, що додається.

2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади привести власні нормативно-правові акти у відповідність з цією постановою.

1. Це Положення визначає порядок виконання військово-транспортного обов'язку для задоволення потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецзв'язку та Держспецтрансслужби (далі - військові формування) на особливий період транспортними засобами і технікою усіх типів і марок вітчизняного та іноземного виробництва, їх повернення під час демобілізації та компенсації шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації.

Дія цього Положення поширюється на центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, а також громадян - власників транспортних засобів.

Дія цього Положення не поширюється на дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, представництва іноземних та міжнародних організацій, іноземців та осіб без громадянства.

Від передачі транспортних засобів і техніки військовим формуванням під час мобілізації можуть звільнятися підприємства, установи та організації у зв'язку з виконанням ними встановлених мобілізаційних завдань за наявності укладеного з Міноборони договору на виконання мобілізаційних завдань, а також за умови, що їх транспортні засоби і техніка задіяні у виробничому процесі виконання мобілізаційних завдань. Від передачі транспортних засобів і техніки військовим формуванням під час мобілізації можуть звільнятися також підприємства, установи та організації, у яких є висока суспільна потреба. При цьому перелік підприємств, установ та організацій, у яких є висока суспільна потреба, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Міноборони.

2. У цьому Положенні терміни вживаються у такому значенні:

мобілізаційна готовність транспортних засобів і техніки - готовність в особливий період до передачі військовим формуванням транспортних засобів і техніки, які перебувають у технічно справному стані, укомплектовані запасними частинами, шанцевим інструментом і заправним інвентарем, а також можуть бути своєчасно доставлені підприємствами, установами та організаціями до визначених пунктів передачі;

ліміти вилучення транспортних засобів і техніки - гранично допустимі обсяги безоплатного залучення, вилучення та примусового відчуження транспортних засобів і техніки для задоволення потреб військових формувань на особливий період;

зведений наряд - розпорядчий документ голови місцевої держадміністрації, в якому встановлено в мирний час для керівників підприємств, установ та організацій завдання з підготовки до передачі військовим формуванням під час мобілізації визначеної кількості за типами і марками транспортних засобів і техніки, а також порядок, пункти та строки передачі. Голова місцевої держадміністрації та військовий комісар підписують зведений наряд і скріплюють підписи своїми печатками;

частковий наряд - розпорядчий документ голови місцевої держадміністрації, в якому встановлено під час мобілізації для керівників підприємств, установ та організацій завдання з передачі військовим формуванням визначених транспортних засобів і техніки, а також порядок, пункти та строки передачі. Голова місцевої держадміністрації та військовий комісар підписують частковий наряд і скріплюють підписи своїми печатками. Громадянам - власникам транспортних засобів частковий наряд надається у разі введення правового режиму воєнного стану.

3. Під час мобілізації задоволення потреб військових формувань здійснюється шляхом безоплатного залучення транспортних засобів і техніки підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності на умовах повернення їх після оголошення демобілізації.

Військові комісаріати здійснюють залучення транспортних засобів і техніки за лімітами вилучення транспортних засобів і техніки та відсотковими нормами вилучення, затвердженими Кабінетом Міністрів України, як окремо, так і у складі спеціальних формувань, які передаються до складу військових формувань під час мобілізації.

4. Перелік транспортних засобів і техніки, які можуть призначатися для задоволення потреб військових формувань на особливий період, визначається Міноборони.

5. Посадові особи та громадяни несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання військово-транспортного обов'язку відповідно до закону.

6. Військово-транспортний обов'язок є складовою частиною мобілізаційної підготовки і мобілізації в державі та включає в себе проведення заходів, пов'язаних з військовим обліком, завчасною підготовкою, перевіркою готовності до передачі та передачею в особливий період транспортних засобів і техніки військовим формуванням.

7. Військово-транспортний обов'язок виконується:

в мирний час - шляхом проведення заходів, пов'язаних з військовим обліком транспортних засобів і техніки та завчасним забезпеченням їх мобілізаційної готовності відповідно до визначених завдань;

в особливий період - шляхом передачі підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами транспортних засобів і техніки для задоволення потреб військових формувань відповідно до визначених завдань.

8. Міноборони подає Кабінетові Міністрів України погоджені із заінтересованими обласними держадміністраціями пропозиції щодо лімітів вилучення транспортних засобів і техніки та погоджені із заінтересованими центральними органами виконавчої влади пропозиції щодо відсоткових норм вилучення за галузями національної економіки.

