Про внесення змін до Положення про Інститут законодавства Верховної Ради України та затвердження його у новій редакції

З метою вдосконалення діяльності Інституту законодавства Верховної Ради України:

1. Внести до Положення про Інститут законодавства Верховної Ради України, затвердженого розпорядженням Голови Верховної Ради України від 4 серпня 2003 року № 770, зміни, виклавши його в новій редакції (додається).

2. Керівнику Апарату Верховної Ради України впродовж тридцяти днів з дня державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вжити заходів щодо приведення діяльності Інституту законодавства Верховної Ради України у відповідність із новою редакцією Положення про Інститут законодавства Верховної Ради України.

1. Загальні положення

1.1. Інститут законодавства Верховної Ради України (далі - Інститут) є базовою установою науково-правового забезпечення діяльності Верховної Ради України.

1.2. Інститут реалізує покладені на нього завдання відповідно до вимог Конституції України, національного законодавства та цього Положення.

1.3. Повна назва Інституту:

- українською мовою - Інститут законодавства Верховної Ради України;

- російською мовою - Институт законодательства Верховной Рады Украины;

- англійською мовою - Legislation Institute of Verkhovna Rada Ukraine.

1.4. Інститут є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в Державному казначействі України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, логотип, бланк, штампи.

1.5. Інститут є неприбутковою установою.

1.6. Юридична адреса Інституту: 04053, м. Київ, пров. Несторівський, 4.

2. Основними завданнями Інституту є:

2.1. Підготовка пропозицій щодо стратегії державної правової політики Верховної Ради України.

2.2. Розроблення наукових концепцій розвитку національного законодавства.

2.3. Проведення порівняльних досліджень законодавства України та законодавств іноземних держав та проблеми приведення національного законодавства у відповідність із нормами міжнародного права.

2.4. Підготовка проекту плану законопроектної роботи Верховної Ради України.

2.5. Організація моніторингу ефективності чинного законодавства України та прогнозування наслідків його застосування.

2.6. Підготовка та участь у розробці проектів законів з найважливіших питань розвитку суспільства і держави та їх наукове обґрунтування.

2.7. Підготовка експертних висновків та проведення наукової експертизи проектів законодавчих актів України.

2.8. Надання науково-методологічної та освітньої допомоги народним депутатам України, працівникам Апарату Верховної Ради України та органам місцевого самоврядування у здійсненні ними законодавчих та нормотворчих повноважень.

2.9. Здійснення офіційного перекладу актів європейського права державною мовою України.

2.10. Підготовка за зверненнями народних депутатів України, керівництва Апарату Верховної Ради України аналітичних оглядів законодавства України, а також галузей законодавства, галузей права і їх розвитку.

2.11. Підготовка узагальнюючих довідкових матеріалів з питань парламентської діяльності для народних депутатів України, помічників-консультантів народних депутатів України.

2.12. Надання науково-методичної допомоги у здійсненні установчої та контрольної функцій Верховної Ради України.

2.13. Проведення підвищення кваліфікації у сфері законодавчої та нормотворчої діяльності.

3. Наукова та науково-організаційна діяльність Інституту

Для виконання своїх завдань Інститут:

3.1. Здійснює фундаментальні та прикладні дослідження розвитку законодавства України.

3.2. Забезпечує підготовку пропозицій щодо інтеграції законодавства України до системи міжнародного права.

3.3. Аналізує ефективність механізму застосування чинного законодавства.

3.4. Розробляє пропозиції щодо усунення неузгодженостей, суперечностей між окремими актами законодавства та заповнення у ньому правових прогалин.

3.5. Вивчає досвід організації законотворчої та законодавчої діяльності іноземних держав для використання його ефективних форм у діяльності Верховної Ради України.

3.6. Координує участь вітчизняних наукових організацій та центрів у дослідженнях з питань законотворчості, систематизації та кодифікації національного законодавства.

3.7. Розвиває зв’язки з міжнародними та іноземними науковими установами і центрами. В установленому законом порядку укладає з ними угоди про наукове співробітництво.

3.8. Проводить конференції, методологічні семінари, наукові читання та круглі столи з проблемних питань законодавства, його розвитку та вдосконалення, а також перспектив законодавчої діяльності.

3.9. Сприяє підвищенню професіоналізму народних депутатів України, працівників Апарату Верховної Ради України та органів місцевого самоврядування з актуальних питань законотворчої та нормотворчої діяльності.

3.10. Здійснює підготовку наукових кадрів в галузі правознавства через аспірантуру і докторантуру, приймає до захисту дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії та доктора юридичних наук, приймає кандидатські іспити з іноземної мови, філософії та юридичних спеціальностей.

3.11. Вправі займатися видавничою діяльністю, у тому числі виданням праць Інституту, коментарів до законів та інших нормативно-правових актів, збірників наукових статей, монографій, науково-інформаційних та інших матеріалів юридичного та загальноправового характеру.

3.12. Формує банк даних актів європейського права, перекладених державною мовою України.

3.13. Надає комітетам Верховної Ради України консультативну допомогу з питання аналізу практики застосування Конституції та законів України, а також аналізу відповідності законам прийнятих підзаконних нормативно-правових актів, своєчасності їх прийняття.

4. Організація діяльності Інституту

4.1. Загальне керівництво діяльністю Інституту здійснює Голова Верховної Ради України, оперативну координацію - Керівник Апарату Верховної Ради України та один із заступників Керівника Апарату Верховної Ради України, до функціональних обов’язків якого належить координація діяльності Інституту.

4.2. Інститут очолює Керівник, який призначається на посаду та звільняється з посади Головою Верховної Ради України, за поданням Керівника Апарату Верховної Ради України.

