Питання Державного комітету України з питань науки і технологій

Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Положення про Державний комітет України з питань науки і технологій, що додається.

2. Установити граничну чисельність працівників центрального апарату Державного комітету з питань науки і технологій у кількості 70 одиниць.

3. Дозволити Державному комітетові України з питань науки і технологій мати трьох заступників голови комітету, в тому числі одного першого, а також колегію в кількості 11 чоловік.

4. Визнати такими, що втратили чинність, постанову Кабінету Міністрів Української РСР від 16 серпня 1991 р. N 146 "Питання Комітету по науково-технічному прогресу при Кабінеті Міністрів Української РСР" та постанову Кабінету Міністрів України від 12 лютого 1992 р. N 72 "Про затвердження Положення про Комітет по науково-технічному прогресу при Кабінеті Міністрів України".

1. Державний комітет України з питань науки і технологій (ДКНТ України) є центральним органом державної виконавчої влади, підвідомчим Кабінету Міністрів України.

ДКНТ України організує роботу по здійсненню державної наукової й науково-технічної політики і несе відповідальність за ефективне використання науково-технічного потенціалу України, фінансових і матеріальних ресурсів, що виділяються державою на розвиток науки і техніки.

2. ДКНТ України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, постановами Верховної Ради України, указами та розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням. У межах своєї компетенції Комітет організує виконання актів законодавства України і здійснює систематичний контроль за їх виконанням.

Комітет узагальнює практику застосування законодавства з питань, що входять до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства та вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України.

3. До функціонального управління ДКНТ України належать установи та організації, що здійснюють розробку та реалізацію конкретних аспектів державної науково-технічної політики, з питань охорони інтелектуальної власності, науково-технічної інформації, удосконалення інфраструктури науково-технічного потенціалу тощо.

4. Головними завданнями Державного комітету України з питань науки і технологій є:

розробка та реалізація державної науково-технічної політики;

підготовка пропозицій щодо державних пріоритетів розвитку науки і техніки;

здійснення заходів, спрямованих на забезпечення відповідності науково-технічного потенціалу потребам економіки та соціально-культурної сфери;

організація розробки й реалізації державних і міждержавних науково-технічних програм;

координація діяльності міністерств, відомств, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності щодо виконання державних наукових і науково-технічних програм і проектів;

створення економічних та організаційних умов для прискорення науково-технічного прогресу, застосування ефективних форм і методів державного регулювання відносин у науково-технічній сфері, розробка відповідних фінансово-економічних нормативів і положень щодо їх застосування;

сприяння розвиткові наукових досліджень в академічних, вузівських і галузевих установах й організаціях, громадських та інших недержавних наукових і науково-виробничих структурах, визначення рівня виконання досліджень та ефективності використання бюджетних коштів на їх проведення;

участь разом із заінтересованими міністерствами, відомствами та організаціями у формуванні й реалізації державної політики щодо підготовки наукових і науково-технічних кадрів;

організація міжнародного наукового і науково-технічного співробітництва, участь у підготовці та укладенні міжурядових угод, програм у сфері науки і техніки;

створення умов для ефективної діяльності організацій, що належать до сфери функціонального управління Комітету.

5. Державний комітет України з питань науки і технологій відповідно до покладених на нього завдань:

а) готує та подає на розгляд Уряду пропозиції про бюджетне фінансування фундаментальних досліджень і розробок, робіт, що виконуються в рамках пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, прикладних науково-технічних розробок, результати яких мають загальнодержавне значення, робіт, пов'язаних з науково-технічним співробітництвом на основі міждержавних угод, про виділення валютних коштів, державних кредитів, капітальних вкладень і матеріально-технічних ресурсів на ці цілі;

б) бере участь у формуванні державного замовлення у сфері науки і техніки;

в) забезпечує разом з іншими центральними органами державної виконавчої влади та науковими організаціями проведення аналізу стану і прогнозування напрямів розвитку світової науки, техніки і технологій;

г) організує розробку комплексного прогнозу науково-технічного розвитку України та короткострокових прогнозів з конкретних питань у цій сфері;

д) вносить пропозиції Уряду щодо створення національних програм, бере участь у науково-технічному забезпеченні таких програм та організації їх виконання;

є) проводить конкурси на виконання фундаментальних наукових досліджень, державних і міждержавних науково-технічних програм, науково-технічних проектів, організує роботу по створенню системи наукової та науково-технічної експертизи, видає відповідні методичні матеріали;

ж) розробляє пропозиції про вдосконалення мережі наукових установ, науково-дослідних, проектно-конструкторських і технологічних організацій різних форм власності;

з) сприяє процесам інтеграції академічної, вузівської та галузевої науки, підготовці, перепідготовці та атестації наукових і науково-технічних кадрів, а також взаємодії науки з виробництвом;

і) бере участь у роботі Державного інноваційного фонду України, визначає основні напрями його діяльності, здійснює контроль за розподілом коштів Державного фонду фундаментальних досліджень, утворює інші фонди підтримки фундаментальних досліджень та перспективних прикладних науково-технічних проектів і розробок;

к) сприяє розвиткові прогресивних форм організації наукових досліджень і розробок, створенню наукових і технологічних парків, зон науково-технічних інновацій, інших форм організації науково-виробничої діяльності, підтримує різноманітні форми підприємництва й конкуренції у науково-технічній сфері;