9. З метою виконання військово-транспортного обов'язку ліміти вилучення транспортних засобів і техніки встановлюються:

Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям - рішенням Кабінету Міністрів України;

районним держадміністраціям, підприємствам, установам та організаціям міст обласного значення - розпорядженнями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій за поданням відповідних військових комісаріатів;

підприємствам, установам та організаціям, які розташовані в межах території районів, - розпорядженнями районних держадміністрацій за поданням районних (міських) військових комісаріатів.

Районні, Київська та Севастопольська міські, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації за поданням районних (міських) військових комісаріатів визначають підприємства, установи та організації, на які покладаються завдання з передачі транспортних засобів і техніки для задоволення потреб військових формувань на особливий період.

Обласні держадміністрації за поданням обласних військових комісаріатів визначають підприємства, установи та організації міст обласного значення, на які покладаються зазначені завдання.

10. Завдання з підготовки до передачі та передачі транспортних засобів і техніки військовим формуванням встановлюються розпорядженнями місцевих держадміністрацій за поданням військових комісаріатів та доводяться до відома:

керівників підприємств, установ та організацій у мирний час - через військові комісаріати шляхом вручення відповідних зведених нарядів;

керівників підприємств, установ та організацій під час мобілізації - через військові комісаріати шляхом вручення відповідних часткових нарядів;

громадян - власників транспортних засобів під час мобілізації у разі введення правового режиму воєнного стану - через військові комісаріати шляхом вручення часткових нарядів.

11. Для державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів в органах Державтоінспекції (крім транспортних засобів, власниками яких є громадяни), крім документів, необхідних для реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку, представником підприємства, установи чи організації, транспортні засоби яких підлягають реєстрації (перереєстрації), зняттю з обліку, подається довідка, форма якої визначається Міноборони, з відміткою військового комісара про постановку транспортного засобу на військовий облік або зняття з такого обліку.

12. Військові комісаріати та органи військового управління ведуть військовий облік транспортних засобів і техніки з метою планування передачі підприємствами, установами та організаціями транспортних засобів і техніки для задоволення потреб військових формувань на особливий період.

13. Для забезпечення ведення військовими комісаріатами та органами військового управління військового обліку транспортних засобів і техніки органи Державтоінспекції, Державної служби з безпеки на транспорті, інспекцій державного технічного нагляду місцевих держадміністрацій подають до військових комісаріатів інформацію про реєстрацію (перереєстрацію), зміну реєстраційних даних та зняття з обліку транспортних засобів і техніки на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Зазначена інформація подається щороку не пізніше 20 червня та 20 грудня або протягом п'яти робочих днів з дати надходження відповідних запитів військових комісаріатів.

14. Керівник підприємства, установи та організації зобов'язаний:

здійснювати разом із представниками військових комісаріатів та військових формувань відбір транспортних засобів і техніки за типами і марками, технічним станом відповідно до наданих зведених або часткових нарядів;

забезпечувати дотримання вимог до технічного стану та укомплектованості транспортних засобів і техніки, призначених для задоволення потреб військових формувань на особливий період;

утримувати транспортні засоби і техніку, призначені для задоволення потреб військових формувань на особливий період, у стані постійної готовності до передачі військовим формуванням;

забезпечувати своєчасну доставку транспортних засобів і техніки, призначених для задоволення потреб військових формувань на особливий період, до визначених пунктів передачі відповідно до часткових нарядів.

15. Керівники підприємств, установ та організацій подають військовим комісаріатам щороку до 20 червня та 20 грудня інформацію про наявність транспортних засобів і техніки, їх технічний стан, а також про громадян, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях на таких транспортних засобах і техніці, за формою згідно з додатком 1.

Інформація про наявність водних транспортних засобів та їх технічний стан подається за формою та у порядку, що встановлені Міноборони разом з Мінінфраструктури.

16. Керівники підприємств, установ та організацій, транспортні засоби і техніка яких призначені для задоволення потреб військових формувань на особливий період, у разі зміни найменування підприємства, установи та організації або форми власності, відправки транспортних засобів і техніки в інші регіони або за межі території України на тривалий час, передачі права власності на транспортні засоби і техніку іншим юридичним особам або громадянам, в довгострокову оренду (лізинг), а також якщо транспортний засіб або техніка є предметом застави як виконання зобов'язання за договорами про надання кредиту та гарантії перед банківською установою, та в інших випадках, коли унеможливлюється передача транспортних засобів і техніки військовим формуванням, зобов'язані у семиденний строк повідомити про це військовим комісаріатам, на військовому обліку яких перебувають транспортні засоби і техніка.