Керівник Інституту повинен бути громадянином України, вільно володіти державною мовою, мати науковий ступінь доктора юридичних наук, вчене звання професора, стаж роботи на посадах наукових або науково-педагогічних працівників не менш як 10 років.

Призначення на посаду Керівника Інституту здійснюється за результатами конкурсу. Порядок проведення конкурсу затверджується Керівником Апарату Верховної Ради України.

4.3. Керівник Інституту має першого заступника (з наукової роботи) та заступника, які призначаються на посади та звільняються з посад Керівником Інституту за погодженням з Керівником Апарату Верховної Ради України.

Основними структурними підрозділами Інституту є наукові відділи, у складі яких можуть діяти сектори. До структури Інституту входить Українська школа законотворчості. Структура Інституту затверджується Головою Верховної Ради України.

Керівні працівники і спеціалісти Інституту відповідно до законодавства є науковими працівниками (в тому числі ті, які працюють за контрактом).

4.4. Для дослідження окремих проблем з питань законодавства та законотворчої діяльності можуть створюватися тимчасові трудові (творчі) колективи та робочі групи.

4.5. При Інституті функціонує Вчена рада Інституту - колегіальний дорадчий орган управління науковою діяльністю Інституту. До складу Вченої ради Інституту входять за посадою Керівник Інституту, його перший заступник, заступник, вчений секретар та інші наукові працівники Інституту.

4.6. У межах своїх повноважень Керівник Інституту:

- безпосередньо організовує роботу Інституту та несе персональну відповідальність за її результати;

- призначає на посади та звільняє з посад першого заступника та заступника Керівника Інституту за погодженням з Керівником Апарату Верховної Ради України, розподіляє обов’язки між ними;

- готує штатний розпис Інституту відповідно до його структури та загальної чисельності працівників, який затверджується Керівником Апарату Верховної Ради України;

- забезпечує комплектування Інституту кваліфікованими кадрами. У встановленому законом порядку призначає на посади та звільняє з посад працівників Інституту. Затверджує їх посадові обов'язки;

- оголошує конкурс на заміщення вакантних посад;

- призначає комісію для проведення атестації працівників Інституту і затверджує рішення атестаційної комісії за її результатами;

- встановлює посадові оклади працівникам Інституту згідно зі штатним розписом, а також надбавки та доплати, преміює працівників, які відзначилися у роботі, у тому числі за рахунок коштів від економії заробітної плати, застосовує інші заходи заохочення працівників за успіхи в роботі;

- представляє в установленому порядку працівників Інституту до нагородження державними нагородами;

- накладає дисциплінарні стягнення на працівників Інституту;

- представляє Інститут у відносинах із державними органами, установами, організаціями, підприємствами, громадянами та їх об’єднаннями, міжнародними організаціями та установами;

- вирішує питання щодо відрядження працівників Інституту в межах України та за кордон у порядку здійснення міжнародного співробітництва;

- затверджує положення про структурні підрозділи Інституту;

- видає накази, розпорядження та дає доручення, обов’язкові для виконання співробітниками Інституту, організовує контроль за їх виконанням;

- затверджує плани роботи Інституту, основні напрями його видатків в межах бюджетних асигнувань та витрати коштів, отриманих за виконання договорів;

- затверджує Положення про Вчену раду Інституту, керує її роботою;

- укладає від імені Інституту цивільно-правові та інші угоди, необхідні для забезпечення його діяльності, без спеціального повноваження виступає в суді та видає доручення службовим особам Інституту на ведення цивільних, господарських та інших справ;

- розпоряджається коштами в межах кошторису Інституту, затвердженого в установленому порядку, та іншим майном Інституту відповідно до чинного законодавства;

- здійснює інші передбачені нормативно-правовими актами повноваження, що забезпечують виконання завдань Інституту.

4.7. З метою незалежної оцінки експертних, законотворчих і наукових результатів діяльності Інституту та здійснення нагляду за його роботою за розпорядженням Голови Верховної Ради України створюється Наглядова рада.

Наглядова рада діє відповідно до Положення, яке затверджує Голова Верховної Ради України.

5. Кошти та майно Інституту

5.1. Кошти Інституту складають: асигнування з державного бюджету; кошти, що надходять за договорами на виконання науково-дослідних та експертних робіт, здійснення видавничої діяльності; інші надходження, що не заборонені законом.

5.2. Преміювання працівників Інституту здійснюється відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи в межах затвердженого в установленому порядку фонду оплати праці.

5.3. Майно Інституту складають: основні та оборотні фонди, а також інші матеріальні цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі.

5.4. Передане Інституту Верховною Радою України майно, що є державною власністю, належить йому на праві оперативного управління і використовується відповідно до мети і завдань, визначених цим Положенням.

5.5. Інститут веде бухгалтерський облік і подає державну податкову та статистичну звітність у порядку, визначеному законодавством для державних бюджетних установ.

5.6. Інститут має право списувати з балансу основні засоби та реалізовувати в установленому законом порядку застаріле або не використовуване майно за погодженням з Управлінням справами Апарату Верховної Ради України.

Кошти, одержані від реалізації зазначеного майна, використовуються для поліпшення умов діяльності Інституту.

5.7. Для виконання визначених цим Положенням завдань Інститут користується у порядку, встановленому в Апараті Верховної Ради України для його структурних підрозділів, необхідними довідково-інформаційними матеріалами, інформаційними та організаційно-технічними засобами і послугами, крім тих, витрати на які прямо передбачені кошторисом Інституту.

6. Реорганізація та ліквідація Інституту

6.1. Питання реорганізації та ліквідації Інституту вирішується відповідно до законодавства.

6.2. Майно Інституту належить до майнового комплексу, що забезпечує діяльність Верховної Ради України, та після ліквідації Інституту використовується за призначенням.