л) розробляє пропозиції про поліпшення умов праці та соціального захисту вчених і спеціалістів;

м) сприяє участі вчених і фахівців України у міжнародному поділі праці в науково-технічній сфері, залученню наукових сил інших держав до участі в розвитку вітчизняної науки і техніки, а також роботі українських науковців за кордоном;

н) організує діяльність державної системи наукової та науково-технічної інформації, сприяє розвиткові інфраструктури інформаційного забезпечення (бібліотек, банків даних тощо), інформування наукової громадськості щодо проведення наукових і науково-технічних заходів, що проводяться на Україні й за її межами;

о) готує висновки щодо проектів рішень інших органів виконавчої влади України з питань наукової та науково-технічної діяльності, розвитку науково-технічної сфери;

п) організує розробку прогнозів розвитку науки і технологій, науково-технічного потенціалу галузей народного господарства й регіонів України, інформує Уряд і громадськість про соціальні та економічні аспекти науково-технічного прогресу, пропагує наукові досягнення і сприяє формуванню наукового світогляду;

р) таємно.

6. Державний комітет України з питань науки і технологій має право:

а) створювати експертні комісії та організовувати проведення комплексної науково-технічної експертизи програм і проектів, залучати на основі контрактів (договорів) до роботи в цих комісіях, а також для проведення консультацій, аналізу стану та складання прогнозів розвитку науково-технічного потенціалу вітчизняних і зарубіжних учених, спеціалістів і експертів;

б) в інтересах суб'єктів науково-технічної діяльності вносити пропозиції з питань квотування та ліцензування експорту та імпорту;

в) використовувати контрактну (договірну) форму організації науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, гнучку систему надання субсидій;

г) виступати генеральним замовником робіт, виконуваних за державними та міждержавними науковими і науково-технічними програмами й окремими проектами, які фінансуються за рахунок державного бюджету;

д) одержувати безплатно від Міністерства статистики України, інших центральних органів державної виконавчої влади України, місцевих державних адміністрацій інформацію про стан розвитку науки, технологій і науково-технічного потенціалу;

є) подавати пропозиції про створення, реорганізацію й ліквідацію в установленому порядку установ, підприємств та організацій, центрів, навчальних закладів, фондів, інноваційних банків, науково-технічних бірж тощо;

ж) проводити у межах своєї компетенції переговори з іноземними партнерами і за дорученням Президента України або Кабінету Міністрів України укладати міждержавні договори в науково-технічній сфері.

7. Державний комітет України з питань науки і технологій при виконанні покладених на нього функцій взаємодіє з іншими центральними органами державної виконавчої влади України, органами Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також з відповідними органами інших держав.

8. Державний комітет України з питань науки і технологій у межах своєї компетенції видає на основі і на виконання чинного законодавства накази, організує та контролює їх виконання.

Комітет у необхідних випадках видає разом з іншими центральними органами державної виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями та громадськими об'єднаннями спільні акти.

Рішення Комітету, видані в межах його компетенції, є обов'язковими для центральних, місцевих органів державної виконавчої влади, а також підприємств, установ і організацій.

9. Державний комітет України з питань науки і технологій очолює голова, який призначається Кабінетом Міністрів України.

Голова має заступників, яких за його поданням призначає Кабінет Міністрів України. Розподіл обов'язків між заступниками голови провадиться головою.

Голова Державного комітету України з питань науки і технологій несе персональну відповідальність за виконання покладених на Комітет завдань і здійснення ним своїх функцій, встановлює ступінь відповідальності заступників голови, керівників підрозділів Комітету.

10. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Державного комітету України з питань науки і технологій, колективного обговорення і вироблення рішень з найважливіших проблем розробки та реалізації державної науково-технічної політики у Комітеті утворюється колегія у складі голови Комітету (голова колегії), заступників голови Комітету за посадою, а також інших керівних працівників Комітету.

До складу колегії можуть входити керівники інших центральних органів державної виконавчої влади та представники відповідних громадських об'єднань.

Члени колегії Комітету затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Рішення колегії проводяться в життя, як правило, наказами Комітету.

11. З метою підготовки пропозицій з актуальних питань науково-технічної політики Державний комітет України з питань науки і технологій може створювати ради й комісії з провідних учених і висококваліфікованих фахівців. Комітет надає фінансову, матеріально-технічну та організаційну підтримку діяльності таких рад і комісій.

Склад рад і комісій, а також положення про них затверджуються головою Комітету.

12. Державний комітет України з питань науки і технологій є розпорядником коштів, у тому числі валютних, що виділяються йому для реалізації державних і міждержавних науково-технічних програм, розробки прогнозів й забезпечення функціонування державних фондів наукового та науково-технічного призначення. Комітет має резервний фонд у розмірі до 5 процентів від зазначених коштів.

13. Гранична чисельність і фонд оплати праці працівників центрального апарату Державного комітету України з питань науки і технологій затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Структура центрального апарату Комітету затверджується Віце-прем'єр-міністром України.

Штатний розпис центрального апарату і положення про його структурні підрозділи затверджуються головою Комітету.

14. Державний комітет України з питань науки і технологій є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.