17. У разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), ліквідації або банкрутства підприємства, установи та організації, транспортні засоби і техніка яких призначені для задоволення потреб військових формувань на особливий період, місцеві держадміністрації (виконавчі органи сільських, селищних, міських рад) повідомляють про це військовим комісаріатам з поданням пропозиції щодо покладення завдання з підготовки та передачі транспортних засобів і техніки військовим формуванням на правонаступників або на інші підприємства, установи та організації, які розташовані на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

18. Транспортні засоби і техніка підприємств, установ та організацій, призначені для задоволення потреб військових формувань на особливий період, підлягають не частіше одного разу на рік, але не рідше трьох разів на п'ять років в мирний час перевірці їх мобілізаційної готовності представниками військових комісаріатів.

Перевірка мобілізаційної готовності транспортних засобів і техніки проводиться за окремими графіками та планами, що розробляються військовими комісаріатами, погоджуються з місцевими держадміністраціями, затверджуються обласними військовими комісаріатами та доводяться районними (міськими) військовими комісаріатами до відома керівників підприємств, установ та організацій.

До перевірки мобілізаційної готовності транспортних засобів і техніки також можуть залучатися уповноважені представники місцевих держадміністрацій, органів військового управління, військових формувань.

19. Керівники підприємств, установ та організацій зобов'язані забезпечити доступ представників військових комісаріатів до транспортних засобів і техніки для проведення перевірки їх мобілізаційної готовності.

За результатами перевірки складається акт у чотирьох примірниках, один з яких подається місцевій держадміністрації, другий - підприємству, установі чи організації, транспортні засоби і техніка яких перевірялися, третій - військовому комісаріату, четвертий - військовій частині (підрозділу), установі чи організації військового формування, для яких призначені транспортні засоби і техніка, що перевірялися.

20. На підставі результатів перевірки мобілізаційної готовності транспортних засобів і техніки та пропозицій військових комісаріатів щодо підвищення рівня мобілізаційної готовності транспортних засобів і техніки місцеві держадміністрації розглядають питання щодо повноти та якості виконання військово-транспортного обов'язку керівниками підприємств, установ та організацій і у разі потреби вживають заходів до підвищення рівня мобілізаційної готовності транспортних засобів і техніки, про що видають відповідні розпорядження і доводять їх до відома керівників підприємств, установ та організацій і військових комісаріатів.

21. Керівники підприємств, установ та організацій забезпечують доставку і передачу військовим формуванням в установлені строки у визначених пунктах передачі транспортних засобів і техніки у технічно справному стані з відповідними реєстраційними документами та документами, що засвідчують їх технічний стан, а також укомплектованих запасними частинами, шанцевим інструментом і заправним інвентарем, відповідно вимогам, визначеним у додатку 2.

22. Доставка транспортних засобів і техніки до пунктів передачі, проведення підготовчих заходів для встановлення на них обладнання, дообладнання згідно з комплектацією, встановленою заводом-виробником, здійснюються силами і засобами підприємств, установ та організацій.

23. Для забезпечення доставки транспортних засобів і техніки до визначених пунктів передачі місцеві держадміністрації (органи місцевого самоврядування) за поданням військових комісаріатів створюють на нафтобазах, автозаправних станціях незалежно від форми власності незнижувальний запас пально-мастильних матеріалів у обсязі, достатньому для забезпечення заправки пальним встановленої кількості транспортних засобів і техніки.

24. Для забезпечення своєчасного оповіщення, збору та прибуття громадян, які призиваються на військову службу під час мобілізації, до пунктів попереднього збору військових комісаріатів і пунктів прийому військових частин (підрозділів), установ та організацій військових формувань транспортні засоби підприємств, установ та організацій, які не передаються військовим формуванням під час мобілізації, можуть за рішеннями місцевих держадміністрацій (органів місцевого самоврядування) тимчасово залучатися для перевезення особового складу, а також виконання першочергових завдань.

25. Технічний стан транспортних засобів і техніки (крім морських (річкових) суден), призначених для задоволення потреб військових формувань на особливий період, та їх обладнання повинні відповідати вимогам чинних в Україні правил, нормативів, стандартів і забезпечувати використання (експлуатацію) транспортних засобів і техніки за призначенням.

Технічний стан морських (річкових) суден, призначених для задоволення потреб військових формувань в особливий період, та їх обладнання повинні відповідати вимогам чинних в Україні правил, нормативів, стандартів з питань технічної експлуатації і безпеки мореплавства, а їх експлуатаційно-технічні характеристики - основним вимогам, визначеним у додатку 3.

