Про Концепцію державного замовлення

Кабінет Міністрів України

1. Погодитись з поданою Міністерством економіки України Концепцією державного замовлення, що додається.

Внести Концепцію на розгляд Верховної Ради України.

2. Міністерству державних ресурсів, Міністерству економіки і Міністерству фінансів України разом із заінтересованими міністерствами і відомствами сформувати на основі вказаної Концепції проект державного замовлення на 1993 рік і подати його на розгляд Кабінету Міністрів України разом з проектом Індикативного плану економічного і соціального розвитку України на 1993 рік.

Державне замовлення на поставку продукції (виконання робіт, послуг) має забезпечувати першочергові потреби України відповідно до пріоритетів її соціально-економічного розвитку. Державне замовлення формується в межах коштів державного бюджету України, інших фінансових коштів і фондів.

Державне замовлення є складовою частиною системи економічних методів державного регулювання і на час переходу до ринкових відносин та розвитку ринкової інфраструктури залишається одним з головних його важелів. Разом з економічними нормативами і податками замовлення формує нові пропорції соціально-економічного розвитку, надає можливість використання досягнень науки і техніки, сприяє прогресивним структурним зрушенням у виробництві та в соціальній сфері, дає змогу не допускати і долати монополізм виробників, передбачає відхід від адміністративних методів регулювання економіки.

Державне замовлення може розміщуватися на підприємствах незалежно від форм власності на договірних, як правило, конкурсних засадах. Державне замовлення на поставку продукції (виконання робіт, послуг) може визначатися у вартісних, кількісних, фізичних, вагових чи об'ємних показниках, що забезпечує можливість зведення та збалансування обсягів замовлення на всіх рівнях його формування.

Для підприємств державне замовлення є одним із орієнтирів формування їхньої виробничої програми. В той же час державне замовлення своїм складом окреслює зону впливу центральних органів державної виконавчої влади на формування структури виробничої програми підприємства.

Державне замовлення має забезпечувати:

виконання прийнятих Верховною Радою України законодавчих актів і загальнодержавних програм;

безперебійне функціонування систем, що гарантують підтримання життєвого рівня народу та його екологічну безпеку;

стабільну роботу паливно-енергетичного комплексу України;

виконання міжнародних договорів України з питань економічного і науково-технічного співробітництва;

задоволення потреб оборони та інших спецспоживачів;

реалізацію державних науково-технічних програм;

формування державних резервів і запасів.

Виходячи з першочергових потреб держави та прогнозу державного бюджету визначаються напрями й обсяги розподілу бюджетних асигнувань, про що повідомляється органам державної виконавчої влади - потенційним замовникам. При цьому враховується можливість залучення кредитів, у тому числі іноземних.

Замовники, в межах повідомлених їм обсягів коштів, подають Кабінету Міністрів України свої пропозиції про включення до складу державного замовлення обсягів закупок продукції (виконання робіт, послуг), найбільш економічно вигідних для держави і оптимальних з точки зору конкретних споживачів.

Рішення Кабінету Міністрів України, прийняте на основі цих пропозицій, надсилається замовникам для укладання від свого імені договорів (контрактів) з підприємствами - виконавцями замовлення.

Договір (контракт) на виконання державного замовлення укладається замовником з кожним виконавцем окремо і є основним документом, який визначає права і обов'язки сторін, умови виконання замовлення та відповідальність за невиконання або неналежне виконання сторонами своїх зобов'язань.

Виконавцям державного замовлення гарантується реалізація продукції (робіт, послуг) в межах замовлення за вартістю і у строки, обумовлені договором (контрактом).

Головним важелем державної підтримки та зацікавленості підприємств в укладанні договорів на виконання державного замовлення є діючі фінансові й кредитні пільги та додаткові, що надаються їм при виконанні замовлення.

Для цього передбачається:

зменшення ставки оподаткування доходу, отриманого від виконання державного замовлення;

надання пріоритетного права на одержання короткострокових і довгострокових позик в комерційних банках - контрагентах Уряду, в тому числі на реалізацію проектів по організації виготовлення, перепрофілюванню та технічному переозброєнню виробництва і збільшенню випуску товарів народного споживання;

проведення прискореної амортизації активної частини основних фондів;

зменшення оподатковуваного доходу на обсяг коштів, що спрямовуються на створення потужностей по виробництву непродовольчих товарів народного споживання і продукції, що замінює імпортну;

зменшення оподатковуваного доходу на суму доходу від поставки за державним замовленням дослідних зразків техніки і матеріалів, впровадження ресурсозберігаючих технологій, одержаного в перший рік реалізації чи впровадження;

компенсування підприємству витрат на випуск за державним замовленням низькорентабельної, але життєво необхідної для держави продукції;

надання пріоритетного права на одержання ліцензій на експорт власної продукції, що підлягає ліцензуванню і квотуванню.

Виконавці державного замовлення на поставку продукції (виконання робіт, послуг) самостійно забезпечують себе сировиною, матеріалами, устаткуванням, іншими матеріальними ресурсами для виконання виробничих програм, у тому числі й державного замовлення, за рахунок прямих господарських договорів з постачальниками. На перехідний період до становлення ринкових відносин держава забезпечує виконавців державного замовлення в межах його обсягів лише найважливішими матеріально-технічними ресурсами, виробництво та споживання яких вона контролює.

Для обмеження монополізму, групового й регіонального егоїзму та недопущення недобросовісної конкуренції при формуванні, розміщенні чи виконанні державного замовлення органи державної виконавчої влади, що контролюють замовлення, керуються відповідними статтями Закону України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності".

При формуванні державного замовлення та виділенні відповідних асигнувань з державного бюджету враховуються також потреби Республіки Крим, адміністративно-територіальних одиниць України. Одночасно місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування можуть формувати своє територіальне (регіональне або місцеве) замовлення на поставку продукції (виконання робіт, послуг) за рахунок коштів місцевого бюджету.