26. З метою здійснення контролю за готовністю підприємств, установ та організацій до виконання військово-транспортного обов'язку військові формування не частіше ніж один раз на рік мають право в мирний час залучати на договірних засадах їх транспортні засоби і техніку, призначені для задоволення потреб військових формувань на особливий період (за винятком транспортних засобів, які перебувають у власності громадян), у ході проведення навчальних зборів, навчань і тренувань з мобілізаційного розгортання.

27. Залучення під час мобілізації транспортних засобів і техніки оформляється відповідним актом приймання-передачі за формою згідно з додатками 4 і 5.

Акт приймання-передачі складається у трьох примірниках і підписується керівником підприємства, установи та організації або його уповноваженим представником, військовим комісаром або його уповноваженим представником та командиром (начальником) військової частини (підрозділу), установи та організації військового формування або його уповноваженим представником, якому передається транспортний засіб або техніка, і скріплюється печатками.

28. В акті приймання-передачі транспортних засобів і техніки зазначається залишкова (балансова) вартість транспортного засобу або техніки, визначена відповідно до даних балансу підприємства, установи та організації, складеного на останню звітну дату (останній день кварталу (року).

За власною ініціативою власника та за рахунок його коштів може проводитися незалежна оцінка транспортного засобу або техніки шляхом залучення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання в порядку, визначеному законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. В такому разі в акті приймання-передачі транспортного засобу і техніки зазначається вартість транспортного засобу або техніки, визначена за результатами проведення їх незалежної оцінки.

29. Після взяття на облік в установленому порядку у відповідній військовій частині (підрозділі), установі та організації військових формувань прийнятих транспортних засобів і техніки проводиться їх відомча реєстрація із здійсненням обов'язкового технічного контролю (у разі відсутності документів, що підтверджують його здійснення).

30. Повернення підприємствам, установам та організаціям транспортних засобів і техніки здійснюється військовими частинами (підрозділами), установами та організаціями військових формувань, для задоволення потреб яких вони залучалися, протягом 30 календарних днів з дати оголошення демобілізації через військові комісаріати, які здійснили таке залучення.

31. Для повернення транспортних засобів і техніки керівники підприємств, установ та організацій, транспортні засоби і техніка яких залучалися під час мобілізації, звертаються до військового комісаріату за місцем їх залучення з відповідною заявою.

32. Строки та пункти повернення транспортних засобів і техніки визначаються військовими комісаріатами за погодженням з місцевими держадміністраціями і доводяться до відома керівників підприємств, установ та організацій.

33. Командири (начальники) військових частин (підрозділів), керівники установ та організацій військових формувань під час повернення підприємствам, установам та організаціям транспортних засобів і техніки, залучених під час мобілізації, зобов'язані забезпечити:

технічне обслуговування транспортних засобів і техніки та їх заправку пальним в обсягах, що дадуть змогу доставити транспортні засоби і техніку до пунктів повернення із залишком пального після повернення в обсягах, які були на момент передачі;

здійснення (у разі потреби) визначення обсягу шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації;

своєчасну доставку транспортних засобів і техніки у визначені пункти повернення.

Транспортні засоби і техніка повертаються з відповідними реєстраційними документами та державними номерними знаками.

34. Обсяг шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації, визначається під час підготовки військовими частинами (підрозділами), установами та організаціями військових формувань транспортних засобів і техніки до повернення підприємствам, установам та організаціям. Визначення обсягу шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації, здійснюється суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади та органом місцевого самоврядування або судовим експертом за результатами проведення оцінки майна у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, відповідно до встановлених стандартів та методик за рахунок коштів державного бюджету, призначених для фінансування військових формувань, для задоволення потреб яких залучалися транспортні засоби і техніка.

35. Про повернення транспортних засобів і техніки, залучених під час мобілізації, складається акт за формою згідно з додатками 6 і 7. До акта про повернення транспортних засобів і техніки додається висновок експерта (експертне дослідження) або звіт про оцінку майна (акт оцінки майна). Звіт про оцінку майна (акт оцінки майна), складений за результатами її проведення, підлягає рецензуванню відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

36. Право на компенсацію шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації, мають юридичні особи комунальної і приватної форми власності, транспортні засоби і техніка яких залучалися для задоволення потреб військових формувань під час мобілізації.

37. Компенсація шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету протягом п'яти наступних бюджетних періодів після оголошення демобілізації та повернення транспортних засобів і техніки підприємствам, установам та організаціям.

38. Для отримання компенсації шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації, керівник підприємства, установи та організації, транспортні засоби і техніка яких залучалися під час мобілізації, після оголошення демобілізації та повернення транспортних засобів і техніки звертається до військового комісаріату за місцем їх залучення із заявою, до якої додаються акт приймання-передачі, акт про повернення під час демобілізації транспортних засобів і техніки і висновок експерта (експертне дослідження) або звіт про оцінку майна (акт оцінки майна).

У заяві зазначаються такі відомості про підприємство, установу та організацію:

повне найменування;

місцезнаходження;

реєстраційний номер облікової картки платника податків;

реквізити банківського рахунка.

39. Військовий комісаріат розглядає заяву протягом 10 робочих днів з дати її подання.

У разі виникнення потреби в перевірці викладених у заяві фактів та з'ясуванні додаткових обставин заява розглядається протягом одного місяця з повідомленням про це заявнику.

40. За результатами розгляду заяви військовий комісаріат оформляє висновок про здійснення виплати для компенсації шкоди, завданої транспортному засобу або техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації, за формою згідно з додатком 8, який підписується військовим комісаром із зазначенням прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою.

Зазначений висновок складається у трьох примірниках, один з яких передається заявникові, другий - територіальному органу Казначейства, а третій зберігається у військовому комісаріаті.

Військовий комісаріат на підставі згаданого висновку визначає потребу в коштах, яка враховується Міноборони у бюджетному запиті на наступний бюджетний період після оголошення демобілізації.

Виплата компенсації шкоди здійснюється військовими комісаріатами у порядку черговості оформлення висновків.

41. У разі коли внаслідок залучення під час мобілізації транспортний засіб або техніка були знищені, їх власнику відшкодовується майнова шкода, визначена за результатами незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, на дату проведення такої оцінки.

Визначення майнової шкоди здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, призначених для фінансування військових формувань, для задоволення потреб яких залучалися транспортні засоби і техніка.

Звіт про оцінку майна разом з документами, які підтверджують знищення транспортного засобу або техніки, військові формування надають власнику транспортного засобу і техніки.

Відшкодування майнової шкоди здійснюється за рахунок коштів державного бюджету протягом п'яти наступних бюджетних періодів після оголошення демобілізації у порядку, встановленому пунктами 38-40 цього Положення.

42. Транспортні засоби і техніка, які були знищені внаслідок їх залучення під час мобілізації, підлягають списанню з балансового обліку підприємств, установ та організацій на підставі наданих військовими формуваннями документів, які підтверджують знищення таких транспортних засобів і техніки.

43. Спори, пов'язані з виплатою компенсації шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації, та відшкодування майнової шкоди за знищені транспортні засоби і техніку розв'язуються в судовому порядку.

1. Морські (річкові) транспортні засоби, у тому числі промислові та спеціальні судна, призначені для задоволення потреб військових формувань в особливий період, повинні бути повністю укомплектовані необхідними агрегатами, вузлами, механізмами, приладами, спеціальним і робочим обладнанням та мати запас ходу не менше ніж одна специфікаційна автономність.

2. Корпус судна повинен бути герметичним, забезпечувати визначену паспортними (формулярними) даними остійність та незатоплюваність судна.

3. Якірний та швартовний пристрої повинні забезпечувати надійну та безпечну стоянку судна.

4. Головна енергетична установка повинна забезпечувати приведення в дію рушіїв судна та мати ресурс не менш як 25 відсотків ресурсу, призначеного до її наступного ремонту.

5. Кермовий пристрій повинен забезпечувати утримання на курсі, маневреність та поворотність судна, час перекладки керма з крайнього лівого до крайнього правого положення не повинен перевищувати час, визначений паспортними даними.

6. Сигнальні щогли повинні забезпечувати несення необхідної кількості сигнальних засобів для безпеки мореплавства.

7. Допоміжні механізми повинні забезпечувати роботу головних механізмів, постачання судна електроенергією та іншими видами енергії, забезпечення функціонування суднових систем і пристроїв.

8. Навігаційне обладнання та сигнальні засоби повинні забезпечувати визначення місця перебування судна в морі, видачу із встановленою точністю даних курсу та швидкості.

9. Радіообладнання повинне забезпечувати надійний зв'язок відповідно до визначеного району плавання суден.

10. Рятувальні засоби повинні забезпечувати рятування екіпажу суден та пасажирів.